Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід

Інформацію для реферату треба брати з формули та відповідних розділів опису винаходу. Реферат не слід складати лише на основі формули винаходу, алей з урахуванням тексту опису. Реферат не може повністю повторювати пункти формули винаходу.

Середній обсяг тексту реферату повинен містити до 250 слів.

Текст реферату слід складати з окремих коротких речень і уникати складних граматичних зворотів, які мають місце у патентних формулах. Не слід вживати такі очевидні фрази, як «Даний опис стосується...», «Винахід, визначений у цьому описі...», «Цей опис належить до...».

3.3 Документи, що додаються до заявки

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за по-дання заявки у встановленому розмірі, та документ, що підтверджує право заявника на зменшення розміру збору, якщо таке право у заявника є. Ці документи подають разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. В останньому випадку діловодство за заявкою не проводять до надходження зазначених документів.

Якщо заявку подають через представника в справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу, до заявки слід додати видане заявником доручення, що засвідчує його (її) повноваження. Якщо доручення надійшло до Відомства мовою оригіналу, до нього додають нотаріально посвідчений переклад Доручення українською мовою.

Зазначене доручення має бути підписане заявником і не потребує нотаріального свідчення. Підпис посадової особи, якщо заявником є юридична особа, має бути скріплено печаткою. Призначення представника заявника може бути відмінено самим заявником або його правонаступником шляхом подання до Установи заяви у письмовій формі.

Якщо заявник бажає скористатись правом пріоритету, він повинен протягом трьох місяців від дати подання заявки до Відомства подати заяву про пріоритет з посиланням на дату подання та номер попередньої заявки та посвідчену у встановленому порядку копію попередньої заявки в перекладі українською мовою. Якщо попередніх заявок декілька, то додають копії всіх попередніх заявок.

До заявки, за якою просять встановити пріоритет відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності і яка надійшла до Установи після закінчення 12-місячного строку від дати подання попередньої заявки, але не пізніше двох місяців після закінчення 12-місячного строку, додають документ, що підтверджує наявність незалежних від заявника обставин, які призвели до неможливості подання заявки в зазначений 12-місячний строк.

Копія попередньої заявки подається разом із конвенційною заявкою або ж протягом 3 місяців від дати надходження останньої до Установи [15].

Представлену у додатку А заявку на корисну модель “борштанга” було подано до Державного підприємства “Український інститут промислової власності” і отримано висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель (додаток А). Після сплати відповідного збору та державного мита було отримано деклараційний патент на корисну модель (додаток А) та опис до деклараційного патенту на корисну модель (додаток А).

4. ПРОДАЖ ЛІЦЕНЗІЙ ЯК ФОРМА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОІВ

КОРИСНОЇ МОДЕЛІ “БОРШТАНГА”

4.1 Аналіз доцільності продажу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)

Доцільність продажу ліцензій може бути обумовлена або неможливістю або недоцільністю за якимись причинами використання винаходу на власному виробництві. В такому випадку продаж ліцензії дозволить повернути витрати, витрачені на розробку ОГД, та отримати певний прибуток. Власником матеріальних прав на корисну модель - борштанга є Національний технічний університет “ХПІ” який немає достатньої бази для самостійного використання борштанги і отримання від цього прибутку. Тому доцільно проводити продаж ліцензій на використання корисної моделі.

Пошук партнерів являє собою найважливіше завдання на шляху здійснення продажу ліцензій після ухвалення рішення про доцільність патентування результатів науково-дослідних розробок і доцільності їхнього продажу у вигляді патентної ліцензії. Одним з підприємств України на якому, в великих обсягах, використовуються розточувальні інструменти є АОСМНПО им. Фрунзе.

4.2 Розробка договору між юридичними особами про

продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання

корисної моделі на території України

Договір про передачу права на патент на винахід чи корисну модель (далі - договір) та договір про передачу права на використання винаходу чи корисної моделі (далі - ліцензійний договір) повинні бути складені в письмовій формі, підписані сторонами та зареєстровані в Держдепартаменті.

Договір має містити такі обов'язкові данні як: сторони ліцензійного договору; предмет ліцензійного договору; номер патенту; назва винаходу; обсяг прав, що передаються; вид ліцензії (виключна або невиключна); строк дії ліцензійного договору; територія дії ліцензійного договору; місцезнаходження (місце проживання) сторін.

