Інформаційне суспільство

Широкий список подібних проблем можна узагальнено сформулювати як проблему інтеграції всіх верств населення в інформаційне суспільство. При цьому істотними пробілами сучасної української державної політики формування інформаційного суспільства є те, що вона не враховує комплексності і системності ідей інформаціоналізму. Рішення перерахованих проблем інформатизації в цілому розглядається фактично як окремий процес, а не як складова демократичної сутності суспільного керування. Крім того, позначені проблеми ускладнюються низьким рівнем економіки України.

Однак, незважаючи на наявність ряду проблем, Україна має певні успіхи в побудові інформаційного суспільства. Аналіз стану і тенденції розвитку української інформаційної інфраструктури дозволяє говорити про те, що в Україні склався необхідний історичний і сучасний досвід для розвитку інформаційного суспільства. Серед передумов для переходу до інформаційного суспільства й інтеграції країни у світове інформаційне співтовариство можна назвати давні традиції і підходи до організації і керування інформаційною діяльністю - ще на початку 50-х років ХХ ст. в Україні був створений третій у світі комп'ютер (після США і Великобританії), сформована всесвітньо відома школа кібернетики й обчислювальної техніки під керівництвом академіків С.А. Лебедєва і В.М. Глушкова, покладений початок новим науковим напрямкам - дослідження штучного інтелекту, багатопроцесорних електронних обчислювальних машин, теорії самоорганізації, системний аналіз та ін., завдяки яким світова кібернетика піднялася на новий якісний рівень.

В українському суспільстві склалося досить повне уявлення про можливості і переваги, які надають комп'ютерні й інформаційні технології. Інформація стає суспільним ресурсом розвитку, масштаби її використання вже можуть зіставлятися з традиційними (енергія, сировина і т. ін.). У суспільній думці складається розуміння актуальності завдань переходу до інформаційного суспільства з політичної й економічної точок зору, збільшується частина фінансових потоків, що спрямовуються на розвиток інформаційної інфраструктури і задоволення інформаційних потреб суспільства [7].

Стійко розвиваються всі сектори інформаційного ринку. Можна говорити про те, що в Україні формується й успішно розвивається вітчизняний ринок телекомунікацій, засобів масової інформації, інформаційних технологій, продуктів і послуг.

За даними Української Асоціації Виробників Програмного забезпечення, в Україні існує більше 800 компаній (юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), пов'язаних з розробкою, виробництвом і поширенням програмних продуктів і баз даних, а також пов'язаних зі створенням інфраструктурних умов для їхнього розвитку. Додатково до цієї кількості існує значна кількість тимчасових трудових колективів (від 2 до 80 чоловік) і окремих професіоналів, що надають послуги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку без реєстрації підприємницької діяльності.

Бізнес інформаційних технологій, виробництво комерційних консультативних послуг, послуги щодо створення і збереження інформаційних ресурсів, рекламної продукції, аудіо- і відеорозваг, засоби масової інформації є чи не найбільш прибутковими в українській економіці.

У цілому в країні, незважаючи на економічний спад, зростає парк ПК, прискореними темпами йде розвиток систем і засобів телекомунікації. Зростає кількість корпоративних інформаційних мереж і безупинно збільшується число абонентів Інтернету. За даними Spylog, на серпень 2001 року місячно-активна аудиторія українського сегмента Інтернету складала 1,9 млн. користувачів. При цьому, за різними оцінками, зростання українського сегмента Інтернету складає порядку 40% на рік при середньосвітових темпах порядку 25-30% [11].

Інтенсивно розширюється національна мережа зв'язку, що використовує супутникові канали. Успішно здійснюється телефонізація країни і стрімко зростає ринок засобів мобільного зв'язку; значною мірою інформатизовані багато галузей господарства, банківська сфера і сфера державного керування.

Крім того, Україна має висококваліфікований кадровий потенціал в інформаційній сфері. Незважаючи на значні втрати в сфері інформатизації при розпаді СРСР, Україна має унікальний кадровий потенціал і виробничі можливості щодо забезпечення інформаційними ресурсами. У країні нараховується 23 тис. програмістів, що одержали сертифікати в сфері інформаційних технологій. Україна посідає за цим показником четверте місце у світі. Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інститут проблем математичних машин і систем, Інститут проблем реєстрації інформації, НТУУ “Київський політехнічний інститут”, Харківський національний університет радіоелектроніки й інші установи широко відома своїми науковими досягненнями в сфері інформатизації.

