Франчайзинг, як форма ведення міжнародного бізнесу

років розпалається лише 8 підприємств із 100, а через десять років -- 10 Із 100. Варто розглянути роль франчайзингу в економіці ок-ремих країн.

У США згідно з дослідженням, проведеним Naisbitt Group у 1985 р., галузеві експерти прогнозували, що продаж через фран-чайзингову систему досягне $ 438 млрд. у 1995 р. і $ 705 у 2000 р. До 2005 р. продажі досягнуть $ 1 трлн. і $ 1.3 трлн. до 2010 р. Як-що традиційно нефранчайзинговий бізнес, типу банківської справи, почне функціонувати на засадах франчайзиигу, то ці цифри можуть бути значно більшими.

Причинами тривалого зростання франчайзингу в США за при-пущеннями фахівців є зростання особистого доходу, стабільність цін, високий рівень оптимізму споживачів) і вища конкуренція за частину ринку. Безумовно, також важливим чинником, що зробив внесок у розвиток франчайзингу, стала привабливість США для іноземних компаній. Особливо активно з'являлися на ринку США канадські, європейські та японські франчайзери зі своїми система-ми, що вже досягли успіху в цих країнах.

Підраховано, що у 1988 р. в США вже працювало 60 інозем-них франчайзерів. Французька фірма "Пронуптиа" (Pronuptia), що спеціалізується на весільних вбраннях, англійські фірми "Уим-пиз" (Wimpys) і "Бсйк Зн Тейк" (Bake N Take), німецька "Вінер-вальд" (Wienerwald), що займається продуктами харчування, були у США серед перших і найуспішніших у цій галузі.

Американські франчайзери досягли такого самого успіху в іно-земних країнах. "Бургер Кінг" (Burger King ), "Хардиз" (Hardees), "Холідей Инн" (Holiday Inn), "Хоуард Джонсоне" (Howard Johnsons), "Баскін-Роббинс" (Baskin-Robbins), "Мейнеке Дискаунт Ма-флерс" (Meineke Discount Mufflers), "Грейт Америкен Куки" (Great American Cookie) -- це американські франшизи, куплені неамери-канськими фірмами.

Кількість американських франчайзерів, які працюють за кор-доном, практично збільшилася втричі порівняно з 1971 р.

У 1988 р. було 374 франчайзери із США, які працювали за кордоном, з більш ніж 35 тис. торгових точок. Майже 225 з усіх опитаних франчайзерів виявили бажання розширюватися на іно-земні ринки. У 1989 р. 19,9% усіх американських франчайзерів володіли іноземними франшизами.

У 1995 р. 34% річного продажу забезпечувалось завдяки фран-чайзингу, що здійснювався через 500 тис. підприємств із загальним річним прибутком у $ 640 млрд. США.

Безумовно, найшвидшою формою франчайзингу є франчай-зинг бізнес-формату. Швидкий ріст (бум) фрапчайзингу бізнес-формату є результатом головним чином двох тенденцій, що прояви-лися одночасне. Перша -- зміщення в економіці США від виробництва товарів до надання послуг. Це стнорило середовище, що стимулює розвиток франчайзингу в сфері послуг, особлино тих, що відповідають сучасному стилю життя. Зокрема, послуги, що задо-вольняють потреби працюючих жінок, легко перейшли у франчай-зингову форму. Друга тенденція -- більша кількість покупців фраишиз виявили, що франчайзинг бізнес-формату створює для них можливість стати підприємцями без ризику, який, як правило, тісно пов'язаній із заснуванням бізнесу. Чинником, що стимулює потенційних ділових людей займатися франчайзингом, є перевіре-ний часом франчайзинговий формат сам по собі, що дозволяє франчайзі купувати знання у компанії-засновника. Оскільки фран-чайзер має перевірену часом і діючу формулу успіху, то франчайзі може ввійти убізнес із значно меншими фінансовими вкладеннями, ніж він потребував би у разі незалежної діяльності.

На початку 90-х років спеціалістами очікувалося, що у 2002 р. буде 393 тис. (близько 75%) торгових точок, що працюють па ос-нові франчайзингу бізнес-формату. Ресторани є найбільшою кате-горією серед різноманітних типів франщиз бізнес-формату як за показником кількості торгових точок (102.135), так і за об'ємом ви-ручки ($ 76.5 млрд.).