При укладанні Договору між двома юридичними особами слід записати на основі чого укладається договір і мету укладання, наприклад: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” іменований надалі "Ліцензіар", з одного боку, і АОСМНПО им. Фрунзе, іменоване надалі "Ліцензіат", з іншого боку, приймаючи в увагу, що:

1. Ліцензіар є власником патенту № 13672, що стосується борштанги,

2. Ліцензіат бажає придбати на умовах даного Договору ліцензію на використання корисної моделі, на яку отриманий патент № 13672, з метою виготовлення і застосування в особистому господарстві.

Після слів “домовилися про нижченаведене” викладаються умови Договору.

Перш за все визначають терміни які будуть вживатися в даному договорі, наприклад "Звітний період" - період діяльності Ліцензіата по виконанню умов даного Договору протягом кожних 3 місяців, починаючи з вступу даного Договору в силу.

Далі розглядається предмет Договору, об'єм прав та обов'язки що передаються по Договору, обсяг переданої документації, тощо.

Слід також конкретизувати яку саме і в які строки повинно бути передано технічну документацію, місце її передачі, та санкції які будуть застосовані до сторони яка порушить умови договору. Наприклад: Уся технічна документація, необхідна і достатня для виробництва продукції, передається Ліцензіаром уповноваженому представникові Ліцензіата в м. Харків, вул. Фрунзе 21, патентний відділ (адреса місця передачі) українською мовою в 2 екз., протягом 5 днів із дня вступу в силу даного Договору. Якщо Ліцензіат при передачі або протягом 1 (одного) місяця після одержання їм документації установить неповноту або неправильність отриманої їм від Ліцензіара документації, то Ліцензіар зобов'язаний протягом 3 (трьох) тижнів після надходження письмової рекламації передати відсутню документацію або виправити часткові недоліки і передати відкоректовану документацію Ліцензіату.

При укладанні договору слід обов'язково звернути увагу на зобов'язання і відповідальність яка настає в разі порушення умов договору. Ці аспекти доцільно оговорити в розділі зобов'язання і відповідальність. Сторона, що не виконала вищевказаних умов, зобов'язана цілком відшкодувати іншій стороні понесені нею в зв'язку з цим невиконанням збитки. За порушення термінів передачі технічної документації й іншої необхідної інформації у при укладанні Договору повинно бути відображено який штраф Ліцензіар сплачує Ліцензіату. Також слід оговорити розмір відшкодування збитків і Договірних штрафів, про які одна сторона може заявити через різні порушення умов даного Договору.

Також у Договорі може бути розглянуто питання технічної допомоги в освоєнні виробництва продукції по ліцензії. Наприклад це може бути надання технічної допомоги Ліцензіату в освоєнні виробництва продукції по ліцензії, а також навчання персоналу Ліцензіата методам і прийомам роботи, що відноситься до виготовлення і застосування продукції по ліцензії. Ліцензіар на прохання Ліцензіата може відряджати на підприємство Ліцензіата необхідну кількість фахівців. Слід розглянути хто сплачує усі витрати, зв'язані з відряджанням фахівців з метою надання необхідної технічної допомоги, включаючи оплату вартості залізничних квитків до місця їхнього призначення і назад, а також винагорода в залежності від кваліфікації фахівців.

Окремим розділом слід оговорити платежі що проводяться по ліцензії за надання прав, передбачених даним Договором, і за технічну документацію й іншу інформацію. Слід вказати суму та строки платежів які Ліцензіат сплачує Ліцензіару. Наприклад: сума в розмірі 10620 (десять тисяч шістсот двадцять) грн. сплачується по пред'явленню рахунка в трьох екземплярах у Укриббанк протягом 10 днів з дати вступу Договору в силу.

При укладанні ліцензійного договору слід звернути увагу на забезпечення конфіденційності Сторони повинні взяти на себе зобов'язання по збереженню конфіденційності отриманих від Ліцензіара технічної документації й інформації, що відносяться до виробництва продукції по ліцензії і спеціальній продукції. Сторони мають вжити усі необхідні міри для того, щоб запобігти повне або часткове розголошення зазначених зведень або ознайомлення з ними третіх осіб без взаємної Домовленості. З переданою документацією, інформацією повинні бути ознайомлені тільки ті особи з персоналу підприємств Ліцензіата і його партнерів по кооперації, що безпосередньо зв'язані з виробництвом продукції по ліцензії. У випадку розголошення Ліцензіатом або його партнерами по кооперації зведень, що утримуються в зазначеній документації, Ліцензіат відшкодує Ліцензіару понесені в зв'язку з цим збитки.