Важливою передумовою становлення інформаційного суспільства в Україні стало формування його правових основ. Прийнято закони України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” і “Про Національну програму інформатизацій”, інші нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації тощо.

Сьогодні Україна є частиною світового політичного й економічного співтовариства настільки, наскільки вона ніколи не була в минулому. У прямому і переносному значенні Україна приєднана до іншого світу кабельними і супутниковими каналами зв'язку, активно використовуваними сотнями тисяч стільникових і простих телефонів, факсів, комп'ютерів і т. ін. При цьому в нас існує реальна можливість використовувати досвід, як позитивний, так і негативний, накопичений в інших країнах, причому, таких що знаходяться на різних рівнях економічного і технологічного розвитку. Крім того, на даний час в Україні накопичений великий обсяг інформаційних ресурсів, що продовжує збільшуватися завдяки бурхливому розвитку Інтернет-технологій [60].

Слід враховувати, що описані тенденції відбуваються в основному стихійно і слабко погоджуються. Наявність перерахованих передумов не є достатньою умовою для автоматичного входження України в інформаційне суспільство, однак, ці й інші передумови дозволяють вважати, що вітчизняний ринок інформаційно-комунікаційних технологій знаходиться в стані активного становлення і за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні. Разом з тим необхідно відзначити, що стан становлення інформаційного суспільства в Україні порівняно зі світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу і можливостям України.

Необхідно визнати, що перехід України до інформаційного суспільства неминучий і необхідний, він нерозривно пов'язаний з подальшою демократизацією політичного і громадського життя і припускає презумпцію відкритості інформації для громадян і захист їхніх інформаційних прав.

Довгостроковою стратегічною метою України повинна стати побудова демократичного інформаційного суспільства, створення розвинутого інформаційно-комунікаційного середовища і входження країни до світового глобального інформаційного співтовариства, що повинно забезпечити суттєве підвищення якості життя населення, сприяти соціально-політичній стабільності суспільства і держави, підвищенню конкурентноздатності країни, результативності науки, якості освіти й охорони здоров'я, а також забезпеченню створення нових робочих місць і наданню можливостей для реалізації здібностей кожною людиною. За таких умов актуалізується питання теоретичної оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Висновок до 3 розділу

Таким чином, аналіз особливостей становлення і розвитку українського інформаційного суспільства дозволяє констатувати, що до цих особливостей належать: транзитивний характер соціальної, політичної й економічної систем, що припускає невизначеність, суперечливість і динамічність розвитку українського інформаційного сектора; формування інформаційного суспільства в контексті демократизації суспільної системи й інтеграції країни в глобальне світове співтовариство; необхідність державного регулювання; комунікативний характер соціальної структури, що передбачає вільний обмін інформацією; наявність ряду передумов (високий науковий, освітній, професійний і культурний потенціал; стійкий розвиток секторів інформаційного ринку; розширення мережі стаціонарного телефонного і мобільного зв'язку; інформатизація сфери державного керування і фінансів; формування інформаційної політики на державному рівні й ін.) і проблем при становленні і розвитку інформаційного суспільства (соціальна й економічна нестабільність, недостатній розвиток інформаційної інфраструктури, затяжний і хаотичний характер розвитку нормативно-правової бази інформаційної сфери й ін.).

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз інформаційного суспільства, його сутності, структурних компонентів і перспектив розвитку в Україні, дозволив зробити низку узагальнень, що мають велике значення для досягнення мети дослідження.

1. Інформаційне суспільство є сучасним станом цивілізаційного розвитку, сутність якого полягає в збільшенні масштабів створення, накопичення, передачі, обробки і використання інформації, перетворенні інформації і знання на продуктивні сили суспільства, а також у збільшенні впливу новітніх інформаційно-комунікаційних технологій на політику, право, економіку, соціальну структуру, культуру.

2. Теоретико-методологічний аналіз основних концепцій інформаційного суспільства свідчить: 1) про відсутність єдиної методологічної бази для його вивчення; 2) про певну еволюцію наукової думки: від визначення інформаційного суспільства як постіндустріального до формування концепції суспільства знання.

