Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії"

?Смв3=?См3+?Се3+?Сп3=0,2277975+0,1482404+0,6016791=0,977717 грн./м.

Отже, загальне збільшення собівартості внаслідок зростання витрат матеріалів становить:

?Смв=?Смв1+?Смв2+?Смв3=0,6159464+0,1359718+0,6016791=1,353597грн./м.

Крім матеріальних витрат значний відсоток собівартості одиниці продукції (29%, див. таблицю 3.18) складають витрати з оплати праці. Отже, визначимо причини які впливали на витрати з оплати труда та призвели до їх підвищення.

Відомості про структуру витрат на оплату праці у періоді, що аналізується, наведені у наступній таблиці.

Таблиця

3.22

Відомості про структуру витрат на оплату праці за грудень 2000 р., грн.

№	Найменування показника	попе-редній період	за планом	фактич-ний по-казник	% факт до плану	+,- факт до плану	%, факт до попе-реднього періоду
1	2	3	4	5	6	7	8
	Фонд основної заробітної плати, з нього	75510	77100	75770	98,27%	-1330	100,34%
	заробітна плата робочих	47820	48830	47970	98,24%	-860	100,31%
	заробітна плата спеціалістів	20140	20670	20200	97,73%	-470	100,3%
	заробітна плата керівників	7550	7600	7600	100%	0	100,66%
	Додаткова заробітна плата	10290	10300	10330	100,29%	30	100,39%
	Загальні витрати на оплату праці	85800	87400	86100	98,51%	-1300	100,35%
	умовно-змінна частина фонду оплати праці	54510	55520	54690	98,51%	-830	100,33%
	умовно-постійна частина фонду оплати праці	31290	31880	31410	98,53%	-470	100,38%

Як бачимо з таблиці 3.22, більшість показників щодо витрат на оплату праці у періоді, що аналізується, були нижчі від плану. Це пояснюється тим, що у грудні 2000 року планувалося підвищення заробітної плати але його за фактом не відбулося. Крім того, на підприємстві оплата праці робочих здійснюється за відрядною формою оплати труда, а обсяг виробництва продукції у періоді, що аналізується, був нижчий від запланованого.

Однією з причин збільшення собівартості продукції підприємства за витратами на оплату праці є утримання завищеної чисельності робітників, яке на підприємстві насамперед пов'язане зі зростанням невиходів на роботу.

Так, фактична кількість невиходів робітників ПВП у звітному періоді складає: 3675-3213=462 чол•днів (див. таблицю 3.9), тобто 14% (462/3213Ч100%) від фактичної кількості виходів. При цьому нормативне значення цього показника повинно становити не більш ніж 4% від запланованої кількості виходів, отже, в періоді, що аналізується, воно дорівнює 3675Ч4%=147 чол•днів. Таким чином, фактичні невиходи перевищують встановлений норматив на: 462-147=315 чол•днів, тобто на більш ніж 210% (315/147Ч100%), що свідчить про недоліки організації виробничого процесу та низьку трудову дисципліну робітників.

Понаднормативні невиходи призводять до відволікання певної кількості робітників від виробничого процесу, величину якої відповідно до методики економічного аналізу [17] можна визначити за допомогою формули, що наводиться нижче.

?Шс = ?Nсв , де (3.20)

Nдф

?Шс - збільшення облікової чисельності робітників внаслідок понаднормативних невиходів, чол.;

Nсв - кількість понаднормативних невиходів, чол•днів;

Nдф - фактична кількість днів роботи підприємства за період, який аналізується, днів.

Таким чином, понаднормативні невиходи робітників призводять до збільшення облікової чисельності на: ?Шс = 315/21 =15 чол.

Збільшення облікової чисельності викликає зростання витрат на оплату труда, що, відповідно, відбивається на собівартості одиниці продукції. Величина зростання собівартості одиниці продукції внаслідок збільшення облікової чисельності розраховується по наступній формулі:

?Сот1 = ДШсЧЗофт , де (3.21)

QпфЧШс

?Сот1 - збільшення собівартості продукції внаслідок зростання облікової чисельності робітників, грн./м;

Зофт - загальні витрати на оплату труда, грн.;

Qпф - фактична обсяг виробництва продукції, метрів;

Шс - фактична облікова чисельність робітників підприємства у періоді, що аналізується, чол.

