Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства

- виготовлення нестандартного інструменту і оснастки;

- відновлення деталей, а також т.н. інші роботи.

Ці роботи істотно доповнюють програму підприємства, отже разраховуємо

остаточну програму підприємства і оцінюємо загальну трудомісткість

ремонтно-обслуговуючих робіт. Для попередніх, зазначених розрахунків

вважаємо, що всі вище наведені роботи відповідно складають:

10%; 8%; 3%; 15%; 15% від величини сумарної трудомісткості робот по

ремонту і обслуговуванню МТП.

Річна програма робіт майстерні, трудомісткість за видами роботи

і сумарним обсягом робіт ЦРМ оформлюється в таблиці 2.1.

Ремонтуючи великомарочний парк машин необхідно визначити профіль

спеціалізації майстерні, підраховуючи максимальну трудомісткість

ремонтно-обслуговуючих діянь за типами і марками машин.

Загальну програму робіт майстерні необхідно виразити в наведених

або умовних одиницях ремонту,тобто програма робіт наводиться до

визначеного виду ремонту машин – представника, що характеризує профіль

спеціалізації для цього парку.

Кількість умовних ремонтів визначається з формули :

Nум. = Тр ( Т(і) ;

(2.1)

де Тр – сумарна річна трудомісткість робот майстерні, люд-год.

Т(і) – нормативна трудомісткість ремонту трактора в

господарстві, який має найбільшу трудомісткість.

Nум. = 44297,0 ( 272 = 162,85 ( 163.

Профіль спеціалізації визначається маркою трактора, є підставою

для розробки виробничої технології ремонту машин.

Таблиця 2.1.

Річна програма і трудомісткість роботи майстерні.

|1.Трактори: |СТО | |ПР | | |

|К-700 |ТО-1 |166,1 |КР |272,74 |438,84 |

|Т-150 |ТО-2 |711 |ПЗ |1701,1 |2412,1 |

|ДТ-75 |ТО-3 |1121,3 | |1643,5 |2768,8 |

|Т-70 | |156,2 | |241,1 |397,3 |

|МТЗ-80 | |1119,4 | |1520,3 |2639,4 |

|ЮМЗ-6М | |2275,8 | |2178,96 |4454,76 |

|Т-25 | |97,4 | |188,48 |285,88 |

| | | | | | |

|СК-5 |ТО-1 |630,8 | |2858 |3488,8 |

|РКС-6 |ТО-2 |196 | |1159,6 |1355,6 |

|КСК-100 | |237 | |1402 |1639 |

| | | | | | |

|3. Автомобілі: |СО | | | | |

|3.1.ГАЗ-53 |ТО-1 |1693,9 | |1173 |2867,2 |

|3.2.ЗІЛ-130 |ТО-2 |1191,1 | |782 |1973,1 |

|3.3.КАМАЗ | |599,3 | |594,7 |1194 |

| | | | | | |

|4. С/г машини: |ПТО | | | | |

|4.1. Плуг | |126 | |479 |605 |

|4.2.Лущильник | |195 | |434,3 |629,3 |

|4.3.Сівалка | |180 | |667 |847 |

|4.4.Культиват. | |162 | |684 |846 |

|4.5.Обприскув | |81 | |215,8 |296,8 |

|4.6.Косарки. | |70 | |131,6 |201,6 |

| | | | | | |

|Всього по МТП: | |11009,3 | |18326,48 |29335,78 |

| | | | | | |

|5. Інші види: |ТО | | | | |

|5.1.Ремонт | |1100,93 | |1832,648 |2933,578 |

|обладнання ферм.| |880,744 | |1466,11 |2346,854 |

| | | | | | |

|5.2.Ремонт | |330,279 | |549,79 |880,069 |

|галузей. | |1651,395 | |2748,97 |4400,365 |

|власн. технол. | |1651,395 | |2748,97 |4400,365 |

|нестанд. | |16624,043 | |27672,96 |44297,003 |

|ін. | | | | | |

| | | | | | |

2.2. Коротка характеристика машин, що ремонтуються, аналіз

основних вузлів і агрегатів.

