Розслідування крадіжок державного та громадського майна

їхні місцеві органи, а також виконавчі комітети місцевих Рад повинні

періодично проводити документальні ревізії (планові і позапланові) в

підпорядкованих їм установах і підприємствах. Такий же порядок існує в

кооперативних організаціях і колгоспах, де з цією метою створюються

ревізійні комісії. Окрім ревізії для встановлення наявності майна і його

відповідності книжковим надлишкам частіше повинні проводитися

інвентаризації (без глибокої перевірки документів).

Окрім відомчих ревізій можуть проводитись ревізії іншими організаціями,

що мають на це право (контрольно-ревізійним управлінням Міністерства

Фінансів, банком, що відпускають грошові засоби, органами народного

контролю і ін.).

Успішність розслідування в значній мірі залежить від того, наскільки

своєчасно передані в слідчі органи матеріали про виявлені факти, що містять

ознаки розкрадення. У випадку виявлення ознак розкрадення або інших

злочинів організація, яка проводила перевірку, зобов'язана, як правило, в 5-

денний термін по її закінченні передати матеріали в прокуратуру або органи

Міністерства внутрішніх дів. В цих матеріалах повинні міститися повні і

точні відомості про те, в який організації, ким і коли виявлені факти, що

містять ознаки злочину, в чому вони полягають, до якого періоду часу

відносяться, якими даними підтверджуються.

Аналізуючи означені матеріали, слідчий повинен звернути увагу: а) чи

проведена перевірка уповноваженими на те особами з участю компетентних

фахівців (бухгалтерів, якщо перевірка стосувалася обліку; інженерів, якщо

перевірці піддані виробничі процеси, і т.д.); б) чи дотриманий порядок

перевірки, встановлений для даної галузі господарства (з ним треба

попередно ознайомитися), зокрема, чи виявилась наявність майна шляхом

зняття надлишку обов'язково в натурі, чи дотримувалися правил відбору

взірців і т.д.; в) чи розглянутий матеріал перевірки керівниками

відповідної організації і який їхній висновок з цього приводу; г) чи є

належний повний обсяг матеріалів (документи повинні бути додані в

оригіналах); д) які пояснення дані особами, відповідальними за виявлені

факти (цих осіб слід притягти до участі в перевірці, але якщо вони не

приймали участь, те до матеріалів повинні бути додані довідки про виклик їх

і причини нез'явлення), та висновок по цим поясненнях, що дав ревізор.

У випадку неправильного оформлення матеріалів вони можуть бути

повернуті в ту організацію, яка їх прислала для приведення| в порядок

(зрозуміло, що це не повинно бути розтлумачене як відмова від порушення

кримінальної справи, що могла б залишити злочинців безкарними). За

наявності в отриманих матеріалах можливих ознак розкрадання або інших

злочинів слід негайно порушити кримінальну справу і почати розслідування.

Якщо необхідно перевірити, уточнити або доповнити відомості, що

надійшли для грунтовного вирішення питання про порушення кримінальної

справи, можна витребувати додаткові документи, усні чи письмові пояснення

від ревізорів, бухгалтерів, керівників організації та інших осіб, доручити

провести додаткову ревізію або іншу перевірку і т.д. Можна ознайомитися на

місці з станом обліку і звітністю, системою контролю, виробничим процесом,

в деяких випадках провести огляд місця події до порушення кримінальної

справи.

3. Типові слідчі ситуації

Вивчення справ про організовані розкрадання, вчинених службовими

особами, свідчить про те, що найбільш складні з них вчиняються засобами, що

не викликають нестачі і не знаходять прямого відображення на балансі

відповідних організацій. Це обумовлюється тим, що вчинення їх найчастіше на

виробництві і в торгівлі пов'язане із створенням залишків (неврахованих

резервів) майна. На виробництві передусім створюються невраховані залишки

сировини і напівфабрикатів. Згодом з них виробляється необлікована готова

продукція, що розкрадається. Але викрадення її можливе і без наступної

переробки.

