реферат бесплатно, курсовые работы
 

Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах

Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах

41

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Пономаренко Владислав Іванович

УДК 616.127.-005.8-036.8/838-085.838

Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах

14.02.01- Гігієна, медичні науки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії Міністерства охорони здоров'я України

Науковий консультант: Ванханен Володимир Вiльямович, професор, доктор медичних наук, професор кафедри гігієни і екології з курсом гігієни харчування Дніпропетровської державної медичної академії

Офіційні опоненти: Ципріян Віктор Iванович, доктор медичних наук, профе-сор, завідуючий кафедрою гігієни харчування Національ-ного медичного університету ім. О. О. Богомольця

Козярин Іван Петрович, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою гігієни харчування дітей та підлітків Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Карпенко Петро Олександрович, доктор медичних наук, професор, Головний дієтолог МОЗ України, керівник клініки Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя

Провідна організація: Український науковий гігієнічний центр МОЗ України

Захист відбудеться " 20 " травня 1999 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 “Гігієна” в На-ціональному медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 252057, Київ - 57, пр. Перемоги, 34, гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця за адресою: 252057, Київ - 57, вул. Зоологічна, 3

Автореферат разіслано “ 19 ” квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О.П.Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Існування понад 20 років системи етапного лікування ІМ свідчить про значну соціальну, медичну і економічну ефективність впровадження раннього санаторно-курортного лікування (Бобров В. А. і співавт., 1995, Iванов Є. М., Ендакова Е. А., 1996, Ванханен В. В. і співавт., 1998). Його важливим складовим елементом є адекватна дiєтотерапiя, яка не тільки безпосередньо потенціює гомеостатичний потенціал оздоровчих заходів, але і оптимiзує сприятливий вплив на організм специфічних курортних чинників (Абрамов В. В. і співавт., 1997, Гордiєнко В. С., 1997). Без організації харчування, яке б сприяло корекції порушених функцій, органічно доповнювало комплекс лікувальних впливів, ефективність медичної реабілітації буде значно нижче очікуванної (Ванханен В. В. і співавт., 1997, Передерій В.Г., 1998, Rudel L.L. et al., 1995, Thompson G. R., 1995). Вивченням основних тенденцій розвитку нутріціологiї з питань опрацювання концептуальної схеми харчування хворих на ІМ установлена наявність значної кількості різнопланових робіт, що стосуються сучасних підходів до побудови антиатеросклеротичної дієти (Аронов Д. М. і співавт., 1996, Погожева А. В. і співавт., 1994, Самсонов М.А. і співавт., 1997, Bolton-Smith C., 1996, Cameron J. А., 1995 та ін.). Конкретне лiмiтування фізіолого-гігієнічних вимог, що пред'являються до неї, передбачено, в основному, для організації стаціонарного лікувального або домашнього дієтичного харчування (Губа М. І., Смолянський Б. Л., 1988, Губергриць А. Я., Лiневський Ю. В., 1989, Смолянський Б. Л., Абрамова Ж. І., 1993, Столмакова Г. I. і співавт., 1991 та ін.). Безпосередня екстраполяція їх регламентів на санаторні алiментарні програми, як і реалізація абстрактних, іноді надмірно оберігаючих схем призначення харчування, з урахуванням медико-біологічної специфіки осіб, що проходять санаторно-курортну реабілітацію, не доцільні (Карпенко П.А., 1996, Колесник Е. О. та співавт., 1997). При обґрунтуванні вимог до дiєтотерапii необхідно в кожному конкретному випадку чітко визначити мету і завдання, що обумовлюють її досягнення і представляються першорядними (Конишев В. А., Василевська Л. С., 1992).

