Валютне регулювання і контроль в Україні

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнта в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України). Клієнт має право подати уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з чинним законодавством України підлягає продажу на міжбанківському валютному ринку України. При цьому уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно із законодавством України обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України у зв'язку з їх спрямуванням на погашення заборгованості, відсотків, інших зобов'язань в іноземній валюті, передбачених кредитним договором (договором позики) та договором міжнародного лізингу, перераховуються на поточний рахунок клієнта протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок), якщо одночасно з повідомленням про спрямування коштів на погашення заборгованості за зазначеними зобов'язаннями клієнт надасть платіжне доручення на перерахування з поточного рахунку іноземної валюти на ці потреби. Не спрямовані на погашення заборгованості кошти підлягають обов'язковому продажу.

Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом за кожною операцією без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.

Якщо події на міжнародних валютних ринках або інші негативно впливатимуть на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, то Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встановлюється Національним банком України.

Зазначені рішення приймаються у формі постанов Правління Національного банку України.

При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою здійснення розрахунків за торговельними операціями уповноважені банки повинні вимагати від резидентів документи, які є підставою для купівлі іноземної валюти.

Після одержання від клієнтів зазначених документів уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) формує реєстр (у двох примірниках), що містить у собі таку інформацію:

- назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;

- орган державної влади, який зареєстрував резидента;

- податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та номер реєстрації;

- прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром фізичних осіб;

- номери та дати договорів або інших документів, що є підставою для придбання іноземної валюти.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, що купують іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, також мають вносити інформацію про ці операції в реєстр.

Зазначений реєстр щоденно на паперових (усі примірники) та магнітних носіях з копіями відповідних документів, що є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, не пізніше 14-ї години поточного робочого дня подається на розгляд до податкового органу, де уповноважений банк взятий на облік.

Усі паперові примірники реєстрів завіряються підписом керівника та печаткою податкового органу. Перший примірник реєстру та копії документів повертаються уповноваженому банку, другий - залишається на зберіганні у податковому органі.

Податковий орган до 14-ї години наступного робочого дня засобами електронного зв'язку надсилає реєстр відповідному регіональному управлінню Національного банку України. 

Регіональне управління Національного банку України при отриманні реєстру від податкового органу до 17-ї години цього самого дня надсилає отриману інформацію до відповідного уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи).

Отриманий засобами електронного зв'язку від регіонального управління Національного банку України реєстр є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Строк дії реєстру не може перевищувати 90 днів.

При неотриманні уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) зазначеного реєстру в строк, уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право після 17-ї години наступного робочого дня під власну відповідальність, здійснити купівлю іноземної валюти за умови:

- виконання ним (нею) усіх вимог;

- наявності документа, що підтверджує отримання податковим органом цього реєстру (поштове підтвердження про вручення адресату, супровідний лист до реєстру з відміткою податкового органу).

Суб'єкт ринку, який під час здійснення валютної операції є покупцем іноземної валюти, несе повну відповідальність за наявність усіх документів, які є обов'язковими для здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) норм, він несе відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Обсяг операцій продажу валют на безготівковому ринку в 2008 році становив 17,85 млрд.дол. США і збільшився порівняно з 2001 роком на 20,1%, а на готівковому - 0,66 млрд.дол.США, та зменшився на 9,6%.

У структурі валютного ринку за його сегментами порівняно з попереднім роком зменшилася частка операцій з готівкою з 4,7% до 3,6% від загального обсягу з відповідним збільшенням частки міжбанківського ринку з відповідним збільшенням частки міжбанківського ринку з 95,3% до 96,4% [77].

Структура операцій на валютному ринку в розрізі валют характеризується зменшенням питомої ваги операцій з доларами США та зростанням операцій у євро в результаті запровадження з 2008 року в готівковий обіг євро та введення цієї валюти єдиним законним засобом платежу для 12 країн Європейського валютного союзу.

Протягом 2002 року Національним банком України було надано 1228 індивідуальних ліцензій на:

- продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями резидентів України - 259;

- здійснення інвестицій за межі України - 80;

- відкриття рахунків у закордонних банках - 256;

- використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу на території України - 144;

- здійснення разових валютних операцій - 386;

- інші - 103.

Крім того, було надано 159 спеціальних дозволів на ввезення банківських металів, банкнот іноземних держав та бланків дорожних чеків [77].

