Міжнародний туризм: структура і роль у розвитку світової економічної системи

Міжнародний туризм: структура і роль у розвитку світової економічної системи

36

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Факультет економіки та менеджменту

(кафедра міжнародної економіки та економіки підприємства)

Ротар Світлана Володимирівна

Міжнародний туризм: структура і роль у розвитку світової економічної системи

Курсова робота з міжнародної економіки

(спеціальність 6.050103 - міжнародна економіка, 3 курс, група 931)

Науковий керівник:

Козменко В.М.

Чернівці - 2007

Вступ

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв'язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації.

Міжнародний туризм не тільки збільшує валютні надходження в країну, він забезпечує зайнятість населення, а також допомагає раціонально використовувати ресурси. Останнім часом міжнародний туризм надзвичайно швидко розвивається, поступаючись лише автомобільній та хімічній промисловості. Таким чином вивчення явища міжнародного туризму є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день.

Аспекти міжнародного туризму досліджували різні вчені. Можна виділити роботи А. Ліманського, Я. Ружковського, Д. Осипова, А.О. Александрової, О.В. Вавілової, М.Е. Немоляєвої, Л.Ф. Хадоркова, Г.А. Панирян та інших. Немоляєва М.Е. та Хадорков Л.Ф. свою монографію присвятили аналізу розвитку міжнародного туризму у СРСР. Г.А. Панирян роз'яснює методику формування ціни на міжнародному туристичному ринку, описує фактори, що на неї впливають, а також висвітлює основи міжнародного туристичного бізнесу. Д. Осипов торкається питання нових концепцій розвитку туризму. А.О. Александрова, О.В. Вавилова висвітлюють, головним чином, теорія міжнародного туризму як галузі економіки. Лише А. Ліманський та Я. Ружковський досліджують міжнародний туризм з точки зору його динаміки, факторів, особливостей та тенденцій. Проте всі ці автори досліджували явище міжнародного туризму під кутом зору певної нації, а це питання світовому масштабі майже не порушувалося. В Україні міжнародний туризм почав інтенсивно вивчатися тільки в останнє десятиліття. Все це й обумовило вибір мною цієї теми.

Мета цієї роботи - визначити роль міжнародного туризму у розвитку світової економічної системи; предмет дослідження - структура, вплив, а також особливості розвитку міжнародного туризму; об'єкт дослідження - міжнародний туризм.

Основні завдання роботи:

а) дослідити історію міжнародного туризму;

б) з'ясувати причини його розвитку і фактори привабливості окремих держав;

в) визначити його роль у розвитку як світового господарства, так і окремих країн;

г) виявити закономірності цього явища, його динаміку та тенденції в різних країнах;

д) зробити певні прогнози.

Розділ 1 Суть, історія розвитку, структура міжнародного туризму та його роль у розвитку світової економічної системи.

Міжнародний туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів, так як велика кількість людей відправлялися в подорожі з метою пізнання світу й відкриття нових територій, з торговельними, дипломатичними, військовими, релігійними й іншими місіями. Туристичні мандрівки потребували певних послуг з боку місцевого населення в плані розміщення, харчування й т.д. Історично першими підприємствами індустрії туризму стали таверни.

В античні часи основними мотивами подорожей були торгівля, освіта, паломництво, лікування. У Древній Греції зародилися й спортивні поїздки (Олімпійські ігри). Розвиток торгівлі призвів до масового будівництва доріг, постоялих дворів, таверн. Деякі постоялі двори по розкоші не відрізнялися від будинків багатих людей. Римська аристократія брала активну участь у рекреаційних подорожах - на свої вілли, до моря, у гори.

На сході в старі часи подорожували великими караванами на верблюдах. Ночували в наметах або в караван-сараях (постоялий двір із загоном для тварин). Рівень обслуговування був набагато вище, ніж у Європі через більш активну торгівлю.

У середні століття серед подорожей підсилився релігійний фактор - величезні маси людей спрямовувалися до християнських і мусульманських святинь. І тільки епоха Ренесансу послабила релігійні мотиви й підсилила індивідуальний характер і освітню спрямованість поїздок. Молоді люди нерідко відправлялися в тур по Європі перш ніж зайнятися професією. Європейське суспільство відпочивало на курортах Швейцарії, Німеччини, Австрії, Греції, Італії.

Зародження спеціалізованих підприємств з виробництва туристичних послуг (XIX століття) і швидкий розвиток індустрії туризму (до 80-х рр. XX століття) сприяли появі етапу масового туризму.

Революційний розвиток транспорту - поява пароплава, паровоза, розширення мережі доріг також зіграло важливу роль.

Перші висококласні готелі з'явилися в Німеччині й Швейцарії на початку XIX століття, у другій половині століття - створюються бюро подорожей, які організовували туристичні поїздки й реалізовували споживачеві.

У першій половині XX століття в Німеччині й СРСР стимулювався масовий відпочинок, спортивний туризм і військово-прикладні види спорту.