Аналіз опублікованих нормативно-інформаційних матеріалів, що стосуються санаторного харчування контрольного контингенту, показав, що в основному вони, або використовують дані більш ніж 14-річної давності (у розвинених країнах, в зв'язку з удосконаленням теоретико-методичної бази, ревізія проводиться кожні 5 років) і, відповідно, не адаптовані в повному обсязі до особливостей сучасного санаторного етапу реабілітації, або носять у ряді випадків загальний декларативний характер (не містять контрольних нормативів по всьому спектру нормуючих "Нормами фізіологічних потреб..." (1991 г.) харчових речовин адекватні рекомендації про шляхи оптимального практичного задоволення потреб хворих на ІМ в мікронутрiєнтах з урахуванням як гомеостазу організму, так і фінансово-технічних можливостей харчоблоків оздоровниць і т. п.), що не робить можливим адекватне впровадження всього спектра наукових основ нутріціологii, повноцінне регламентування алiментарних програм (Бабов К. Д. і співавт., 1996, Слiдзевська I. К. та спiвавт., 1997, Новосад А. М. і співавт., 1984, Хомазюк І. Н. і співавт., 1997 та ін.). Відкритими залишаються питання, що пов'язані з методологічними передумовами до складання алгоритму дiєтотерапii у відділеннях реабілітації (біологічні аспекти її призначення, фоновий харчовий статус осіб, що надходять, фактичний стан вторинної алiментарної профілактики); єдиною базисною унiфікованою дієтою, включаючи її кінцеву ланку - середньодобовий продуктовий набір і орієнтовне семиденне меню; застосуванням спеціальних харчових продуктів або біологічно активних добавок. Відсутні роботи, виконані в режимі натурного експерименту, які стосуються вивчення потреб в енергії і харчових речовинах хворих на ІМ на етапі санаторної реабілітації, а також чітко віддиференційовані за різними рівнями (органiзменним, системним, органо-тканинним, клітинно-субклітинним, молекулярно-генетичним) моделі харчування, які пропонуються різними авторами, що дозволяє зробити висновки про відсутність апробованих за індикаторними маркерами гігієнічних принципів харчування осіб групи спостереження. Особливу актуальність, у зв'язку з екологічною ситуацією в Україні, набуває опрацювання базових аліментарних впливів, які чинять не тільки лікувально-профілактичну, але й детоксикуючу дію (Вихованець Т. А., Черенков В. М., 1997, Трахтенберг І. М., 1997).

На фоні відсутності належної наукової організаційно-методичної основи, що забезпечує всебічне нормування санаторної дiєтотерапiї післяiнфарктних хворих, виявляється ще один недолік, що притаманний харчуванню практично всіх організованих колективів (Карпенко П.О., 1996, Кононова I. I., 1996), - орієнтація добового меню не на фізіологічні потреби, а на фінансові витрати. Це призводить до частих небажаних змін хімічного складу раціонів і зменшення асортименту набору продуктів, пов'язаних з динамікою цін.

Враховуючи вищезазначене, проблема, що вирішується цією роботою, має особливу важливість і актуальність як у теоретичному, так і прикладному планах, забезпечуючи одержання нових, обгрунтованих в реальних умовах, наукових даних і, на їх базі, створення системи вторинної алiментарної профілактики "епідемії ХХ століття" - ІМ на ключовому етапі реабілітації санаторно-курортному.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з рішеннями Правління ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” № П4-7 від 14.11.95р., № П2-5 від 05.08.1998 р., програмою науково-дослідної роботи Дніпропетровської державної медичної академії за темою “Розробити комплексний підхід до організації харчування в сучасних умовах в спеціалізованих санаторних відділеннях ” (номер держреєстрації 0196У004673), планами Української проблемної комісії “Гігієна харчування” та проблемної комісії Дніпропетровської державної медичної академії “Гігієна харчування, клінічна дієтологія і гастроентерологія ” по обґрунтуванню фізіолого-гігієнічних вимог до харчування і аліментарної профілактики (первинної та вторинної) неінфекційних захворювань у різних біосоціальних популяціях населення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - гігієнічне обґрунтування вимог до аліментарної реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в сучасних санаторно-курортних закладах.