3. Будучи складним комплексним феноменом, інформаційне суспільство вимагає комплексного системного аналізу з урахуванням кількісних і якісних трансформацій. З позиції соціальної філософії інформаційне суспільство можна визначити як якісно новий етап соціотехнологічної еволюції суспільства, що формується в результаті довгострокових тенденцій попереднього соціально-економічного розвитку, припускає збільшення ролі інформації і знання, а також формування і споживання інформаційних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності суспільства за допомогою розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, що діють у глобальних масштабах.

4. Рух до інформаційного суспільства є загальною тенденцією для розвинутих країн і країн, що розвиваються. Висока щільність інформації, інтенсивність розвитку і використання нових інформаційних технологій припадає сьогодні, у першу чергу, на США, країни ЄС, особливо його північний регіон, Японію, Сінгапур, Китай, Південну Корею, Гонконг. Їхній позитивний досвід необхідно враховувати під час становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні в рамках, обмежених схожими умовами, традиціями, а також рівнем модернізованості суспільства.

Глобальне інформаційне суспільство формується локально, його розвиток у кожному конкретному випадку має національно детермінований характер (модель інформаційного суспільства визначають сформовані політичні, соціально-економічні і культурні умови країни чи регіону). Наявність деяких спільних тенденцій дозволяє виокремити західну і східну моделі розвитку інформаційного суспільства, а в межах західної - американську і північноєвропейську моделі. Критерієм для даної типології може служити різне співвідношення ролі й активності в побудові інформаційного суспільства держави (комплексної державної інформаційної політики), приватного бізнесу і суспільства.

5. Глобалізаційні й інформаційні процеси зумовили появу низки різноманітних суперечливих тенденцій у технологічній, політико-правовій, економічній і соціокультурній сферах сучасного суспільства, визначальною в розвитку яких стає все зростаюча роль інформаційно-комунікаційних технологій, інформації і знання.

Проведений аналіз дозволив виокремити політико-правові, економічні і соціокультурні основи інформаційного суспільства і зробити наступні висновки.

До політико-правових основ інформаційного суспільства належать: діалектично пов'язані з його розвитком процеси демократизації і становлення громадянського суспільства, регуляторна діяльність держави, що відіграє провідну роль у формуванні нового суспільства шляхом розробки і реалізації національної і міжнародної державної інформаційної політики й інформаційного права, процеси інформатизації органів державної влади (проект “електронного уряду”), а також діяльність недержавних структур, асоціацій, об'єднань, що сприяють розвитку інформаційного суспільства.

Найважливішими економічними основами інформаційного суспільства виступають: формування інформаційної економіки, основу якої складають інформаційні засоби виробництва й інформаційні товари і послуги, сполучення індустріального і постіндустріального типів розвитку, використання інформації і знань як унікального предмета і засобу виробництва, зростання сектора послуг, заперечення трудової теорії вартості, поява транснаціональних компаній і домінування єдиного глобального ринку, технологічна й економічна конвергенція, інноваційний тип розвитку, динамічність виробництва, віртуалізація економічного простору.

Для соціокультурних основ інформаційного суспільства характерна найбільша суперечливість: посилення інтелектуалізації діяльності людини і зростання її творчого начала, криза духовності і поширення постекономічних, гуманістичних і освітніх цінностей, зростання класу “інтелектуалів”, перенесення соціальних суперечностей зі сфери власності на засоби виробництва в сферу здатності чи нездатності до інформаційного виробництва, посилення особистісного, нематеріального, інформаційного начала “соціо” у тріаді, що репрезентує людину “біо-трудо-соціо”, зростання освітнього, професійного і культурного рівня людини, розвиток соціального капіталу і посилення індивідуалістичного начала, віртуалізація соціокультурної сфери, поширення масової культури, взаємопроникнення культур в умовах глобалізації і “вибух” етнічної і національної ідентичності.

6. Становлення інформаційного суспільства в Україні виступає умовою демократичного розвитку й інтеграції країни до світового інформаційного простору. Процеси становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні детермінуються як глобальними тенденціями розвитку інформаційної сфери, так і специфічними умовами переходу від тоталітарної політичної системи до демократичної правової держави.

