Китай. Реферат очень полноотображающий данную странну со всех сторон. Всячески рекомендуем.

Китай. Реферат очень полноотображающий данную странну со всех сторон. Всячески рекомендуем.

0x08 graphic

Китай

Учня 10-А класу

Городілова Костянтина

0x01 graphic

Глава 1. Політичне й економічне становище

Китаю........................................3

Географічне положення

Конституція КНР

Політичні партії

Зовнішня політика

Глава 2. Населення

Китаю......................................................................................6

Чисельність населення у різний час

Етнічний склад

Статева структура

Глава 3. Природні

ресурси......................................................................................7

Мінеральні ресурси

Водні ресурси

Клімат

Ґрунти

Рослинний і тваринний світ Китаю

Природні райони

Рекреаційні зони

Глава 4. Промисловість

Китаю............................................................................10

Дореволюційна промисловість

Паливно-енергетичний комплекс

Металургія

Легка і харчова промисловість

Інші галузі

Глава 5. Сільське господарство

Китаю..............................................................12

Рослинництво

Особливості китайського с/г

Зернові культури

Технічні культури

Тваринництво

Глава 6. Транспортна

система.............................................................................13

Стратегія «великого стрибка»

Залізничний

Водний

Автомобільний транспорт

Глава 7. Зовнішньоекономічні

зв\'язки..............................................................14

Зовнішньоторговельний обіг КНР

Експорт

Імпорт

Діаграма „Основні статті імпорту Китаю”

Список

літератури..................................................................................................16

ВСТУП.

Китай... Древня і трохи загадкова країна... Для більшості з нас перша

зустріч з Китаєм відбулася ще в дитинстві, для когось вона почалася з

казки про мистецьки зробленого солов\'я, що жив у палаці китайського

імператора, для когось зі шкільних уроків, де довідалися про великі

винаходи китайців - компас, порох і папір, і, звичайно, багато хто хотів

познайомитися з цією країною ближче...

П\'ять тисяч років Китайської цивілізації, і всього сорок років Китайській

Народній Республіці, породженою революцією. Сьогодні Китай - це країна, що

здолала важкі наслідки \"культурної революції\", трагедії, що не мала нічого

спільного ні з культурою, ні з революційними традиціями; це країна, що

з\'єднала в собі старе і нове, стародавність і сучасність, молоде і

стародавнє, що часом заважає йти вперед. Усе це почало рухатися сьогодні і

створило атмосферу змін, що характеризує нинішній день країни.

ГЛАВА ПЕРША.

Політичне й економічне становище Китаю.

КНР розташована в Центральній і Східній Азії. На сході омивається водами

Жовтого, Східно-Китайського і Південно-китайського морів Тихого океану.

Біля берегів Китаю є багато островів, серед них найбільш великі Тайвань і

Хайнань. Китай межує більш ніж з десятьма державами: на Півночі - з

Монголією і Росією, на Заході - з Казахстаном і Афганістаном, на

Південному заході з Індією, Непалом, Бутаном, М\'янмою, Таїландом, Лаосом,

В\'єтнамом, на Сході з Кореєю, має морський кордон з Філіппінами і Японією.

Довжина якої приблизно дорівнює 11 000 км (а включаючи довжину берегових

ліній островів - 21 тис. км). Довжина ж сухопутних границь складає близько

15 000 км.

З найдавніших часів Китай зв\'язував країни Європи і Центральної Азії -

через нього проходив знаменитий \"Шовковий Шлях\". А в ХІХ столітті Росію і

Китай зв\'язує будівництво залізничної магістралі в Північно-східній

частині країни - це була Китайська Східна Залізниця, що після 1904-1905

рр. знаходилася під спільним управлінням Росії, Китаю і Японії, а згодом

була безоплатно передана владі Мань Чжоу - Го. Зараз Росію, Китай і Японію

зв\'язують нові авіалінії й оживлені морські шляхи. Найбільший порт Китаю -

Шанхай, місто, що зв\'язує республіку з усіма країнами світу: Америкою,

Англією, Францією, Бразилією, Канадою, Австралією й іншими. Створені

чотири вільні економічні зони. Найбільша з них - Шэньчжень - знаходиться

недалеко від Гонконгу.

Відповідно до конституції 1982 року Китай є соціалістичною державою

демократичної диктатури народу, керованою робітничим класом (через

комуністичну партію Китаю) і заснованим на союзі робітників і селян - у

країні встановлений соціалістичний лад. Уся влада належить народу, який

здійснює державну владу через Всекитайські збори народних представників

(ВЗНП) і Місцеві збори народних представників (ЗНП) різних ступіней, що

відповідальні перед народом і знаходяться під його контролем. Вони

створюються в провінціях, автономних районах, повітах, містах і волостях.