Залишки сировини і матеріалів можуть створюватися в цехах, пунктах,

відділеннях і складах при прийманні сировини і матеріалів, а також в

процесі виробництва. З метою створення резервів для розкрадання на

промислових підприємствах може застосовуватися фальсифікація якісних

показників сировини під час приймання від постачальників. Невраховані

резерви для розкрадання створюються також шляхом фальсифікації в документах

даних про вагу і кількість сировини, прийнятої на підприємство.

Факти фальсифікації даних про якісні і кількісні показники сировини при

її прийнятті на промислове підприємство виявляються при зіставленні цих

даних по документах підприємства (наприклад, приймальні квитанції,

накладні) і по документам постачальників (транспортні накладні і т.д.). З

приводу виявлених протиріч в зазначених документах допитуються особи, що

мають відношення до визначення кількості і якості сировини в організаціях

постачальників.

З метою створення неврахованих резервів практикується також неправильне

оприбуткування сировини при прийнятті його від транспортної організації.

Для виявлення цього зіставляються відомості про найменування сировини, що

надійшла, її кількість і сорт, що містяться в залізничній накладній,

дорожій відомості і в картках кількісного обліку складу підприємства.

Відомості про невраховані залишки сировини на складі підприємства

слідчий встановлює шляхом перевірки відповідності кількості і якості

фактично відпущеної у виробництво сировини за даними офіційних документів.

Невраховані резерви сировини можуть створюватися в процесі виробництва

шляхом списання його у видаток в більшій кількості, ніж фактично

витрачається.

Важливі докази слідчий одержує в результаті: оглядів, обшуків,

інвентаризації, які проводяться у виробничих приміщеннях, шляхом яких

виявляється невраховане майно; всебічне дослідження документів, що

відображають норми видатку сировини і напівфабрикатів, з допомогою експерта-

технолога, а в деяких випадках і товарознавця; допитів свідків, пов'язаних

з одержанням і видатком сировини, її списанням на витрати, випуском готової

продукції, затвердженням норм витрат і матеріалів; допитів осіб, що

підозрюються і обвинувачених.

Для встановлення кількості сировини, дійсно використаної при

виробництві продукції, важливе значення має технологічна експертиза готової

продукції і сировини.

При розслідуванні обов'язково потрібно досліджувати якість готової

продукції, бо заміна одних компонентів іншими, недостача сировини

призводять до погіршення якості готової продукції.

Для створення необлікованих залишків, а також для «ліквідації» недостач

злочинці використають недовантаження продукції споживачам. При цьому в

документах завищуються дані про кількість і вагу майна, що відправляється.

Встановити подібні факти можливо шляхом несподіваної для підозрюваних

перевірки будь-якої партії відправленої продукції.

Істотну роль грає аналіз і перевірка документів, що стосуються

рекламації споживачів.

Велике значення має відновлення відомостей про кількість оприбуткованих

облічених виробів за даними документів, що відображають виконання

різноманітних виробничих операцій. Воно здійснюється з допомогою ревізорів

або експертів-бухгалтерів. В результаті цього може бути виявлено, що певних

операцій виконано більше, ніж вимагалося для виготовлення обліченої

продукції.

Виготовлення необлікованих виробів в позаурочний час виявляється шляхом

допиту робітників фабрики, і передусім робітників тих спеціальностей, без

яких неможливо виготовити ці вироби. Важливе значення для встановлення

фактичної кількості продукції, виготовленої робітниками підприємства, має

дослідження матеріалів, пов'язаних з оплатою їхньої праці.

Неврахована продукція в значних розмірах реалізується в основному через

торговельну мережу рядом способів, з яких найчастіше застосовуються

наступні:

а) необлікована продукція вивозиться разом з продукцією, що офіційно

реалізується, згідно з накладною, в якій вказується вся фактична продукція,

яка вивозиться; в подальшому ця накладна замінюється іншою. В останній

вказується лише облікована продукція, і на неї виставляється рахунок. Такий

засіб практикується у випадках, коли реалізується продукція підприємств, в

які бланки накладних не є документами суворої звітності.

