Облік довгостроковіх фінансовіх інвестицій

Під посиленням ринкових чинників у ціноутворенні мається на увазі надання можливості підрядникам договірного визначення за узгодженням із замовником розміру доданої вартості.

Облік будівництва розпочинається з відкриття об'єкту, який складається з наступних етапів:

- складання кошторису робіт;

- прийняття наказу на початок капітального будівництва (генеральний директор);

- наймання підрядників або призначення виконавців зі сторони працівників підприємства;

- складання підрядником “Акту приймання-передачі виконаних робіт” форма Ф-2, який повинні підписати: підрядчик, начальник цеха, та керівництво підприємства в особі заступника генерального директора;

- до форми Ф-2 обов'язково додається форма Ф-3 “Довідка про вартість виконаних робіт”.

При визначенні ціни використовуються показники кошторисної, планової (розрахованої з урахуванням конкретних умов) і фактичної (реально зформованої на будівельному майданчику) собівартості будівельно-монтажних робіт в залежності від умов договорів.

Договір на виконання підрядних робіт є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва. Слід також ураховувати застосування особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими контрактами.

Згідно п. 7.10. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “довгостроковий контракт” слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво або монтаж матеріальних цінностей, які будуть входити в склад основних фондів замовника або складові частини таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов?язаних з будівництвом (технологічні та конструкторські роботи та розробки), при умові, якщо такий контракт не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання передоплати. Виконавець таких контрактів, самостійно визначає доходи та витрати, нараховані та понесені на протязі звітного періоду в зв?язку з виконанням довгострокового контракту, використовуючи оціночні коефіцієнти виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Доход у звітному періоді визначається добутком ціни контракту на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. Витрати виконавця у звітному періоді визначається на рівні фактично нарахованих витрат, пов?язаних з виконанням довгострокового контракту. Витрати та доходи, нараховані виконавцем довгострокового контракту на протязі звітного періоду, включаються у склад валового доходу та валових витрат у межах нарахованих сум.

Після завершення довгострокового контракту виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов?язань, попередньо визначені ним за результатами кожного податкового періоду на протязі строку виконання такого довгострокового контракту, на підставі розрахунку фактичного коефіцієнту виконання довгострокового контракту як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат. Доход таких періодів визначається як добуток кінцевої договірної ціни об?єкту довгострокового контракту на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Основи формування в бухгалтерському обліку страхової компанії “Каштан” інформації про фінансові інвестиції та розкриття її у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Згідно з П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю.

Аналітичний облік здійснюють за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і за кордоном.

Інформацію про фінансові інвестиції розкривають у Примітках до фінансової звітності, в яких указують:

-- балансову вартість фінансових інвестицій, включе-них до статті балансу «Довгострокові фінансові інвестиції, обліковані методом участі в капіталі інших підприємств»;

-- фінансові інвестиції, включені до статей балансу «Інші довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» за собівартістю, за справедливою вартістю, за амортизованою вартістю;

-- підстави для визначення справедливої вартості фінансових інвестицій;

-- доходи і втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій за звітний період;

-- перелік асоційованих, дочірніх, спільних підприємств із зазначенням частки в капіталі та методів оцінки, які використовуються для обліку фінансових інвестицій.

Контрольний учасник спільного підприємства також розкриває інформацію про зобов'язання інвестиційного характеру в Примітках до фінансової звітності.

Цінними паперами, що відносяться до фінансових інвестицій, є облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також облігації, які випускають окремі підприємства, але які не дають права їх власнику на участь в управлінні підприємством.

Облігації можуть випускати підприємства всіх форм власності, об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства, не дають їх власникам права на участь в управлінні. Ці облігації можуть бути іменними та на пред'явника, вільно обертатися або з обмеженим колом обігу.

Акціонерні товариства мають право випускати облігації на суму не більш як 25% від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

Облігації, запропоновані до відкритого продажу з наступним вільним обігом, повинні мати купонний лист.