Частина повноважень глави держави поряд з постійним комітетом ВЗНП виконує

Голова КНР (громадянин Китаю, що досяг 45 років, що має право обирати і

бути обраним; він може займати свою посаду не більш двох термінів).

Вищий виконавчий орган влади - Держрада КНР, вона формується ВЗНП і йому

підзвітна, складається з прем\'єра, заступників і комісій. Усі члени

Держради можуть також займати свою посаду не більше двох термінів.

Крім того, існують Місцеві народні уряди, що є Державними

адміністративними органами на місцях. Вони відповідальні перед ЗНП рівної

ступіні. На провінційному і повітовому рівні до складу народного

представництва входить голова (волосний старшина і селищний староста) і

його заступник.

Усі збройні сили складаються з Народно-визвольної армії (НВАК), військ

збройної народної міліції і народного ополчення, керованих Центральною

військовою радою (ЦВР), що складається з голів, його заступників і членів

ради.

Головною політичною партією країни є компартія Китаю, що відповідно до

статуту КПК є авангардом китайських робітників і виразником інтересів

багатонаціонального народу, що керує ядром справи соціалізму.

Конституція КНР і Статут КПК закріплюють існування в політичній системі

країни демократичних партій, з якими КПК співробітничає на принципах

\"тривалого співіснування і взаємного контролю\". Діяльність демократичної

партії орієнтована на здійснення \"чотирьох модернізацій\" і возз\'єднання

Тайваню з Китаєм.

Найбільш великими партіями у КНР є:

* Революційний комітет Гоміндану Китаю (РКГК), створений у 1948 році;

його членами стають особи, що мають історичні зв\'язки з Гомінданом.

Головний напрямок діяльності - сприяння прискоренню завершення великої

справи збідніння батьківщини, повернення Тайваню КНР, посилення

зв\'язків з діячами Гоміндану на Тайваню, у Сянгані (Гонконгу) і Аомині

(Макао).

* Демократична Ліга Китаю (ДЛК), створена в 1941 році. Це найбільш

велика демократична партія країни. Більшість членів складають

представники творчої інтелігенції, а одна з основних цілей ДЛК -

активна участь у створення в Китаї соціальної, матеріальної і духовної

культури.

* Асоціація демократичного національного будівництва в Китаї (1945 рік).

До неї входять діячі промисловості і торгівлі. У своїй роботі

асоціація орієнтується на організацію консультацій з питань

економічного удосконалювання керуванням народного господарства,

підготовку фахівців у цій галузі. Асоціація діє разом із Всекитайською

Асоціацією промисловців і торговців.

* Китайська Асоціація сприяння розвитку демократії (1945 рік). Члени її

- діячі культури й освіти, видавничі працівники. Асоціація ставить

задачу активно допомагати налагодженню інформаційної служби в

прикордонних районах країни.

* Китайська партія справедливості (1925 рік). Це партія проживаючих за

межами країни китайців. Нині більшість її членів - репатріанти і

родичі китайців, що проживають за кордоном. Основні напрямки роботи:

налагодження зв\'язку з емігрантами, сприяння державним організаціям,

що відають справами китайців за кордоном, робота з репатріантами і

багато чого іншого.

* Суспільство третього Вересня (1944 рік). Сучасну назву партія одержала

в 1945 році на честь перемоги над Японією. Члени організації - вчені і

фахівці в галузі природничих і технічних наук.

* Ліга демократичного самоврядування Тайваню. Створена в 1947 році.

Головний напрямок роботи - установка і розвиток контактів із

співвітчизниками, сприяння возз\'єднанню Тайваню з Китаєм.

Відповідно до статуту КПК Китай проводить політикові будівництва

комуністичного суспільства, а головною задачею стає поступова модернізація

промисловості, сільського господарства, національної оборони, науки і

техніки і перетворення Китаю в державу з високорозвиненою культурою і

демократією. Крім того, Китай приділяє серйозну увагу питанням зміцнення

міжнародної безпеки, підкреслюючи, що країна має потребу в мирному

оточенні для соціального будівництва. А в числі факторів, що викликають

нестабільність,

0x08 graphic

Велика Китайська стіна

0x08 graphic

Гонконг. Біля входу до плавучого ресторану

називають: \"суперництво між різними силами, що діють на світовій арені;

втручання деяких держав у внутрішні справи інших країн\"; боротьба різних

суспільних систем і ідеологій. Керівництво КНР проводить політику,

відповідно до якої кожна держава має право вибирати політичний,

економічний і соціальний лад, усі держави, особливо великі, зобов\'язані

суворо дотримуватися принципу невтручання в справи інших країн. А якщо з

яких-небудь причин виникне конфлікт між Китаєм і іншою країною (США,

Японією або Росією), республіка не обмежиться мирним його вирішенням і

буде здатна застосувати будь-яку зброю аж до ядерної.