Далі слід оговорити захист переданих прав, наприклад що протягом усього терміну дії даного Договору Ліцензіар визнає і буде визнавати дійсність прав, що випливають з патентів Ліцензіара. Хто має підтримувати чинність патенту. Про випадки протиправного використання третіми особами винаходів, захищених патентами Ліцензіара на території, що стали відомими Ліцензіату, він негайно має повідомити Ліцензіара. У випадку якщо до Ліцензіата будуть пред'явлені претензії або позови з приводу порушення їм прав третіх осіб у зв'язку з використанням ліцензії за даним Договором Ліцензіат сповістить про це Ліцензіара. В обох випадках Ліцензіар зобов'язується врегулювати такі претензії або почати інші дії, що виключають виникнення витрат і збитків для Ліцензіата.

У Договорі слід також домовитися про виникнення непорозумінь між Ліцензіаром і Ліцензіатом з питань, передбаченим даним Договором. В такому разі сторони приймуть усі міри до врегулювання їх шляхом переговорів між собою. У випадку неможливості врегулювання зазначених суперечок шляхом переговорів вони повинні вирішуватися в Арбітражному суді України в арбітражному порядку.

Слід також розглянути термін дій договору. Договір, скажемо, може бути укладений на 10 років і набирати сили з дати його реєстрації у встановленому порядку в Українському інституті промислової власності. Кожна зі сторін має право достроково розірвати даний Договір шляхом напрямку письмового повідомлення, якщо інша сторона не виконає будь-яку умову даного Договору. Однак сторона, що не виконала свого зобов'язання, буде наданий 1 місяць для усунення порушення.

Приклад договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України наведено у додатку В.

4.3 Реєстрація договору між юридичними особами про

продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання

корисної моделі на території України

Договір та ліцензійний договір без реєстрації уважаються недійсними.

Дії, пов'язані з реєстрацією договору, можуть здійснювати: власник патенту; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту.

Дії, пов'язані з реєстрацією ліцензійного договору, можуть здійснювати: власник патенту або власник виключної ліцензії; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту або власника виключної ліцензії.

Для реєстрації договору (ліцензійного договору) до Держдепартаменту подають такі документи:

заяву про реєстрацію договору (ліцензійного договору) (далі - заява) - 1 прим.;

договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору) - 3 прим.;

документ про оплату послуги з реєстрації договору (ліцензійного договору);

довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені власника патенту або власника виключної ліцензії подає патентний повірений або інша довірена особа.

Заява викладається українською мовою і стосується одного договору (ліцензійного договору.

Якщо стороною (сторонами) договору є іноземна особа (іноземні особи), то в заяві здійснюється транслітерація (передача транскрипційних знаків певної мови літерами української абетки) повного імені фізичної особи або повного офіційного найменування

юридичної особи та її місцезнаходження (місця проживання). У дужках зазначені дані відтворюються мовою оригіналу.

Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) подається до Держдепартаменту українською мовою. Якщо договір (ліцензійний договір) або витяг з договору(ліцензійного договору) викладений іншою мовою, то до нього додається переклад на українську мову, засвідчений нотаріально або уповноваженою особою компетентного органу.

Договір (ліцензійний договір) від імені юридичної особи підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір (ліцензійний договір), особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою.

Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) засвідчуються в порядку, установленому в країні його укладання.

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються на реєстрацію, несуть сторони договору (ліцензійного договору).

Документи, що подаються на реєстрацію, друкуються на окремих аркушах білого кольору форматом 210 х 297 мм, при цьому другий і наступні аркуші договору (ліцензійного договору) або витягу з договору (ліцензійного договору) нумеруються арабськими цифрами. Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Виправлення в документах не допускаються. Приклад заяви на реєстрацію ліцензійного договору наведено у додатку В.

4.4 Розрахунок вартості ліцензії

Важливість і актуальність рішення практичних проблем розрахунку ціни ліцензії при реалізації науково-технічних розробок обумовлена складністю проблем ціноутворення при комерціалізації інтелектуальної власності й неоднозначністю позицій фахівців з питань методів визначення ринкової вартості інтелектуальної власності.

4.4.1 Традиційні методи розрахунку ціни ліцензії

У міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під ціною ліцензії звичайно розуміють суму виплат покупця ліцензії («Ліцензіата») на користь продавця ліцензії («Ліцензіара»). По своїй суті процедура розрахунку ціни ліцензії являє собою оцінку інтелектуальної власності, що є об'єктом ліцензії. Таким чином, розрахунок ціни ліцензії зводиться до визначення тієї поточної вартості інтелектуальної власності (тобто її вартості на дату висновку ліцензійного договору), по якій Ліцензіат згодний був би на умовах ліцензійного договору купити (придбати в тимчасове використання) права на інтелектуальну власність Ліцензіара, а Ліцензіар за такою ціною згодний був би умовах договору ці права продати (передати в тимчасове використання).