Не допускається випуск облігацій підприємствами для відшкодування збитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю.

Облігації всіх видів купуються громадянами лише за рахунок їх власних коштів. Підприємства купують облігації всіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків.

Усі цінні папери мають зберігатися у вогнетривких шафах, сейфах. За відсутності необхідних умов їх можна здати на зберігання до банку. Особливих умов зберігання потребують також чисті, незаповнені бланки чеків, квитанцій, трудових книжок тощо. Для контролю за їх збереженням ведуть окремий журнал, в якому розписуються особи, що отримали бланки суворої звітності, із зазначенням номера та серії бланка.

Матеріальна відповідальність за їх збереження покладається на касира або особу, яка виконує його обов'язки.

Усі цінні папери, що зберігаються в касі, описуються у відповідному реєстрі (книзі), який складають у 2-х примірниках: один -- для касира, другий -- для бухгалтерської служби. Записи в ньому ведуться за кожним видом цінного папера.

Таким чином, обов'язком бухгалтера є також робота з цінними паперами, а саме: забезпечення їх збереження, своєчасного пред'явлення при розрахунках, обліку фінансових результатів за операціями з ними. Для окремих підприємств (у страхових та інвестиційних компаніях, акціонерних товариствах, банках, фондових біржах тощо) робота з цінними паперами -- їх основна діяльність, для інших -- можливість отримання прибутків від господарського використання коштів.

Порівняльна характеристика кореспонденції рахунків

Кореспонденція рахунків, що використовується на ЗАТ СК „Каштан”	Нормативні показники	Назва операції	Відхилення
Дт 14 Кт 72	Дт 14 Кт 72	Дохід від участі в капіталі	Немає
Дт 96 Кт 14	Дт 96 Кт 14	Списуються втрати, завдані внаслідок отримання асоційованим підприємством збитків	Немає
Дт 97 Кт 10	Дт 97 Кт 10	Списання й уцінка основних засобів	Немає
Дт 79 Кт 97	Дт 79 Кт 97	Списання виттрат на фінансові результати	Немає
Дт 141 Кт 31	Дт 141 Кт 31	Інвестовані кошти в акції асоційованого підприємства	Немає
Дт 141 Кт 721	Дт 141 Кт 721	Отриманий дохід від інвестицій в асоційоване підприємство	Немає
Дт 373 Кт 141	Дт 373 Кт 141	Нарахування дивідендів за інвестиціями	Немає

Зробивши невелику характеристику кореспонденції рахунків, я можу зробити висновок, що відхилень від нормативної бази немає.

7. Аналітичний та синтетичний облік фінансових інвестицій

Аналітичний облік довгострокових зобов'язань ведеться за їх видами і термінами погашення.

Інформацію про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладів) у цінні папери інших підприємств, облігацій державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, узагальнюють на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Цей рахунок має такі субрахунки:

-141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

-142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;

-143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій, інвестиційний строк яких не перевищує одного року, що можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами грошових коштів), ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», субрахунок 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». На дебеті субрахунка 352 відображають придбання поточних фінансових інвестицій, на кредиті -- їх вибуття.

Отримання доходу від участі в капіталі асоційованих підприємств, від спільної діяльності та дочірніх підприємств відображається в усіх випадках записом:

Дебет 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (відповідно субрахунки 141, 142, 143);

Кредит 72 «Доход від участі в капіталі» (відповідно субрахунки 721, 722, 723).

Проте інвестиційна діяльність є значно ширшим поняттям, ніж «участь підприємства в капіталі».

Інвестиційна діяльність пов'язана з придбанням і прода-жем довгострокових (необоротних) активів і короткострокових (оборотних) фінансових активів, які не відносяться до еквівалентів грошових коштів (вартість придбаних основних засобів, необоротних і нематеріальних активів, надання позик іншим підприємствам, надходження коштів від фінансових інвестицій -- дивіденди, проценти).

