Автоматизація процесу очистки води у другому контурі блоку №3 Рівненської АЕС

Розрахунок витрат на придбання, експлуатацію і монтаж системи

Розрахунок витрат на придбання і монтаж системи

Складається кошторис на придбання і монтаж АСК. Загальна вартість кошторису складає 96491.24 грн.

Розрахунок витрат на експлуатацію системи

Витрати розраховуються за формулою:

(5.1)

де Иа - амортизаційні витрати;

Итр - витрати на поточний ремонт;

Иел.ен. - витрати на електричну енергію;

Изп - витрати на заробітну плату.

Таблиця 5.6. Витрати на електроенергію.

Таблиця 5.6.

Назва	Кіль-кість	Одинична потужність, Вт	Загальна потужність, Вт
ЕП-4701	3	20	60
Сапфір-22ДД-2430	1	4	4
Сапфір-22ДИ-2160	1	3	3
Сапфір-22ДД-2440	1	4	4
БИК-1	1	30	30
Контролер	1	25	25
БУ-21	1	5	5
А-35	1	25	25
М-316	1	5	5
Привід з позиціонером	1	4	4
Разом			165

- (5.2)

Амортизація:

(5.3.)

Витрати на поточний ремонт:

(5.4)

Витрати на обслуговуючий персонал відсутні, тому що чисельність обслуговуючого персоналу не змінилася

И=115.5+14473.69+2894.7=17483.89 грн/рік (5.5)

Розрахуємо приведені витрати:

Зпр= И+ЕнК=17483,89 +0,15*96491.24 =31957.58 грн/рік (5.6)

Визначення ефективності розробленої системи

Автоматизація, що була проведена на об'єкті шляхом заміни застарілих регуляторів Р.27 комплексу «Каскад» і приладів системи на новий контролер ЦР-03, дозволила значно зменшити споживання електроенергії, а також витрати на ремонт та наладку системи за рахунок встановлення надійного та сучасного обладнання:

Загальні приведені витрати для нової системи:

Зпрн=Зпр+ЕнЦд=17483,89+0,15*(65000+96491.24)=41707,57грн/рік (5.7)

де Цд - договірна ціна, грн.

Економічна ефективність:

АСУТП вважається ефективною, якщо Ер?Ен.в.т., де Ен.в.т.=0,12 нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення АСУТП в хімічній промисловості.

Е=Зпрс-Зпрн=60000.00-41707.57 =18292.43 грн/рік (5.8)

де Зпрс - загальні приведені витрати для старої системи.

.

Оскільки Ер?Ен.в.т., то АСУТП є ефективною.

Термін окупності капітальних вкладень:

(p).

Розділ 6

Заходи з охорони праці та захисту навколишнього середовища

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, що спрямовані на збереження життя та здоров'я працюючих.

Організація робіт по охороні праці на підприємствах повинна здійснюватися згідно Законам України “Про охорону праці”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та діючими положеннями о службі охорони праці та службі пожежної безпеки.

Охорона праці в Україні є невід'ємною частиною організації праці та виробництва. Питання охорони праці враховуються при організації усіх виробничих процесів. Правова основа охорони праці базується на на Конституції України, Законах України “Про охорону праці”. Одним з основних принципів державної політики в сфері охорони праці є пріоритет життя та здоров'я по відношенню до трудової діяльності.

Темою дипломного проєкту є “Автоматизація процесу очистки води у другому контурі блоку №3 Рівненської АЕС”. В проекті проведений розрахунок автоматизованої системи рівня живильної води в парогенераторі.

В даному розділі будуть розглянені технічні рішення щодо безпечної експлуатації засобів автоматизації, технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії, а також питання пожежної безпеки.

Розрахункові параметри внутрішнього повітря в робочій зоні прийняті згідно з технологічним завданням.

Спроектована в даному проекті система (автоматизація рівня живильної води в парогенераторі) передбачає перш за все роботу з ЕОМ та візуальними дисплейними терміналами (ВДТ), так як оператор слідкує за проходженням технологічного процесу за допомогою візуальних дисплейних терміналів, а керування процесом відбувається з ЕОМ.

Розміщення приміщень для роботи з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ (операторська, кімната управління) визначаються з врахуванням особливостей технологічного процесу, норм і протипожежних потреб будівельного проектування, компонувальних і будівельних рішень, зручності управління об'єктом, що автоматизується, простоти обслуговування системи і економічних факторів (довжини комунікації і т.д.). Вибір приміщення і організація робочого місця здійснюється згідно СН 245-71.

Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Мінімальна площа на одну людину відповідно до вимог СН 245-71 становить 4,5 м2 вільного від обладнання місця, а об'єм робочої зони на людину - 15 м3.

Віконні прорізи приміщень для роботи з ВДТ мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки). Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Виробничі приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання. Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Технічні рішення щодо безпечної експлуатації засобів автоматизації

Технічні рішення передбачені відповідно ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ “Общие требования безопасности рабочих мест” і ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ “Оборудование производственное. Ограждение защитное”.

Обладнання системи автоматизації встановлені в легко доступних місцях доступні для експлуатації. Для полегшення експлуатації обладнання споруджені сходи й площадки обслуговування, обгороджені поруччям висотою не менше 1 м з бортовим елементом по низі поруччя не менше 0,14м. Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття - не менше 2 м. Сходи виконані з листовою просіченою постійні товщиною 5 мм. По периметру парогенератора споруджені площадки обслуговування.[10-12]

Елементи обладнання, арматури й прилади, розміщені в місцях, зручних для обслуговування.

Для контролю за параметрами живильної води встановлені діафрагми, які реєструють сигнал по витраті, і термопари, що реєструють сигнал по температурі на трубопроводі. Нормований сигнал від цих датчиків надходить у прилад, що реєструє. Контрольні прилади парогенератора згруповані на блочному щиті керування.

Засувки й вентилі, для відкривання яких потрібно велике зусилля, забезпечені обвідними лініями й механічними або електричними приводами.

Частини виробничого устаткування, які рухаються (запірні клапани, засувки й ін.), до яких можливий доступ персоналу, мають механічні щити огородження. Такими огородженнями оснащені всі сполучні напівмуфти електродвигунів і механізмів.

Всі гарячі частини устаткування, трубопроводи, баки доторкання до яких може викликати опік, мають теплову ізоляцію. Матеріал ізоляції підібраний так, щоб температура його поверхні не перевищувала 45 0С при температурі навколишнього повітря 25 0С [10]. Всі трубопроводи обладнані у верхній крапці воздухоуловителем, а в нижній й у застійних зонах - дренажними пристроями, з'єднаними безпосередньо з атмосферою.

Установлене на станції електроустаткування відповідає галузевим стандартам, СНиП і ПУЕ.

Питання електробезпеки

Проектування електроустановок здійснюється відповідно [2;5], будівництво й монтаж з дотриманням вимог [4], експлуатація відповідно [6].

На станції розміщене наступне устаткування;

електроспоживачі на напругу 380/220 В з мережею із глухозаземленою нейтраллю (двигуни засувок і т.ін.);

електродвигуни на напругу 6,3 кв із мережею із ізольованою нейтраллю (живильний електронасос).

По небезпеці електротравматизму станцію ставиться до 3 категорії приміщень (“особливо небезпечні”), тому що присутні два фактори небезпеки - струмопровідна підлога й можливість одночасного доторкання до корпуса й електроспоживачів металоконструкції, які мають контакт із землею.

Прийняте в проекті електротехнічне устаткування: апаратури, кабелі й керівництва, розподільні пристрої всіх видів і напруг по своїх номінальних параметрах задовольняє умовам роботи як при нормальних режимах, так і при коротких замиканнях, перенапругах, перевантаженнях.

Технічні рішення щодо запобігання електротравм від контакту з нормально струмовідними елементами обладнання

Забезпечено недоступність струмопровідних частин (застосована схована проводка, кабель прокладений у спеціальних ринвах).

Забезпечено ізолювання струмопровідних частин з використанням поліхлорвінілової й іншої ізоляції, опір якої не нижче 1кОм/В, передбачені постійний контроль і профілактика ізоляції.

Розподільні шафи, пускові пристрої й клемні коробки закритого типу (розміщаються в спеціальних кожухах) - для забезпечення недоступності неізольованих струмопровідних частин [2].

Пускові апаратури електродвигунів, витяжних вентиляторів установлені поза приміщенням парогенератора.

Електродвигуни технологічних механізмів керуються дистанційно із БЩУ.