Коротко характеризуючи конструктивно-технологічні особливості

машин в складі МТП, які визначатимуть профіль спеціалізації майстерні.

Також треба врахувати трактори, що мають меншу загальну

трудомісткість за рік, але вагому, до того ж вони мають великі

габаритні розміри і складність конструкції, що є визначальним

фактором.

Виходячи із значення умовних ремонтів на трактор ЮМЗ-6М, що

склало 163 одиниці, можемо включити до спеціалізації і трактор МТЗ-80,

який з трактором ЮМЗ має буже подібну технологію ремонту. Врахуємо

також трактори ДТ-75 та Т-150 для більш об`єктивного вибору

спеціалізації ЦРМ.

Характеристика тракторів приведена в таблиці 2.2.

Таблиця

2.2.

Характеристика тракторів, що ремонтуються.

|Німенування, |Основні характеристики |

|вид і марка | |

|трактора. | |

| |Універсально| | |4165(1885 | |

|ЮМЗ-6М |просапний |14 |3950 |(2586 |7,85 |

| | | | | | |

| |Універсально| | |3930(1970 | |

|МТЗ-80 |просапний |14 |3760 |(2470 |7,74 |

| | | | | | |

| |Загального | | |4575(1740 | |

|ДТ-75 |призначення |30 |6550 |(2304 |7,96 |

| | | | | | |

| |Загального | | |4750(1850 | |

|Т-150 |призначення |30 |6975 |(2462 |8,79 |

| | | | | | |

Аналіз відмов окремих деталей виконується якісно, грунтуючись на

знаннях про умови роботи деталей (тертя, змащування температурний

режим та інше).

В наслідок цього аналізу визначають вузли і деталі схильні до

найбільшого зношування, а також оцінюється характер та розмір дефекту.

2.3. Технологічний процес ремонту машин.

Оскільки визначено було попередньо, що машинний двір де

зберігаються машини і техніка знаходиться на базі ЦРМ, то мийка

техніки та доставка її в майстерню не визначатиметься окремим

питанням, хоча в схемі вона буде зазначена.

Складемо технологічну схему поточного ремонту машини в такій

послідовності.

|Прийом машини в ремонт. |

|Зовнішня очистка і мийка. |

|Передремонтне діагностування |

|Підрозбирання на агрегати |

|Транспортування на дільницю|

|Розбирання вузлів і деталей|

|Очистка вузлів і деталей |

|Контроль та дефектація |

|деталей |

|Ремонт деталей або |

|установка запсних |

|Комплектування деталей у |

|вузли, вузли у агрегати |

|Підфарбування та здача |

|агрегату |

|Збирання машини |

|Обкатка і регулювання |

|Здача відремонтованої машини |

Рис.1. Технологічна схема поточного ремонту машини

2.4. Визначення складу виробничих дільниць, розподіл загальної

трудоміскості ремонтних робіт.

Для ЦРМ застосовується безцехова структура. Основними

підрозділами ЦРМ являються відділення, створені з двох або трьох

дільниць. До складу ЦРМ входять відділення або дільниці відповідно до

отримання розподілом по трудомісткості технологічних видів робіт.

Таблиця 2.3.

