Франчайзинг, як форма ведення міжнародного бізнесу

Франчайзинг, як форма ведення міжнародного бізнесу

48

УНІВЕРСИТЕТ "КРОК"

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Франчайзинг, як форма ведення міжнародного бізнесу”

Студента 3 курсу групи №1 Альошин Олексій Юрійович (прізвище, ім'я, по батькові) _____________________ (підпис студента)	Керівник курсової роботи: Викладач (вчене звання, або посада якщо немає звання) Ніколаєв Д.Г. (прізвище, ім'я, по батькові) ______________________ (резолюція „До захисту”) __________ ___________ (дата) (підпис)

Київ 2005

Зміст:

Вступ

Розділ 1

Теоретично-методологічні підходи до аналізу франчайзингу

1.1. Суть та різновиди франчайзингу.

1.2. Франчайзингові угоди, як складові міжнародної комерції транспорту

технологій

Розділ 2

Застосівання франчайзингу в практиці міжнародного бізнесу

2.1. Порівняльний аналіз використання франчайзигу в завнішньо економічній діяльності компаній різних країн

2.2. Переваги та недоліки франчайзингових схем з огляду оптимізації стратегії зовнішньої експансії

2.3. Застосування франчайзигу українськими компаніями

2.4. Проблеми та перспективи поширення франчайзигу в Україні

Висновки

Використана література

Вступ

Франчайзінг -- це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку.

Франчайзінг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій території, на термін і умовах, визначених договором.

Для компаній франчайзінг -- це спосіб поширення бізнесу.

Для підприємців франчайзінг -- це один зі способів стати власником бізнесу.

На зростаючих ринках, такий як франчайзінг є самим швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес.

В період входження України в ринкові відносини об'єкти інтелектуальної власності стають предметом купівлі-продажу, а точніше виникає комплекс пов'язаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договірна передача прав інтелектуальної власності є ефективним засобом впровадження науково-технічних розробок. На цій основі виникли нові види договірних відносин - ліцензійний договір, договір франчайзингу, договір концесії та подібні до них.

З усіх видив договірних відносин, заснованих на передачі комплексу виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, вважаємо за необхідне відокремити договір франчайзингу як найбільш перспективний та ефективний засіб ведення бізнесу.

Для нашої економіки франчайзинг сьогодні є відносно новим явищем, у той час як у розвинутих країнах він сторіччями практикувався як засіб забезпечення потреб суспільства в різних послугах.

Привабливість франчайзингу в наявності незаперечних переваг для обох учасників франчайзінгових відносин. Для малих підприємств і індивідуальних підприємців він надає в розпорядження стабільний дохідний бізнес, для відомих фірм і компаній - можливість розширити й усталити свої позиції на ринку. Саме цим можна пояснити настільки широке поширення франчайзингу як у Європі, так і в Америці.

В даний час розвиток Українського підприємництва, у першу чергу малого, ускладнений підвищеними комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів жадає від підприємця широких знань в області керування, маркетингу, реклами й вміння враховувати особливості проекту. Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожнім конкретному випадку вимагають великих витрат часу і коштів.

Організація підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницькій ризик, тому що в цьому випадку відбувається використання уже відпрацьованого бізнесу, що довів свою ефективність. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки підприємництва, одним з можливих рішень важливої державної задачі.

Останні десятиліття в країнах із сучасною ринковою економікою значного поширення на національних рівнях та у міжнародних еко-номічних і правових відносинах набув продаж товарів, послуг і технології на умовах франчайзингу. Тобто франчайзинг - це специфічний метод розповсюдження товарів і послуг, що розвивався від простого права на даруван-ня, використання, привілею до сучасної розви-неної франчайзингової концепції ведення бізнесу.

У сучасному вигляді франчайзинг виник саме у США - країні з найбільш розвинутою економікою, в якій ринкові відносини існували і розвивалися у чистому вигляді, з мінімальни-ми обмеженнями і мінімальним втручанням у них держави. Основою створення франчайзингу стали процеси ускладнення й удосконалення форм і методів збуту внаслідок загострення конкуренції, насамперед -- у сфері збуту то-варів і послуг. Спочатку найбільше поширення франчайзинг, як особливий метод збуту то-варів, отримав у трьох галузях промисловості США: автомобілебудуванні, виробництві про-холодних напоїв і аптечному бізнесі. Пізніше -- у ресторанах їжі швидкого приготування.