Використовуються маленькі (знижені) напруги (мережа змінного й аварійного освітлення - 12 В, а також для переносного освітлення). Допускається освітлення усередині топок акумуляторними й батарейними ліхтарями. Для ручного електроінструмента й місцевого стаціонарного освітлення - 42В [6].

Світильники розташовані на висоті не менше 2,5 м над робочими місцями [6].

Напруга освітлювальної мережі приймається 220 В із заземленою нейтраллю.

В електроустановках забезпечена орієнтація за рахунок застосування знаків і міток. Всі струмопровідні частини обгороджені й вивішені плакати (“Стій! Напруга!”, “Не лізь, уб'є!”, “Не включати - працюють люди!”). Установлено блокування, які знімають напругу при знятті огороджень.

У парогенераторному відділенні зпроектований поперечний тунель для прокладки кабелів, на площадці димососів і вентиляторів, прокладка кабелів здійснюється в трубах [2].

Міри щодо запобігання електротравм при переході напруги на нормально неструмоведучі елементи електроустановок

Застосування захисних заземлень для усунення небезпеки при замиканні на корпус, шляхом зниження до безпечних значень струму, що проходить через людину. Захисне заземлення виконується навмисним електричним з'єднанням металевих частин електроустановки з “землею” чи еквівалентом. Заземленню підлягають всі електроустановки напругою > 380 В змінного й > 440 В постійного струму [19]. Воно передбачається для мереж з ізольованою нейтраллю до 1000 В й при будь-якій напрузі нейтралі з напругою вище 1000 В. Електродвигуни напругою 6,3 кв із живленням від мережі з ізольованою нейтраллю заземлюються за допомогою з/б фундаментів будинків і споруджень, металевих і з/б конструкцій, які утворюють безперервний електричний ланцюг по металу. У парогенераторному відділенні для заземлення використовується штучний контур заземлення.

Застосовується зануленння в трифазних чотирипровідних мережах, електроспоживачі на напругу 380/220 В з мереже із глухозаземленою нейтраллю, що перетворює пробій на корпус у коротке замикання фази, у результаті чого відпрацьовує захист й установка відключається від мережі.

У якості зануляючих провідників використають нульові робочі провідники, металеві труби електропроводки, металеві конструкції для прокладки кабелю.

Захисне занулення виконують при номінальній напрузі від 42 В до 380 В змінного струму, і від 110 В до 440 В постійного струму при роботах в умовах з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних роботах.

Згідно «Вказівкам по проектуванню блискавкозахисту» СН-305-77 від прямих ударів блискавки захищаються наступні об'єкти:

димар;

резервуари мазуту й масла;

Для захисту зазначених споруджень встановлюються безпосередньо на них (чи окремо розташованих) блискавкоприймачі, які з'єднуються з контурами заземлення.

Для блискавкозахисту інших будинків на їхню покрівлю накладається блискавкозахисна сітка з осередками 6х6 м, і виконуються спуски, які належать до загального контуру заземлення. Заземлюються також всі металеві баки й резервуари.

Для захисту від статичної електрики всі металеві підземні конструкції на введеннях у дома переварюються між собою й належать до контуру заземлення. Естакади трубопроводів заземлюються через кожні 250 м і на кінцях.

Обслуговуючий персонал забезпечується ізолюючими захисними засобами: гумові рукавички, коврики, інструмент із ізольованими ручками, покажчиками напруги, переносними заземленнями й т.ін.

Технічні рішення щодо гігієни праці та виробничої санітарії

Основні виробничі фактори, що визначають санітарно-гігієничні умови праці [8]:

1) мікроклімат;

2) склад повітря робочої зони;

3) виробниче освітлення;

4) виробничий шум;

5) виробничі вібрації.

Виробнича санітарія включає до себе питання з забезпечення здорових умов праці персоналу, чистоти повітря і робочої середи, зменшення шкідливого впливу виробничих шумів та випромінювань, створення комфортних умов для повноцінної праці людині.

Мікроклімат

Основними показниками повітря в робочій зоні виробничих приміщень є: температура, вологість і рухливість повітря. Оптимальні й припустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря встановлюється для робочої зони виробничих приміщень з обліком надлишка тепла, ваги виконуємої роботи та сезонів року. Усі три параметри повинні відповідати нормам: температура в холодний період року: а) оптимальна 26-280С ; б) припустима 25-320С.