Для обліку таких операцій призначені рахунки 96 «Втрати від участі в капіталі» та 97 «Інші витрати», на яких відображаються втрати від зміни вартості капіталу, що використовується у спільній діяльності двох чи декількох підприємств за методом участі в капіталі. При спільній операційній діяльності капітал інвестора може збільшуватися чи зменшуватися внаслідок збільшення (зменшення) його частки в об'єкті інвестування. Капітал також може вкладатися в асоційовані та дочірні підприємства.

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» має такі субрахунки:

- 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»;

- 962 «Втрати від спільної діяльності»;

- 963 «Втрати інвестицій в дочірні підприємства».

У дебет рахунка 96 списуються втрати, завдані внаслідок отримання асоційованим підприємством збитків, переоцінки активів, збитків дочірніх та спільних підприємств тощо. При цьому складається запис:

Дт 96 «Втрати від участі в капіталі»;

Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

У кінці місяця рахунок 96 закривається:

Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок 793 «Результати іншої звичайної діяльності»;

Кт 96 «Втрати від участі в капіталі».

Інші витрати, хоча й виникають у процесі операційної діяльності, але не відносяться до процесу виробництва і збуту, а пов'язуються з інвестиціями. До таких витрат належать:

- залишкова вартість і витрати на реалізацію фінансових інвестицій;

- залишкова вартість і витрати на реалізацію необоротних активів;

- залишкова вартість і витрати на реалізацію макових комплексів;

- втрати активів та зобов'язань неопераційної діяльності від зміни курсу гривні до іноземної валюти;

- уцінка необоротних активів та фінансових інвестицій;

- залишкова вартість списаних необоротних активів і витрат, пов'язаних із ліквідацією (розукомплектовування, демонтаж та ін.);

- інші витрати звичайної діяльності;

- виплата страхових сум і страхових відшкодувань (у страхових установах);

- перестрахування.

На рахунку 97 «Інші витрати» виділяється 9 субрахунків, що видно з вищенаведеного переліку витрат. У дебеті рахунка 97 «Інші витрати» відображаються такі витрати:

Дт 97 «Інші витрати»;

Кт 10 «Основні засоби» (списання й уцінка основних засобів);

Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (списання й уцінка необоротних активів);

Кт 12 «Нематеріальні активи» (списання й уцінка нематеріальних активів);

Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (списання й уцінка фінансових інвестицій);

Кт 15 «Капітальні інвестиції» (списання й уцінка капітальних інвестицій);

Кт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» (списання боргів);

Кт 30 «Каса» (курсові різниці);

Кт 31 «Рахунки в банках» (курсові різниці);

Кт 35 «Поточні фінансові інвестиції» (реалізація фінансових інвестицій);

Кт 68 «Розрахунки за іншими операціями» (витрати звичайної діяльності).

Зібрані протягом місяця витрати повинні списуватися на фінансові результати:

Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок «Результат іншої звичайної діяльності»;

Кт 97 «Інші витрати».

Особливістю довгострокових інвестицій є те, що вони не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. На дебеті рахунка 14 відображають вартість довгострокових інвестицій, на кредиті -- їх вибуття (списання) або зменшення вартості, а також отримання дивідендів від обсягу інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом обліку участі в капіталі.

Так, наприклад, в обліку страхової компанії «Каштан» інвестовані кошти в акції асоційованого підприємства відображають такою бухгалтерською проводкою:

Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

Кт 31 «Рахунки в банках».

Отриманий дохід (в сумі збільшення частки інвесторів у капіталі) від інвестицій в асоційоване підприємство в обліку відображають такою бухгалтерською проводкою:

Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

Кт 721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства».

Нарахування дивідендів за інвестиціями в наведеному вище прикладі оформляють такою бухгалтерською проводкою:

Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;

Кт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі».