Китай привертає нашу увагу не тільки своєю історією і культурою, але і

тим, що це одна із самих великих країн. Її площа складає порядку 10 млн.

км^2, вона простягнулася з заходу на схід на 5700 км, а з півночі на

південь на 3.7 тис. км. Китай займає третє місце у світі за розмірами

території.

Адміністративний поділ включає у свою систему три рівні: провінції, повіти

(міста) і волості (селища). Країна розділена на 22 провінції, 5 автономних

районів і 3 міста центрального підпорядкування. Адміністративні одиниці

провінційного підпорядкування або підпорядкування автономних районів

включають автономні округи, повіти, автономні повіти і міста. Міста

центрального підпорядкування і великих міст поділяються на райони і

повіти, автономні міста і повіти. Автономні райони, райони й аймака не є

органами державної влади, але представляють влада провінцій і автономних

районів, що здійснює юрисдикцію над відповідними повітами (хошунами) або

містами. Три міста центрального підпорядкування - це Пекін, Шанхай і

Тяньцзінь.

ГЛАВА ДРУГА.

Населення Китаю.

Китай займає перше місце у світі за чисельністю населення. Перший перепис

населення був проведений 30 липня 1935 року і визначив кількість жителів у

601 млн.938 тис., сюди входили емігранти, студенти за кордоном, а також

жителі острова Тайвань. Відсутність у країні не тільки регулярних

переписів, але навіть поточного обліку не дає можливості скласти точне

уявлення про величину природного приросту населення, що навряд чи був

значний, тому що разом з великою народжуваністю велика була і смертність.

Але разом з тим уже до 1957 року в Китаї проживало близько 656 млн.

чоловік, що склало 1/4 усього населення земної кулі. А в 1986 році

кількість жителів досягла 1060 млн. чоловік, і відповідно до перепису 1990

року - уже 1 млрд.134млн. чоловік. Невипадково протягом двох тисячоліть

Китай - найчисленніша країна світу, що накладає свій відбиток на всі

сфери життя суспільства, і, насамперед, проведеної демографічної політики.

Відповідно до конституції Китаю в країні повинне здійснюватися планове

дітородіння. Заборонено одружуватися студентам, одна родина повинна мати

не більш однієї дитини, а на народження другої або третьої дитини вже

потрібно дозвіл спеціального комітету з планового дітородіння. В КНР, як і

в будь-якій соціалістичній країні, земля, її надра і промислові

підприємства належать народу, і лише мала частина стосовно державної

власності знаходиться в руках приватних власників, тому в Китаї не існує

великих власників, а основними класами є селяни, робітники, торговці й

інтелігенція.

Етнічний склад Китаю нараховує близько 50 національностей. Переважна

більшість населень Китаю складають китайці. Усе багатонаціональне

населення Китаю належить до трьох язикових родин і населяє більш 1/2 усієї

території країни.

На наш час в Китаї більш ніж 800 млн. чоловік працездатного населення, з

яких 2/5 - молодь. 52% - чоловіків і 48% - жінки. Як і для багатьох

національних країн, для Китаю дуже характерні значні контрасти розселення.

Населення нерівномірно розподілено по території країни : до Сходу від

умовної лінії, минаючої від міста Хейхена до міста Тенчун на Юнані, на

площі не набагато більшій 1/3 території країни, зосереджено близько 90%

усього населення, а середня щільність тут перевищує 170 чол./км^2. В

іншій, більшій по площі, західній частині країни приходиться лише кілька

людей на квадратний кілометр. Особливо щільно заселені рівнини по

середньому і нижньому плині ріки Янцзи, низинна смуга Південно-східного

узбережжя, де місцями щільність населення досягає 600-800 чіл./км^2. Крім

того, в Китаї більш 30 міст, у яких чисельність населення перевищує 1

млн. чоловік, серед них: Пекін, Шанхай, Шеньян, Тяньцзінь, Чунцін,

Ханчжоу, Ухань, Харбін, Цаншин, Татюань, Люйда, Настил, Чэнду, Циндао.

Складність демографічної ситуації відбилася на тому, що в сільських

районах, де проживає 75% населення склалася ситуація: країна, що має 7%

світової ріллі, годує 24% населення світу. Складною проблемою є

перенаселеність села, у якій вже 1/3 усіх робітників родин у надлишку, що

складає приблизно 210 млн. чоловік (1995 рік). У 1985 році ця цифра

перевищила 150 млн. чоловік, у 1990 році - 190 млн. чоловік, а в 2000 -

більш 230 млн. чоловік. Усього в сільському господарстві Китаю зайнято

більш 400 млн. чоловік, а по кількості зайнятих у промисловості Китай

займає перше місце у світі.

ГЛАВА ТРЕТЯ.

Природні ресурси.