У теплий період року: а) оптимальна 29-310С; б) припустима 26-350С.

Відносна вологість у холодний період року: а) оптимальна 40-60 %; б) припустима 75 %. У теплий період року відносна вологість: а) оптимальна 40-60 %; б) припустима 65 %.

Для приміщень другого контуру (машинного залу енергоблоку), розглянутих у даному дипломному проекті, характерні наступні несприятливі для організму людини явища.

Для захисту оператора від дії високих, а також і низьких температур, повинні передбачатися спеціальні будівельні заходи, обігрів, вентиляція приміщення та ін. Однак необхідно в усіх випадках старатися наблизитися до повної ізоляції оператора від впливу високих і низьких температур.

В приміщеннях пультів управління температура повинна бути не нижча +15оС і більше +23оС.

Комфортні умови для більшості людей визначаються температурою +21оС (фізіологічно нейтральна температура) при вологості повітря в межах 30 - 70%.

Вплив температури на організм, як правило, співвідноситься з впливом відносної вологості повітря.

Вологість повітря впливає головним чином на терморегуляцію організму. Особливо несприятливо впливає висока відносна вологість, яка перевищує 75% при температурі навколишнього середовища близько до +30оС і вище. В таких умовах віддача тепла з поверхні тіла дуже утруднена, що призводить до перегріву організму. Рідше в робочих умовах доводиться зустрічатися з пониженою відносною вологістю повітря.

Оптимальне значення відносної вологості повітря знаходиться в межах 40 - 60%.

Рух повітря має велике значення для теплорегуляції організму. При русі повітря (навіть при незмінній його температурі) різко збільшується віддача тепла з поверхні тіла шляхом конвекції, що понижує температуру шкіри.

Людина починає відчувати повітряні потоки при швидкості 0,25 м/с. Рекомендована швидкість повітря для приміщення пульта управління 0,25 -0,5 м/с.

Для вентиляції приміщень пультів управління застосовується переважно механічна вентиляція, основним елементом якої є витяжний вентилятор. Останнім часом дуже поширеним є кондиціонер, який охолоджує (підігріває) і вентилює повітря приміщення, очищуючи його від пилу і відбираючи вологу.

Склад повітря робочої зони

Прилади та методи виміру температури повітря робочої зони не повинні мати похибку більш + 0,5 оС та при вимірі вологості більш + 5 оС. Прилади й методи виміру рухливості повітря не повинні мати похибку більш + 0,1 м/с.

Для визначення змісту шкідливих речовин, добір проб повинний проводитися в зоні подиху при характерних виробничих умовах з обліком основних технологічних процесів, джерел виділення шкідливих речовин і функціонування технологічного устаткування. Протягом зміни повинна бути відібрана така кількість проб (але не менше п'яти), щоб було достатнім для достовірної гігієнічної характеристики стану повітряного середовища.

При періодичному санітарному контролі змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони допускається обмежуватися визначенням максимально-разової концентрації. Ступінь поглинання шкідливої речовини фільтром або поглиначем повинна бути не менше 95 % . Метод повинний забезпечувати виборче визначення - зміст шкідливої речовини у відібраній пробі повітря на рівні не більше 0,5 гранично-припустимой концентрації (ГПК). Тривалість добору проб при визначенні максимально-разової ГПК не повинна перевищувати 30 хв. Метод повинний забезпечувати визначення змісту шкідливих речовин у проточному повітрі на рівні 0,3 ГПК при необмеженому часі добору проби. Метод визначення повинний забезпечувати специфічне визначення змісту шкідливої речовини в пробі в присутності інших речовин, що знаходяться в цей час у повітрі робочої зони.

Результати визначення концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони приводяться до нормальних умов : t = 30 оС; Р = 760 мм.рт.ст. ; ц = 50 % .

Виробниче освітлення

Природнє освітлення

Відповідно до [10], природнє освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) - відношенням природної освітленості всередині приміщення до одночасно виміряного значення зовнішньої природної освітленості, створеної світлом всього небосхилу:

Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5%. Розраховується КПО за методикою, викладеною в СНиП П-4-79.

Штучне освітлення

В якості критерієв оцінки штучного освітлення прийняті [10]:

- освітленість Е, лк;

- показник дискомфорту М (для приміщень управління, конструкторських, проектних, научно-досліджувальних закладів та приміщень цивільних будинків);

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8