Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах

Додаткові позитивні зрушення в функціональному стані обстежуваних осіб основної групи по відношенню до контролю, мали істотний опосередкований вплив на їх психопатологічний профіль. Згідно одержаних даних, якщо до санаторної реабілітації середньозважена вираженість психічних змін в основній і контрольній групах оцінювалася, відповідно, в 2,2 і 2,0 бали, то після оздоровлення вона становила 0,7 і 1,0 бали, що свідчить про 1,4-кратну інтенсифікацію позитивних клінічних змін при модифікації дієтологічної програми. Серед валового спектру вивчених психопатологічних синдромів найбільшої уваги заслуговує переведення таких показників, як почуття тривоги, іпохондрії і астенії, з вираженої міри прояву (3 бали) до стану з періодичним, нерізко вираженим характером (1 бал).

Для інтегральної оцінки реабілітаційного ефекту санаторно-курортного етапу, вивчено стан індивідуальної адаптації у контрольного контингенту на момент виписки. Ми виходили з того, що контрольовані нами механізми адаптогенезу є квінтесенцією діяльності організму в цілому, передусім, за двома параметрами: метаболічним і гомеостатичним, суттєве місце в реалізації яких займає чинник харчування. Аналіз ЕСК і СПІ в контексті формування системного структурного “сліду” адаптації показав, що в основній групі тільки у 8% обстежуваних реєструвався 4-й рівень напруги, для якої характерна недостатність адаптаційних механізмів. В контролі стан незадовільної адаптації, при якому функціональні можливості організму знижені, відзначався в 2,5 рази частіше і сягав 20% від числа спостережень.

Таким чином, результати апробації рекомендованих вимог до аліментарної програми хворих на ІМ, показали, що їх впровадження в санаторно-курортних закладах дозволить значно підвищити медичну ефективність цих заходів.

ВИСНОВКИ

1. Одним з головних елементів комплексних відновлюваних програм у санаторних відділеннях для післяінфарктних хворих є адекватна дієтотерапія. Оптимізація її біологічної дії неможлива без використання біологічно активних добавок. Розроблені гігієнічні вимоги щодо харчових раціонів, режиму харчування, призначення нутріцевтиків та парафармацевтиків мають суттєвий гомеостатичний потенціал та забезпечують підвищення медичної ефективності санаторної реабілітації при інфаркті міокарда.

2. Методологічною основою парадигми організації санаторно-курортної дієтотерапії післяінфарктних хворих є використання функціонально-гомеостатичної концепції, яка розроблена з урахуванням специфіки відповідних санаторно-курортних закладів і дозволяє реалізувати функції харчування на рівні, що відповідає стану та функціональним можливостям “критичних” органів і систем.

3. У відділеннях реабілітації оздоровлюються особи здебільшого (93,8%) старшого віку (після 40 років), чоловічої статі (95,8%), ростом 170,60,3 см (=2,8 см) і масою тіла 73,60,5 кг (=4,7 кг) з переважаючим нормостенічним типом конституції (64,8%), превалюючими характерними особливостями фонового (при надходженні на реабілітацію) харчового статусу, у яких є субоптимальне заповнення, що свідчить про ранні прояви дисбалансу анаболічних і катаболічних процесів, потреби організму в білку (показник білкового харчування 741, коефіцієнт альбуміни/глобуліни 1,160,06); гіперліпопротеїнемію ІІБ або 1V типів, що поєднується з недостатністю вітамінів - до 94,6% і мінеральних речовин - до 27,4% обстежених.

4. Фактичні санаторні раціони післяінфарктних хворих характеризуються перевищуючим фізіологічні потреби вмістом енергоємких нутрієнтів - білків, жирів, вуглеводів - в 1,2...2,3 рази, в тому числі: білків тваринного походження в 1,8 рази, насичених жирних кислот в 2,5 рази, моно- і дисахаридів в 2,3 рази, на фоні 14...80% дефіциту вітамінів (за винятком Є і В6) і дисбалансу мінеральних речовин, критичними показниками якого є 20,0% недостатність цинку і 71,5% - йоду.

