Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання поліетилено

- для підвищення коефіцієнту корисної дії опалювальних котлів на димоходах встановлюють регулюючі засувки, а в топковому просторі встановлюють роз сікачі полум'я над пальниками.

При проведенні пусконалагоджувальних робіт опалювальних пристроїв особливу увагу потрібно звертати на процес спалювання газу, на відповідність співвідношення подачі газу та повітря на пальники. Постійно слідкувати за станом опалювальних пристроїв, своєчасно очищати їх від сажі. Дотримання цих вимог та проведення перелічених заходів дозволить значно зменшити витрати газу.

4.3 Питання отримання біогазу

Один із способів економії природних та зріджених газів є отримання в господарстві біогазу. Біогаз отримується при анаеробному (без доступу повітря) переброжувані біологічної маси (навозу, відходів сільськогосподарського виробництва, покидьків.)

Газ, що утворюється в результаті бродіння містить 50-80% метану, 20-50% двооксиду вуглецю, і менш ніж 1% сірководню та сліди аміаку. Ефективність зброджування біологічної маси залежить від герметичності резервуарів, концентрації поживних речовин, а також температурного режиму його тривалості. Зброджування навозу можливе при температурі 5-80 С, але найбільш вдало проходе при температурі 30-35о С і 50-60о С. Тривалість зброджування навозу залежить від субстрату біомаси. Для навозу великої рогатої худоби та курячого посліду тривалість зброджування складає 20 діб, а навозу свиней -10 діб.

За добу із однієї тварини можна отримати слідуючи кількість біогазу: велика рогата худоба (жива вага 500 кг) - 1,5 м 3, свині (жива вага 80-100 кг) -0,2 м3, кури, кролики -0,015м3.

Субстратом для анаеробної ферментації є не тільки відходи тваринництва. Для отримання біогазу можуть бути використанні залишки сільськогосподарських рослин (силос, солома), а також комиш, відходи льону, коноплі, водорості, що отримують при скошені та очищення каналів та мул. З одного кілограму мулу можна отримати до 700 літрів біогазу. В середньому 1 м3 біогазу може дати 21-29МДж енергії. Біогаз в основному використовують як правило на опалення та отримання гарячої води, для приготування їжі та отримання електроенергії.

З 1 м 3 біогазу з допомогою приводного газовим двигуном внутрішнього згорання електричного генератора можна отримати 1.6 кВт електроенергії

Біогаз можна спалювати як паливо в пальниках отоплюючи приладів, газових плит, водонагрівальних приладів. Також можна перевести дизельний двигун на газ. При цьому потужність двигуна буде знижена з дизельного палива на зріджений газ на 20%, а зрідженого на біогаз - на 10%. Витрата біогазу в середньому складає 0.65 м3 (кВтгод). Тиск газу перед двигуном повинен бути не менше 0,4 кПа.

В тваринництві для підігріву води споживання біогазу на одну тварину складає: корови-21-30 м3; свині-1,4-4,9 м3.

Біогазові установки в залежності від особливостей технологічної схеми бувають трьох типів: безперервної дії, періодичного та акумулятивного зброджування.

При безперервній схемі свіжий субстрат завантажується в камеру зброджування, безперервно або через деякі проміжки часу (від 2 до 10 разів на добу), виділяє ту ж саму кількість зароджуваної маси. Ця система дозволяє отримувати максимальну кількість біогазу, але потрібно більше матеріальних затрат.

При періодичній схемі маються дві камери зброджування, які завантажуються по черзі. В даному випадку корисний об'єм камер використовується менше ефективно, чим при безперервній схемі. Крім цього потрібні значні запаси навозу або іншого субстрату для їх наповнення.

При акумулятивній схемі сховище для навозу слугує одночасно камерою зброджування і сховищем переброженого навозу та його вивантаження.

Біогазові установки складаються із слідуючи елементів:

- камери зброджування (реактора, метанетки);

- пристрою для нагрівання субстрату;

- пристрою для перемішування субстрату;

- газгольдера та ємності для шламу.