Найбільше широко в міжнародній ліцензійній торгівлі використаються два основних методи розрахунку ціни ліцензії: на основі розміру прибутку Ліцензіата; на базі роялті.

При розрахунку ціни на основі розміру прибутку Ліцензіата виходять із того, що розмір виплат Ліцензіарові визначається як частина (частка) прибутку, одержуваної Ліцензіатом від виготовлення й реалізації продукції по ліцензії. При цьому частка Ліцензіара коливається в досить широких межах від 10 до 50 % прибутку Ліцензіата й залежить від цілого ряду ціноутворюючих факторів, основними з яких є обсяг переданих прав, наявність патентної охорони й розміри додаткового прибутку Ліцензіата.

При цьому вважається, що якщо об'єкт ліцензії ще не готовий до промисловому або комерційному використанню, а основну цінність представляють передані за ліцензійною згодою патентні права, то тоді частка Ліцензіара в прибутку Ліцензіата становить до 20 %. Якщо об'єктом є промислово освоєний виріб або технологічний процес, то при виключній ліцензії (при передачі всіх прав) частка Ліцензіара може становити 35 - 50 %, а при невинятковій ліцензії (Ліцензіатові передається тільки право на використання зі збереженням прав у Ліцензіара) 20 - 30 % .

При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті розрахункову ціну ліцензії й відповідно розмір виплат власникові інтелектуальної власності (Ліцензіарові) традиційно визначають як певний відсоток відрахувань («Роялті») залежно від вартості зробленої й реалізованої продукції по ліцензії. У практиці міжнародної торгівлі ліцензіями розмір роялті звичайно визначають не розрахунковим шляхом, а емпірично - шляхом установлених у світовій практиці для різних галузей промисловості усереднених розмірів роялті - так званих «стандартних» ставок роялті [24]. Розмір відомих з літературних джерел "стандартних" ставок роялті найчастіше становить від 0,5 до 14 %. Приміром, відомі «стандартні» ставки роялті для електронної промисловості 4 -10%, електротехнічної промисловості 1-5 %, фармацевтичної промисловості 2-7%, літакобудування 6-10%, автомобільної промисловості 1-3%, верстатобудівної промисловості - 4,5-7,5%, виробництв споживчих товарів тривалого користування -5%, виробництв споживчих товарів з малим строком використання 0,2 - 1,5 %, [25].

4.4.2 Основні методи розрахунку поточної вартості

У зв'язку з тим, що в більшості випадків при розрахунку прийнятної ціни ліцензії виникає проблема оцінки (на дату укладання договору або на дату оцінки) минулих витрат Ліцензіара, які він зробив при створенні ліцензуємої інтелектуальної власності, і майбутніх доходів Ліцензіата від використанні об'єкта ліцензії, то доцільно зробити короткий огляд методів розрахунку поточної вартості об'єктів оцінки.

4.4.2.1. Метод «наведених витрат»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки методом "наведених витрат" укладається, у загальному випадку, у перерахуванні фактичних витрат на створення й підготовку до використання об'єкта оцінки у вартість на дату оцінки

При розрахунку вартості об'єкта оцінки по методу «наведених витрат» узагальнена формула поточної вартості об'єкта оцінки може бути виражена в наступному виді:

(1)

де: - вартість об'єкта оцінки по методу «наведених витрат»,

- витрати на створення (придбання) оцінюваного об'єкта на дату їхнього здійснення;.

- коефіцієнти приведення, що враховують зміну вартості грошей у часі й інфляції за період з дати здійснення витрат до дати оцінки.

4.4.2.2 Метод «капіталізації доходу»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки по методу «капіталізації доходу» визначають шляхом розподілу щорічного доходу (чистого прибутку після податків, чистого операційного доходу) одержуваного від комерційного використання об'єкта оцінки на коефіцієнт капіталізації по формулі:

(2),

де

- поточна вартість об'єкта оцінки по методу «капіталізації доходу»,

- грошовий потік щорічного доходу,

- коефіцієнт капіталізації.

