Вплив іноземного перестрахування на платоспроможність вітчизняних страхових компаній на прикладі ЗАТ УАСК "АСКА"

Вплив іноземного перестрахування на платоспроможність вітчизняних страхових компаній на прикладі ЗАТ УАСК "АСКА"

1

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Вплив іноземного перестрахування на платоспроможність вітчизняних страхових компаній на прикладі ЗАТ УАСК «АСКА»

Зміст

Вступ………………………………………………………………...……………..3

Розділ 1. Іноземне перестрахування як одна з основ фінансової надійності страховика………………..…..................................................................................8

1.1 Теоретичні засади перестрахування………………………..…......................8

1.2 Стан та тенденції світового ринку перестрахування…….…......................24

1.3 Сучасний стан іноземного перестрахування в Україні…….…...................31

Розділ 2. Вплив перестрахування на платоспроможність страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА»……………...…...................................................................47

2.1 Характеристика діяльності ЗАТ «УАСК АСКА»………….…....................47

2.2 Аналіз забезпечення платоспроможності ЗАТ «УАСК АСКА» в 2004 - 2007 рр………………………………………………..…......................................61

2.3 Економетричне моделювання впливу перестрахування на рівень платоспроможності ЗАТ "УАСК АСКА в программі 2004-2007рр……….....77

Розділ 3. Розвиток іноземного перестрахування як важіль забезпечення фінансової стійкості страхових компаній в Україні………………………......80

3.1 Ефективність заходів по декріміналізації процесів іноземного перестрахування в Україні як основа розвитку реального іноземного перестрахування в Україні………...........................................………………….80

3.2 Оптимізація складу та структури перестрахування страхового портфеля як ефективний захід підвищення платоспроможності страхової компанії…..92

3.3 Оптимізація частки та структури власного утримання як основа забезпечення платоспроможності страховика…………………......................100

Висновок…………………………………………………………………….......112

Список використаних джерел……………………………………....................124

Додатки……………………………………………………………………….....131

Вступ

Перестрахування є найважливішим сегментом міжнародного ринку страхування. Виникнення перестрахування як системи перерозподілу страхових ризиків і збитків було історично обумовлене розвитком світового господарства, появою нових об'єктів страхування та пошуком страховиками нових форм і методів їх страхового захисту на якісно новій фінасовій основі. Страхові компанії здатні виконувати свої безпосередні функції лише за умови створення багаторівневої системи страхового захисту, яка неможлива без застосування перестрахування.

Перестрахування забезпечує фінансову надійність функціонування страхових компаній, динамічний розвиток національного страхового ринку, збільшення його місткості. Застосування можливостей перестрахування є вкрай необхідним для молодих і малопотужних страхових ринків країн з перехідною економікою, у тому числі і України.

В Україні перестрахування тільки починає розвиватися. Історично склалося так, що перші операції з перестрахування почали здійнюватися вітчизняними страховими компаніями лише з початку 90-х років ХХ століття. За умов державної монополії у сфері страхування, перестрахування всередині країни для забезпечення фінансової стійкості страхових компаній не використовувалося. Як наслідок - перестрахування є найменш дослідженою сферою діяльності для українських страховиків.

Значний внесок в розробку теоретичних основ перестрахування зробили українські вчені - В.Д. Базилевич, О.Д. Заруба, М.С. Клапків, С.С.Осадець та російські вчені - К.Г. Воблий, І.Т. Балабанов, Ю.М. Журавльов, М.Г. Каминкіна, Є.В. Коломін, А.І. Корчевська, В.К. Райхер, В.А. Сухов, К.Є. Турбіна, Т.А. Федорова, В.В. Шахов, Р.Т.Юлдашев. Серед західних вчених-економістів можна виокремити праці: Д. Бланда, К. Бурроу, Д. Гауера, Л. Гератеволя, М. Гросмана, Дж. Макензи, А. Манеса, Р. Меркіна, К. Пфайффера, Д. Хемптона.

Водночас слід зазначити, що в Україні відчувається значний дефіцит спеціальних досліджень, які стосуються безпосередньо сфери перестрахування. Бракує орієнтованих на практичне застосування наукових розробок, не узагальнюється накопичуваний досвід. Становлення перестраховувальних відносин відбувається в умовах економічної нестабільності, недосконалості законодавчої бази у сфері страхування взагалі і перестрахування - зокрема.