б) на час провезення необлікованої продукції виписуються особливі

документи, що після доставки виробів в організацію ,що торгує знищуються

без їхньої заміни (при таких же бланках накладних).

в) там, де введені спеціальні бланки накладних (бланки суворої

звітності), необлікована продукція вивозиться так само, як і в першому

випадку. Але в наступному накладна не замінюється, а в всіх її примірники

вносяться необхідні зміни: кількість доставленої в торговельну мережу

продукції зменшується до кількості офіційно направленої, і тільки на цю

кількість виставляється рахунок.

г) в торговельну мережу продукція рушає згідно з накладною, виписаною

на фальшивому бланку. Фальшиві бланки, які мають всі реквізити дійсних,

злочинцям вдається інколи замовити в друкарні, з робітниками якої вони

встановлюють злочинні зв'язки. В таких випадках з накладними в подальшому

поступають так само, як і в перших двох випадках.

д) по одній і тій самій накладній в торговельну точку продукція

привозиться двічі: спочатку та, яку торговельна точка одержує офіційно, а

після цього неврахована. При перевезенні наступної партії в накладній

виправляється запис про час вивозу продукції, інколи ця графа взагалі не

заповнюється.

е) вивіз необлікованої продукції здійснюється згідно з накладною. Але

після доставки її в торговельну точку товар не оприходується, а накладна

вертається на склад підприємства. Завідуючий складом - учасник злочинної

групи на всіх примірниках накладної робить позначку про її анулювання або

при співучасті інших злочинців складає акт з вказівкою в ньому вигаданих

причин недійсності накладної (наприклад, псування накладної, відмова

торговельних робітників прийняти вже виписаний згідно з накладною товар).

ж) після завозу товару робітники організації, що торгує спрямовують на

підприємство лист про повернення його зважаючи на недоброякісність,

необхідність різноманітних доробок. Комерційний директор, начальник відділу

постачань і збуту або інші компетентні особи виробничого підприємства, що

можуть і не бути учасниками розкрадення, пропонують завідуючому складом

прийняти повернену продукцію. Слідом за цим робітники організації, що

торгує виписують безтоварну накладну на повернення готової продукції, де

вона фіктивно оприходується. В подальшому підприємство вторинно відпускає

готову продукцію організації, що торгує взамін немовби поверненій.

з) необлікована продукція з підприємства вивозиться без документів. При

викритті цього відсутність документів звичайно пояснюється різноманітними

технічними помилками.

Виявлення фактів реалізації продукції через роздрібні організації, що

торгують багато в чому залежить від ретельного дослідження накладних шляхом

їх огляду, виявлення підозрілих накладних і направлення їх на

криміналістичну експертизу.

Збут викрадених необлікованих виробів може бути встановлений також і

шляхом дослідження офіційних документів і неофіційних записів, що

відображають діяльність організацій, що торгують.

В поле зору слідчого повинні бути документи організації, що торгує по

перевезенню і оприбуткуванню товару, що надійшли, по їхній реалізації,

звітні і по обліку фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей

(інвентаризаційна відомість).

Для виявлення фактів збуту через крамницю необлікованої продукції може

бути застосований засіб контрольного звірення фактичних залишків товару

крамниці з даними попередньої інвентаризації, надходженням та

документованим видатком цих товарів.

Потрібно мати на увазі, що одержання в крамниці грошей від покупців

через касовий апарат не виключає вилучення їх злочинцями.

Великі суми можуть вилучатися з каси з приховуванням цього шляхом

механічного зменшення показника, що підсумовує грошовий лічильник. Це

досягається злочинцями різноманітними шляхами, зокрема шляхом зіставлення

даних книги касира-оператора торговельного підприємства з даними касових

чеків і контрольних лєнт касового апарату.

Особливе значення має дослідження неофіційних записів виявлених при

обшуку у робітників роздрібної організації, що торгує, бо продавці звичайно

особисто для себе обраховують продані і отримані для реалізації товари.