Для підвищення ефективності валютного контролю та вдосконалення інформаційного співробітництва між різними органами валютного контролю протягом 2007-2008 років продовжено роботу з удосконалення системи обміну інформацією. Спільно з Державною митною службою України закінчено розробку системи передачі реєстрів вантажних митних декларацій від Державної митної служби України до Національного банку України та від НБУ до банків. Все це сприяє ефективному виконанню банками функцій валютного контролю.

2.4. Неторгівельні операції комерційних банків та валютний контроль за діяльністю пунктов обміну валюти

Під час організації діяльності, пов'язаної із здійсненням валютно-обмінних операцій, банки (фінансові установи) керуються Інструкцією Національного банку України № 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України" (затверджена постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 № 129), Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 № 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за № 152/5343), Інструкцією “Про порядок організації та здійснення валютообмінних операцій на території України” (затверджена постановою Правління НБУ від 12.12.2002 №502) та іншими законодавчими й нормативно-правовими актами.

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій, у тому числі на підставі укладених з юридичними особами-резидентами агентських угод, погоджених відповідним територіальним управлінням Нацiонального банку України (далі - територіальне управління) мають право:

- банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;

- фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (далі - валютно-обмінні операції) належать:

- купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

- продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

- зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

- купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

- конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

- прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Проведення операцій у пункті обміну валюти розпочинається лише після його реєстрації в територіальному управлінні та реєстрації РРО у податковому органі згідно з наказом по банку (фінансовій установі).

Територіальне управлiння реєструє пункт обміну валюти в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього видає банку (фінансовій установі) на бланку управління довідку про реєстрацiю пункту обмiну валюти.

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні в касі банку (фінансової установи), у пунктах обміну валюти, уключаючи і пункти обміну валюти агентів, установлюються банком (фінансовою установою) щоденно до початку робочого дня згідно з наказом по банку (фінансовій установі) за підписом керівника банку (фінансової установи) або окремим розпорядженням керівника, що відповідає за роботу як власних пунктів обміну валюти, так і пунктів обміну валюти агентів, якому відповідно до наказу по банку (фінансовій установі) надане право встановлювати ці курси.

Банк (фінансова установа) протягом робочого дня може змінювати значення курсів купівлі та продажу іноземних валют у касі з обов`язковим оформленням кожного зміненого значення курсів купівлі та продажу відповідним наказом (розпорядженням), у якому обов`язково зазначається час зміни курсів.

Банк (фінансова установа) протягом робочого дня може змінювати встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют як у власних пунктах обміну валюти, так і в пунктах обміну валюти агентів, що працюють понад 8 годин (у 2-3 зміни), лише за умови зміни касирів після закінчення встановленого робочого часу (з початком роботи іншого касира) на підставі наказу (розпорядження) про встановлення (зміну) курсів.

Не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень та дорожніх чеків у неробочий час, якщо їх приміщення не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

Довідки за формами № 377, № 06, квитанції за формою № 377-А про здійснення валютно-обмінних операцій та квитанції за формою № 377-і про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав виписуються у двох примiрниках: перший примiрник видається як пiдтвердження здійснення операцiї фізичній особі (резиденту або нерезиденту), другий - залишається в документах дня.Надалі в тексті цієї Інструкції перший примiрник довідки або квитанцiї іменується примiрником клієнта, а другий - примiрником банку (фінансової установи).

Квитанція за формою № 377-А видається:

- пунктом обміну валюти банку (фінансової установи) фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій;

- пунктом обміну валюти агента фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій;

- пунктом обміну валюти фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.

Довідка за формою № 06 видається лише пунктом обміну валюти банку або касою банку за усною заявою фізичної особи-резидента під час продажу цій особі готівкової іноземної валюти 2 або 3 груп Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34 (далі - Класифікатор іноземних валют), та дає право на її вивезення з України. Довідка дійсна протягом одного року з дати її видачі.

Квитанція за формою № 377-і видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.

Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення зазначених вище операцій забороняються, виправлення в заповненому тексті зазначених вище довідок та квитанцiй не допускаються.

Довiдка або квитанція вважається недійсною, якщо реквізити каси або пункту обміну валюти, дані про здійснені операції, найменування банку (фінансової установи) або агента, що видав довiдку чи квитанцію, не читаються або можливе подвійне читання відомостей на відбитку штампа пункту обміну валюти або каси банку (фінансової установи).