До особливостей становлення і розвитку українського інформаційного суспільства належать: транзитивний характер соціальної, політичної й економічної систем, що припускає невизначеність, суперечливість і динамічність розвитку українського інформаційного сектора; формування інформаційного суспільства в контексті демократизації суспільної системи й інтеграції країни до глобального світового співтовариства; необхідність державного регулювання; комунікативний характер соціальної структури, що передбачає вільний обмін інформацією; наявність ряду передумов (високий науковий, освітній, професійний і культурний потенціал; стійкий розвиток секторів інформаційного ринку; розширення мережі стаціонарного телефонного і мобільного зв'язку; інформатизація сфери державного керування і фінансів; формування інформаційної політики на державному рівні й ін.) і проблем при становленні і розвитку інформаційного суспільства (соціальна й економічна нестабільність, недостатній розвиток інформаційної інфраструктури, затяжний і хаотичний характер розвитку нормативно-правової бази інформаційної сфери й ін.).

7. Розвиток інформаційного суспільства в Україні можливий на основі вироблення і реалізації комплексного підходу, що включає стратегічне бачення інформатизації суспільства й узгодження з існуючими соціально-економічними, політичними і культурними умовами в країні і світі. Серед напрямків оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні можна виокремити: 1) політико-правовий, що передбачає реалізацію наступних заходів: визнання розвитку інформаційного суспільства пріоритетним напрямком державної політики, умовою виходу країни з економічної і політичної кризи; розробку й удосконалення інформаційного законодавства й інституційного забезпечення, формування і реалізацію національної стратегії розвитку інформаційного суспільства, впровадження і широке використання “електронного уряду”; 2) економічний, що передбачає створення сприятливого економічного середовища, стимулювання вироблення інформаційних товарів і послуг державної політикою, зокрема, зниженням податків і залученням інвестицій в інформаційний сектор економіки; 3) технологічний, що припускає розвиток інформаційної інфраструктури за допомогою створення і розвитку національної і регіональних інформаційних систем, мереж і електронних ресурсів; розвитку українського сегмента мережі Інтернет; створення на основі фундаментальних і прикладних досліджень новітніх конкурентноспроможних інформаційно-комунікаційних технологій, засобів інформатизації, комп'ютерних програм; поширення широкосмугових цифрових технологій; 4) соціальний, спрямований на розвиток і лібералізацію засобів масової інформації; розвиток соціального і людського капіталу, забезпечення загального доступу до інформаційних ресурсів; 5) культуротворчий, що передбачає створення загальнодоступних національних ресурсів, заощадження культурної розмаїтості й унікальної національної спадщини України шляхом створення електронних бібліотек і баз даних, а також формування етики інформаційних відносин.

Таким чином, перспективи формування інформаційного суспільства в Україні пов'язані зі створенням розвинутого інформаційного середовища як сукупності технологічних, соціально-політичних, правових, економічних і соціально-культурних компонентів, факторів і умов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бажал Ю.М. Розвиток національної інноваційної системи як складової українського інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 87-93.

2. Береза Т.А. Україна на шляху до Всесвітнього Самміту з Питань Інформаційного Суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 14-23.

3. Береза Т.А. Поняття інформаційного суспільства, принципи його побудови та складові компоненти // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 264-273.

4. Березовець Л.В. Інституційне забезпечення // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 78-87.

5. Березовець Л.В. Розвиток соціального капіталу // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 62-67.

6. Винарик Л. С. Информатизация в аспекте социальной трансформации общества // Национальная академия наук Украины, институт экономики и промышленности - Д.: ИЗП, - 2004. - С. 50-61.

7. Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація / антиглобалізація: Пер. з англ. І. Андрущенко. - К.: К.І.С., 2004. - 180 с.

8.

9. Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. ? С. 55-62.

10. Григор О.О. Формування інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський Союз (державно-управлінський аспект): Автореф. дис. ... канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Львів, 2003. - 20 с.

11. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. - М.: Прогресс, 1976. - 264 с.

12. Даніл'ян В.О. Глобальне інформаційне суспільство: культура і людина // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Київ-Полтава, 2005. - Вип. 14. ? С. 67-78.

13. Даніл'ян В.О. Деякі проблеми та особливості розвитку інформаційного суспільства в Україні // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Х.: ХАІ, 2005. - №3. - С. 74-78.

14. Даніл'ян В.О. Деякі тенденції розвитку інформаційного суспільства на наприкладі провідних держав // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Х.: ХУПС, 2005. - Вип. 3 (24). - С. 156-163.

15. Даніл'ян В.О. Інформаційне суспільство: базові концепції аналізу // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Х.: ХУПС, 2005. - Вип. 2 (23). - С. 131-138.

