Облік довгостроковіх фінансовіх інвестицій

Балансова вартість фінансових інвестицій може збільшуватися або зменшуватися на частку інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування за звітний період. Ці суми вилучають або включають у відповідні статті власного капіталу інвестора. Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування більша за відповідну статтю власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується нерозподілений прибуток або збільшується непокритий збиток. Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображають у бухгалтерському обліку лише на суму, яка не призводить до від'ємного значення цих інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їхньої балансової вартості досягають нульової вартості, відображають у бухгалтерському обліку в складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Якщо інвестор продає активи або передає їх (як внесок до статутного капіталу) дочірньому, спільному, асоційованому підприємству, в складі фінансових результатів звітного періоду відображають лише ту частину прибутку або збитку, яка припадає на інших інвесторів. Суму прибутку або збитку від внеску чи продажу дочірньому, спільному, асоційованому підприємству, яка належить інвестору, включають до складу доходів або витрат майбутніх періодів. Такі суми визнаються прибутком або збитком інвестора тільки після продажу активів дочірнім, спільним, асоційованим підприємством іншим особам або в період амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів.

Інвестор дочірнього, спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму понесених збитків, якщо внесок або продаж свідчать про зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів чи зменшення корисності необоротних активів.

Отже, якщо інвестор придбав активи у дочірнього, спільного, асоційованого підприємства, суму прибутку чи збитку об'єкта інвестування від цієї операції, що припадає на інвестора, відображають тільки після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, що виникають внаслідок зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зменшення корисності необоротних активів, відображають в період здійснення операції.

8. Шляхи удосконалення обліку та фінансових послуг на ЗАТ „СК”Каштан”

На підприємстві завжди функціонують паралельно декілька систем обліку, причому кожна з них узагальнює дані за окремими інформаційними потоками, але першоосновою всіх цих систем можна вважати саме бухгалтерський облік, оскільки фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, базуються на інформації, отриманої з джерел бухгалтерського обліку.

Сама процедура підготовки та прийняття управлінських рішень вимагає двостороннього руху інформації. З одного боку, необхідні детальний аналіз "вихідних" інформаційних даних бухгалтерського обліку узгодження їх з плановими при врахуванні численних аспектів господарювання. З іншого - вже прийняте та передане на виконання рішення обов'язково потребує фактичного здійснення господарської операції з рухом фінансів, матеріальних та інших цінностей і відповідних проведень в бухгалтерському обліку.

В кожний момент часу підприємство знаходиться на стадії формування нових та виконання прийнятих (затверджених) управлінських рішень. Саме тут важливо додержуватися відомих принципів бухгалтерського обліку:

- обачності (застосовувати відповідні методи оцінки зобов'язань, активів, витрат та доходів);

- повного висвітлення (подавати повну інформацію щодо фактичних та потенціальних наслідків господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі);

- послідовності (незмінно додержуватися обраної облікової політики, за винятком окремих ситуацій, передбачених законодавством);

- безперервності (оцінку активів та зобов'язань здійснювати, передбачаючи, що діяльність підприємства буде продовжуватися в довгостроковому періоді) тощо.

Така практика з налагодженим зворотним зв'язком дає можливість управлінському апарату приймати рішення, які у кожний момент часу будуть гарантувати просування підприємства до поставленої мети.

Двосторонній зв'язок з обліком повинен служити не тільки контролю за виконанням цілей, але й створенню реальної основи для управління очікуваним розвитком.

Перехід економіки України до ринкових відносин зумовив потребу кардинальної модифікації не лише методології, а й організації бухгалтерського обліку згідно з міжнародною теорією та практикою. Таким чином на сучасному етапі розвитку економіки все більшого значення набуває вдосконалення засобів господарювання.

Особлива роль у рішенні цієї проблеми належить бухгалтерському обліку, на одній з систем спостереження, групування, узагальнення, аналізу інформації про господарську діяльність підприємства.

Перехід до ринкових умов господарювання обумовив виникнення нової концепції управління у фінансовому менеджменті, яка перейшла до нас із західної практики, - контролінг. Однією з основних передумов його виникнення та впровадження була і є необхідність системної інтеграції різних аспектів управління бізнес-процесами на рівні окремого підприємства. Саме контролінг забезпечує методичну та інструментальну базу для інтегрованої підтримки основних функцій менеджменту: планування, координування, контролю, обліку та аналізу, а також оцінки ситуацій для прийняття управлінських рішень. Але в той же час він являє собою лише інструмент фінансового менеджера, що не може забезпечити успіх підприємства без досвіду та відповідної кваліфікації управлінського персоналу.