4.4.2.3 Метод «дисконтуваня грошових потоків»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки по методу дисконтування грошових потоків (надходжень) чистого прибутку провадять шляхом підсумовування щорічних майбутніх грошових потоків (надходжень чистого прибутку або надлишкового прибутку), ділених на коефіцієнт дисконтування по формулі:

(3),

де: - поточна вартість об'єкта оцінки,

- щорічні майбутні грошовий потоки,

I - коефіцієнт дисконтування,

t - термін дії ліцензії,

n - рік використання ліцензії.

4.4.2.4 Метод «порівняння продаж»

Оцінка по методу порівняння продажів ґрунтується на прямому порівнянні оцінюваного об'єкта з іншими об'єктами інтелектуальної власності, які були продані в порівнянний час на аналогічному ринку. Вартість інтелектуальної власності в такому випадку визначається ціною, що платять типові покупці типовому продавцеві інтелектуальної власності за аналогічний по якості й по корисності об'єкт дату оцінки на даному ринку. Метод визначення вартості в порівнянні продажів найбільш ефективний тоді, коли є достатня кількість інформації про недавні угоди купівлі-продажу аналогічних об'єктів. Тому для застосування методу порівняння продажів необхідна достовірна інформація про ціни, якісні показники об'єктів, обсязі переданих прав і інших факторів, що визначають кінцеву ціну угоди. На сьогоднішній день ринок інтелектуальної власності й у Росії й в Україні поки ще не одержав достатнього розвитку. На практиці найчастіше відсутній досить повна інформація про безсумнівний факт продажу ліцензій на об'єкти, аналогічні оцінюваним об'єктам, у реальних умовах конкретного ринку. Тому використання методу порівняння продажів часто, через відсутність достовірних даних по ринкових прецедентах продажів аналогічних по технічному рівні й технічній сутності об'єктів, не представляється можливим.

4.4.2.5 Метод "роялті"

Оцінка вартості методом "роялті" укладається в дисконтуванні (або капіталізації) щорічних грошових потоків (надходжень) роялті по гіпотетичному (передбачуваному) ліцензійній угоді.

Найчастіше щорічні розміри грошових потоків роялті розраховують у вигляді певного відсотка від планованих обсягів промислової реалізації продукції по ліцензії, потім визначають щорічні, наведені на дату оцінки, грошові потоки (грошові надходження) роялті й підсумовуванням визначають поточну вартість ціни ліцензії по формулі:

(4)

де: - поточна вартість грошових потоків роялті,

- прогнозовані грошові потоки роялті,

- розрахункова ціна одиниці продукції по ліцензії,

- щорічний обсяг виробництва продукції по ліцензії,

- розрахункова ставка роялті,

I - ставка дисконту.

На розмір ставок роялті впливає ряд обставин, які на практиці беруть до уваги при виборі їхньої конкретної величини, зокрема враховуються: технічна цінність об'єкта ліцензії; економічна ефективність; стадія розробки й готовність до промислового використання; наявність і обсяг патентного захисту; обсяг переданих прав по ліцензії; обсяг переданої документації й ноу-хау; інжиніринговий супровід; кон'юнктура ринку; конкурентні пропозиції.

4.4.3 Розрахунок вартості невиключної ліцензії на корисну модель

«борштанга»

Конструкції сучасних машин, поза залежністю від їх функціонального, цільового або експлуатаційного призначення, проектується по блоковому типі. Корпусні деталі являються складовій частиною майже всіх машин і механізмів. Входячи до складу машин, приладів корпусні деталі займають у них основне положення по частці, складності, трудомісткості й собівартості їхнього виготовлення. У верстатобудуванні трудомісткість виготовлення корпусних деталей досягає 15-20 % від загальної трудомісткості обробки всіх деталей верстата [11].

Основними оброблюваними поверхнями в корпусних деталях є отвори які поділяють на основні й кріпильні. Розглянута корисна модель - борштанга, призначена для обробки основних отворів, які складають близько 60 % трудомісткості обробки всієї корпусної деталі. Аналіз конструкції вироблених деталей показав, що розміри діаметрів основних отворів мають розмір від 16 до 500 мм. Розподіл кількості отворів залежно від їхнього діаметра характеризується даними таблиці 4.1 [11].

Таблиця 4.1 - Кількість отворів різного діаметра в корпусних деталях

Галузь промисловості	Кількість отворів в % для діаметрів:
	До 20	20-40	40-60	60-80	80-120	Понад 120
насособудування	4	24	46	18	5	3
кранобудування	-	5	12	26	38	19
автомобілебудування	2	8	13	42	29	6
приладобудування	28	45	15	12	-	-

Розглянута борштанга призначена для обробки отворів діаметром 40 мм і вище, що становить у середньому 71 % від усього числа оброблюваних основних отворів.