5. При регламентуванні базисної енергетики харчування контрольного контингенту в рамках санаторної групової дієти 10і необхідно орієнтуватися на його середньозважені енерговитрати, що дорівнюють 2600 ккал/24 год.

Оптимальний середньозважений рівень споживання післяінфарктними хворими харчового білка, обгрунтований факторіальним методом і експериментально підтверджений, складає 100 г/доб, в т.ч. 50 г/доб - тваринного походження.

Рекомендоване споживання жирів, що забезпечує оптимізацію їх метаболізму і перекисного окислення, аліментарну профілактику впливу ризик-факторів ІХС і інфаркта міокарда, становить 80 г/доб, в т.ч. ПНЖК -6, ПНЖК -3 і НЖК, відповідно, 24 г/доб, 4 г/доб і 120 г/доб.

Адекватним, з точки зору міжнутрієнтних взаємозв'язків і превентивної дієтотерапії при патології, що вивчалася, є вміст вуглеводів в добових раціонах, в середньому, 370 г, в т.ч. 65 г повинно приходитися на моно-, і дисахариди. Потреба в харчових волокнах складає 30 г.

Споживання вітамінів в кількостях, що дорівнюють по вітамінах А, Е, С, тіаміну, рибофлавіну, В6, ніацину, В12 і фолату, відповідно,: 1,0; 20,0; 100,0; 2,0; 2,2; 3,2; 25,0; 0,003 і 0,2 (мг/доб) забезпечує оптимізацію вітамінного статусу досліджуваного контингенту.

Аліментарне надходження макро-, мікроелементів, що складає (мг/доб): калій - не менш 5000, натрій - не більш 4000, кальцій - 1000, фосфор - 1200, магній - 600, залізо -15, цинк - 20, йод - 0,2, забезпечує належний біологічний ефект призначеної для післяінфарктних хворих дієтотерапії.

Специфікація орієнтованого, середньодобового набору продуктів, максимально збалансованого за харчовими речовинами стосовно фізіологічних потреб осіб групи спостереження, складає (г/доб): хліб житній - 150, хліб пшеничний - 150, борошно пшеничне - 15, крохмаль картопляний - 5, макаронні вироби - 10, крупи, бобові - 75, картопля - 350, овочі - 450, фрукти свіжі, ягоди - 200, соки фруктові - 200, кефір - 200, сметана - 20, сир твердий - 20, сир - 70, яйце - 1/3 шт, риба і рибопродукти - 100, м'ясо і субпродукти - 95, ковбасні вироби - 5, птиця - 25, масло вершкове - 30, олія - 30, томат-паста - 3, дріжджі - 1, чай - 2, какао - 1.

З урахуванням особливостей метаболічних процесів післяінфарктних хворих і технічних можливостей їдалень сучасних санаторіїв, в тематичних спеціалізованих відділеннях найбільш раціональним є п'ятиразове харчування з таким розподілом валової енергоцінності за окремими прийомами їжі: перший сніданок о 8-9 год. - 25% калорійності раціону, другий сніданок о 11-12 год. - 15%, обід о 14-15 год. - 35%, вечеря о 18-19 год. - 20%, на ніч о 21 год. - склянка кисломолочного напою (5%).

В аспекті розвитку наукових даних про нутрієнтні потреби осіб, що проходять реабілітацію, рекомендований продуктовий набір та режим харчування, розроблені модель-схема харчових раціонів і орієнтовне універсальне семиденне меню. Їх натурною апробацією встановлено, що для оптимізації хімічного складу та протекторно-фармакодинамічного ефекту аліментарних впливів в контексті комплексної реабілітаційної програми доцільним є застосування біологічно активних добавок до їжі за розробленими схемами:

а) Нутрицевтиків - для нормалізації статусу лімітованих нутрієнтів: ПНЖК -3 - “Ейконол” (8 капсул на добу по 1 г); вітамінів С, тіаміну, рибофлавіну, ніацину - “Ундевіт” (1 драже на добу); мінеральних речовин - калію, кальцію і магнію - пшеничні зародкові пластівці (60 г на добу). Їх прийом у поєднанні з скорегованим харчуванням забезпечує зниження рівня ХС, ХС ЛПНЩ і ТГ на 9-20%, а також гіперфібріногенемії та протромбінової активності на 9,2%, при збільшенні коефіцієнту ПНЖК/НЖК і квоти ПНЖК-3 в мембранах еритроцитів і тромбоцитів відповідно до 0,77 і 8,42%, 0,90 і 7,36%; досягненні концентраціями лімітованих вітамінів та їх метаболітів, мінеральних речовин в біологічних середовищах фізіологічних значень, що зумовило нівелювання в крові рівня паратгормона на 34,3 пг/мл, клінічних проявів дефіциту вітаміну С на 40% і вітамінів групи В на 26,7%;

б) Парафармацевтиків - для інтенсифікації дієтотерапії антиатерогенної (“Пента концентрат” фірми “Team Up” (США)) та нормалізуючої функціональний стан серцево-судинної системи (“Кофермент Ку 10” фірми “Bioenergy Nutrients” (США)) дії, а також детоксикації організму, нормалізації функціонального стану “критичних” гомеостатуючих систем у осіб, що поступають з регіонів з забрудненим навколишнім середовищем (програма “New Lіfe” фірми “Team Up” (США)). Основними проявами потенціювання гомеостатичної спрямованості харчових раціонів зазначених біологічно активних добавок на рівні біологічних середовищ є додаткове середньозважене (на 5-10%) збільшення оптимізуючих тенденцій у ліпідному, антиоксидантному, імунному статусах, складі фосфоліпідів клітинних мембран, загальних показниках крові при паралельному зниженні уринарного та гематологічного вмісту ксенобіотиків, збільшенні кількості хворих з їх фізіологічною концентрацією відповідно на 20-25% і 10-35%. В цілому, вживання біологічно активних добавок збільшує квоту осіб з біохімічними показниками біологічних середовищ в межах фізіологічних коливань в 1,2-1,4 рази.

Впровадження рекомендованної дієтологічної програми біологічно активних добавок, забезпечує паритетність анаболічних і катаболічних процесів в організмі, додаткове позитивне зрушення значень показників центральної гемодинаміки, функціональних можливостей організму (фізичної та розумової працездатності) - в середньому на 10-30%, при 20-відсотковому збільшенні кількості осіб з вираженими (темп приросту зрушення показника більше 25%) параметрами відновлювального характеру за приведеними критеріями, а також інтенсифікацію відносно контролю сприятливої динаміки субєктивних проявів при клінічних синдромах ІХС та інфаркта міокарда, наявності мікросимптомів недостатнього харчового статусу (середньозважений регрес при відхиленні від норми - 13%), психопатологічному профілі (1,4-х кратне зниження вираженості індикаторних психопатологічних синдромів), стані адаптогенезу до негативних факторів екзо-, ендоекології (зменшення в 2,5 рази відносної квоти осіб з недостатністю метаболічних та гомеостатичних адаптаційних механізмів).

* *

*

Автор висловлює глибоку вдячність Абрамову Віктору Васильовичу, доктору медичних наук, професору, проректору з навчальної та позабюджетної роботи Дніпропетровської медичної академії за підтримку в організації і проведенні клінічних досліджень, консультативну допомогу в оформленні дисертації, теплоту та доброзичливість у відношеннях при виконанні даної роботи.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Санаторно-курортная диетотерапия больных, перенесших инфаркт миокарда/ В.И.Пономаренко, Г.В.Дзяк, В.В.Ванханен, В.В.Абрамов.-Запорожье: Видавець, 1997. - 144с. (главы 4, 5, 6 - С. 81-131 - самостоятельные).

Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца/ В.И.Пономаренко, Г.В.Дзяк, В.В.Абрамов, В.В.Ванханен. - Киев: Тамед, 1998.-160с. (главы 3, 4, 5, 6, 7 - С. 70-132 - самостоятельные).

Статті в наукових виданнях

Нова концепція санаторно-курортної дієтотерапії /В.В.Ванханен, В.І.Поно-маренко, Н.М.Денисенко, А.П.Штепа // Медичні перспективи. - 1996. - № 1. - С.79-81.