Лишається дискусійним визначення економічного змісту перестрахування, його місця і ролі у розвитку страхових ринків країн з перехідною економікою, в тому числі і вітчизняного, розширення його місткості та інтеграції у міжнародний ринок страхування. Відсутнє інформаційно-аналітичне забезпечення у сфері перестрахування.

Вагомість охарактеризованої проблематики, необхідність її вирішення зумовили вибір теми дипломного дослідження та свідчать про її актуальність.

Актуальність теми дипломної роботи полягає в виявленні доцільності перестрахування страхових ризиків страховими компаніями України в перестрахувальних компаніях - нерезидентах за кордоном, як засобу регулювання платоспроможності страхової компанії.

Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають між суб'єктами страхового ринку при проведенні перестраховувальних операцій, поточний стан та перспективи розвитку іноземного перестрахування в Україні.

Об'єктом дипломного дослідження є процеси перестрахування страхових ризиків вітчизняних страховиків у іноземних перестраховиків в ЗАТ Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та інших страхових компаніях України.

Метою дипломного дослідження є оцінка впливу іноземного перестрахування на платоспроможність вітчизняних страхових компаній та пошук шляхів підвищення ефективності впливу іноземного перестрахування на діяльність вітчизняних страховиків.

В плині дипломного дослідження вирішувались наступні задачі:

1. В розділі 1 досліджені теоретичні питання:

- сутності перестрахування;

- стану та тенденцій світового ринку перестрахування;

- сучасного стану іноземного перестрахування в Україні.

2. В розділі 2 проаналізовані:

- характеристики діяльності та рівень платоспроможності ЗАТ «УАСК АСКА»;

- галузі застосування іноземного перестрахування в діяльності ЗАТ «УАСК АСКА»;

- економетрична модель впливу рівня перестрахування на фактичний рівень платоспроможності ЗАТ «УАСК АСКА».

3. В розділі 3 проведена розробка пропозицій з розвитку іноземного перестрахування як важелю забезпечення фінансової стійкості страхових компаній в Україні:

- аналіз ефективності заходів декриміналізації іноземного перестрахування в Україні;

- методологія оптимізації складу та структури перестрахування в страховому портфелі;

- методологія оптимізації рівня власного утримання як основи забезпечення платоспроможності страховика.

Методологічною основою дипломного дослідження є системний підхід до розкриття змісту перестрахування як засобу підвищення ефективного функціонування страхового ринку. В процесі дослідження застосовувалися: діалектичний метод пізнання, що забезпечує аналіз фінансових явищ та процесів в їх розвитку, взаємозв'язку і взаємозалежності; метод аналізу і синтезу; економіко-статистичні методи: групування, прогнозування при розробці оптимальної перестраховувальної програми та метод порівняльних характеристик при дослідженні умов договору страхування і перестрахування.

Джерелами інформації виступали спеціальна економічна література, законодавчі та нормативні акти України, які регламентують перестраховувальну діяльність, матеріали Управління страхової діяльності Департаменту фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України, статистичні дані інформаційно-аналітичних видань, періодичної преси, зведені показники звітів окремих страхових компаній України.

Наукові розробки, висновки, пропозиції базуються на положеннях сучасної економічної теорії, дослідженні та узагальненні досвіду зарубіжних країн та вітчизняного досвіду в проведенні перестраховувальних операцій.

Практична та наукова цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації даних по іноземному перестрахуванню ризиків страховими компаніями України в умовах відсутності спеціального законодавства в Україні по перестрахуванню і відсутності професійних перестраховиків в Україні та виявлені етапів:

- різкого нарощування рівня іноземного перестрахування в 2000 - 2003 роках, як процесу використання перестрахування в якості кримінального інструменту «псевдоперестрахування», прикриваючого нелегальне переміщення та відмивання «брудної валюти» валюти за кордоном;

- різкого падіння рівня іноземного перестрахування після введення ліцензування договорів в Держфінпослуг та Держфінмоніторинг з перестрахувальниками-нерезидентами з 2004 року;

- різкого зростання рівня внутрішнього перестрахування між страховими компаніями України у 2005 - 2008 роках, як схем податкової мінімізації податку на страхові доходи;

- різкої зміни пріоритетів важливості іноземного перестрахування ризиків для страховиків України з моменту вступу України в СОТ у 2008 році та допущення конкурентоспроможних іноземних страховиків до страхування в особливо ємних галузях авіаційного, космічного та морського страхування в Україні з можливим витісненням з цих галузей вітчизняних страховиків.