Комплексне дослідження документів, розрахункових реєстрів виробничого

підприємства і організації, що торгує відображає збут готової продукції,

доповнює ізольований їхній аналіз. Дослідження, зокрема, проводиться з

метою виявлення виправлень рахунків в документах та реєстрах, що

заповнюються в різний час, з приводу різноманітних взаємопов'язаних

операцій.

Окрім участі в розкраданнях, які проявляються в реалізації

необлікованих залишків матеріальних цінностей, що створюються на

виробництві, деякі робітники торгівлі вчиняють розкрадання шляхом створення

залишків безпосередно в торговельних підприємствах. При цьому викрадаються

безпосередно матеріальні цінності, але найчастіше готівкові гроші.

Найбільш розповсюджені наступні шляхи створення необлікованих залишків.

По підроблених актах на псування, бій, уцінку товарів та інші втрати

списуються товари, які фактично реалізуються, а виторгувані за них гроші

привласнюються. Зокрема, цей засіб найбільш часто застосовується при

реалізації продуктів на комісійних засадах.

При черговому зниженні цін інколи складаються підроблені акти, в яких

фіктивно вказується товар, фактично реалізований, а гроші на суму різниці,

зміненої в підроблених актах, привласнюються; особливо розповсюджений цей

спосіб розкрадання при сезонних переоцінках овочів і фруктів.

Найчастіше застосовується обман споживача в формі обважування,

обмірювання, завищення цін.

Не оприходується частина поступленого товару, що в багатьох випадках

супроводжується укладанням підроблених документів.

В добре обладнаних торговельних приміщеннях, де норми природних втрат

фактично менші від встановлених, провадять списання по максимально

допустимих нормах, а залишки, які утворюються внаслідок цього не

оприходуються.

Інколи використовується різниця між оптовими і роздрібними цінами.

Списується в оптовий продаж завищена кількість товару, що фактично

реалізуються по більш високих роздрібних цінах.

Нерідко використовується різниця в цінах на товар одного і того же

найменування в залежності від сорту, виробника, артикулу, різниці між

міськими і сільськими цінами. В останньому випадку завищується кількість

товару, немовби проданих в міській місцевості, і занижується кількість

фактично проданих товарів в сільській місцевості (де ціни вищі).

При відпущенні затаренного товару в накладну вносяться додатково

вартість тари в тих випадках, коли вона вже входить у вартість продуктів,

що відпускаються.

В результаті змовлення з робітниками установ і підприємств складаються

підроблені документи про фіктивний продаж роздрібних товарів, за які гроші

перераховуються в торговельне підприємство і привласнюються. (У відповідних

установах, підприємствах фіктивне набуття товару в свою чергу маскується

шляхом укладення різноманітних підроблених документів.)

При розслідуванні розкрадань, що вчиняються в торгівлі шляхом створення

неврахованих залишків, важливу роль грають допити осіб, що мають відношення

до описаних злочинних операцій, а також обізнаних в образі життя

пітозрюваних. При цьому призначаються також ревізії, експертизи (в першу

чергу товарознавчіі бухгалтерські) і головним чином проводиться дослідження

документів, як безпосередно слідчим, так і відповідними фахівцями.

Найважливіше значення має аналіз ведення облікових документів. При

цьому важливе значення має не тільки система бухгалтерського обліку,

існуюча в даній організації, але і система документування торговельних

операцій.

4. Побудова слідчих версій та планування розслідування крадіжок,

скоєних службовими особами

Розслідування крадіжок, вчинених з використанням службового положення,

в більшості випадків здійснюється по наступній типовій схемі:

а) перевірка вірогідності і уточнення фактичних даних, що стали

підставою для порушення кримінальної справи (підробки документів, наявності

нестачі або неврахованих залишків, незаконності розпорядження про видачу

майна і т.д.);

б) встановлення безпосередніх причин цих фактичних даних та з'ясування

інших обставин (причин і обставин утворення нестачі або залишків і їхні

викриття; засобів підробки документів і обставин їхнього виявлення,

прийомів використання їх для досягнення злочинної мети; обставин

використання документів про незаконну видачу майна і їхні викриття і т.д.);

в) побудова версій про невиясненні обставини;

г) побудова версій про винних осіб, мотиви і мету їхніх дій і т.д.