Метанетки виконують наземними напівзаглибленими і заглибленими в ґрунт.

В жарких та теплих районах встановлюють наземні метанетки, пофарбовані в чорний колір для використання сонячної радіації, в холодних районах віддають перевагу заглибленим метанеткам для зберігання теплоти.

Камери для зброджування виготовляють різної геометричної форми, але найдоцільнішою є циліндр. Метанетки виготовляють з металу, поліетилену або залізобетону.

Для дотримання необхідної температури для зброджування використовують пристрої для підігріву субстрату. Підігрів рідкого субстрату виконується перед завантаженням або в камері зброджування. В залежності від ступеня ізоляції камер і трубопроводів в теплоті може досягнути 30% енергії, яку виділяє біогазова установка. Пристрої для нагрівання як правило з'єднують з перемішуючими пристроями.

Для перемішування субстрату використовують механічні, гідравлічні та газові пристрої.

Газгольдери призначені для збору і зберігання біогазу.

Компоненти, які входять до складу біогазу (двооксид вуглецю та сірководню) визивають корозію обладнання. Одним із найбільш розповсюджених і простих методів очищення від домішок є «мокрий метод». Найбільш прості газгольдери з'єднуються з метанетками.

Газгольдери високого тиску (0,8 - 1 МПа) мають сферичну форму. В мокрих

газгольдерах тиск газу невисокий (менш 5 кПа). Крім того газгольдери можуть бути суміщенні з реактором.

Схема біогазової установки для ферми на 400 голів великої рогатої худоби, розроблена в нашій країні, зображена на 4 листі графічної частини. Технологічний процес проточний з циклічним виповненням операцій. Навоз із тваринницької ферми попередньо виділяється від сторонніх домішок. Для цього є пристрій для виділення від сторонніх домішок продуктивністю 100 м3. Із приймача 1 насосом марки НЖ Н-200 початкова маса подається в ємкість 53 м3, де проходе попередній нагрів субстрату до 35 Со. Теплоносієм слугує гаряча вода або пар, отриманий в котлі, працюючим на біогазові. Із ємкості 1 субстрат перекачується в метанетку 4 ємкістю 1000 м3, де проходе анаеробне зброджування навозу. Температуру підтримує теплообмінник 8. Із метанетки 4 біогаз потрапляє до газгольдера 5.

Період зброджування 20-22 доби, добовий вихід біогазу 710 м3. Із цієї кількості 415 м3 йде на особисті потреби, а на продаж - 245 м3.

6. Економічна частина

6.1 Розрахунок кошторисної вартості об'єкту газифікації

Паспорт проекту по газопостачанню

· Характеристика системи:

ь тип системи:

v середній, низький тиск - змішана;

ь параметри проекту:

v ГРП-1 -1 шт.;

ь тип прокладки газових мереж - підземний

ь розрахункові рівні споживання газу по категоріям споживачів:

v житлово-комунальне споживання населенням - 400 тис. м3/рік;

v комунально-побутові споживачі - 80 тис. м3/рік;

v промислові і сільськогосподарські споживачі - 2850 тис. м3/рік;

v теплопостачання - 1900 тис. м3/рік.

Загальний об'єм споживання газу (Qріч) = 5230 тис. м3/рік.

Загальна довжина газопроводу - 5730 м

· Техніко-економічні показники:

ь потужність системи - подача газу за рік при оптимальному використанні основних фондів (мереж і устаткування) повинна встановлюватись по брутто-споживанню, тобто враховуючи втрати газу і його витрати на власні потреби.

Потужність системи Qпод, тис. м3/рік, визначаю згідно формули

Qпод = Qбрутто = (Qріч • 0,8%)+Qріч = Qріч • 1,008, (6.1)

де Qріч-загальний об'єм споживання газу, тис м3/рік.