Абрамов В.В., Пономаренко В.І., Ванханен В.В. Вплив оптимізації дієтотерапії на медико-біологічну ефективність санаторно-курортного етапу реабілітації післяінфарктних хворих//Медичні перспективи. - 1997. - Т.2, № 1. - С.54-58.

Энергетика питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации/ Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Полянчиков В.А. и др.// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1997. - № 1. - С.55-57.

Пономаренко В.І. Фоновий харчовий статус хворих, що перенесли інфаркт міокарда, які надходять до санаторно-курортних закладів// Медичні перспективи. - 1997. - Т.2, № 4. - С.77-80.

Пономаренко В.И. Экспериментальное обоснование антиатерогенного действия биологически активной добавки “Пента концентрат” и возможности повышения эффективности санаторной диетотерапии// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1997. - № 4. - С.32-34.

Эпидемиологические аспекты алиментарного фактора в этиопатогенезе ишемической болезни сердца и инфаркта миокарда/В.В.Абрамов, В.В.Ванханен, В.И.Пономаренко, В.В.Коломиец//Международный мед.журнал. - 1997.- № 3. - С.85-86.

Пономаренко В.И. Биологические аспекты организации питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации// Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. - Донецк: Лыбидь, 1997. - С.94-97.

Пономаренко В.И.Функционально-гомеостатическая теория питания: моди-фицированная система взглядов на питание здорового и больного человека// Актуальные проблемы санаторно-курортной диетотерапии: Сб. науч.тр. - Запорожье, 1997. - С.9-13.

Пономаренко В.И. Роль санаторного этапа в общей системе реабилитации больных инфарктом миокарда// Там же.- С. 55-60.

Пономаренко В.И. Роль пищевых жиров в оптимизации медико-биологической эффективности санаторной диетотерапии постинфарктных больных //Там же. - С.60-63.

Роль биологически активных добавок в оптимизации эффективности вторичной алиментарной профилактики эссенциальной артериальной гипертензии у больных инфарктом миокарда на этапе санаторно-курортной реабилитации / Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Коломиец В.В. и др.// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, № 1. - С.58-64.

Ванханен В.В., Пономаренко В.И. Требования к биологически активным добавкам, применяемым в санаторных отделениях реабилитации постинфарктных больных// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, №1, приложение. - С.36.

Пономаренко В.И. Возможности повышения эффективности санаторно-курортной диетотерапии постинфарктных больных с помощью биологически активных добавок к пищевому рациону//Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - № 1. - С. 10-15.

Пономаренко В.І., Абрамов В.В., Ванханен В.В. Роль біологічно активних додатків у забезпеченні вітамінної повноцінності дієтотерапії у санаторних відділеннях кардіологічного профілю//Медичні перспективи. - 1998. - Т.III, № 2. - С.89-92.

Включение препарата эйконол в пищевой рацион постинфарктных больных на санаторно-курортном этапе реабилитации/ Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. и др.// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - № 3.- С. 34-36.

Роль биологически активных добавок в алиментарной профилактике антропогенных химических микроинтоксикаций и их неблагоприятного воздействия на эффективность санаторно-курортной реабилитации постинфарктных больных/Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Денисенко Н.М., и др.// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, № 2. - С. 183-189.

Тези

Семеренко С.А., Пономаренко В.И., Ванханен В.В. Гигиенические аспекты оптимизации нутриентного состава рационов массового питания с целью алиментарной профилактики неинфекционной заболеваемости// Тез. доп. III міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур.-Дніпропетровськ, 1996.-Т. 2, Ч.2. - С. 24-25.

Парадигма санаторно-курортной диетотерапии/ В.И.Пономаренко, В.В.Ванханен, В.Е.Цуцков, А.П.Штепа// Материалы науч.-практ.конф. “Актуальные вопросы профилактической медицины”. - Харьков: ХГМУ, Хар.обл.СЭС. - 1996. - С.64-69.

Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Цуцков В.Е. Энергетика питания контингента, оздоравливающегося в специализированных санаторно-курортных учреждениях//Тез. докл.науч.-практ.конф. “Актуальные вопросы курортологии”. - Евпатория, 1996. - С.60.