При застосуванні розробленої борштанги збільшується продуктивність обробки за рахунок скорочення основного часу різання. Якість обробленої поверхні залишається незмінною і відповідає пропонованим конструкторським вимогам.

Необхідно розрахувати вартість ліцензії, яку надає НТУ “ХПІ” Акціонерному товариству Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. Фрунзе на використання борштанги у власному виробництві. При використанні об'єкта ліцензії планується провадити обробку отворів циліндрів газових арматур. Діаметр оброблюваного отвору 150 мм, довжина 800 мм. Вимога до шорсткості поверхні Ra 1,6 мкм. Вимога до точності поверхні по дев'ятому квалітету.

При визначенні ціни ліцензії враховувалися наступні фактори:

Обсяг переданих прав по ліцензії - надається невиняткова ліцензія що дає право ліцензіатові на необмежене використання корисної моделі у власному виробництві. Термін дії ліцензії - ліцензія надається строком на п'ять років. Територія - ліцензіат має право використати винахід на території України. Обсяг переданої технічної документації на об'єкт ліцензії - передається весь комплект технічної документації достатній для освоєння виробництва борштанги і її використань, а також дослідний зразок і результати випробувань дослідної партії. Комерційні можливості від використання об'єкта - ліцензіат планує використати винахід у власному виробництві для обробки запірних циліндрів газових арматур. Головними вимогами до циліндрів є шорсткість обробленої поверхні 1,6 мкм. Застосування винаходу дозволить майже у два рази скоротити час обробки циліндрів у порівнянні з використовуваним у даний час інструментом при збереженні необхідної шорсткості. При обробці циліндрів використаються високоточні багатоцільові верстати.

4.4.3.1 Визначення річного економічного ефекту

За методикою ЭНИМСА витрати на обробку деталі на багатоцільовому верстаті визначають по формулі (5) [11].

(5)

де АМ - вартість станко-години роботи багатоопераційного верстата, грн;

ТМШТ - штучний час обробки деталі на багатоопераційному верстаті, ч;

За методикою ЭНИМСА вартість станкочаса без обліку порівняльної ефективності капітальних витрат, віднесена до години роботи верстата визначається по формулі

АМ=Зз+Зэ+Зс+Зт+Зк+Зр+Зпр+Зил, (6)

Де Зз - величина заробітної плати верстатника з нарахуваннями по соцстраху, віднесена до однієї години роботи верстата, у грн;

Зэ - вартість електроенергії, віднесена до однієї години роботи верстата, грн;

Зс - витрати на міжремонтне обслуговування, віднесені до години роботи верстата, грн;

Зт - витрати на поточний ремонт устаткування, віднесені до години роботи верстата, грн;

Зк - витрати на капітальний ремонт устаткування, віднесені до часу роботи верстата, грн;

Зр - величина амортизаційних відрахувань віднесена до години роботи верстата;

Зпр - витрати на амортизацію пристосувань віднесені до години роботи верстата, грн;

Зил - витрати на зміст і амортизацію будинку цеху, займаного встаткуванням, включаючи витрати на висвітлення, опалення, вентиляцію й збирання, віднесені до години роботи верстата, грн.

Згідно даним що наводить Іванівським заводом важкого танкобудування, як провідним виробником багатоопераційних верстатів у Росії, вартість години роботи багатоопераційного верстата моделі ИР5000ПМФ4 становить у середньому 59 грн, при вартості верстата порядку 800000 грн.

Штучний час для багатоопераційного верстата розраховується по формулі

ТМШТ =tом+tвм (7)

Де tом - основний машинний час, що затрачається на забезпечення основної технологічної роботи.

де L - довжина оброблюваної поверхні, рівна 800 мм;

n - частота обертання шпинделя верстата, дорівнює 630 об/хв;

So - подача інструмента на один оборот шпинделя, мм/про. Для того щоб забезпечити необхідну шорсткість тепер використається подача рівна 0,25 мм/про. При застосуванні винаходу подача повинна бути збільшена до 0,5 мм/про.

У такому випадку при використанні стандартного інструмента

хв.

При використанні винайденої борштанги

хв.

tвм - допоміжний час що йде на забезпечення основної технологічної роботи, від конструкції борштанги не заздрості й становить 0,6 хв.

У такий спосіб при використанні стандартного інструмента час на обробку циліндрів однієї деталі становить

ТМШТ =5,08+0,6=5,68 хв = 0,095 год.