Завдання дослідження: 1) розробити методологічні основи концепції організації харчування хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в сучасних санаторно-курортних закладах, дати кількісну і якісну характеристику біологічним факторам, що впливають на харчові потреби контингенту спостереження; 2) вивчити фоновий (при надходженні на реабілітацію) харчовий статус хворих та стан фактичного санаторного харчування хворих на інфаркт міокарда; 3) обґрунтувати рекомендовані адекватно-профілактичні рівні споживання енергії та нутрієнтів контрольної біосоціальної популяції; 4) розробити адаптовані до фізіологічних потреб осіб, що оздоровлю-ються, добовий продуктовий набір та універсальне орієнтовне семиденне меню; визначити вимоги до режиму харчування у відділеннях реабілітації санаторно-курортних закладів; 5) обґрунтувати наукові підходи до застосування біологічно активних добавок до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих та провести натурне обґрунтування парадигми нутріцевтичної та парафармацевтичної оптимізації реабілітаційної ефективності дієтотерапії осіб групи спостереження; 6) вивчити медичну ефективність розроблених гігієнічних вимог до тематичних аліментарних програм.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: а) досягнуто подальшого розвитку методологічних основ концепції харчування хворих на ІМ у сучасних санаторно-курортних закладах; б) вперше проведено вивчення та дана комплексна гігієнічна оцінка науковим передумовам регламентування дієтотерапії контрольного контингенту (біологічних факторів, харчового статусу і стану фактичного санаторного харчування); в) вперше, в ході поліаспектних натурних досліджень, обґрунтовано адекватно-профілактичні рівні потреби в енергії і харчових речовинах, що рекомендовані післяінфарктним хворим на етапі санаторної реабілітації; г) з врахуванням фізіологічних потреб в нутрієнтах осіб, що оздоровлюються, удосконалено діючий добовий продуктовий набір, отримали подальший розвиток основні елементи санаторної аліментарної програми: вимоги до режиму харчування, структури добових раціонів, що консолідовані у розробленому універсальному орієнтовному семиденному меню для відділень реабілітації; д) вперше розроблено наукові основи застосування біологічно активних добавок до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих, в тому числі осіб, які зазнали шкідливої дії екологічних чинників; обґрунтовано парадигму нутріцевтичної оптимізації хімічного складу і парафармацевтичного потенціювання реабілітаційної ефективності дієтотерапії осіб групи спостереження.

Прикладне значення і практичне використання результатів дослідження. Результати досліджень, які є складовою частиною державних програм щодо оптимізації харчування населення, мають практичне значення, яке полягає в розробці принципово нової парадигми функціонування дієтологічних підрозділів санаторно-курортних кардіологічних закладів (відділень), профільних відділень санітарно-епідеміологічних станцій, Центрів Здоровя по: а) регламентуванню робочої програми санаторних їдалень; б) здійсненню контролю за дотриманням гігієнічних вимог до дієтотерапії (харчових раціонів, режиму харчування, застосування БАД) післяінфарктних хворих на етапі санаторно-курортної реабілітації; в) проведенню санітарно-просвітницької роботи, пропаганди основ адекватної вторинної аліментарної профілактики інфаркта міокарда.

Основні положення дисертаційної роботи відображені в методичних рекомендаціях “Санітарно-гігієнічні вимоги та контроль за організацією харчування післяінфарктних хворих в сучасних санаторно-курортних закладах” (затверджені ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 від 30.01.97 р.), інформаційному листі “Фізіолого-гігієнічні вимоги до хімічного складу дієтотерапії післяінфарктних хворих в умовах комплексної санаторно-курортної реабілітації” (затверджені ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 від 30.01.97 р), методичних рекомендаціях “Медико-біологічні вимоги до застосування біологічно активних добавок до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих” (затверджені ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 07-12/201 від 09.06.98р.). Їх впровадження у відділеннях реабілітації оздоровниць України забезпечило 20-відсоткове підвищення найближчої медичної ефективності санаторного етапу реабілітації контрольного контингенту (акт впровадження ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 04.08.98 р.).

Наукові дані, що одержані в ході реалізації програми досліджень, впроваджені в навчальний процес по нутріціології у ВНЗ медичного профілю (акти впровадження: по Дніпропетровській державній медичній академії від 12.05.98 р, Донецькому медичному університету ім. М.Горького від 20.05.98 р., Національному медичному університету ім. О.О.Богомольця від 25.09.98 р.).

Декларація особистої участі дисертанта в опрацюванні наукових положень, що винесені на захист. Автор особисто провів експериментальну та натурну частину дослідження, здійснив аналіз отриманих даних, сформулював висновки та основні наукові положення, що винесені на захист, а також підготував практичні рекомендації (гігієнічні вимоги до дієтологічних програм,включаючи застосування БАД) по вторинній аліментарній профілактиці інфаркта міокарда на етапі санаторно-курортної реабілітації.