Розподіл трудомісткості робіт з ЦРМ за технологічними видами.

|№ |Найменування технологічних робіт |Трактори |

| | |ТО і |% |

|1 |Зовнішня очистка і миття |1018,83 |2,3 |

|2 |Діагностування (передремонтне) |930,2 |2,1 |

|3 |Розбирання і миття |2702,1 |6,1 |

|4 |Дефектація і комплектування |841,6 |1,9 |

|5 |Моторемонт з перевіркою |5492,8 |12,4 |

|6 |Ремонт паливної апаратури |1461,8 |3,3 |

|7 |Електроремонт і акумулятори |1240,3 |2,8 |

|8 |Ремонт агрегатів та с/г машин |2746,4 |6,2 |

|9 |Ремонтно-монтажні роботи |5625,7 |12,7 |

|10 |Збірка |6378,7 |14,4 |

|11 |Заправка і обкатка |2525 |5,7 |

|12 |Вулканізація |442,9 |1 |

|13 |Слюсарно-механічні роботи |5448,5 |12,3 |

|14 |Зварювальні роботи |1550,3 |3,5 |

|15 |Мідно-жестяні роботи |2480,6 |5,6 |

|16 |Ковально-термічні |1461,8 |3,3 |

|17 |Відновлення |930,2 |2,1 |

|18 |Фарбування |1018,83 |2,3 |

| | | | |

| |Всього |44297 |100 |

2.5. Визначення режиму роботи і фонду часу підприємства.

Режим роботи підприємства визначається кількістю робочих днів на

рік, кількістю робочих змін на добу, тривалістю робочих змін.

Визначаємо кількість робочих днів та інших данних за методикою:

Номінальний фонд часу за рік:

Фн = ( Др · tр.см - Дс · tс.см ) · Nс ;

(2.2.)

де Др – кількість робочих днів на рік, Др = 203;

tр.см – тривалість зміни, год; tр.см = 7 год;

Дс – кількість робочих змін зі скороченою тривалістю зміни; Дс =

62;

tс.см – година скорочення зміни,год; tс.см = 1.

Фн = ( 203 · 7 – 62 · 1) = 2059 год.

Слід врахувати, що номінальний фонд часу відповідно

підприємства, дільниці, обладнання, робочого місця і працівника

однакові тобто:

Фн = Фн.д = Фн.о = Фн.р.м. = Фн.п. = 2059 год.

(2.3.)

Дійсний фонд часу за рік відрізняється від номінального і

визначається:

Фдп = (Фнл – Дв · tр.см) · f ;

(2.4.)

де Дв - кількість робочих днів відпустки;

f – коефіцієнт втрати робочих днів; f = 0,96.

Фдп = ( 2059 - 24· 7 ) = 1815 год.

Це для коваля, мідника, електро- і газозварника,

акумуляторщика, маляра.

Фдп = (2059 – 18 · 7) = 1855,7 год.

Для мийника, вулканізаторщика, гальванщика, випробівача

двигунів.

Фдп = (2059 – 15 · 7) = 1875,8 год.

Для працівників інших спеціальностей.

- для робочого місця:

Фд.р.м. = Фн.р.м. · Пр.м.;

(2.5.)

де Пр.м – кількість працівників на робочому місці; Пр.м =1.

Фд.р.м. = 2059 · 1= 2059 год.

-для виробничого обладнання:

Фд.о. = Фн.о. · j ;

(2.6.)

де j – коефіцієнт використання обладнання за робочу зміну; j =

0,98.

Фд.о. = 2059 · 0,98 = 2017,8.

2.6. Визначення кількості виробничих працівників і штатів

підприємства.

Кількість виробничих працівників у відділенні і дільниці

визначається з врахуванням зальноі річної трудомісткості робіт на

відповідних дільницях і розподіляється на присутню та списочну .

Розраховується за формулою:

- присутня кількість :

П = Тділ./ Фн.п.;

(2.7.)

де Тділ. – загальна трудомісткість робіт дільниці; год.-люд;

- списочна кількість:

Псп. = Тділ / Фдр ;

(2.8.)

Результати розрахунків зведені до таблиці 2.4.

При розробці штату ЦРМ необхідно розрахувати можливість і

необхідність поєднання працівників в період максимальності проведення

польових робіт, а також залучення трактористів та комбайнерів до

виконання ремонтних робіт в період мінімальної інтенсивності польових

робіт.