Термін «контролінг» походить від англійського та перекладається, як «управляти», «регулювати», «контролювати», «наглядати» і «перевіряти». У найбільш широкому значенні слово контролінг означає «бути у курсі всього», тобто інформувати про події, консультувати, координувати та пропонувати управлінські рішення для реалізації цілей підприємства та задумів менеджерів.

З самого початку контролінг був тісно пов'язаний зі сферою обліку та фінансів, розглядався як основна функція фінансового менеджменту, а контролером був головний бухгалтер. Далі це поняття стали тлумачити більш широко. До функцій контролінгу почали відносити не тільки фінансовий контроль та оптимізацію використання фінансових ресурсів - на перший план почали виходити координація та узгодження виробничих проблем.

Управління підприємством охоплює не лише керівництво внутрішніми процесами. Менеджери потребують інформації про всі процеси, що прямо або побічно стосуються підприємства, її пошук та інтерпретація також є основними завданнями контролінгу. Перш за все це спостереження за ринком (збутом, заготівельною діяльністю, робочою силою, капіталом тощо).

Отже, контролінг, виходячи з поставленої генеральної мети, визначає цілі підприємства, виявляє в них суть, вимір та часові аспекти, отримує інформацію, оцінює можливі альтернативи та вибирає найоптимальніший варіант.

Система контролінгу, у першу чергу, “співпрацює” з усіма економічними видами діяльності підприємства, пов'язаними з виробництвом та реалізацією продукції. Практично вона відокремлена від соціальної сфери.

Контролінг виступає гарантом підтримки здатності керівництва координувати, реагувати та адаптуватися до постійних змін внутрішніх та зовнішніх умов з єдиним наміром - досягти поставленої мети.

Необхідно відзначити, що кожне підприємство самостійно має вирішувати питання щодо доцільності та можливості розмежування функцій, завдань і повноважень між менеджером і контролером. Це залежатиме від багатьох чинників, зокрема:

1) ступеня розвитку ринкових відносин у галузі;

2) розмірів підприємства та масштабів його діяльності;

3) прийнятої концепції економічного управління;

4) сформованої організаційної структури підприємства та бажання його керівництва здійснити її реформування відповідно до цілей розвитку тощо.

Водночас необхідно враховувати, що менеджер і контролер працюють у відособленій єдності. Це означає, з однієї сторони, що вони тісно співпрацюють між собою, з другої - кожен із них виконує специфічні функції та завдання.

Взагалі контролінг відповідає не тільки за розробку та впровадження інформаційних систем для планування, управління, перевірки тощо, а й за те, щоб надані цими системами дані були використані адекватно поставленим цілям. Таким чином, контролінг починається з підготовки ізольованих планів в підрозділах підприємства та продовжується координацією розділів загального (генерального) плану. Це означає відхід від розуміння процесу контролювання як окремої контролюючої одиниці.

Щодо місця контролера в організаційній структурі, то за кордоном відсутній єдиний підхід до цього питання. На американських підприємствах контролером досить часто виступає комерційний директор. Йому підпорядковані підрозділи та відділи фінансової і виробничої бухгалтерії, організації виробництва, страхування.

При створенні служби контролінгу слід враховувати, що контролер і головний бухгалтер постійно діють в рамках певного інформаційного простору. При цьому існують певні функціональні характеристики цих посад, які надають їм відповідного професійного забарвлення та визначають місце в організаційній структурі підприємства. Порівняльна характеристика функцій директора (контролера) та головного бухгалтера на ЗАТ Страхова компанія «Каштан» надається в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Порівняльний аналіз функцій контролера та головного бухгалтера

КОНТРОЛЕР (Директор)	Місце в орг. структурі	ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР
Управління справами	Функціональна сфера	Облік, контроль та аналіз
Керівник підприємства	Ранг	Керівник відділу
Найвищий керівник	Підлеглість	Директору
Реалізація поставленої підпри-ємницької мети, відповідальність за безперервну реалізацію функцій підприємства в плануванні, поста новці завдань, управлінні, контролі.	Мета діяльності	Реєстрація, накопичення, узагаль-нення, зберігання та передача ін-формації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам
Основні функції (завдання)
Створення онцепції управління підприємством у довгостроковому періоді Побудова інформативної системи для окремих рівнів прийняття рішень Встановлення основних принципів поведінки у сфері планування, звітності, контролювання тощо Створення розгалуженої системи показників	З'ясування та документування	Відображення в реєстрах обліку інформації про здійснені господарські операції Використання форм фінансової та внутрішньої звітності, орієнтованих на певних користувачів інформації Дотримання основних принципів облікової політики підприємства Часткове використання системи показників для аналізу фактичного стану Використання нормативів витрат для калькуляції
Складання загального плану розвитку, орієнтованого на генеральну мету підприємства Координування та керівництво плановими роботами (заходами)	Планування та прогнозування	Забезпечення інформацією при постановці цілей підприємства Надання інформації за місцями виникнення та носіями витрат
Відстеження, коригування та виявлення ступеню досягнення мети Постійний нагляд за цілями Виявлення відхилень та проведення заходів з їх усунення	Управління	Своєчасне подання інформації з обліку щодо втіленних управлінських рішень Джерело інформації для проведення аналізу відхилень
Встановлення завдань відпові дальним посадовим особам Розробка альтернатив при недосягненні поставлених цілей Загальні контрольні завдання, в т.ч. утворення та розробка нормативів	Контроль	Постійне проведення контролю витрат, результатів Відстеження причин відхилень в обліку