А при застосуванні винайденої борштанги

ТМШТ =2,54+0,6=3,14 хв = 0,05 год.

Витрати на обробку циліндрів деталі на багатоцільовому верстаті із застосуванням стандартного інструмента розраховано по формулі (1).

ЗЗ=59• 0,095=5,605 грн/дет;

Витрати на обробку циліндрів деталі на багатоцільовому верстаті із застосуванням винайденої борштанги

ЗЗ=59• 0,05=2,95 грн/дет.

Річний випуск деталей складає 100000 штук/рік. Витрати на обробку циліндрів деталі із застосуванням стандартного інструмента складе 100000• 5,605=560500 грн/рік. Витрати на обробку циліндрів деталі із застосуванням винайденої борштанги складуть 100000• 2,95=295000 грн/рік.

Річний економічний ефект від застосування винаходу, без обліку капітальних витрат на впровадження винаходу, складе 560500-295000=265500 грн.

4.4.3.2 Розмір капіталовкладень, необхідних для організації

виробництва продукції по ліцензії

Ліцензіат при виготовленні продукції використовує стандартний інструмент виготовлений на власному інструментальному виробництві. Відмінність винайденої борштанги від стандартного інструмента укладається лише в розташуванні ріжучих елементів. Виготовлення борштанги не вимагає застосування спеціального устаткування або пристосувань і може бути виготовлене в інструментальному цеху ліцензіата без яких або додаткових капіталовкладень. Таким чином річний економічний ефект від застосування корисної моделі складе 265500 грн.

Залежність ліцензіата від ліцензіара в поставках необхідної сировини, матеріалів і деталей для організації виробництва продукції по ліцензії - для виготовлення борштанги застосовуються ті ж матеріали, що й при виготовленні стандартного інструмента. Всі матеріали й інструменти необхідні для виготовлення борштанги в ліцензіата є й він повністю незалежний від ліцензіара.

Обсяг технічної допомоги, надаваної ліцензіаром ліцензіатові на освоєння закуповуваної їм ліцензії - при передачі прав використання ліцензії передається весь комплект технічної документації, а саме креслення борштанги, технологічний процес її виготовлення, рекомендації з використання й результати випробування досвідченої партії. Даний комплект документів виконаний відповідно до міжнародного стандарту ISO і може використатися у виробництві рядовим технологом. Тому додаткової допомоги в освоєнні закуповуваної ліцензії не потрібно.

Наявність пропозицій конкурентів - проведені патентно-коньюктурні дослідження показали, що на території дії ліцензії, а також у країнах області, що є ведучими в, обробки металів різанням (Німеччина, Японія, Росія, США) не існує інструментів технічний результат, що забезпечує аналогічний. Отже в даній області відсутні пропозиції конкурентів.

Річний економічний ефект від застосування корисної моделі складає 265,5 тис. грн., тобто додатковий (надлишковий) річний прибуток у ліцензіата складає 265,5 тис. грн.

Відповідно до міжнародної практики доля ліцензіара у додатковому прибутку ліцензіата при наданні невиключної патентної ліцензії з урахуванням конкуренції, що може бути визначена як помірна, складає 0,4 - 0,6.

Приймаючи до уваги наступні факти:

1) передачу в рамках ліцензійного договору повного комплекту технічної та технологічної документації, що забезпечує впровадження корисної моделі у виробництво;

2) незалежність ліцензіата від ліцензіара в процесі впровадження корисної моделі у виробництво;

3) правовий захист технічного рішення патентом на корисну модель, визначаємо долю ліцензіара у додатковому прибутку ліцензіата рівною 0,5.

Визначаємо ціну ліцензії як суму надходжень за використання прав на корисну модель за час дії ліцензії

грн..

Таким чином вартість ліцензії без врахування фактору поточної вартості становить 497850 грн.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної ради України. - 1996. - № 30. - С. 141 - 256.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 20003 року № 435-IV - - К.: Право, 2001. - 189 с.

3. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 23 грудня 1993 року.

4. Зміни до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 01/06/2000 року.

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341 - ІІІ. - К.: Право, 2001. - 176 с.

6. Указ президента України “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” від 27.04.2001 р. № 285/2001.

7. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658 - ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 164. - С. 5 - 28.

8. ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення й порядок проведення».

9. ДСТУ 3574- 97 «Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання й оформлення».

10. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. - Женева: ВОИС, 1996. - 46 с.