Після економічного спаду, пов'язаного з Другою світовою війною, почався новий етап. З 60-х років XX століття почався активний розвиток туристичних фірм, масового будівництва готелів і різного роду розважальних закладів. Європейський туризм був орієнтований на прийом американських туристів, а з 70-х років, розпочався ріст і виїзного туризму. В СРСР розвивалася мережа профспілкових лікувально-профілактичних і курортних установ, дитячий сезонний і спортивний туризм.

З 80-х років XX століття темпи росту туризму сповільнилися, а масовий туризм трансформувався в диференційований. Туризм стає стилем життя, підсилюється тенденція до розширення асортиментів послуг, появі нових об'єктів рекреації. Популярними стають індивідуальні тури, екологічний і спортивний туризм.

Туризм спочатку розглядався як подорож. Термін "туризм" в перекладі з французького означає прогулянка, поїздка. Проте з розвитком економіки, коли потреба в подорожах різко виросла, з'явилися виробники послуг для таких подорожей, туризм стає товаром. Як товар туризм реалізується в формі послуг (матеріальних і нематеріальних).

Туризму властиві економічні особливості:

1. Міжнародний туристичний обмін є обміном живими людьми. Туристичні послуги не можуть пересуватися за своїм покупцем, їх не можна зберігати. Ринок міжнародного туризму є ринком покупця.

2. Одною з характерних рис сучасного туризму являється його масовість. Масового характеру туризм набув у післявоєнні роки. З предмета розкоші він став потребою для більшості населення багатьох країн світу. Масовий попит на туристичні послуги породив масове туристичне виробництво. Формується міцна туристична індустрія зі своїми, індивідами, своїм продуктом, виробничим циклом, методами організації і управління виробництвом.

3. Туристичні послуги на світовому ринку виступають як "невидимий" товар, характерною рисою якого є те, що значна частина цих послуг робиться з мінімальними витратами на місці.

До факторів, що викликали бурхливий розвиток туризму в останні роки, можна віднести такі:

· ріст суспільного багатства і доходів населення;

· скорочення робочого часу і збільшення вільного часу;

· розширення використання транспорту для туристичних поїздок (авіаційного, автомобільного та ін.);

· удосконалювання усіх видів транспорту удешевило поїздки;

· розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій;

· збільшення числа найманих робітників та службовців у розвитих країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня;

· ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей;

· істотні зрушення в структурі духовних цінностей;

· туристичний бізнес захоплює підприємців по багатьох причинах (невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності і мінімальний період окупності витрат).

Туризм - це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. За призначенням і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурсний) і самодіяльний.

При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування і екскурсовод.

При самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.

На даний час туризм класифікується:

1. за цілями: маршрутно-пізнавальний; спортивно-оздоровчий; самодіяльний, у тому числі з активними способами пересування; діловий і конгрес-туризм; курортний, лікувальний; гірськолижний; фестивальний; мисливський; екологічний; шоп-туризм; релігійний; навчальний і ін.;

2. за ступенем мобільності: пересувний; стаціонарний; змішаний;

3. за формою участі: індивідуальний; груповий; сімейний;

4. за віком: зрілий; молодіжний; дитячий; змішаний;

5. за тривалістю: одноденний; багатоденний; транзитний;

6. за видом використовуваного транспорту: автомобільний; залізничний; авіаційний; водний; велосипедний; кінний; комбінований;

7. за сезонністю: активний туристський сезон, міжсезон (напівсезон), несезон;

8. за географічним складом: міжконтинентальний; міжнародний (міжрегіональний); регіональний; місцевий; прикордонний;

9. за способом пересування: пішохідний; з використанням традиційних транспортних засобів; з використанням екзотичних видів транспорту (канатна дорога, фунікулер, дирижабль, повітряна куля, дельтаплан).

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості.

Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання. Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу.

За даними звіту Міжнародної ради з подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council), 2004 р. у сфері подорожей і туризму безпосередньо працювало майже 73,7 млн осіб, або 2,8% зайнятих у світовому господарстві, а у суміжних з туризмом галузях -- ще близько 215 млн осіб (8,1% працездатного населення планети). За кількістю зайнятих тут лідирують Китай, Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6% працездатного населення Землі.[18]

Міжнародний туризм являється активним джерелом надходжень іноземної валюти. Наприклад, велика частина доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг складає: в Іспанії -- 35%, Австралії і Греції - по 36%, Швейцарії - 12%, Італії - 11%, Португалії - 21% і на Кіпрі - 52%. В більшості країн, що розвиваються, на долю іноземного туризму припадає 10-15% доходів від експорту товарів і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вище, наприклад, в Колумбії він складає 20%, Ямайці - 30%, Панамі -55% і на Гаїті -73%.[18]

2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.

Так у таких країнах, як Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія туризм являється одною з пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 15-35%.[18]

3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання і т.д.

4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації.

5. Часто завдяки міжнародному туризму у віддалених територій з'являється стимул до розвитку. Зокрема, там відроджуються забуті ремесла й окремі галузі народної творчості.

6. Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання рекреаційних ресурсів. Таким чином, іноземний турист платить за туристичні послуги, при цьому не вивозячи рекреаційні ресурси за межі країни. Країна отримує прибутки, зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності.

7. Для деяких слаборозвинутих країн туризм є єдиним рушієм економічного зростання. Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та Маврикій - це ті країни, уряди яких стимулюють розвиток туристичної галузі, так як туризм - це єдине джерело надходження капіталу, та іноземних інвестицій.

Проте індустрія туризму несе з собою і певні небезпеки:

1. Екологічні небезпеки. Насамперед туризм впливає на навколишнє середовище надмірною концентрацією виробництва й людей у туристичних центрах, освоює раніше що не використовувалися природні комплекси й підсилює вплив інших галузей (сільське господарство, будівництво, лісозаготівлі, мисливські промисли).

2. Втрата культурних цінностей. Комерціалізація життя й розвиток туризму в окремих регіонах приводить до знецінення традицій і падіння престижу національних культур. Особливу заклопотаність у світової громадськості викликає секс-туризм і вивіз туристами витворів мистецтв.

3. Негативний вплив навколишнього середовища. Природне середовище постійно загрожує людині різними стихійними лихами. Соціальне середовище має такі проблеми як епідемії, Віл-Інфекції, злочинність, поширення наркотиків, насильство, тероризм, піратство, військові ускладнення. Щорічно порядку 30 держав відносять до числа несприятливих для туризму.

4. Техногенні небезпеки. Одними із самих серйозних ризиків у туризмі залишаються транспортні події, аварії і катастрофи. Багато проблем створюють великі аварії на атомних електростанціях, хімічних комбінатах, військових об'єктах. Аварії й пожежі на об'єктах туріндустрії щорічно призводять до травм і смертельних випадків серед туристів.

5. Міжнародний туризм може призвести також і до відпливу валюти за кордон. З такою ситуацією зіштовхнулася низка країн, що розвиваються, які змушені купувати за кордоном продукти і товари для іноземних туристів та необхідне для інфраструктури туризму обладнання. Має місце і "демонстраційний ефект" міжнародного туризму - іноземні туристи під час своїх поїздок демонструють зарубіжні товари, що викликає зростання місцевого попиту на них.

Таким чином, туризм - це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. За призначенням і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурсний) і самодіяльний.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни: туризм розширює внески в платіжний баланс країни, забезпечує зайнятість населення, сприяє диверсифікації економіки, а також раціональному використанню рекреаційних ресурсів.

Проте індустрія туризму несе з собою і певні небезпеки: відплив валюти за кордон, екологічні і техногенні небезпеки; втрата культурних цінностей.

Розділ 2 Сучасна динаміка розвитку міжнародного туризму

В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, а також одну з форм міжнародної торгівлі послугами, які найдинамічніше розвиваються. В цілому обсяги валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 роки виросли в 144 рази. Так, якщо в 1950 р. кількість туристів у всьому світі складала 25 млн., а обіг туріндустрії - 2,1 млрд. дол., то в 1995 р., згідно даних Всесвітньої організації туризму, ці показники перевищили 400 млн. і 372,6 млрд .дол. США. До початку 90-х років частка туризму вже склала більше 10% світової торгівлі товарами й послугами, що дозволило йому зайняти третє місце після експорту нафти і автомобілів, а до 2010 р. туризм повинен вийти на перше місце.[22]

Сьогодні найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку, менше 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті. [17]

Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, реципієнтами (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Міжнародний туризм розвивається нерівномірно не лише в окремих регіонах, а й у межах певного регіону планети, що зумовлено ступенем розвитку туристичної інфраструктури, віддаленістю території та іншими чинниками. В цій роботі фактори привабливості для туристів окремих регіонів світу подані в Додатку 1, а фактори привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів у Додатку 2.

Взявши до уваги показники надходження від міжнародного туризму за період 1997-2003 р., можна виділити 10 країн з найбільшими прибутками (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Країни з найвищими показниками

грошових надходжень від міжнародного туризму

(у млн. дол. США)

	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
США	73,400	71,325	74,801	82,400	71,893	66,547	65,054
Іспанія	26,700	29,839	32,497	31,454	32,873	33,609	41,708
Франція	28,000	29,931	31,507	30,754	29,978	32,329	36,347
Італія	29,700	29,866	28,359	27,500	25,796	26,915	31,286
Німеччина	16,700	17,911	17,225	18,479	18,422	19,158	22,829
Великобританія	20,000	20,985	20,221	19,374	16,276	17,591	19,511
Китай	12,100	12,602	14,099	16,224	17,792	20,385	17,406
Австрія	11,100	11,276	11,035	9,931	10,118	11,237	14,068
Туреччина	8,100	7,809	5,203	7,636	10,067	11,901	13,203
Греція	5,200	6,188	8,783	9,221	9,447	9,741	10,629
в середньому:	23,100	23,773	24,373	25,297	24,266	24,941	27,204

Страницы: 1, 2, 3