В господарський практиці підприємства функціональні обов'язки контролера та головного бухгалтера розділені. Проте розмежування функціональних обов'язків не виключає взаємозв'язків між ними. Звичайно, організація контролю на ЗАТ Страхова компанія «Каштан» має свої осбливості та залежить від організаційної структури (різні користувачі інформації), виду економічної діяльності.

Значний обсяг завдань, що має виконувати бухгалтерія (враховуючи, що в Україні додається ще ведення податкового обліку), призводить до необхідності додаткового проведення аналітичної роботи.

Відхилення стимулюватимуть проводити контрольні дослідження заздалегідь, до початку зустрічних заходів з усунення негативних наслідків цих відхилень. З постійного осмислюваного двостороннього інформаційного потоку на підприємстві починається розвиток нового типу мислення, орієнтованого на майбутнє. Ключовим питанням при створенні служби контролінгу є цілевизначення в цілому та ідентифікація цілей для кожного рівня. Визначення цілей дає можливість ідентифікувати об?єкти управління та обгрунтувати основні шляхи впливу на ці об?єкти.

Першочергова увага повинна приділятись контролю та дотриманню норм та нормативів діяльності. Суттєвим об?єктом управління слід також вважати прибуток та ліквідність підприємства. Даний підхід дає можливість визначити критерії вибору найбільш суттєвих цілей та об?єктів управління, обгрунтувати їх ієрархію. Цілі повинні орієнтуватись на втілення у певному кінцевому результаті діяльності. Наведені показники свідчать про найвищий ранг цілей державних органів та керівництво підприємством, що показує співпадання їх соціальних та економічних інтересів.

Контролінг- це перш за все система, орієнтована на перспективний розвиток підприємства. Бухгалтерський облік має забезпечити цю систему оперативною інформацією. Зрозуміло, що цю інформацію не слід приймати як "незмінну", тобто залишати її без подальшого детального аналізу. Інформація з минулого дозволяє вирішувати ціле коло питань, які так чи інакше пов'язані з майбутнім підприємства. І тут виникає одна особливість - сталість інформації бухгалтерського обліку щодо минулих фактів господарської діяльності породжує численні альтернативи можливого майбутнього розвитку.

Контролер є носієм управлінських функцій та відповідальним за інформаційне забезпечення підприємства. Його основними завданнями є:

- участь у визначенні цілей підприємства;

- вплив на стратегічне планування;

- поточна цілеспрямована вертикальна, горизонтальна та часова коордкнація інформаційного потоку з процесом управління;

- складання звітності;

- проведення інвестиційних та інших економічних розрахунків тощо.

Контролер є членом органів управління підприємством, самостійно обробляє результати, отримані в процесі діяльності, та використовує їх на засіданнях керівництва, в яких бере активну участь. Крім того, контролеру передаються в адміністративне підпорядкування фінансова бухгалтерія, відділ статистики, планування та прогнозування.

Головне ж завдання контролера полягає у постійному пошуку нових ідей та пропозицій, які дозволять підприємству збільшити економічний ефект своєї господарської діяльності.

Застосування обчислювальної техніки поширює можливості вдосконалення обчислювальної техніки є найважливішою умовою успішного розвязання задачі.