16. Даніл'ян В.О. Соціально-філософський аналіз феномена інформації // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Київ-Полтава, 2005. - Вип. 13. ? С. 79-87.

17. Делягин М. Мировой кризис: Общая теория глобализации. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 767 с.

18. Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - №1. - С. 47-53.

19. Демкова М., Фігель М. Інформація, як основа інформаційного суспільства: поняття та правове регулювання // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 150-163.

20. Джон П. Барлоу. Декларация независимости киберпространства // Информационное общество: Сб. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. - С. 349-352.

21. Дзьобань О.П. Засоби масової комунікації в контексті інформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Х.: ХУПС, 2005. - Вип. 2 (23). - С. 37-43.

22. Додонов О.Г., Литвиненко О.В., Янішевський С.О. Інформаційна політика органів державної влади: напрями удосконалення // Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. - К.: НІСД, 2002. - С. 343-351.

23. Жарова А.К. Интернет, глобализация и международное право // Общественные науки и современность. - 2004. - № 6. - С. 97-104.

24. Иванов Д. Общество как виртуальная реальность // Информационное общество: Сб. - М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. - С. 355-427.

25. Информационное общество: Сб. - М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. -507 с.

26. Каландия И.Д. Концепция информационного общества и человек: новые перспективы и опасности // Человек постсоветского пространства: Сборник материалов конференции. - СПб: Санкт-Петербургское философское общество. - 2005. - Вып. 3. ? С. 256-266.

27. Кастельс М. Информационная епоха: общество и культура: Пер. с англ.; под ред. О.И. Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.

28. Колиушко І.Б. Демкова М.С. Електронне урядування ? шлях до ефективності та прозорості державного управління // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 135-142.

29. Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.03 / А.В. Колодюк; Нац. академія наук України, Інститут Держави і Права імені В.М. Корецького. - К., 2005. - 20 с.

30. Колодюк А. В. Національні стратегії інформаційного суспільства: необхідність, переваги та світова практика запровадження // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 24-31.

31. Коляденко В. А. Інфокомунікаційні технології як чинник політичної модернізації: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. - Одеса, 2002. - 16 с.

32. Коновченко С.В., Киселев А.Г. Информационная политика в России: Монография. - М.: РАГС, 2004. - 528 с.

33. Копылов В.А. Информационное право: вопросы теории и практики. - М.: Юристъ, 2003. - 623 с.

34. Корнєєва Т. Права людини в інформаційному суспільстві. Комунікаційні права: Четверте покоління прав людини // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 120-125.

35. Коротков А.В. Формула успеха: М=ICE (Ирландия, Швеция) ? // Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е. Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева. - М.: ИКАР, 2004. - С. 65-82.

36. Кузнецов А. Ю. Понятие «информация» как парадигмообразующий концепт // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Х.: ХАІ, 2005. - №3. - С. 68-73.

37. Лисицький В.І. Електронний уряд України ? з чого починати // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 68-77.

38. Марков Б. Человек в эпоху масс-медиа // Информационное общество: Сб. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. - С. 452-507.

39. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд: Пер. з англ.. - К.: “К.І.С.”, 2004. - XIV с., 220 с.

40. Мельник Л.Г. Введение: На пороге информационного общества // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - С. 10-14.

41. Мельник Л.Г. Информационная экономика: Монография. - Суммы: ИТД «Университетская книга», 2003. - 288 с.

42. Мельник Л.Г. Предпосылки формирования информационного общества // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - С. 60-87.

43. Місце, роль та функції національной держави в контексті сучасних глобалізаційних процесів // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. - 2004. - № 2. - С. 70-81.

44. Моисеев Н. Информационное общество: возможность и реальность // Информационное общество: Сб. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. - С. 428-451.

45. Мойсеєнко А.О. Готовність населення України до діяльності в інформаційному суспільстві // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 231-239.

46. Мойсєєв М.М. Інформаційне суспільство: Можливості та реальність // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. - К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. - С. 252-263.

47. Молодцов О. Україна на шляху до інформаційного суспільства // Аспекти самоврядування. - 2004. - № 4. - С. 7-11.

48. Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е.Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева.- М.: ИКАР, 2004. - 412 с.

49. Недбай В. В. Соціально-політичні особливості інформаційного суспільства: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. - Одеса, 2004. - 15 с.

50. Недопитанський М. Україна інформаційна: утопія чи реальність? // Віче. - 2003. - №2. - С. 45-46.