Бензозаправні станції є найбільшою категорією франщиз това-рів і торгових марок з прогнозованою кількістю торгових точок у 11 700 одинипь у 2003 р. Очікувалося зростання об'ємів продаж че-рез франшизн бізнес-формату. У даний час американський фран-чайзинг охоплює практично всі види бізнесу -- від автомобільних перевезень, будівництва, до садових послуг, торгівлі й освіти. Про-те, за даними FRANDATA Corporation, п'ятірка найбільш зайнятих франчайзингом підсекторів бізнесу виглядає у такий спосіб: ресто-рани "фаст-фудів" (у т. ч. морозиво і десерти) -- 18% усього франчайзингу, роздрібна торгівля (у т.ч. продукти харчування) -- 14%, надання послуг (у т. ч. спортивних і туристичних ) -- 12%, авто-мобільні перевезення й обслуговування -- 8%, будівництво -- 7%.

У Канаді франчайаинговий ринок багато у чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних про-дажів через франшизи в Канаді перевищили $ 48 млрд. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продаж були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу.

У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Ка-наді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на ріпні $ 61 млрд. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки.

Близько половину франшиз бізнес-формагу в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких із США. Можливо завдяки географічній близькості та культурним подібно-стям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для екс-пансії американських франшиз.

Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх амери-канських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зо-крема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.

У Франції -- серці європейського франчайзингу, в 1971 р. бу-ло зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько ЗО тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевла-штування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили $ 16 млрд. або близько 5% за-гальних роздрібних продаж у Франції. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у $ 32 -- 35 млрд. За даними французь-кого економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.

На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами.

Франшизам, які займаються продажем одягу І взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку нале-жить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресто-ранному бізнесу (7%).

У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації

(BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та по-зитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та гро-мадськістю в цілому.

Згідно із статистичними даними у Великобританії в даний час діє більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за об'ємом продаж були: 1) продаж меблів, домашніх зручностей та експлуа-таційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці -- ресторани швидкого харчування у кількості 1 898 одиниць.

Фактична кількість американських франчайзерів у Велико-британії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, . так як і в США, де призвело до появи деяких оригіналь-них і інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування.

В Японії загалом виділяються три основні категорії японських франшиз: 1) поділ (продаж) товарів. 2) послуги харчування, 3) на-дання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії -- послуги харчування.

В Італії у 1998 р. працювало 300 франчайзерів, які оперували 17 500 франшизами. Протягом тогс самого періоду валові об'єми продаж перевищили $ 4,1 млрд. Італійський франчайзинговий ри-нок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сфе-ру розподілу продукції (продаж).

У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії галічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні об'єми франчайзингових продаж були у чежах $ 5,8 млрд. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на розподіл про-дукції (продаж); на другому місці -- франшизи сфери послуг.

Хоча існує тенденція до зростання присутності в країні інозем-них франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.

В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспетивним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.

У Росії франчайзинг поширюється активно. Вище згадано про кроки "Мак-Дональдс" у Росії. За приклад розвитку в Росії фран-чайзингової мережі слід взяти компанії Unternehmensgruppe Grillmaster Handelsgesellschaft mbH. Ця група понад 20 років тому створила в Німеччині фрапшизну систему (близько 200) ресторанів швидкого обслуговування, що одержала найменування "Грильмас-тер" (розширений асортимент включає більше 60 блюд).

З 1993 р. "Грильмастер" почав свій франшизний бізнес у Росії через дочірню фірму " Grillmaster Feinkost Buesching Gmb", пере-давши виключне право на роботу и Росії Санкт-Петербургській фірмі "Грнгор'єв і Grillmaster". У 1994 р. вперше в Росії у центрі Санкт-Петербурга на Невському проспекті відкрився перший фран-шизний ресторан швидкого обслуговування європейського гастро-номічного стандарту німецької системи "Грильмастер". Це був пер-ший закордонний fast food. Але вже через кілька місяців у Санкт-Петербурзі з'явилися перші фраишизні підприємства таких відо-мих торгових марок у місті, як "Золоте Курча", "Carrots", "Subway".

У 1995 р. "Грильмастер" відкриває ще два ресторани у Санкт-Петербурзі, що також успішно працюють і розвиваються, пропону-ючи крім традиційних видів бургерів і піцци додатково більш звич-ні для росіян порційні блюда.

Наявність центрального складу "Грильмастер" у Санкт-Петер-бурзі дозволила вести подальшу роботу над розширенням фран-піизної мережі як у самому місті, так і в інших містах Росії.

У 1997 р. відкрито перші ресторани "Грильмастер" у Самарі, Челябінську, Тольятті і четвертий "Грильмастер" у Санкт-Петер-бурзі. Практика франшизного бізнесу показала, що інвестиції у створення ресторанів fast food -- це один з найефективніших спо-собів вкладення фінансових коштів для потенційних франчайзі.