1.1. Суть та різновиди франчайзингу

Франчайзинг - це така організація бізнесу, за якою компанія (франчайзер) передає певній людині чи компанії (франчайзі) право на продаж продукту і послуг цієї компанії. Франчайзі зобов'язується продавати цей продукт чи послуги по заздалегідь визначених законах і правилах ведення бізнесу, що встановлює франчайзер. В обмін на здійснення всіх цих правил франчайзі одержує дозвіл використовувати ім'я компанії, її репутацію (гудвіл), продукт та послуги, маркетингові технології, експертизу, і механізми підтримки. Таким чином, виконання вимог франчайзера не є недоліком, навпаки, дотримання правил означає, що франчайзі має прекрасну можливість отримати прибуток. Щоб одержати такі права, франчайзі робить первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Це свого роду оренда, тому що франчайзі ніколи не стає повним власником товарного знаку, а лише має право використовувати товарний знак на період виплати щомісячних внесків. Суми цих внесків обмовляються в франчайзінговому договорі і є предметом переговорів. Франчайзінговий пакет (повна система ведення бізнесу, передана франчайзі) дозволяє відповідному підприємцю вести свій бізнес успішно, навіть не маючи попереднього досвіду, чи знань навчання в даній галузі.

Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу. Для підприємців франчайзинг - це один з шляхів стати власником бізнесу. На зростаючих ринках, таких як Україна, франчайзинг є швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес. Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу - товарний франчайзинг, виробничий і діловий.

Товарний франчайзинг іноді називають «франчайзинг продукту (торгового імені)». Це франчайзинг у сфері торгівлі на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і післяпродажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.

Цей вид діяльності, спрямований на придбання у ведучої компанії права на продаж товарів з її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі купує у франчайзера товари і після цього перепродає їх від імені франчайзера. В окремих випадках ведуча компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг.

В даний час цей вид франчайзингу використовується багатьма компаніями, наприклад, по виробництву автопокришок. Якщо ж товари і послуги не мають торгових марок, вони не включаються в цю категорію.

Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних і пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розливальним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складовими продуктами і розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих дилерах. Зрозуміло, що товар у Нью-Йорку не повинний відрізнятися від товару в Сан-Франциско.

Третім видом франчайзингу є діловий франчайзинг, який ще називають «франчайзинг бізнес-формату». При цьому франчайзер продає ліцензію приватним особам чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків, або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.

Таким чином, це франчайзинг на вид діяльності, тобто включення малого підприємства в повний виробничо-господарський цикл великої корпорації. Ледь не самий популярний вид франчайзингу, при якому ведуча фірма продає ліцензію приватним фірмам чи компаніям на право відкриття власної фірми з продажу продуктів і послуг під ім'ям франчайзера (наприклад, прокат і побутове обслуговування, ділові і професійні послуги, магазини, мережі закусочних, готелів). З боку великої корпорації пред'являються рівні з нею вимоги до технологічного процесу, якості, а також забезпечується навчання персоналу, вибір площадки будівництва підприємства, інші послуги (методи забезпечення продажів, ведення оперативної звітності і т.п.).

При діловому франчайзингу потрібно, щоб франчайзі оплачував постійні внески, а також робив внески в рекламний фонд, що знаходиться у віданні франчайзера. Франчайзер може здати в оренду франчайзі основні фонди, запропонувати йому фінансування; він вправі також виступати і як постачальник для своїх франчайзі.

Поряд з основними видами можна відмітити корпоративний та конверсійний види франчайзингу.

Корпоративний франчайзинг - сучасна форма організації франшизного бізнесу, при якій франшизопоотримувач оперує не окремим підприємством, а мережею франшизных підприємств із використанням найманих менеджерів.

Конверсійний франчайзинг - спосіб розширення франшизной мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють під контролем одного франшизоотримувача.

Франчайзинговий договір, франшизна угода, або фран-шиза визначає правові і ділові відносини між суб'єктами франчай-зингу, за якими франчайзер, що має розроблену систему ведення пеиної діяльності, дозволяє франчайзі використовувати цю систему відповідно до вимог франчайзера в обмін на винагороду (компен-сацію). Взаємовідносини є довгостроковими, тому що франчайзі працює відповідно до вироблених стандартів і практики, якими ке-рує франчайзер, при його постійному сприянні та підтримці.