Апробація результатів дисертації. Результати натурних досліджень, що виконані в рамках дисертаційної роботи, пройшли всебічну апробацію на науково-практичній конференції “Актуальні питання курортології” (Євпаторія, 1996р.), 3-ій та 5-ій Міжнародних конференціях “Франція і Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 1996р., 1998р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактичної медицини” (Харків, 1996 р.), 2-й Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю по народній та нетрадиційній медицині (Дніпропетровськ, 1996 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Природні лікувальні ресурси, сучасна теорія і практика бальнеолікування, правові аспекти охорони і експлуатації родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей (Саки, 1996 р.), науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми охорони здоровя населення” (Дніпропетровськ, 1997 р.), Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці” (Київ, 1997 р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми санаторно-курортної реабілітації” (Одеса, 1997 р.), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня заснування санітарних органів України (Донецьк, 1998 р.), регіональній конференції “Безпека життєдіяльності населення: проблеми та шляхи їх рішення ” (Дніпропетровськ, 1998 р.), міжнародному екосимпозіумі “Програма виживання в умовах техногенного пресингу” (Дніпропетровськ, 1998 р.).

Цільову апробацію роботи проведено на конференції профільних спеціалістів кафедри гігієни і екології з курсом гігієни харчування і кафедри здоровя Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 2 монографії: “Санаторно-курортная диетотерапия больных, перенесших инфаркт миокарда”. - Запорожье: Видавець, 1997. - 144 с. (6 глав, в т.ч. 3 самостійні) і “Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца”. - Киев: Тамед, 1998. - 160 с. (7 глав, в т.ч. 5 самостійних); 16 наукових статей, в т.ч. 7 самостійних, 13 тез в збірках наукових праць (матеріалів) конференцій і симпозіумів різного рівня.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 306 сторінках комп'ютерного тексту, в т.ч. 61 сторінці, що містять 40 таблиць, 5 малюнків і схем, і складається зі вступу, основної частини, що включає 10 розділів (огляд літератури, загальні дані, програма, об'єкти, матеріал і методи досліджень, 8 розділів власних експериментальних і натурних досліджень, аналіз і узагальнення результатів), висновків і списку використаної літератури - 710 джерел вітчизняних і зарубіжних авторів.

Основні наукові положення, що виносяться на захист.

1. Розроблена модифікація діючих дієтологічних підходів, що базується на функціонально-гомеостатичній концепції з урахуванням клініко-патогенетичного регламентування фармакодинамічної біологічної дії їжі на організм, дозволяє підвищити медичну ефективність санаторного етапу реабілітації хворих на ІМ, сформувати у них адекватний адаптаційний синдром.

2. Врахування онтогенетичних і статевих особливостей метаболізму, антропометричного статусу, фонової забезпеченості нутрієнтами хворих на ІМ, а також закономірностей, що склалися у фактичному санаторному харчуванні - важлива передумова найбільш повного використання профілактичних та лікувальних властивостей тематичних аліментарних програм.

3. Нормування та оцінювання енергетичної оптимальності дієтотерапії контрольного контингенту повинні базуватися на притаманному середньодобовій важкості їх фізичної активності КФА, що дорівнює 1,4. При аналізі фактичного харчування, плануванні споживання харчових продуктів необхідно орієнтуватися на адекватно-профілактичні коефіцієнти розрахунку рівнів екзогенного надходження нутрієнтів, які рекомендовані, та складають за середньозваженим вмістом на 1000 ккал білків, у т. ч. тваринних, жирів, у т. ч. ПНЖК -6, ПНЖК -3, НЖК, вуглеводів, у т.ч. моно-, дисахаридів, харчових волокон, відповідно (г): 38,5; 19,2; 30,8; 9,2; 1,5; 7,7; 142,3; 25,0 та 11,5; вітамінів А, Є, С, тіаміну, рибофлавіну, В6 , ніацину, В12, фолату (мг): 0,38; 7,69; 38,46; 0,77; 0,85; 1,23; 9,61; 0,001 та 0,077; мінеральних речовин (мг): кальцію, фосфору, магнію, заліза, цинку, йоду (мг): 384,61; 461,54; 230,27; 5,77; 7,69 та 0,077.