В результаті первісних дій звичайно вдається уточнити і доповнити

фактичні дані, що є при порушенні кримінальної справи, перевірити їхню

вірогідність, зібрати достатньо просторий доказовий матеріал, що дозволить

сконструювати більш-менш вичерпне коло версій і скласти розвернутий план

розслідування.

Якщо діло виникло в зв'язку з нестачею матеріальних цінностей, відразу

ж виявленої або виявленої в результаті приведення в порядок прихідно-

розхідних документів і облікових записів, то слід мати на увазі, що нестача

майна сама по собі не є підставою для визнання матеріально-відповідальної

особи винним в розкраданні, бо вона може бути результатом інших причин.

З приводу викриття нестачі майна (грошей, товару і т.д.) можуть

виникнути наступні версії:

1) вчинене розкрадення матеріально-відповідальною особою (одним або з

співучасниками);

2) вчинене розкрадення іншими особами (рядовими робітниками даної

організації або сторонніми особами);

3) нестача виявилася результатом недбалого відношення матеріально-

відповідальної особи до своїх обов'язків (недодержання товару, помилкове

зайве відпущення, втрата документів і т.п.) або його посадового

зловживання;

4) нестача виникло в результаті об'єктивних причин ( ненормальні умови

зберігання товару, псування від стихійних явищ і т.п.).

Звичайно, немає потреби в кожному випадку, висувати і перевіряти всі ці

версії. Наприклад, якщо будуть відстуні дані про ненормальні умови

зберігання товару і матеріально-відповідальна особа не посилається на них,

то немає потреби спеціально висувати таку версію. У випадках особливо

великої нестачі (якщо вона не має свого ймовірного пояснення) є підстави

для версії, що матеріально-відповідальна особа вчинила розкрадання, бо воно

має відносно легку можливість для цього, і такі випадки нерідко бувають на

практиці (версія по аналогії), або відбувся інший злочин, що вимагає

розслідування.

Підлягають обов'язковому висуванню і перевірці також версії, що

випливають з пояснень особи, відповідального за майно, якого не вистачає.

По версії про розкрадання, вчинене матеріально-відповідальною особою,

можливі головним чином такі наслідки: а) винесення валіз, пакунків і інших

речей з крамниці, вивезення без документів, продаж товару з підсобного

приміщення і привласнення отриманих за нього грошей, зберігання і продаж

товару вдома; б) вилучення товару для себе через підставних осіб,

перебування у внутрішніх приміщеннях крамниці або складу підозрілих осіб,

передача їм будь-яких пакунків, торб і т.п., відпущення товару в кількості,

що перевищує суму чеку; в) фактичне одержання товару в кількості, меншій

ніж зазначена в накладній (в організації, що відпустила товар, утвориться в

такому випадку неврахований залишок, що буде реалізований, а гроші поділені

між співучасниками), відпущення товару в більшій кількості, ніж значиться в

накладній (неврахований лишок буде викрадений в організації, що отримала

товар), відсторонення інших робітників крамниці від участі в одержанні і

відпущенні товару; г) спосіб життя не по засобах, набуття цінних речей на

засоби з невідомих джерел, зв'язки з підозрілими особами і т.д.); д)

підроблені документи, які оформлюють операції з товаром (треба мати на

увазі, що матеріально-відповідальна особа, що вчиняє систематичні

розкрадання, рідко втримується від використання будь-яких комбінацій з

документами для маскування розкрадання, що може виявитися більшого розміру,

ніж виявлена нестача); е) недобросовісна і викликаюча підозру діяльність в

минулому (викриття у цієї особи нестач і різноманітних порушень, спроби з

його сторони обманути ревізорів і т.п.); ж) довірливе зізнання у вчиненому

розкраданні, зроблене будь-кому зі своїх друзів, близьких; з) інші докази

поведінки.