Перспективи франчайзиїїгового бізнесу є джерелом великої зацікавленості з боку підприємців до створення нових підприємств франчайзингу та фрачайзішгових мереж. Але для їх практичної ре-алізації потрібен значний досвід, конкурентоспроможність інновацій та інтелектуальної власності, значні витрати та інші чинники. Згідно зі статистикою у 1979-1996 рр. невдача спіткала 85% ві

загальної кількості франчайзерів з 1300 фірм, що виходили на ринок.

Аналіз досвіду діяльності франчайзингу в США свідчить, що на успіх франчайзингових мереж найбільшою мірою впливають:

? легітимність франчайзингової мережі, включаючи її рейтингованість у ведучих ділових виданнях, що полегшує новим, фірмам доступ до ресурсів франчайзингу, залучає покупців, доз- воляє відповідати на конкурентні виклики і формує в суспільстві уявлення про надійність франчайзерів;

? вік фрапчайзингової мережі, який із збільшенням зменшує імовірність провалу франчайзингу;

? масштаб діяльності франчайзингової мережі, який при значному рівні знижує імовірність провалу нового франчайзинг-вого проекту;

? зовнішня сертифікація, що зменшує імовірність невдачі розгортання нової франчайзингової мережі;

? існування законодавства про розірвання контракту є підставою того, що франчайзипгові мережі, здебільшого піддаються невдачам, якщо вони інтенсивніше використовують повне володіння дочірніми організаціями, а не покладаються на франчайзингових агентів;

? існування системи реєстрації сприяє меншій імовірності невдачі франчайзингових мереж, якщо вони підтримують відносно низьку капіталізацію агентських фірм;

? підтримка франчайзерами відносно більшої долі франчайзингових одиниць у порівнянні з власними дочірніми компаніями.

Переваги франчайзингу протягом останніх років сприяли під-вищеному інтересу до нього у багатьох країнах, які до того часу не мали з ним справи, включаючи, наприклад, Тайвань, Сишагпур, Аргентину, Бразилію, Швецію І Данію. Нещодавно, зі зміною ставлення уряду Мексики до франчайзингу, що призвело до лібералі-зації законів, які впливають на франчайзинг, ця країна стала цент-ральним об'єктом інтересу для багатьох північноамериканських франчайзерів.

З метою подальшого розвитку франчайзишу у 1960 р. було створено Міжнародну асоціацію франчайзингу (IFA - International Franchise Association). її програми створюються з освітньою ме-тою для тих людей, які розробляють публічну політику, щоб нада-ти нову інформацію про зміни у франчайзинговому співтоваристві за допомогою освітніх програм, щорічних конференцій, сим-позіумів з питань законодавства та регіональних і локальних "круглих столів". Асоціація видає журнал "Світ франчайзингу", ресурс-ну книгу постачальника, бюлетень "Інсайдер", путівник щодо франчайзингової діяльності та надає вебресурс як своїм те-перішнім, так і потенційним членам. Аналогічною установою є Європейська асоціація франчайзингу.

2.2. Переваги та недоліки франчайзингових схем з огляду оптимізації стратегії зовнішньої експансії

Вирішення суперечок з франчайзингу. За даними закор-донних спеціалістів, незважаючи на Істотне врегулювання пра-вовідносин франчайзингу, внаслідок складності цього типу підприємництва, безумовно, виникають суперечки між сторонами, що вирішуються судами. На вирішення судових суперечок з фран-чайзингу в багатьох країнах витрачається багато часу і коштів, то-му важливим є вдосконалення відпонідних судових норм та вимог. Для прикладу слід розглянути досвід Великобританії у цьому на-прямі.

Відповідно до вибіркового аналізу вирішення суперечок у су-дах при пронеденні повної процедури кожною із осіб за рік кошту-вали близько до 250 тис. фунтів стерлінгів. У квітні 1999 р. набра-ли чинності нові судові правила щодо ведення цивільних суперечок в Англії й Уельсі, що радикально змінили процедуру слухань з франчайзингу. Нові правила спрямовані на спрощення процедури слухань, а також на усунення зайвих і непередбачених витрат на її ведення. Ключові особливості нових правил щодо рішення спорів з франчайзингу передбачають передачу контролю за справами і їхнє ведення судам, великий ступінь особистої участі у слуханні самих сторін і чітке визначення їхніх розбіжностей на ранній стадії, ак-центування на альтернативному методі вирішення спорів за допо-могою посередника, встановлення більш твердого, тимчасового графіка, що запобігає затягування слухань, використання заходів, що знижують ступінь упередженості експертних свідчень, впливу на сторону, що безпідставно відхиляє пропозицію з дозволу супе-речки, введення більш точних обмежень при розкритті документів і більш гнучкого режиму присудження витрат.