51. Недопитанський М. Україна інформаційна: утопія чи рельність? // Віче. - 2003. - № 3.- С. 44-48.

52. Непомящий Б. Український освітній Інтернет: Удень з вогнем // Дзеркало тижня. - 2002. - № 33. - С. 4-6.

53. Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. - 576 с.

54. Рейман Л.Д. Информационное общество и роль телекоммуникаций в его становлении // Вопросы философии. - 2001. - №3. - С. 3-9.

55. Рудницька Т. Інтернетизація як початковий етап входження України у світову спільноту, що глобалізується: позитиви й ризики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004. - № 1. - С. 73-88.

56. Семенченко А.І. Сфера інформаційно-комунікаційних технологій: проблеми вимірювання та методи гарантованої обробки інформації // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Збірник наукових праць / Відп. ред. О.О. Бакаєв. - К.: Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій і систем НАН та МОН України, 2002. - Вип. 4. ? С. 54-60.

57. Сергієнко І. На шляху до інформаційного суспільства // Урядовий кур'єр. - 2002. - № 184 (2355). - 5 жовтня. - С. 13.

58. Сеферова М.В. Информационное общество по-японски // Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е.Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева. - М.: ИКАР, 2004. - С. 211-225.

59. Скаленко О. Глобалізаційні виміри інформаційної безпеки // Економічний часопис ХХІ. - 2004. - № 1. - С. 45-48.

60. Соснін О. Для поступу на шляху інновацій. Інформаційна серцевина глобального технологічного розвитку і місце України у ньому // Політика і час. - 2003. - № 7. - С. 19-25.

61. Социальная философия: Учебник / Под общ. ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. ? Киев-Харьков: Издательский центр «Единорог», 2002. - 736 с.

62. Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - 430 с.

63. Уэбстер Ф. Теории информационного общества: Пер. с англ. М.В. Арапова, Н.В. Малыхиной / Под. ред. Е.Л. Вартановой. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 400 с.

64. Черниенко В.А. Идеологическая функция дискурса и социальная идентичность // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Х.: ХАІ, 2005. - №3. - С. 86-91.

65. Чернов А.А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы: Монография. - М.: «Дашков и К°», 2003. - 232 с.

66. Чиж І.С. Україна: шлях до інформаційного суспільства. - К.: Либідь, 2004. - 287 с.

67. Чухно А. А. Соотношение индустриального и постиндустриального типов развития: проблемы теории и практики // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. - С. 88-119.

68. Яценко О. До самміту - з національними ініціативами // Урядовий кур'єр. - 2003. ? №273. - 9 грудня. - С. 5.

69. Внедрение концепции «электронного правительства» http://www.microsoft.com/rus/government/whitepapers/eGov_Strategy asp#2

70. Делягин М. Мировой кризис: Общая Теория Глобализации. http:// www.imperativ.net/iprog/th01.html

71. Диц В.Г. Человечество, этнос и личность в условиях глобализации http://eiprd.ru/information/doc.php?id_a=151&id_se

72. Постанова КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ № 1347 "Про утворення Національного підготовчого комітету iз забезпечення участі України у Всесвітньому самміті з питань інформаційного суспільства". www.stc.gov.ua

73. Проект “Національна стратегія розвитку інформаційного суспільства України” (www.e-ukraine.com.ua).

74. Проект ГРГ «Електронна Україна» «Національна Стратегія Розвитку Інформаційного Суспільства України» www.e-ukraіne.com.ua/forum

75. Українська мережа Інформаційного суспільства http://e-ukraine.org.ua/first.htm

76. Шадрин А. Трансформация экономических и социально-политических институтов в условиях перехода к информационному обществу // art@cabel.net

Додаток А

Офiцiйнi веб-сторiнки

	Офіційне інтернет-представництво Президента України
	Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
	Урядовий портал (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України)
	Офiцiйний веб-сайт Державної служби зайнятостi
	Офiцiйний веб-сайт Державного департаменту iнтелектуальної власностi
	Офiцiйний веб-сайт Головдержслужби України
	Офiцiйний сайт Рахункової палати України
	Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації у м.Києві
	Офiцiйний веб-сайт Антимонопольного комiтету України
	Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва»
	Інтерактивна інформаційно-аналітична система уряду України "Громадянське суспільство і влада"
	Офiцiйний веб-сайт Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8