Qпод = 5230 • 1,008 = 5271,8 тис. м3/рік

Коефіцієнт використання потужності газопроводу Кп, визначаю згідно формули

, (6.2)

де Qпод - потужність системи, тис. м3/рік;

Qріч - загальний об'єм споживання газу, тис. м3/рік.

Питомі капітальні вкладення Кпит, грн., визначаю згідно формули

, (6.3)

де Кзаг - базисна кошторисна вартість газопроводу (БКВ), тис. грн.;

Qріч - загальний об'єм споживання газу, тис. м3/рік.

грн.

В суму капітальних витрат входять всі витрати по улаштуванню систем газопостачання, до складу яких входять будівельні роботи, безпосередньо пов'язані з будівництвом газопроводу (земляні, монтажні, випробування, тощо). Сума капітальних витрат визначається на основі кошторисів по укрупненим показникам кошторисної вартості (УПСС) або по збірникам ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН).

Територіальний район виробництва робіт приймається відповідно з населеним пунктом, де буде зводитися запроектований об'єкт.

Складання кошторисної документації починають з розробки локальних кошторисів на окремі види робіт і витрати по кожному об'єкту будівництва, а потім складають кошторис, в якому визначається кошторисна вартість будівництва об'єктів, які входять до складу системи газопостачання.

В об'єктному кошторисі розраховують кошторисну вартість загальнобудівельних і спеціальних будівельних та монтажних робіт, технологічного обладнання, його монтаж і наладку, пристосування.

Базисна кошторисна вартість будівництва газопроводу визначається по зведеному кошторисному розрахунку до проекту і являється незмінним документом, у відповідності з яким здійснюється фінансування будівництва.

6.1.1 Складання локального кошторису

Локальний кошторис на підземні газопроводи

Основа: креслення №1. Базисна кошторисна вартість 546,02 тис. грн.

Складено в цінах 01.01.2007 р.

№ п/п	Шифр норм	Назва робіт і витрат	Кількість, м.	Кошторисна вартість, тис. грн.
				За одиницю	На весь об'єм
1	УРБН	Мережа низького тиску
		Прокладання газопроводу в сухих ґрунтах
		O315?17,9	50	342,35	17,12
		O280?15,9	50	270,6	13,53
		O225?12,8	420	175,28	73,62
		O200?11,4	450	138,99	62,55
		O180?10,3	140	112,14	15,7
		O160?9,1	740	89,18	66,0
		O125?7,1	900	54,53	49,1
		O90?5,2	150	28,7	4,3
		O75?4,3	100	19,89	1,99
		O63?3,6	270	13,98	3,77
		O50?2,9	160	8,94	1,43
		Мережа середнього тиску
		Прокладання газопроводу в сухих ґрунтах
		O110?10,0	290	64,37	18,67
		O90?8,2	350	43,46	15,2
		O75?6,8	50	29,93	1,5
		O63?5,8	100	21,53	2,15
		O50?4,6	1510	13,59	20,25
2	ДБН Д.1.1-1-2000	Всього прямі затрати по мережах середнього тисків	367,15
3	ДБН Д.1.1-1-2000	Накладні витрати	52,87
4		Планові накопичення	126
5		Всього вартість загально будівельних і монтажних робіт	546,02

6.2 Техніко-економічні показники газифікації

6.2.1 Розрахунок експлуатаційних витрат

Річні експлуатаційні витрати системи газопостачання складаються з витрат:

· на матеріали (купівля газу);

· на заробітну плату з відрахуванням на соціальні заходи;

· на амортизацію;

· на поточний ремонт та інші витрати.

Загальну суму собівартості реалізації газу Со, тис. грн., визначаю згідно формули

Со = Зк.г. + За + Зп.р. + Зо.п. + Зінші, (6.4)

де Зк.г. - витрати на купівлю газу, тис. грн.;

Зо.п. - витрати на оплату праці, тис. грн.;

За - витрати на амортизацію, тис. грн.;

Зп.р - витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт, тис. грн.;

Зінші - інші витрати, тис. грн.