Пономаренко В.И. Состояние Бердянской курортно-рекреационной зоны и перспективы ее развития//Тез.докл. Междун. науч.-практ.конф. “Природные лечебные ресурсы, современная теория и практика бальнеогрязелечения, правовые аспекты охраны и эксплуатации месторождений минеральных вод и лечебных грязей”.- Саки. - 1996. С.45.

Состояние фактического питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации/Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Денисенко Н.М. и др.//Матеріали наук.-практ.конф. “Гігієнічні проблеми охорони здоров'я населення”. - Дніпропетровськ: Поліграфіст. - 1997. - С.278-280.

Пономаренко В.И. Принципы организации питания постинфарктных больных в санаторно-курортных учреждениях// Там же. - С.289-292.

Пономаренко В.И. Физиолого-гигиенические требования к санаторным алиментарным программам постинфарктных больных//Матеріали Української наук.-практ. конф. з між.участю “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці”. - Ч.1. - 1997. - С.33-36.

Пономаренко В.И. Научные основы вторичной алиментарной профилактики инфаркта миокарда в современных специализированных санаторно-курортных учреждениях (отделениях)// Там же. - С.80-85.

Пономаренко В.И. Значение адекватного витаминного статуса для оптимизации эффективности реабилитации алиментарных программ в специализированных санаторно-курортных отделениях кардиологического профиля // Там же.- Ч. II.- С. 107-112.

Санаторно-курортная диетотерапия: новая теория методологических принципов организации/ В.В.Ванханен, В.И.Пономаренко, В.А.Полянчиков, В.Е.Цуцков//Сб. науч. тр. “Вопросы валеологии и экологии в традиционной и нетрадиционной медицине”. - Днепропетровск: Полиграфист. - 1997. - С.36.

Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. Методические аспекты применения биологически активных добавок к пищевым рационам в техногенно напряженной зоне// Тез. докл. междун. экосимпозиума “Программа выживания в условиях техногенного прессинга”. - Днепропетровск. - 1998. - С.13-14.

Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. Физиолого-гигиенические основы применения биологически активных добавок к пищевым рационам при сердечно-сосудистых заболеваниях // Сб. науч.-практ. статей.- Днепропетровск.-1998. - С. 306-307.

13. Гигиенические требования к режиму питания и структуре рационов при организации диетотерапии в специализированных санаторно-курортных учреждениях /Ванханен В.В., Полянчиков В.А., Пономаренко В.И. и др.// Матеріали наук.-практ. конф. “Навколишне середовище і здоров'я населення”. - Дніпропетровськ: Поліграфіст.-1998. - С.86-87.

Анотації:

Пономаренко В. І. Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14. 02. 01 - гігієна, медичні науки. - Національний медичний університет, Київ, 1999.

Дисертація присвячена питанням обгрунтування гігієнічних вимог до санаторної аліментарної реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда. В роботі приведені нові науково обгрунтовані результати та здійснені нові розробки в області нутріціології при інфаркті міокарда, що базуються на функціонально-гомеостатичній концепції. Розглянуті методологічні передумови до регламентування харчування контрольного контингента, обгрунтовано рівні споживання енергії та нутрієнтів з адаптацією до їх значень діючого продуктового набору. Отримали розвиток вимоги до режиму дієтотерапії, структури раціонів, що консолідовано в універсальному орієнтовному семиденному меню. Приведена парадигма потенціювання медичної ефективності аліментарної програми за допомогою біологічно активних добавок.

Ключові слова: профілактика, інфаркт міокарда, харчування, біологічно активні добавки.

Ponomarenko V. I. Alimentary reabilitation of the post-infarction patients in the health resort establishments. Manuscript.

The dissertation for Doctor of Medicine Science Degree of speciality 14. 02. 01. - Hygiene, Medical sciences. - The National Medical University, Kiev, 1999.

The dissertation is devoted to the questions of substantiation of the hygienic requirements of the post-infarction patients. The new scientific substantiated results are described in the dissertation besides the new working outs in the field of clinical diet of the post-infarction patients based on the functional-homeostatic conception are mentioned in the research-work.