Китай належить до числа найбільш багатих корисними копалинами країн. Тут

добувають кам\'яне вугілля, нафту, магнієві і залізні руди, вольфрам, мідь,

графіт і олово. У межах Синайського щита зосереджені найбільші в країні

родовища кам\'яного вугілля (юрського періоду), нафти (переважно

мезозойського і мезо-кайнозойського періоду). Родовища кольорових і

рідкісних металів, найбільшими з яких є родовище вольфраму, що займає по

своїх розмірах перше місце у світі, розташовані в межах

Південно-Китайського масиву, тут також добувають сурму, олово, ртуть,

молібден, марганець, свинець, цинк, мідь і ін. А в Тянь-Шаню,

Монгольському Алтаї, Кунь-Луні, Хінгану знаходяться родовища золота й

інших дорогоцінних металів.

Особливості рельєфу відбилися, насамперед, на розподілі водних ресурсів

країни. Найбільш вологими є Південна і Східна частини, що мають густу і

сильно розгалужену річкову систему. У цих районах протікають найбільші в

Китаї ріки - Янцзи і Хуанхе. До їхнього числа також відносяться: Амур,

Сунгарі, Ялохк, Сіцзян, Багно. Ріки східного Китаю здебільшого багатоводні

і судноплавні, а режим їх характеризується нерівномірністю сезонного стоку

- мінімальних витрат узимку і максимальних - улітку. На рівнинах нерідкі

паводки, викликані бурхливим весняним і літнім таненням снігів.

Західна, посушлива частина Китаю бідна ріками. В основному вони маловодні,

судноплавство на них розвинуто слабко. Більшість рік цієї місцевості не

мають стоку в море, а течія їх носить епізодичний характер. Найбільш

великі ріки цього району - Тарим, Чорний Іртиш, Або, Едзин-Гол. Найбільші

в країні ріки, що несуть свої води в океан, зароджуються в Тибетському

нагір\'ї.

Китай багатий не тільки ріками, але й озерами. Виділяють два основних

типи: тектонічні і водно-ерозійні. Перші розташовані в центрально-

азіатській частині країни, а другі - в системі ріки Янцзи. У західній

частині Китаю найбільшими озерами є: Лобнор, Кунунор, Ебі-Нур. Особливо

численні озера на Тибетському нагір\'ї. Більшість же рівнинних озер, як і

0x08 graphic

В парку Датон

0x08 graphic

Тибетський замок

ріки, маловодні, багато хто безстічні і засолені. У східній частині Китаю

найбільш великі Дунтинху, Поянху, Тайху, розташовані в басейні ріки Янцзи;

Хунцзоху і Гаойху - у басейні ріки Хуанхе

Одним з основних факторів, що впливають на кліматичні особливості Китаю,

є, насамперед, розташування країни в межах трьох поясів: помірного,

субтропічного і тропічного. Крім того, значний вплив має великий розмір

материкової території, внутрішніх районів, а також приморське положення

східних і південних районів.

Середня температура січня коливається від -4 і нижче на Півночі (а на

Півночі Великого Хінгану до -30) і до +18 на Півдні. Улітку температурний

режим більш різноманітний: середня температура липня на Півночі +20 , а на

Півдні +28 .

Річна кількість опадів зменшується в міру просування з Південно-сходу

(2000 мм на Південно-сході, материковій частині Китаю, 2600 мм на острові

Хайнань) на Північно-заході (на Таримскій рівнині місцями до 5 мм і

менше).

Багато в чому кліматичні і рельєфні особливості країни обумовили велику

розмаїтість ґрунтів у Китаї. Для західної частини характерні

пустельні-степові комплекси. Поза тибетською частиною переважають

каштанові і бурі ґрунти сухих степів, а також сухо-бурі пустель, зі

значними ділянками кам\'янистих, або солончакових районів. Характерною

рисою цієї частини Китаю є перевага сіроземів, гірничо-каштанових і

гірничо-лугових ґрунтів. На Тибетському нагір\'ї більш поширені ґрунти

високогірних пустель.

Для східної частини Китаю найбільш розповсюдженими є: дерново-підзолисті,

бурі лісові - у горах і лугові темноколірні - на рівнинах Північного

сходу. Жовтоземи, червоноземи і латерити, переважно в гірських різновидах,

поширені на Півдні країни.

Багато в чому на особливості формування ґрунтових ресурсів Китаю вплинуло

багатовікове вирощування найдавнішої землеробської культури країни - рису,

що призвело до зміни ґрунтів і формуванню особливих різновидів, таких, як

\"рисові болотисті\" - на Півдні і \"східно-карбонатні\" - на Лесовому плато.

Особливе географічне положення Китаю, завдяки якому він знаходиться

відразу в трьох поясах: помірному, субтропічному і тропічному, вплинуло не

Страницы: 1, 2