Отже, в наслідок збільшення облікової чисельності робітників собівартість одиниці продукції підприємства збільшується на:

?Сот1 = 15Ч86100/(3710Ч280)= 1,243261 грн./м.

Зниження обсягу випуску продукції, як зазначалось раніш, впливає на собівартість через умовно-постійні витрати, крім того, техніко-економічні показники підприємства свідчать про більший ріст питомих витрат по заробітній платі у порівнянні з підвищенням продуктивності праці. Збільшення витрат підприємства внаслідок вищезазначених причин відповідно до методики економічного аналізу, яка застосована у цій роботі [17] розраховується по наступній формулі:

?Вот2 = Фопт(уЧп) ДQЧКо , де (3.22)

Qпп

?Вот2 - збільшення витрат внаслідок зростання питомої ваги умовно-постійних витрат на оплату труда, грн.;

Фопт(уп) - умовно-постійна частина планового фонду оплати труда, грн.;

Qпп - плановий обсяг виробництва продукції, метрів;

Ко - коефіцієнт, який відображає відставання росту умовно-постійної частини фонду оплати праці від зменшення обсягів випуску продукції, який розраховується по формулі:

Ко = ?З'офт? ?Птф? , де (3.23)

З'опт Поп

З'опт , З'офт - відповідно планові та фактичні витрати на оплату праці в розрахунку на одного працівника промислово-виробничого персоналу, грн./чол.;

Птп , Птф - відповідно планова та фактичні продуктивність праці в одного працівника промислово-виробничого персоналу, м/чол.

Виходячи з того, що планова та облікова чисельності працівників у періоді, що аналізується, були однакові, то коефіцієнт відставання росту умовно-постійної частини фонду оплати праці від зменшення обсягів випуску продукції дорівнює:

Ко = 86100/87400 - 3710/3800 = 0,008810068

Таким чином, збільшення витрат підприємства внаслідок зростання питомої ваги умовно-постійних витрат з оплати праці збільшення витрат підприємства становить:

ДВот2 = 31880Ч761,05Ч0,008810068/3800 = 56,25 грн.

Розраховане загальне збільшення витрат з оплати праці відповідно збільшує собівартість одиниці продукції:

ДСот2 = 56,25/3710 = 0,01516172 грн./м.

Отже, внаслідок вищезазначених причин собівартість одиниці продукції збільшується на 0,02% (0,01516172/79,7035Ч100%).

Таким чином, загальне збільшення витрат з оплати праці викликає підвищення собівартості на: ДСот=1,243261+0,01516172=1,258423 грн./м.

Виходячи з результатів розрахунків збільшення собівартості з елементу "Витрати на оплату праці" розрахуємо вплив на собівартість елементу "Нарахування на заробітну плату". Оскільки загальна сума відсотків нарахувань на заробітну плату у періоді, що аналізується, дорівнювала 37,5%, то збільшення собівартості за нарахуваннями на заробітну плату становило: ДСн =1,258423Ч37,5%=0,4719086 грн./м, що дорівнює 0,605% (0,4818101/79,7035Ч100%) від фактичної собівартості одиниці продукції.

Отже, як бачимо з таблиці 3.18, крім елементів собівартості, які вже були проаналізовані раніш, на собівартість одиниці продукції у періоді, що аналізується, також впливали витрати з амортизації та інші витрати. Оскільки усі ці витрати підприємства відносяться до складу умовно-постійних, то вони впливають на собівартість одиниці продукції за рахунок збільшення своєї питомої ваги при зниженні обсягів виробництва. Отже, збільшення собівартості одиниці продукції за ціми елементами будемо визначати за допомогою формули 3.19.

Таким чином, внаслідок зменшення обсягу виробництва, яке було викликано впливом причин визначених у розділі 3.1.2 цієї роботи, збільшення собівартості одиниці продукції за витратами на амортизацію дорівнює: ДСа = 36440/3710 - 36440/(3710 + 761,05) = 1,671892 грн./м, що складає 2,1% (1,671892/79,7035Ч100%) від фактичної собівартості.