Отже, франчайзинговий договір стосується системи, яку фран-чайзер дозволяє використовувати або ліцензує франчайзі і яка мо-же бути названа франшизною системою. Франшизна система, або франшиза -- це означає пакет прав, що охоплює права інтелектуальної власності на один або кілька товарних знаків, фірмових най-менувань, промислових зразків і зразків, що охороняються авторсь-ким правом, а також технологію, ноу-хау і комерційну таємницю, якими будуть користуватися для продажу товарів або надання по-слуг користувачам. Тоді франшизна угода -- це угода, за якою франчайзер надає франчайзі право на використання франшизи, причому ліцензія, видана франчайзером на використання франчайзинговї системи франчайзі, є її основою. Вона дає франчайзі право про-вадити свою діяльність відповідно до правил, розроблених франчайзером.

У договорі на роздрібну торгівлю одна сторона, яка виробляє і (або) розподіляє товари, передає їх іншій стороні за ціною, що містить прибуток виробника, а інша сторона перепродує ці товари за більш високою ціною, забезпечуючи собі прибуток. У цьому договорі виробник і торговці (оптові або роздрібні) зазвичай не за-лежні один від одного. Виробник не контролює спосіб продажу то-варів кінцевому споживачу. На відміну від подібних взаємовідно-син за звичайної франшизної угоди франчайзер роз'яснює кожно-му франчайзі правила використання своєї системи і замість того одержує дохід як частину прибутку франчайзі (наприклад, відсот-кове відрахування від продажів). Крім того, франчайзер може одержувати дохід від продажу товарів франчайзі, якщо останній стає його постійним "клієнтом" за франшизного угодою на одер-жання деяких товарів, необхідних для функціонування франшизи. Згідно зі стандартною ліцензійною угодою одна особа (ліцензіар), яка має право забороняти третім особам комерційне використання або застосування результатів інтелектуальної твор-чості (наприклад, винаходів, промислових зразків) або відмітних позначень (наприклад, знаків і фірмових найменувань), погод-жується за винагороду не користуватися цим правом щодо іншої особи (ліцензіата) і, можливо, висуває умову контролю за таким комерційним використанням або застосуванням. У разі укладення ліцензійних угод на знаки або інші відмітні позначення ліцензіар може мати право на контроль за ліцензіатом у процесі торгівлі то-варами і надання послуг установленої якості або певних зумовле-них характеристик, що відповідають престижу його товарного зна-ка. Це дає ліцензіару можливість запобігти падінню престижу сво-го товарного знака внаслідок погіршення якості товарів або послуг, вироблених або наданих ліцензіатом.

Відмінність франшизної угоди за названими ознаками від стан-дартної ліцензійної угоди мало помітна. Тому існує думка, що франчайзинг -- це всього лише складна форма стандартної ліцензійної угоди, а франчайзинговий договір виходить за межі простого ліцензування одного або кількох конкретних прав інтелек-туальної власності (наприклад, товарних знаків), оскільки він є ліцензією па використання системи, що включає права інтелекту-альної власності, але не обмежується ними. За угодою про фран-шизу франчайзі не просто продає товари або надає послуги з вико-ристанням товарних знаків іншого власника, хоча сам він, можли-во, взагалі нічого не виробляє. Насправді франчайзинг дозволяє франчайзі виробляти і продавати товари або надавати послуги у рамках більш великої системи.

Франшизна угода нарівні з деякими спільними із стандартного

ліцензійною угодою положеннями має істотні відмінності. Так, у франшизних угодах і стандартних ліцензійних угодах сторони, як правило, не залежні одна віл одної, але водночас вони перебувають у тісних робочих відносинах, визначених відповідно умовами цих договорів. Прибуток кожної сторони залежить від загальних зусиль обох сторін- Чим успішніша діяльність франчайзі (або ліцензіата), тим вище прибуток обох сторін. Однак успіх франчайзі, на відміну від ліцензіата, залежить і від уміння франчайзера створювати при-буткову систему, навчати користувача франшизи правил належної роботи системи, удосконалювати і розвивати систему, постійно кон-тролювати франчайзі і сприяти йому протягом терміну дії фран-шизної угоди. У франшизній угоді передбачається (хоча б частко-во), що франчайзер продовжує розвивати франшизну систему та інформувати франчайзі про нові розробки.

Крім того, ступінь впливу франчайзера на франчайзі значно вищий, ніж ліцензіара на ліцензіата. Так, відповідно до договору на франшизу власник франшизи не лише контролює правила кори-стування визначеними правами, наприклад, правами на товарний знак, а й встановлює вимоги щодо реалізації та управління основ-ними елементами системи франшизи.