Механізація і автоматизація обліку та аналізу на ЗАТ Страхова компанія «Каштан» є обєктивна необхідність, зумовлена зростанням обсягів діяльності і значним збільшенням обсягу відомостей, необхідних для науково-обгрунтованого керівництва господарства в цілому, а також окремими підприємствами і організаціями. Впровадження обчислювальної техніки полегшує працю робітників всіх дільниць, що займаються обліком та контролем, підвищує продуктивність праці, покращує якість обліку, скорочує терміни отримання облікової та звітної інформації. Крім того, при цьому скорочуються по збору і обробці інформації, бо машинне виробництво будь-якого товару в порівнянні з ручним зменшує величину вартості товару. Автоматизація роботи бухгалтера потребує комп'ютеризації його робочого місця, створення так званого АРМ - автоматизованого робочого місця, яке являє собою інтегрований комплекс програмно-технічного та інформаційного забезпечення, яке має на меті підвищення ефективності виконання функцій фінансів та економічного аналізу.

В основі побудови АРМ лежить формування структури інформаційного забезпечення у вигляді банку даних - сукупності баз даних, які містять інформацію, що безпосередньо становить предмет інтересів користувача АРМ або звернень різних рівні програмних модулів СУБД, що покликане оперувати інформацією баз даних. СУБД (система управління базами даних) - комплекс програмно-технічного забезпечення, на проектуванні якого ґрунтується створення будь-якого спеціалізованого АРМ. Фактично СУБД являє собою персональний комп'ютер, який поряд з базовим програмним забезпеченням (операційна система, прикладне програмне забезпечення для технічного обслуговування комп'ютера) має спеціально розроблену програму для роботи з базами даних. СУБД завжди має ряд типових функцій, як-то створення нових записів у базі даних, вилучення існуючих записів, пошук і коригування інформації у базі даних, виведення на екран чи друкування на принтері звітів.

Слід зазначити, що на сьогодні обмежень в апаратно-технічному забезпечення СУБД практично немає, оскільки досить не потужний по сучасним критеріям комп'ютер може цілком задовольнити запити щодо формування і підтримки у робочому стані локальної бази даних на підприємстві. Слід відмітити також, що придбання підприємством комп'ютера і створення АРМ з обліку чи економічного аналізу безумовно матиме позитивний економічний ефект. Адже витрати на впровадження таких заходів швидко окупляться в результаті значного підвищення продуктивності праці з обліково-аналітичної роботи. Фактично підприємство отримує ефект економії на заробітній платі: нововведення вимагатиме 1-2 чол. Фінансистів чи економістів , які обслуговуватимуть АРМ. Логічна схема функціонування АРМ з фінансового контролю та економічного аналізу на підприємстві має такий вигляд, який відображено на рис. 4.1.

74

Рис. 4.1 - Логічна схема СУБД АРМ фінансового обліку

Сучасні СУБД, що лежать в основі АРМ, мають відповідати критеріям адаптованості (гнучкості, можливості пристосування до нових умов зовнішнього середовища або внутрішньогосподарської ситуації). Це означає, що при проектуванні функціональних модулів СУБД необхідно передбачити формування вихідних параметрів їх функціонування в якості інформації аналогічної якості і структури, як і дані бази (банку) даних. Тоді при необхідності оператор АРМ має змогу модифікувати їх за потребою аналізу та в результаті зміни згаданих умов.

Схема здійснення управління фінансовою діяльністю, яка лежить в основі аналітичних модулів, не повинна також бути статистичною, зважаючи на ті самі причини. Тому необхідно передбачити можливість оператора АРМ задавати формалізовану схему (формули) розрахунків, що здійснюються модулем, та за допомогою визначених програмно-інструментальних засобів регламентувати йому доступ до будь-якої необхідної інформації бази даних.

Нарешті, сучасна СУБД повинна мати дружній інтерфейс, оскільки в умовах конкурентного середовища розробників програмного забезпечення цей критерій поступово перетворюється на один з визначальних.

Створення та впровадження комп'ютеризованих робочих місць з належним програмним забезпеченням - ефективний засіб підвищення ефективності здійснення фінансової діяльності на підприємстві та управління прибутком, економії витрат та підвищення продуктивності праці в обліково-аналітичній роботі.

ВИСНОВКИ

Отже, розглянувши віс необхідні для вивченя даної теми документи та джерела інформації ми можемо впевнено сказати що, згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладають в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. До інвестицій можна віднести грошові внески, пільгові банківські вклади, паї, облігації державних позик, облігації інших підприємств, депозитні сертифікати банків, акції та інші цінні папери.

За визначенням національного П(С)БО 4 інвестиційна діяльність охоплює придбання, реалізацію необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Прийняття рішень з інвестиційної діяльності зумовлено багатьма

факторами: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, наявність різних можливостей інвестування, обмеженість фінансових ресурсів, ризик інвестування, прибутковість та окупність інвестиційних проектів тощо. Водночас виникає необхідність інвестування, яка спричинена: розширенням сфери діяльності, оновленням технічної бази господарюючого суб'єкта, зміною видів діяльності (продукції, робіт, послуг).