За іншими витратами внаслідок зазначеної причини загальне збільшення собівартості одиниці продукції підприємства становить:

ДСін = 24680/3710 - 24680/(3710+761,05) = 1,132335 грн./м, тобто 1,42% (1,132335/79,7035Ч100%) від фактичної собівартості.

Таким чином, загальне збільшення собівартості одиниці продукції внаслідок усіх визначених причин складає:

ДС =?Смв+?Сот+?Сн+?Са+?Сін

ДС=1,353597+1,258423+0,4719086+1,671892+1,132335=5,888155 грн./м, що дорівнює 7,38% (5,888155/79,7035Ч100%) від фактичної собівартості.

Збільшення собівартості одиниці продукції відповідно (на 7,38%) збільшує загальні витрати підприємства, що призводить до погіршення фінансових результатів у періоді, що аналізується.

Загальна величина зниження фінансових результатів внаслідок збільшення собівартості одиниці продукції відповідно до методики економічного аналізу [17], яка застосовується у цій роботі, розраховується по наступній формулі:

Ес =?СЧ(Qпф +?Q) , де (3.24)

Ес - загальна величина зниження фінансового результату (збільшення витрат) внаслідок зростання собівартості, грн;

?С - загальне збільшення собівартості одиниці продукції у періоді, що аналізується, грн/м;

Qпф - фактичний обсяг виробництва продукції, метрів;

?Q - визначене зменшення обсягу випуску продукції, грн.

Таким чином, внаслідок збільшення собівартості одиниці продукції зменшення фінансового результату у періоді, що аналізується, дорівнює:

Ес=5,888155Ч(3710 + 761,05)=26326,24 грн, що складає близько 84% (26326,24/31250Ч100%) від величини балансового прибутку у періоді, що аналізується. Таким чином, якщо б підприємству вдалося усунути визначені підчас аналізу причини, що призвели до вищезазначеного збільшення собівартості, то у звітному періоді прибуток підприємства вдалося б збільшити до 57576,24 (31250+26326,24) грн.

Результати аналізу собівартості продукції доцільно навести у вигляді наступної таблиці.

Таблиця

3.23

Результати аналізу собівартості продукції за грудень 2000 р.

№ з/п	Причини, що призвели до збільшення собівартості продукції	загальне збільшення витрат, грн.	збільшення собівартості, грн./м	% збільшення від фактичної собівартості
1	2	3	4	5
1.	Зростання цін:	2753,72	0,6159464	0,7727%
1.1	зростання цін на матеріали	135,03	0,030189	0,0379%
1.2	зростання цін на електроенергію	2468,91	0,5521752	0,6928%
1.3	зростання цін на паливо	150,23	0,0335822	0,0422%
2.	Понаднормативні витрати:	608,06	0,1359718	0,1706%
2.1	понаднормативні витрати матеріалів	291,07	0,0650824	0,0817%
2.2	понаднормативні витрати електроенергії	300,01	0,0671159	0,0842%
2.3	понаднормативні витрати палива	16,99	0,0037735	0,0048%
3.	Збільшення облікової чисельності працівників	5558,86	1,243261	1,5599%
4.	Збільшення нарахувань на заробітну плату	2109,89	0,4719086	0,5921%
5.	Зростання питомої ваги умовно-постійних витрат:	16977,02	3,797106	4,764%
5.1	відносно матеріальних витрат	4371,35	0,977717	1,2267%
5.2	відносно витрат на оплату праці	67,96	0,01516172	0,0191%
5.3	відносно амортизації	7475,15	1,671892	2,0976%
5.4	відносно інших витрат	5062,57	1,132335	1,4206%
	Разом	26326,24	5,888155	7,3876%

Як бачимо з таблиці 3.23, величина збільшення собівартості досить істотна (7,3876%). Отже, необхідно розробити заходи щодо усунення причин, які призвели до збільшення собівартості (див. таблицю).

Крім того, як зазначалося раніш, на фінансові результати у періоді, що аналізується, також впливало зменшення обсягу реалізації продукції, таким чином, загальне зниження фінансових результатів визначимо за наступною формулою:

Е = (Ор +?Ор) - (Сф - ?С)Ч(Qпф +?Q) - Фрф , де (3.25)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14