The metodological prerequisites to the requlations of nutrition of the tasted contingent are given, the levels of consuming of energy and nutrients with an adaptation to their meanings of the functioning product-set are substantiated in the research-work.

The requirements to the regime of diet theory, structure of the rations have been developed. They were described on the example of universal proximate 7-day menu.

The paradigm of potentiality of effectiveness alimentary program with a help of biological active aditions are given in the research-work.

Key words: health resorts, infarction-miokarda, nutrition, biological active aditions.

Пономаренко В.И. Алиментарная реабилитация постинфарктных больных в санаторно-курортных учреждениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена, медицинские науки.- Национальный медицинский университет, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам обоснования гигиенических требований к санаторной алиментарной реабилитации постинфарктных больных. Предложена функционально-гомеостатическая концепция регламентирования пищевых программ, основанная на учении о функциях пищи и ее биологическом действии на организм. Показано, что важной предпосылкой полного использования профилактических и лечебных свойств диетотерапии является учет онтогенетических и половых особенностей обменных процессов, антропометрического и пищевого статуса оздоравливаемого контингента. В отделениях реабилитации находятся, преимущественно, (93, 8%) лица старших возрастов (после 40 лет), мужского пола (95,8%), с преобладающим типом конституции нормостеническим (64,8%). Превалирующими трофическими особенностями поступающих больных является дисбаланс анаболических и катаболических процессов, гиперлипопротеинемия IIб или IV типов, сочетающиеся с гиповитаминозными и гипомикро-, макроэлементозными состояниями. Фактические санаторные рационы, имеющие 1,2…2,3-х кратный избыток энергонесущих нутриентов на фоне 14…18% и 20…72% дефицита, соответственно, витаминов и микроэлементов, не обеспечивают должной вторичной алиментарной профилактики инфаркта миокарда. В ходе комплексных натурных исследований доказано, что при регламентировании питания контрольного контингента необходимо ориентироваться на его средневзвешенные энерготраты, равные 2600 ккал/24 ч, потребности (г/сут) в белках-100, жирах-80, в т.ч. ПНЖК -6, ПНЖК -3 и НЖК-24, 4, 20; углеводах - 370, в т.ч. моно-, дисахаридах-65; пищевых волокнах-30, витаминах А, Е,С, тиамине, рибофлавине, В6, ниацине, В12, и фолате (мг/сут) - соответственно 1,0; 20,0; 100,0; 2,0; 2,2; 3,2; 25,0; 0,003 и 0,2; минеральных веществах: калии, натрии, кальции, фосфоре, магнии, железе, цинке и йоде (мг/сут) - не менее 5000, не более 4000, 1000, 1200, 600, 15, 20 и 0,2. С учетом энергетических и нутриентных потребностей, особенностей метаболических процессов и санаторной комплексной реабилитационной программы обоснованы примерный суточный набор продуктов и режим питания. Установлено, что общепринятым алиментарным путем практически невозможно удовлетворить потребность постинфарктных больных в ПНЖК -3, витаминах С и группы В; целесообразна дополнительная, превентивной направленности оптимизация статуса кальция, калия и магния. Кроме того, необходимо потенцирование мер по детоксикации организма в связи с высокой распространенностью антропогенных микроинтоксикаций и нивелированию влияния риск-факторов тематической патологии. Показано, что их быстрая и эффективная реализация осуществима при использовании биологически активных добавок (БАД). Разработаны парадигма научных основ применения БАД, а также базисный вариант назначения нутрицевтиков и парафармацевтиков ведущих отечественных и зарубежных фирм. Внедрение рекомендуемой диетотерапии, дополненной БАД, обеспечило снижение в 2,5 раза относительной квоты лиц с недостаточностью метаболических и гомеостатических адаптационных механизмов, а также, в среднем до 10%, увеличение функциональных возможностей волонтеров.

Ключевые слова: профилактика, инфаркт миокарда, питание, биологически активные добавки.

Страницы: 1, 2, 3, 4