Основною метою нових правил є швидке і справедливе рішен-ня питань щодо суперечки, що на практиці виражається у забезпе-ченні рівноправності сторін, зменшенні витрат, раціонального підходу до всіх аспектів конкретної справи, а також розподіл відповідних судових ресурсів з урахуванням потреби використання їх для інших справ. Крім цього, у нових правилах передбачена можливість для сторін до початку слухань звернутися до суду із клопотанням про розкриття документів опонента і перевірку стану кожної сторони до початку процесу з метою розв'язання супереч-ки, не вдаючись до судового розгляду, і справедливого розподілу витрат на слухання справи.

Суд при винесенні рішення про розподіл витрат розглядає всі обставини справи, включаючи поводження сторін як до, так і під час слухань, зокрема з огляду, яка зі сторін надала інформацію про

дану справу до початку слухань. Якщо франчайзер не задоволь-нить запит франчайзі про розкриття інформації з даної справи до початку слухань, він може бути оштрафований, навіть у разі вигра-шу. Якщо виконання вимог протоколу чи попередня видача інфор-мації не веде до вирішення спору до початку слухань, справу має бути передано до суду.

Нові судові правила сприяють перегляду підходів до спорів, елементами яких мають стати глибокий і всебічний аналіз усіх об-ставин справи, що підтримують нові судові правила.

Оподатковування та можливі пільги франчайзингу в Україні.

При організації, плануванні І реалізації франчайзингу слід ро-зуміти питання руху коштів. Значні розміри оподатковування мо-жуть впливати на фінансове положення франч;йзера і його можли-вості фінансувати свої зобов'язання з доходів, одержуваних від франчайзі. Питання обліку, оподатковування мають враховуватися при реалізації національного і міжнародного франчайзингу. З ме-тою запобігання зайвих податкових витрат договір франчайзингу треба правильно структурувати, особливо щодо видів платежів.

Чинне українське законодавство не визначає особливостей опо-датковування франчайзингу. що відповідно до договору може поєднувати кілька господарських операцій (наприклад, рекламну підтримку, продаж устаткування, сировини, товарів зі знижками, передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, лізинг основ-них коштів і т. д.)- Кожна така операція у рамках договору фран-чайзингу має свої особливості оподатковування. Тому податковий аналіз діяльності за договором франчайзингу слід проводити вихо-дячи з конкретних взаємин франчайзера і франчайзі і загальних положень податкового законодавства.

Варто розглянути деякі особливості оподатковування франчай-зингу основними податками, зокрема податком на прибуток, ПДВ і податком на репатріацію доходів нерезидента при реалізації най-важливішої його функції -- передачі в користування на визначених умовах прав на об'єкти інтелектуальної власності (торгових марок, ноу-хау), що аналізувалися, а також досліджені нами можливості отримання пільг при здійсненні франчайзингових проектів із впро-вадженням та постачанням інноваційних продуктів або продукції.

Податок на прибуток. Для цілей оподатковування подат-ком на прибуток, винагороду за договором франчайзингу (включа-ючи первісний внесок) може розглядатися як плата за надання по-слуг. Зокрема, під продажем послуг розуміють будьякі операції цивільно-правового характеру з надання послуг, надання права на користування чи розпорядження нематеріальними активами й іншими, відмінними під товарів, об'єктами власності, передачу пра-ва на підставі авторських чи ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, винаходів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (ст. 1.31 Закону України "Про оподат-кування прибутку підприємств").

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (ст. 4.1) до налового доходу належить загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності. Тому винагоро-да, виплачувана франчайзі франчайзеру за договором франчайзин-гу, буде включатися у валовий дохід франчайзера. Датою збільшення налового доходу франчайзера буде дата події, що відбу-лася раніше: одержання винагороди від франчайзі на банківський рахунок чи дата фактичного надання послуг франчайзером.

Використання договорів про усунення подвійного оподатковування

Винагорода за договором франчайзингу, виплачувана нерези-денту, підлягає оподатковуванню податком на репатріацію за став-кою 15% від суми виплати, якщо така винагорода є доходом нере-зидента з джерелом походження з України. До доходів із джере-лом походження з України, зокрема, належать роялті. Податок на репатріацію утримується платником доходу, що є резидентом чи постійним представництвом нерезидента під час виплати доходу і перераховується до бюджету.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5