В результаті проведеного дослідження оптимальною та перспективою формою іноземного перестрахування для страховиків України визначено облігаторні непропорційні договори з ексцедентом збитку, в цьому випадку підключення фінансової міці перестраховика здійснюється тільки при рівнях збитків, які перевищують рівень власного страхового утримання страховика.

Розділ 1. Іноземне перестрахування як одна з основ фінансової надійності страховика

1.1 Теоретичні засади перестрахування

Перестрахування є найважливішим сегментом міжнародного ринку страхування. Враховуючи те, що страхова компанія здійснює перестрахування своїх ризиків і приймає чужі ризики як в межах країни базування, так і за кордоном, операції з іноземного перестрахування є зовнішньоекономічною діяльністю страхової компанії [33, c.14].

Перестрахування - це окремий інститут всередині страхування, в якому склалася власна термінологія. Базові теоретичні поняття є спільними як для внутрішнього, так і для іноземного перестрахування. Тому, перш ніж розглянути особливості іноземного перестрахування, необхідно визначитись із економічним змістом та механізмом дії процесу перестрахування, як такого.

Сутність та зміст категорії «перестрахування» в економічній літературі суттєво не змінюється, але існує декілька модифікацій цього поняття. Приведемо декілька з них.

Перестрахування (англ. - reinsurance) -- це страхування особливого виду, зміст якого полягає у передачі частини ризику (ризиків) у відповідальність іншому спеціалізованому страховику, тобто перестраховику [34,c.79].

Перестрахування є системою екнономічних відносин, у процесі яких страховик, приймаючи на страхування ризики, передає частину відповідальності по них з урахуванням своїх фінансових можливостей на погоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфеля, забеспечення фінансової стійкості і рентабельності страхових операцій [35,c.236].

В Україні перестрахування здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України та відповідно до Закону України «Про страхування» (остання редакція від 28 грудня 2007 року ) [1].

Відповідно до статті 12 Закону України про страхування: «Перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.» [1].

Страховика, котрий безпосередньо працює зі страхувальниками щодо взяття на себе їхніх ризиків, називають "прямим страховиком", або страховиком, що передає ризики.

Перестраховик -- це страховик, котрий надає страхову послугу "прямому страховику". У свою чергу перестраховик може передати частину взятих на себе ризиків іншому страховику і тощо.

Перестрахувальник - це страховик, який взяв на страхування ризик і передав частину його вартості в перестрахування іншому страховику.

Процес передачі ризику називається цедуванням ризику або страхувальною цесією. Страховик, який передає ризик, називається цедентом, а той, що приймає цей ризик, -- цесіонарієм. Наступна передача цесіонарієм (частково або повністю) ризику наступному перестраховику називається ретроцесією. Страхове товариство, яке передає третьому учаснику ризик у наступне перестрахування, називається ретроцедентом, а товариство, яке бере на себе ретроцедований ризик, називається ретроцесіонарієм.

За умовами перестрахувальних договорів перестрахувальник повинен систематично висилати перестраховику перелік ризиків, що підпадають під перестрахування. Такий перелік іменується бордеро.

Пріоритет -- це власна участь цедента в покритті збитків. Ліміт перестрахувального покриття -- це максимальна межа відповідальності перестраховика за наслідки одного страхового випадку. Ексцедент - сума ризику, що підлягає перестрахуванню зверх власних вирахувань.

Сліп - у факультативному перестрахуванні документ, який висилається перестрахувальником потенційним перестраховикам, містить основні умови передбачуваного договору перестрахування: характеристику ризику, страхову суму, умови страхування, ставку пермії, власні вирахування тощо.

Схема операцій страхування і перестрахування наведена на рис.1.1.

1

Рис.1.1. Схема перестрахування і ретроцесій [35]

У цесіонарія немає ніяких зобов'язань щодо укладених цедентом договорів страхування. Це означає, що страховик (цедент), котрий уклав договір із перестраховиком (цесіонарієм), залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі. Він навіть не зобов'язаний інформувати страхувальника про передачу ризику в перестрахування.