Класифікація франшиз. Найбільш комплексною, повно-масштабною і найбільш розповсюдженою моделлю франшизи, що виникла у США, є франшиза бізнес-формату або ділового форма-ту. Бізнес-формат франчайзинг - це договір франшизи, відпо-відно до якого франчайзер не лише надає франчайзі весь комплекс виключних прав, тобто ділиться з ним власними методами, спосо-бами, мистецтвом ведення комерційної діяльності, а й безпосеред-ньо здійснює підготовку всебічної програми діяльності для фран-чайзі, допомагає йому в плануванні поточних операцій, в устатку-ванні операційних площ, у створенні транспортної і складської інфраструктури, в оформленні його юридичного статусу. Іноді франчайзер цілком бере на себе будівництво й устаткування торго-вої чи сервісної одиниці і вручає її франчайзі "під ключ".

Таким чином, бізнес-формат франчайзинг звичайно означає повне ототожнення "одиниці" із власними фірмовими дистриб'юторськими ланками франчайзера (якщо такі у нього є) щодо "діло-вих" інтер'єрів одиниці, уніформи службовців та інших елементів оформлення й організації бізнесу. Особливістю франшиз бізнес -формату є довгострокові ділові взаємовідносини, що включають не тільки товари, послуги і товарні знаки, а й сам бізнес-формат у цілому -- стратегію і план збуту, Інструкції з експлуатації та стандарти, контроль якості і безперервні двосторонні зв'язки. Водночас від франчайзі потрібно, щоб споживач був сповіщений про те, що він обслуговується незалежним підприємством, і знав, кому адре-сувати свої претензії.

Залежно від виконуваних функцій франшизи ділового форма-ту поділяються на три типи: 1) франшизи на переробку (вироб-ництво); 2) франшизи на послуги (сервіс); 3) франшизи на оптову торгівлю (розподіл).

За франшизою на переробку, що іноді називається франшизою на виробництво, франчайзер постачає виробнику важливий Інгредієнт або забезпечує його технічною інформацією. Він надає франчайзі повноваження на виробництво І продаж товарів з товарним знаком франчайзера. У деяких випадках франчайзі також надається ліцензія на використання таємної комерційної інформації або запатентованої технології, що належить франчайзеру. При цьому франчайзі може також отримати інформацію щодо збуту, оптового продажу й обслуговування товару. Такі франшизи загальноприйняті, наприклад, у ресторанах і на підприємствах швидкого обслуговування.

За франшизою на послуги франчайзер розробляє систему певних послуг, які за умовами договору франчайзі має надавати своїм споживачам. Прикладом такої франшизи може бути франшиза на послуги з техобслуговування і ремонту автомобілів або з обслуговування за кредитними картками. Згідно із франшизою на оптову торгівлю франчайзер (або хто-небудь інший від його імені) вироб-ляє товари з товарним знаком франчайзера споживачам на своїх географічних територіях. Наприклад, за такою франшизою може про-даватися автомобільне паливо, косметика або побутова електроніка.

1.2. Франчайзингові угоди, як складові міжнародної комерції транспорту

технологій

Франчайзинг - свого роду симбіоз “великого” і “малого” бізнесу. Таке з'єднання являє собою союз, де з однієї сторони є енергія і зобов'язання окремого підприємця, а з іншої сторони є ресурси, комерційна міць і величезний досвід великої компанії. Якщо все це з'єднати, то ми одержимо енергію, відповідальність, силу, ресурси і досвід - виграшну комбінацію з величезними шансами на успіх! Підприємці усього світу знають франчайзинг як безпечний спосіб, щоб:

Допомагати людині вести бізнес самостійно, але не бути в ньому самотнім;

Допомагати компаніям ефективно розширюватися, не несучи великих витрат на створення і підтримку масивного адміністративного комплексу і не випробуючи труднощів у керуванні широкою мережею корпоративних підприємств;

Допомогти компаніям перетворити свою існуючу мережу в ефективно працюючий, сильний бізнес, у якому працюють віддані справі люди;

Франчайзер (франшизіар) - це компанія, що видає ліцензію або передає в право користування свій товарний знак, ноу-хау й операційні системи. Франчайзер створює успішний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер досліджує, і розвиває бізнес, витрачає гроші на просування бізнесу, створює гарну репутацію і пізнаваний імідж (так званий “бренднейм”). Після того, як компанія довела працездатність своєї бізнес концепції й успішну відтворюваність цього бізнесу, вона може почати пропонувати підприємцям, що хочуть повторити подібний успіх, купити її франшизу

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5