4.Для приведення хімічного складу раціонів у відповідність до потреби у харчових речовинах післяінфарктних хворих, оптимізації реабілітаційного ефекту цих речовин показане використання біологічно активних добавок: нутрицевтиків - нормалізування статусу ПНЖК -6, вітаміну С, тіаміну, рибофлавіну, ніацину, калію, кальцію та магнію; парафармацевтиків - детоксикації організму та підсилення гомеостатичного потенціалу їжі стосовно “критичних” для ІХС та ІМ органів та систем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, засоби і обсяг досліджень. Виходячи з мети і завдань роботи, алгоритм її практичної реалізації, що базується на наукових положеннях про функції їжі і її біологічну дію на організм, включав в себе такі послідовні рівні: 1) регламентування науково-теоретичних передумов організації харчування, в т.ч. застосування біологічно активних добавок до їжі (БАД), контрольного контингенту; 2) вивчення кількісної і якісної структури фактичного санаторного харчування, а також стану харчового статусу хворих на ІМ; 3) обґрунтування рекомендованого рівня споживання енергії і харчових речовин особами, що проходять реабілітацію в тематичних санаторних відділеннях; 4) опрацювання оптимальних параметрів дієтотерапії (вимог до харчового раціону і режиму харчування) контингенту спостереження; 5) обґрунтування парадігми нутріцевтичної і парафармацевтичної корекції гомеостатичного потенціалу санаторних аліментарних програм післяінфарктних хворих; 6) натурну перевірку фізіолого-гігієнічної адекватності і медико-біологічної ефективності розробленої моделі харчування у відділеннях реабілітації санаторно-курортних закладів.