Розв'язання названих проблем пов'язане з глибокими аналітичними дослідженнями, які б гарантували прийняття найбільш ефективних рішень в умовах нестабільності інвестиційного середовища, ризику помилки у виборі альтернативних проектів, значних коливань зміни ефективності їх реалізації.

Формуючи управлінські рішення на основі якогось обраного головним критерію, інвестиційний менеджер має всебічно визначити характеристики проекту, забезпечити науково точні параметри дослідження, яких вимагають застосовані методи. Саме такий загальний підхід дозволить уникнути помилок і втрат при реалізації проектів, ціна яких при інвестуванні є дуже великою, а наслідки - навіть катастрофічними. Двома найважливішими характеристиками, які є підставою для впровадження інвестицій в виробництво, є їх новизна (науково-технічний аспект) та комерційний успіх (економічний аспект), тобто кожний інвестиційний проект повинний забезпечити визначений технічний, економічний та соціальний ефект. Сутність, порядок розрахунку та особливості застосування в оціночній практиці показників економічної ефективності інвестиційних проектів треба постійно вивчати. Це обумовлено тим, що інвестиційний проект виступає або як самостійний об'єкт оцінки, або як один з елементів великого господарського механізму, який впливає позитивно чи негативно на загальну діяльність підприємства.

Методологія обліку фінансових інвестицій в даній роботі розглядено на прикладі ЗАТ Страхова компанія “Каштан”. Товариство веде облік результатів діяльності, оперативний, бухгалтерський облік та статистичну звітність. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник Товариства. Керівник створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Товариство веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку.

На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. Облікова політика визначається наказом по підприємству. Бухгалтер та головний бухгалтер мають посадові інструкції. Бухгалтерські документи зберігаються в бухгалтерії у книжкових шафах у хронологічному порядку. Свідоцтво про державну реєстрацію, платника ПДВ, печатка - зберігаються у сейфі.

Для обліку фінансових інвестицій призначені рахунки 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі, інші інвестиції пов'язаним сторонам, інвестиції непов'язаним сторонам) та 35 «Поточні фінансові інвестиції» (еквіваленти грошових коштів, інші поточні фінансові інвестиції).

Аналітичний облік за рахунком 14 ведеться за видами довгострокових фінансових вкладів та об'єктами інвестування. Цей облік має забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вклади в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Аналітичні процедури щодо фінансових інвестицій в роботі розглядено на прикладі процесу прийняття рішення відносно вибору інвестиційного проекту.

Для удосконалення обліку фінансових інвестицій ЗАТ Страхова компанія «Каштан» в роботі запропоновано впровадження концепції контролінгу. Сучасне управління процесами на підприємстві вимагає створення спеціальної служби збору, обробки, аналізу інформації та підготовки управлінських рішень. Контролінг здатен виконувати всі ці функції, не замикаючись на діяльності окремих підрозділів, комплексно, враховуючи всі зовнішні та внутрішні фактори, обгрунтовано та раціонально. Він виявляє себе на підприємствах по-різному: як реєстратор подій, як навігатор, постійно коригуючий курс підприємства, а також як інноватор.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 // Галицькі контракти. - 1999. - № 36. - 112 с.

Закон України “Про визначення розмірів збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей” від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР // Все про бухгалтерський облік. - 1999. - № 53. - с. 2-35.

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 р. № 887-ХІІ.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р.
№ 168/97-ВР.

Закон України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.98 р. № 147/98-ВР.

Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17.06.92 р. № 2471-ХІІ.

Інструкція по бухгалтерському обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.07.97 р. № 159.

Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 “Фінансові інвестиції”

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

14. Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

15. Білуха М. Т. «Теорія бухгалтерского обліку»: Підручник.- К.: 2000.

16. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський упралінський облік. Навч. посібник для студентів. - Житомир: ЖІТІ, 2000.- 448 с.

17. Горицька Н. Типовые проводки бухгалтерского учета по новому плану счетов // Дебет - Кредит. - 2000. - № 13. - с. 11-15.

18. Кужельний М.В., Лінник В.Г. «Теорія бухгалтерского обліку»: Підручник.- К.: КНЭУ, 2001.

19. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник Київ: 2000. 752с.

20. Чебанова Н., к.э.н., доц., зав. кафедрой «Учёт и аудит», Харьковской академии железнодорожного транспорта, «Учёт переоценки товарно-материальных ценностей», // «Вестник бухгалтера и аудитора Украины», № 12, 2000.

Array

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6