КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ(Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)

Стаття 117. Умисне тяжке тілесне ушкодження

(1) Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження,

небезпечне для життя в момент заподіяння чи таке, що спричинило втрату будь-

якого органа або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я,

поєднаний з стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або

переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя,-

карається позбавленням волі на строк від двох до восьми років.

(2) Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер

мучення, або заподіяне особі чи її близьким родичам у зв'язку з виконанням

цією особою службового чи громадського обов'язку,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

(3) Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони

вчинені організованою групою або спричинили смерть потерпілого,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Стаття 118. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке

не є небезпечним для життя і не дало наслідків, передбачених у статті 117

цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну

стійку втрату працездатності менш як на одну третину,-

карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі

на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 119. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження,

заподіяне в стані сильного душевного хвилювання

Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані

сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного

насильства або тяжкої образи з боку потерпілого,-

карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі

на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 120. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж

необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для

затримання злочинця

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж

необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для

затримання злочинця, -

карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк

до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 121. Умисне легке тілесне ушкодження

(1) Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад

здоров'я або незначну стійку втрату працездатності,-

карається виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк

до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

(2) Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків, зазначених у частині

перший цієї статті,-

карається штрафом до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або виправними роботами на строк до одного року.

Стаття 122. Побої і мордування

(1) Умисне завдавання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій,

які завдали фізичного болю,-

карається штрафом до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або виправними роботами на строк до одного року.

(2) Ті самі діяння, що мають характер мордування,-

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на

той самий строк.

Стаття 123. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -

карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі

на строк до двох років.

Стаття 124. Погроза вбивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження

Погроза вбивством або заподіянням тяжкого тілесного ушкодження за наявності

реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози -

карається штрафом до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або

арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох

років.

Стаття 125. Зараження вірусом імунодефіциту людини

(1) Зазнаки поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом

імунодефіциту людини -

карається арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк

до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

(2) Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини особою, яка знала

про те, що вона є носієм цього вірусу,-

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(3) Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи

більше осіб або неповнолітнього, при призначенні покарання, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

(4) Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 126. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило

зараження вірусом імунодефіциту людини

(1) Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником

своїх професійних обов'язків унаслідок недбалого чи несумлінного ставлення

до них, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини,-

карається позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох

років.

(2) Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років.

Стаття 127. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на

виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини

Розголошення службовою особою або медичним працівником відомостей про

проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом

імунодефіциту людини або захворювання на СНІД та його результатів, що стали

їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків,-

карається штрафом від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або

обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати

певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без

такого.

Стаття 128. Зараження венеричною хворобою

(1) Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про

наявність у неї цієї хвороби,-

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на

строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або

позбавленням волі на строк до двох років.

(2) Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше

судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження

двох чи більше осіб або неповнолітнього -

караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням

волі на строк до чотирьох років.

Стаття 129. Незаконне проведення аборту

(1) Проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної освіти,-

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням

волі на строк до трьох років.

(2) Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад

здоров'я або смерть потерпілої,-

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи

займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 130. Залишення в небезпеці

(1) Зазнаки залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для

життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через

малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану,

якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю

особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив

потерпілого в небезпечне для життя становище,-

карається штрафом до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або виправними роботами на строк до двох років.

(2) Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть особи, залишеної без

допомоги, або інші тяжкі наслідки,-

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк

до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або

позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 131. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для

життя стані

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при

можливості надати таку допомогу, або неповідомлення про такий стан особи

належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження

або смерть,-

караються штрафом до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або виправними роботами на строк до двох років.

Стаття 132. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я

дітей

(1) Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків

щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх через недбале або несумлінне

до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого,-

караються штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до п'яти років.

(2) Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі

наслідки,-

караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі

на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 133. Незаконне лікарювання

Заняття лікарюванням без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не

має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для

хворого,-

карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі

на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 134. Ненадання допомоги хворому медичним

(1) Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником,

який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу,

якщо йому зазнаки відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого,-

карається штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк

до двох років.

(2) Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого, залишеного без

допомоги, або інші тяжкі наслідки,-

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі

на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи

займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 135. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або

фармацевтичним працівником

Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником

своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них

ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого,-

карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до

двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або

позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 136. Порушення порядку трансплантації органів або тканин людини

(1) Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або

тканин людини -

карається штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або

обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні

посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без

такого.

(2) Примушування до вилучення органів або тканин людини з метою їх

трансплантації -

карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до

двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на

строк до трьох років з штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян чи без такого.

(3) Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка

перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від

особи, що їх вчинила, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 137. Незаконне розголошення лікарської таємниці

Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у

зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння

спричинило тяжкі наслідки,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до

двох років.

Розділ ІІІ

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

Стаття 138. Незаконне позбавлення волі

(1) Незаконне позбавлення волі -

карається штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на строк до двох років.

(2) Те саме діяння, вчинене щодо двох або більше осіб, або способом,

небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що

супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням

зброї, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

строк до семи років.

(3) Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені

організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 139. Захоплення заручників

(1) Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукати державну

або іншу установу, підприємство чи організацію, або службову особу до

вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення

заручника -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

(2) Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього, або

організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або

такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Стаття 140. Викрадення або підміна дитини

Викрадення або підміна чужої дитини, вчинені з корисливих або інших

особистих мотивів, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк.

Стаття 141. Торгівля неповнолітніми

(1) Купівля, продаж неповнолітнього, а також здійснення інших незаконних

угод щодо передачі неповнолітнього іншим особам -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

(2) Ті самі дії, вчинені організованою групою або якщо вони спричинили

тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 142. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню

(1) Поміщення в психіатричну лікарню зазнаки психічно здорової особи -

карається штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк

до двох років.

(2) Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до семи років з позбавленням

права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років.

Стаття 143. Наклеп

(1) Наклеп, тобто поширення зазнаки неправдивих вигадок, що ганьблять іншу

особу, -

карається штрафом до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або виправними роботами на строк до одного року.

(2) Наклеп у друкованому чи іншим способом розмноженому творі або з

використанням інших засобів масової інформації, а також учинений особою,

раніше судимою за наклеп, -

карається штрафом від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або

позбавленням волі на той самий строк.

(3) Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо

тяжкого злочину, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк.

Стаття 144. Образа

Образа, тобто умисне приниження честі та гідності людини, виражене в

непристойній формі, -

карається штрафом до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Стаття 145. Розголошення таємниці усиновлення

Розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновителя -

карається штрафом до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або виправними роботами на строк до двох років.

Розділ ІV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ

Стаття 146. Згвалтування

(1) Зувалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного

насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного

стану потерпілої,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

(2) Зувалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила такий злочин, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

(3) Зувалтування, вчинене групою осіб, або зувалтування неповнолітньої-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.

(4) Зувалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також

зувалтування малолітньої -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Стаття 147. Насильне задоволення статевої пристрасті неприродним способом

(1) Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням

фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням

безпорадного стану потерпілої чи потерпілого -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

(2) Те саме діяння, вчинене повторно, або групою осіб, або особою, яка

раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 146 або 150

цього Кодексу, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також

учинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Стаття 148. Примушування жінки до вступу в статевий зв'язок

(1) Примушування жінки до вступу в статевий зв'язок особою, від якої жінка

матеріально або службово залежна,-

карається штрафом до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

або арештом на строк до шести місяців.

(2) Примушування жінки до вступу в статевий зв'язок, поєднане з погрозою

розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй осіб, -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до

п'яти років.

Стаття 149. Примушування до зайняття проституцією

(1) Примушування жінки до заняття проституцією, а також втягнення її до

зайняття проституцією обманом -

караються штрафом від дванадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17