Таким чином, платоспроможність страховика складається з двох складових:

забезпечення сплати страхового відшкодуваня в межах ризику власного утримання;

забезпечення отримання від перестраховика та сплати страхового відшкодування в межах ризику, переданого в перестрахування.

Перестраховик зобов'язаний виплатити відшкодування цеденту пропорційно до його участі за умови, що цедент виплатив це відшкодування страхувальнику. Цедент зобов'язаний інформувати цесіонарія про цедований ризик так само, як страхувальник зобов'язаний інформувати страховика про всі зміни, що відбуваються в ризику, який він передав страховику [32,c.56].

Розподіл ризику шляхом перестрахування ілюструє рис. 1.2. Він демонструє ситуацію, коли великий ризик спочатку був розміщений у двох компаніях-співстраховиках - А (70%) і В (30%). Далі В залишає весь ризик на власній відповідальності, а А перестраховує тричі за 20%, у результаті чого у нього залишається 28% (40% від 70%). Міркуючи таким чином, одержуємо:

Компанія	Взятий ризик, %	Залишений ризик, %
А	70,0	28,0
В	30,0	30,0
С	16,5	9,5
D	14,0	4,2
Е	14,0	7,0
F	7,0	4,9
G	7,0	4,5
H	9,8	9,8
I	4,2	2,1

1

Рис.1.2. Схема передачі ризику в перестрахування і ретроцесію [32]

Сутність перестрахування можна побачити через розкриття його функцій.

Головна функція перестрахування -- вторинний перерозподіл ризику. Зміст її полягає в тому, що страховик може забезпечити страхувальнику тільки таку гарантію, яка відповідає його фінансовим можливостям. Самотужки домогтися значних результатів страховику досить важко. Якісніше і в повнішому обсязі виконувати свої зобов'язання страховик може завдяки перестрахуванню, тобто через розподіл ризику між ним та іншими страховиками. За цих умов перестраховик бере на себе відносно значну частку ризику чи гарантії. На практиці найчастіше кілька перестраховиків беруть участь у покритті збитків (вони вступають у співпрацю на підставі контрактного документа або договору).

Як правило, на кожного перестрахувальника припадає різна частка покриття. Завдяки цьому страховик, котрий передає ризики в перестрахування, збільшує свої можливості щодо прийняття ризиків у десятки разів.

Таблиця 1.1

Перелік функцій перестрахування з точки зору різних економістів-дослідників

Економісти-дослідники	Перелік функцій
Горбач Л.М. [23]	вторинний перерозподіл ризику; можливість брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики; сприяння запровадженню та поширенню нових видів страхування; створення умов для формування однорідного збалансованого портфеля, який необхідний страховику для надійного контролю своєї середньо- та довгострокової політики; набуття форми зовнішньої торгівлі, якщо перерозподіл ризику здійснюється між компаніями різних країн
Юрченко Л.А. [60]	вирівнювання страхових сум, прийнятих на страхування ризиків; збалансування страхового портфеля; приведення ппотенційної відповідності по сукупній страховій сумі у відповідність до фінансових можливостей страховика; забеспечення фінансової стійкості страхових операцій, їх рентабельності; отримання взаємної участі у ризиках, прийнятих на страхування іншими страховиками
Внукова Н.М. [32]	вторинний перерозподіл ризику; взяття на страхування дорогих та унікальних ризиків; розширення нових видів страхування; створення умов для формування сбалансованого страхового портфеля; невидимий експорт-імпорт страхових гарантій
Мних М.В. [33]	надання додаткових фінансових ємностей (капіталу) для прийняття прямими страховика ми ризиків на страхування; вторинний перерозподіл прийнятого на страхування ризику
Турбіна Є.К. [53]	надання додаткової фінансової ємності (капіталу) для прийняття прямими страховиками ризиків на страхування; вторинний перерозподіл прийнятого на страхування ризику; забеспечення сбалансованості результатів діяльності страховика за кожний звітний період; захист річного балансу страхування; участь у податковому плануванні прямого страховика; надання умов для накопичення активів прямим страховиком; вплив на покращення показників платоспроможності прямого страховика; надання ліквідних активів для швидкого врегулювання збитків прямим страховиком при настанні страхових випадків із застрахованими ризиками

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10