Операції з купівлі у фізичних осіб - резидентів та нерезидентів чи продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти або зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, можуть здійснюватися лише через касу банку (фінансової установи).

Операцiї з купiвлi готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють:

- каси банку (фінансової установи) з оформленням прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів із зазначенням у них часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою № 377;

- пункти обміну валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою 377-А для фізичних осіб-резидентів, а для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою № 377.

Операцiї з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні фізичним особам-резидентам здійснюють:

- каси банку (фінансової установи) з оформленням прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів із зазначенням у них часу здійснення операції та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через касу банку, з наданням довідки за формою № 06;

- пункти обміну валюти з оформленням квитанції про здійснення продажу іноземної валюти за формою № 377-А та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через пункт обміну валюти банку, з наданням довідки за формою № 06.

У пункті обміну валюти фізичній особі-нерезиденту видається квитанція про продаж їй іноземної валюти за формою № 377-А, а в касі банку (фінансової установи) - прибутковий касовий ордер і видатковий касовий ордер. Ця операція здійснюється за курсом продажу іноземної валюти за гривні, установленим банком (фінансовою установою).

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи) та пунктом обміну валюти в реєстрі конвертації іноземної валюти.

Організація контролю за роботою обмінних пунктів уповноваженими органами передбачає перевірку видачі, здачі й обліку іноземної валюти та сум у гривнях, додержання вимог зберігання валютних коштів, правильності ведення бухгалтерського обліку та документації, оформлення реєстрів-журналів та додержання курсів валют.

Контроль поділяють на вступний, поточний та виїзний.

Вступний контроль здійснюється регіональними управліннями Національного банку України з метою аналізу документів на отримання права на здійснення обмінних операцій.

Поточний контроль базується на аналізі звітності, яку подають уповноважені банки відносно діяльності обмінних пунктів.

Найбільш складним і трудомістким є виїздний контроль діяльності обмінних пунктів, при якому перевіряють такі документи:

- розпорядження щодо встановлених на певний робочий день курсів купівлі-продажу валют;

- копія свідоцтва про реєстрацію обмінного пункту в регіональному управлінні НБУ;

- копія агентської угоди з уповноваженим банком;

- копія дозволу (ліцензії) на право здійснення обмінних операцій і відкриття пунктів обміну валют;

- копія розпорядження про встановлення уповноваженим банком ліміту каси;

- копія сертифіката і відповідних документів на встановлену комп'ютерну систему;

- торговельний патент на право здійснення торгівлі іноземною валютою;

- бухгалтерські документи щодо наявних в обмінному пункті готівкових коштів.

При перевірці технічного оснащення контролюють:

- наявність комп'ютерної системи, забезпеченної сертифікованою програмою;

- забезпеченність засобами для визначення справжності банкнот;

- наявність охоронної сигналізації;

- використання касиром штампа з відповідними реквізитами.

Крім того, перевіряють:

- оформлення документів і ведення обліку обмінних операцій;

- відповідність даних комп'ютера наявній сумі готівкових коштів щодо кожного виду валют;

- наявність документації стосовно здійснення уповноваженим банком контролю за роботою обмінного пункту;

- додержання встановлених банком лімітів щодо кожного виду валют;

- відповідність обладнання пункту даним уповноваженого банку щодо цього, зареєстрованим у регіональному управлінні НБУ.

У разі порушення правил здійснення операцій купівлі та продажу іноземної валюти уповноважений банк може бути позбавлений ліцензії НБУ на право здійснення таких операцій.

У разі систематичного (три і більше разів) порушення пунктом обміну валюти порядку органiзацiї та здійснення валютно-обмінних операцiй на території України протягом календарного року довідка про реєстрацію пункту обміну валюти підлягає відкликанню територіальним управлінням.

У разі прийняття територіальним управлінням рішення про відкликання довідки про реєстрацію відповідного пункту обміну валюти банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.

У разі прийняття Національним банком України рішення про припинення дії письмового дозволу на здійснення банком валютно-обмінних операцій чи відкликання банківської ліцензії або про відкликання генеральної ліцензії фінансової установи на здійснення операцій з валютними цінностями банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідки про реєстрацiю пунктів обмiну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12