11. Маталин А. А. Многооперационные станки. - М.: Машиностроение 1994, 371 с.

12. Воронцова А. С. Совершенствование процедур патентирования изобретений в национальных патентних ведомствах // Патентная информация. -1995. -№7. -С. 55 - 58.

13. Теоретические и практические аспекты охраны промышленной собственности в Росийской федерации. / Под общ. ред.. Корчагина А. Д. -М.: ИНИЦ Роспатента, 1999. - 552 с.

14. Винахід / Л.І.Ніколаєнко, Г.П.Добриніна, Л.А.Меняйло та інші. За ред. В.Л.Петрова.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. - 136 с.

15. Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід (корисну модель): 36. Нормативних актів з питань промислової власності. - К.: Вища школа, 1998.- С. 134-169.

16. Международная патентная классификация (шестая) редакция: Введение в МПК. Перечень основных групп.- М.: ВНИИПИ, 1995.- 269 с.

17. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика.- Науч. практ. изд. в 4-х т. /Под общ. ред. А.Д.Святоцкого.- Т. 3.- Промышленная собственность.- К.: Издательский Дом «Ин-Юре», 1999.- 672 с.

18. А. Р. Маслов инструментальные системы для станков с ЧПУ с автоматической и ручной сменой инструмента. Обзор. М.: “НИИМАШ” -1976 35 с., ил.

19. А. С. СРСР № 290794, кл. В23 В 29/02, 1968.

20. Тонкое и алмазное растачивание. Маталин А. А., Линчевский П. А., Ломакин К. В. «Техніка», 1973, 80 стр.

21. Патентні дослідження. Методичні рекомендації / За ред. Петрова В.Л.- К.: Видавничий дім «Ін-Юре», 1999. - 264 с.

22. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика / За заг. ред. О.Д.Святоцького. Т. 4. Оцінка інтелектуальної власності. Бухгалтерський облік та оподаткування.-К.: Ін Юре, 1999. 352 с.

23. Економічний словник-довідник. / За ред. Мазерного С.В. - К.: Феміна, 1995. - 652 с.

24. Н. К. Золотых "Ценообразование в практике международного обмена"./ "Интеллектуальная собственность", № 1-2, 1996 г., стр. 8-15.

25. В. И. Мухопад. «Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление» - М.: ВНИИПИ, 1997. 285 с

26. Бородин Ю. Исследование бизнеса - К.: АПП “Веполь”, 1998.- 74 с.

27. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебное пособие. -М.: ЮНИТИ, 1995. - 480 с.

28. Сесекин В. И. Как рассчитать цену лицензии. МП «ДжИПЛА лимитед». -М.: ВНИИПИ, 1997. 286 с.

29. Справочник нормировщика. Под общ. ред. А. В. Ахумова. -Л.: Машиностроение, 1996. - 458 с.

30. Зінов В.C., Сафарян К.Г. Інтелектуальний капітал як базова характеристика вартості бізнесу // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 5-6. - С. 25-27.

31. Рассчеты экономической эффективности новой техники: Справочник / Под общ. ред. К. М. Великанова. -2-е изд., -Л.: Машиностроение. 1990. - 448 с.

32. Карпова М.М. Экономико-математические модели при оценке интеллектуальной собственности // Вопросы оценки. - 2000. - № 3. - С. 31-35.

33. Клявін В.П., Крайнєв П.Г., Менасова Г.О. Оцінка об'єктів інтелектуальної власності на початковій стадії їхнього економічного життя // Інтелектуальна власність. - 1999. - № 10. - С. 27-35.

34. Барташев Л. В. Технолог и экономика. -М.: Машиногстроение, 1983. -52 с.

35. Гайдаенко Ю. К. Опит выполнения расчетов сравнительной эффективности новой техники. -Л.: ЛДНТП, 1986. - 24 с.

36. Прейскурант № 18-05. Оптове цены на інструмент и средства измерения: В 2 ч. - М.: Прейскурантиздат, 1990.

37. Мухопад В.И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. -М.: ВНИИПИ, 1997. - 381 с.

38. Санников А.Г. Анализ фондового рынка при оценке интеллектуальной собственности // Патенты и лицензии. - 1998. - № 7. - С. 23 - 27.

39. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. - К.:ВТОВ “А.С.К.”, 1996. - 268 с.

40. Хрустальова В.Д. Проблеми недобросовісної конкуренції на ринку об'єктів інтелектуальної власності // Економіка. Фінанси. Право. - 1998. - № 8. - С. 3 - 5.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6