При регламентуванні наукових основ дієтотерапії хворих на ІМ в рамках теорії функціональних систем, нами використаний комплекс гігієнічних, фізіологічних, біохімічних, імунологічних, фізико-хімічних і математичних методів (і засобів) дослідження, обсяг і номенклатура яких склали: 1) експери-ментальні дослідження на білих інбредних щурах-самцях: а) визначення вмісту у крові загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїдів низької, дуже низької і високої щільності (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ і ХС ЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ) тонкошаровою хроматографією, пероксидного гемолізу еритроцитів (ПГЕ) за позаеритроцитарним гемоглобіном, що надходить до середовища, - 252 аналізи; б) визначення в тканині серця антиокислювального потенціалу за методом Клебанова Г.І. і співавт., малонового діальдегіду (МДА) і дієнових коньюгатів (ДК) фотометрично - 126 аналізів (Гаврилов В.Б., Машкорудна М.І., 1983, Клебанов Г.І. і співавт., 1988, Строєв Є.А., Макарова В.Г., 1986, Шаршунова М. і співавт., 1980); 2) натурні дослідження у відділеннях реабілітації санаторіїв “Великий Луг” і “Бердянськ” Приазовського відділення ЗАТ ”Укрпрофоздоровниця”: а) вивчення фактичної і рекомендованої санаторної дієтотерапії за меню-розкладками (Методичні рекомендації з питань вивчення фактичного харчування..., 1984) і методом хімічного визначення маркерних харчових речовин (Бєльський Н.К., 1983; Методичні вказівки з гігієнічного контролю..., 1986; Методи оцінки забезпеченості населення вітамінами, 1987; Проскурякова Г.В., Єрьомін Ю.Н., 1982; Скурихін І.М. і співавт., 1987) - 310 добових раціонів, 613 аналізів; б) вивчення антропометричних показників фізичного розвитку (Методика оцінки харчового статусу людини..., 1995) - 3976 визначень; в) вивчення функціонального стану організму: аналіз електричного опору шкіри (ЕОШ) і швидкості переробки інформації (ШПІ) комплексом пристроїв “Діагноз”-504 визначення; обсягу стійкості уваги за допомогою коректурної проби - 504 визначення; ударного і хвилинного обсягів крові(УО і ХО), фракції викиду (ФВ) ехокардіографічно на апараті “Aloka SSD-680” - 240 визначень; ЕКГ, артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочувань (ЧСС), числа метаболічних одиниць і толерантності до фізичного навантаження в ході постановки проби PWC з використанням електрокардіографа ЕК І К-01, ртутного сфігмоманометра, велоергометра Ве-02-252 проби PWS - 1260 визначень; м'язової сили і статичної витривалості за методом динамометрії - 504 визначення; психологічного статуту за методикою напівструктурованого інтерв'ю Konig і Denolin (1976) - 126 опитаних, 4-х рівнева реєстрація - 6 психопатологічних синдромів; суб'єктивних симптомів ІХС і ІМ (самопочуття) - 120 осіб, що досліджувалися, за 7 показниками; аутоаналіз тяжкості навантаження, що виконується за методикою Борга - 252 дослідження (Виноградова Т.С. і співавт., 1986, Мурашко В.В., Струтинський А.В., 1987; Орлов В.Н., 1984); г) визначення загальних гематологічних показників: гемоглобіну фотоелектроколориметрично, лейкоцитів в камері Бюркера з сіткою Горяєва за допомогою мікроскопа МБ-10, тромбоцитів і ретикулоцитів методом морфологічного дослідження формених елементів і уніфікованим методом з використанням азура І, протромбінової активності модифікованим методом Лемана, фібриногена по Каллену - 616 аналізів (Балуда В.П. і співавт., 1962, Гарбець Б.А., 1983, Меншиков В.В. і співавт., 1987); д) вивчення імунологічного і гормонального статусів: визначення в крові Т-лімфоцитів в реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Є-РОК), В-лімфоцитів методом спонтаного розеткоутворення з еритроцитами барана в системі еритроцити-антитіла-комплемент (ЄАС-РОК), функціональної активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації (РБТЛ) з неспецифічним мітогеном-фітогемаглютиніном, імуноглобулінів А, М, G радіальною імунодифузією, лізоцима спектрофотометрично - 1620 аналізів; пов'язаного з білками йоду (ПБЙ) нітритно-роданідним методом і паратгормона радіоімунологічно - 132 аналізи (Єрьомін Ю.Н. і співавт., 1976; Пастер Є.У. і співавт., 1989, Меншиков В.В. і співавт., 1987, Чернушенко Є.Ф., Когосова Л.С., 1978, Manchini G. et al., 1965); є) вивчення білкового, ліпідного, вітамінного і мінерального метаболізму: визначення екскрекції загального азоту, сечовини і креатиніну, відповідно, напівмікрометодом К'єльдаля, за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом і кольоровою реакцією Яффе-150 аналізів; в крові загального білка по біуретовій реакції, альбумінів (А) і глобулінів (Г) електрофоретичним розподілом на плівках з ацетату целюлози, сечовини кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом, креатиніну методом Поппера-525 аналізів; концентрації в крові ХС, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, фосфоліпідів (ФЛ), фракційного складу (ФЛ), фосфатиділсерину (ФС), фосфатиділінозіту (ФІ), сфінгомієліну (СМ) і (ФХ) фосфатиділхоліну мембран еритроцитів (МЕ) тонкошаровою хроматографією з використанням денситометра FRJ 65 m, а також фракційного жирнокислотного складу МЕ і мембран тромбоцитів (МТ) за 13 показниками хроматографічним методом - 4350 аналізів; інтенсивності перекисного окислення ліпідів (МДА, ПК, ПГЕ) зазначеними в пункті 1 методами - 676 визначень; суб'єктивних патологічних симптомів і клінічних симптомів вітамінної недостатності - 126 осіб, що досліджувалися, відповідно, за 7 і 18 оціночними критеріями; в крові вітаміну А, каротиноїдів, токоферолів, аскорбінової кислоти, вітаміну В12, фолієвої кислоти, рибофлавіну, піридоксальфосфату, ТДФ-ефекту і в сечі N1 - МНА за узагальненими методиками Інституту харчування РАМН - 1440 аналізів; в крові заліза, загальної залізозв'язуючої спроможності сироватки крові (ЗЗСС) і процента насичення трансферину залізом (НЖСС) за допомогою набору реактивів фірми “Лахема” (Чехія), фосфору по відбудові фосфорномолібденової кислоти, кальцію, калію, магнію, цинку, свинцю, кадмію і ртуті атомно-абсорбційним спектрофотометром, в сечі йоду нітритно-роданідним методом- 1182 аналізи (Князьков В.І., Логаткін М.Н., 1984, Колб В.Г., Камишников В.С., 1982, Меншиков В.В. і співавт., 1987, Методи оцінки забезпеченості населення вітамінами, 1987, Строєв Є.А., Макарова В.Г., 1986); ж) вивчення енерготрат і енергетичної адекватності харчування: визначення витрат енергії при окремих видах діяльності непрямою калориметрією - 1596 аналізів легеневого газообміну; контроль за споживанням їжі і динамікою маси тіла в процесі аліментарної енергометрії - 560 людино-прийомів їжі, 112 визначень (Бузник І.М., 1978, Вітте Н.К., Петрунь Н.Н., 1955, Ізраельсон З.І., Каплун З.С., 1983; Потреби в енергії і білку, 1987).

Страницы: 1, 2, 3, 4


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.