а) витрати на купівлю газу Зк.г., тис. грн., визначаю згідно формули

Зк.г. = Qбрутто • Ц1000 м3, (6.5)

де Qбрутто - об'єм подачі газу споживачам з урахуванням витрат газу;

Ц1000 м3 - ціна купівлі 1000 м3 газу - 982 грн.

Зк.г. = 5271,8 • 982 = 5176,9 тис. грн.

б) витрати на оплату праці Зо.п., тис. грн., визначаю згідно формули

Зо.п. = Зср. • Чзаг • Квідр • n, (6.6)

де Зо.п. - витрати на оплату праці, тис. грн.;

Зср. - середньомісячна заробітна плата одного працюючого.;

Чзаг - загальна чисельність виробничого персоналу, чол.;

Квідр - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби;

n - кількість місяців за рік - 12.

Загальна чисельність виробничого персоналу становить

Чзаг = Чауп + Чвироб.персонал., (6.7)

Чисельність адміністративного персоналу по нормативній трудоємкості обслуговування квартир, мереж газопроводів і подачі 1 млн. м3 газу в рік.

Трудоємкість обслуговування 1 квартири Тр кв, у.о., дорівнює 1 умовній одиниці (у.о.), визначаю згідно формули

Тр кв = Ккв • 1, (6.8)

де Ккв - кількість квартир, шт.

Тр кв =345 • 1 = 345 у.о.

Трудоємкість обслуговування 1 км мережі газопроводу Тр км, у.о., дорівнює 10 умовних одиниць (у.о.), визначаю згідно формули

Тр км = Lкм • 10, (6.9)

де Lкм - довжина газопроводу, км.

Тр км =5,73 • 10 = 57,3 у.о.

Трудоємкість обслуговування подачі 1 млн. м3 газу в рік Тр 1 млн. м3, у.о., дорівнює 2 умовним одиницям (у.о.), визначаю згідно формули

Тр 1 млн. м3 = Qбрутто млн. м3 • 2, (6.10)

де Qбрутто млн. м3 - потужність системи, тис. м3/рік.

Тр 1 млн. м3 = 5,23 • 2 = 10,46 у.о.

Чисельність адміністративного персоналу Чадп, чол., знаходжу по формулі

, (6.11)

де - чисельність адміністративного персоналу в залежності від суми трудоємкості, в умовних одиницях.

чол.

Т = 412,76 ум. од.

Чисельність виробничого персоналу по основним службам сільського газового господарства визначається на основі нормативів чисельності чоловік, виходячи з кількості газифікованих квартир, протяжності газопроводів.

Чисельність служби будинкових мереж Чб.м., чол., визначаю згідно формули

Чб.м. = Ккв.• 0,00035, (6.12)

де Ккв-загальна кількість квартир, шт.

Чб.м. = 345 • 0,00035 = 0,12 чол.

Чисельність служби по експлуатації підземних газопроводів Чв.м., чол., визначаю згідно формули

Чв.м. = Lкм • 0,3, (6.13)

Чв.м. = 5,73 • 0,3 = 1,72 чол.

Чисельність аварійно-диспетчерської служби Чадс, чол., визначаю згідно формули

Чадс = 0,0005 • Тр, (6.14)

де Тр - загальна трудоємкість в умовних одиницях.

Чадс = 0,0005 • 412,76 = 0,2 чол.

Чисельність ремонтної служби Чр.с, чол., визначаю згідно формули

Чр.с = 0,0007 • Тр, (6.15)

де Тр - загальна трудоємкість в умовних одиницях.

Чр.с = 0,0007 • 412,76 =0,3 чол.

Загальна чисельність виробничого персоналу Чзаг, чол., визначаю згідно формули

Чзаг = Чадп + Чб.м. + Чв.м. + Чадс + Чр.с, (6.16)

де ЧАДП - чисельність адміністративного персоналу, чол.;

Чб.м. - чисельність служби будинкових мереж, чол.;

Чв.м. - чисельність служби по експлуатації підземних газопроводів, чол.;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10