Розрахувати кількість допоміжних працівників у розмірі 10-15%

від загальної кількості виробничих працівників, кількість ІТР у

розмірі 8-10%, службовців 2-3%, кількість МОП – 2-4%.

Таблиця 2.4.

Зведена відомість працівників в ЦРМ

|№ |Технологічні види робіт. |Фнп |Фдр |Кількість працюючих |

| | | | |Ппр. |Псп. |Пзал. |

|1 |Зовнішня очистка і миття |2059|1855,7 |0,49 |0,54 |X |

|2 |Діагностування(передремонтне) | |1875,8 |0,45 |0,49 |С |

|3 |Розбирання і миття | |1855,7 |1,31 |1,45 |X |

|4 |Дефектація і комплектування | |1875,8 |0,40 |0,44 |С |

|5 |Моторемонт з перевіркою | |1875,8 |2,66 |2,92 |3люд. |

|6 |Ремонт паливної апаратури | |1875,8 |0,70 |0,77 |1люд. |

|7 |Електроремонт і акумулятори | |1875,8 |0,60 |0,66 |V |

|8 |Ремонт агрегатів та с/г машин | |1875,8 |1,33 |1,46 |B |

|9 |Ремонтно-монтажні роботи | |1875,8 |2,73 |2,99 |3люд. |

|10 |Збірка | |1875,8 |3,09 |3,4 |B |

|11 |Заправка і обкатка | |1855,7 |1,22 |1,36 |V |

|12 |Вулканізація | |1855,7 |0,21 |0,23 |N |

|13 |Слюсарно-механічні роботи | |1875,8 |2,64 |2,9 |3люд. |

|14 |Зварювальні роботи | |1815,0 |0,75 |0,85 |M |

|15 |Мідно-жестяні роботи | |1815,0 |1,2 |1,36 |M |

|16 |Ковально-термічні | |1815,0 |0,70 |0,8 |N |

|17 |Відновлення | |1815,0 |0,45 |0,51 |L |

|18 |Фарбування | |1875,8 |0,49 |0,54 |L |

| | | | | | | |

| |Всього |х |х |24 |

Всі: Х = 2люд; С = 1; V = 2; B = 5; N = 1; M = 2; L = 1;

Аналізуючи таблицю 2.4. можемо бачити, що на таких роботах як:

моторемонт з перевіркою, ремонтномонтажні, збірка та слюсарно-

механічні зайнято 48% працюючих, а точніше кожна з цих 4 груп займає

по 12%. Ці роботи є найбільш трудомісткими і становлять майже

половину.

Результати розрахунку штатів зведено в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5.

Зведена відомість штатів ЦРМ.

| |10...15% |8...10% |2...3% |2...4% |

|24 |3 |2 |1 |1 |

2.7. Розробка річного календарного плану на графіку завантаження

ЦРМ.

Ремонтні роботи плануються з метою забеспечення рівномірного

завантаження підприємства протягом року, що сприяє закріпленню

виробничих працівників, підвищує їх кваліфікацію, а також дозволяє

підвищити продуктивність праці, поліпшити якість ремонту і знизити

витрати на виробництво ремонтноі продукції.

Вихідні данні для планування:

. річна програма ремонту об`єктів у кількісному та якісному

вимірюванні;

. обсяг додаткових видів робіт;

. агротехнічні строки проведення основних польових робіт;

. рекомендації щодо планування.

Розробляючи графік завантаження ЦРМ допускається нерівномірність

щомісячного завантаження не більше 10% помісячної трудомісткості.

Рівномірне завантаження ремонтного підприємства може бути

досягнуте за допомогою корегування строків ремонту комбайнів,

сільськогосподарських машин, а також додаткових робіт в осінньо-

літній період.

Графік завантаження виконується в координатах – трудомісткість

щомісячного завантаження – календарні строки.

-----------------------

Очистка і регулювання робочих агрегатів машини

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6

МЕНЮ

Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства

ИНТЕРЕСНОЕ