Розглянемо різні методи оцінки фінансових інвестицій на конкретних прикладах з практики ЗАТ Страхова компанія «Каштан».

1. Метод оцінки за собівартістю.

Довгострокові інвестиції, як правило, відображають в обліку за собівартістю при зарахуванні на баланс.

Наприклад, Страхова компанія «Каштан» придбала для тривалого утримання акції ВАТ «Азот» на суму 10000 грн. (10000 акцій х 1 грн.) за ринковою вартістю. Номінальна вартість однієї акції -- 75 коп. Було також сплачено брокерові та за інші послуги на фондовій біржі 400 грн. Загальна кількість акцій, випущених ВАТ «Азот» складає 100000 шт., тому, компанія «Каштан» не має суттєвого впливу на це підприємство.

Собівартість довгострокових фінансових інвестицій дорівнює:

С = 10000+400 = 10400 грн.

Оцінка в подальшому на дату балансу використовує правило нижчої оцінки довгострокових інвестицій в ринкові акції.

Довгострокові інвестиції оцінюються на кожній окремій інвестиції (базовий підхід). Якщо має місце зниження (крім тимчасового) вартості конкретної довгострокової інвестиції, її балансова вартість зменшується. Сума уцінки списується на витрати звітного періоду.

Протягом наступних періодів відбулося зниження ринкової вартості акцій ВАТ «Азот» до 50 коп. за акцію. Отже, балансова вартість цих інвестицій становитиме 5000 грн. Різницю між собівартістю та переоціненою балансовою вартістю слід відобразити як витрати періоду в звіті про фінансові результати компанії «Каштан».

ЗАТ Страхова компанія «Каштан» придбало по 1000 акцій корпорації «Сатер» та корпорації «Вега». Розглянемо портфель довгострокових інвестицій страхової компанії «Каштан» в ринкові акції інших компаній станом на 31 грудня 2006 року в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Портфель довгострокових інвестицій ЗАТ Страхова компанія «Каштан» станом на 31.12.06 р.

Об'єкт інвестування	Собівартість, грн/акцію	Ринкова вартість, грн/акцію	Нереалізований прибуток (збиток)
Корпорація «Сатер» Корпорація «Вега»	1,446 2,340	1,478 1,900	32 (440)
Разом	3,786	3,378	(408)

Бухгалтерський запис станом на 31 грудня 2006 року буде мати наступний вигляд:

Дебет рахунку 96 «Збитки від участі в капіталі» 408,000

Кредит рахунку 49 «Резерв знецінення цінних паперів» 408,000

Балансова вартість конкретної інвестиції оцінюється за справедливою вартістю інвестицій на дату переоцінки. Результат переоцінки по поточним інвестиціям списується на фінансові результати періоду, по довгостроковим інвестиціям - на власний капітал.

2. Метод участі.

Метод участі застосовується, коли підприємство має суттєвий вплив на компанію, акції якої купуються, проте не має можливості контролювати її діяльність.

Підприємство, на яке інвестор може мати значний вплив, називають асоційованою компанією.

На існування або наявність значного впливу вказують:

- володіння не менше ніж 20% акцій, або

- присутність інвестора в раді директорів контрагента; або

- участь його в процесах прийняття рішень; або

- матеріальні відносини між партнерами; або

- взаємообмін управлінським персоналом; або

- забезпечення важливою технічною інформацією.

Суть методу участі: балансова вартість інвестиції, яка була спочатку оцінена за собівартістю, збільшується (зменшується) відповідно до частки інвестора в прибутках (збитках) асоційованої компанії. Балансова вартість інвестиції змінюється на суму отриманих дивідендів.

Використання методу участі в капіталі передбачає вплив на оцінку фінансової інвестиції не тільки прибутку (збитку) об'єкту інвестування, а й зміни у власному капіталі об'єкту інвестування. Прибуток є лише однією із складових власного капіталу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6