Розслідування повинно виявити, чи є в дійсності ці наслідки (в тій або

іншій сукупності) і в залежності від цього версія підтвердиться або

відпадє. Аналогічним шляхом перевіряються і інші версії. Зрозуміло,

встановлення істини виявляється значно ближче, якщо винний став на шлях

щиросердечного зізнання.

У випадку замаскованих розкрадань теж повинна бути в кінцевому

результаті нестача, рівна викраденому майну, але виявити її буває нелегко

(якщо привласнений неврахований залишок, то потрібно виходити з того, що

незалежно від засобу його створення він повинен бути оприходуваний).

Підробка документів - найбільш часто застосовуваний засіб маскування

розкрадень.

Викриття підробок не звільняє слідчого від обов'язку довести незаконне

звернення майна в свою власність, бо підробка може бути пояснена іншими

причинами, наприклад покриттям нестачі, що утворилася в результаті помилки

при прийомі або поданні цінностей, недбалого відношення до схоронності

майна. Тим не менше встановлення підробки документів має велике значення,

бо він сам по собі є посадовим злочином, а разом з іншими доказами може

свідчити про розкрадання і його винуватця.

З приводу винуватців підробки документів і їхнє використання можуть

бути наступні версії: а) винуватцем є особа, в безпосередньому веденні

якого знаходиться майно, яке виявилось поза обліком; б) винуватцями є

зазначена вище особа і інші особи, без участі яких використання підроблених

документів в даних умовах неможливе або участь яких полегшує таке

використання.

Інколи розтрата маскується інсценуванням крадіжки або пожежею, щоб в

першому випадку «списати» нестачу на злодія, в другому - на випадковий збіг

обставин або стихійне явище. Тому у випадках пожежі або заяви про крадіжку

майна з крамниці, складу і т.д. Необхідно за наявності підстав висунути і

перевірити версію про розтрату, вчиненою матеріально-відповідальною особою.

Ознакою можливої розтрати є в ряді випадків неврахований залишок майна,

оскільки він може бути створений з метою привласнення. Разом з тим залишок

майна може виявитися результатом дій, направлених на покриття нестачі, що

утворилася раніше або на створення резерву у випадку можливої нестачі.

Залишок може утворитися і по випадковій причині, наприклад, при помилці у

відпущенні або одержанні товару.

Про навмисне створення залишків можуть свідчити тривале їхнє

неоприходування, велика кількість, що не могла залишитися непоміченою,

систематичне утворення залишків і інші обставини. У випадках, коли

невраховані залишки створюються у виробничих умовах, їхні причини, механізм

утворення можуть бути виявлені в самих виробах (недостача сировини,

використання сировини заниженої якості, маркування менших розмірів більшими

і т.д.), у виробничій документації і т.п. Інколи залишки, що утворюються у

виробничих умовах, використовуються для виготовлення неврахованої

продукції, що збувається через крамниці. В таких випадках продукція

вивозиться, але в крамниці не оприходується з тим, щоб створити можливість

привласнення виручки (продаж здійснюється поза касою або в механізмі каси

зменшується сума виручки), а накладна знищується.

Створення залишків в торговельних підприємствах і підприємствах

суспільного споживання шляхом обману споживачів звичайно не відображається

в документах, окрім деяких випадків, коли, наприклад, в цінниках вказується

неправильна ціна товару або використовуються касові апарати для зниження

суми виручки або складаються фіктивні акти на списання продуктів або іншого

товару. Про розкрадення такого роду можна судити по неправильним вагах,

гирях та інших вимірювальних приладах, по фактах відкриття неврахованих

залишків і їхнього привласнення (вивіз, викриття вдома, продаж поза

крамницею і т.п.), за даними контрольних закупів, по показах свідків

покупців.

При розслідуванні розкрадання шляхом зловживання службовим становищем

факти незаконного одержання майна особою, яка має право на розпорядження

цим майном (під виглядом премії, понаднормові, відшкодування

відряджувальних та інших видатків і т.п.), і незаконної видачі майна іншій

особі з корисливою метою достатньо чітко вказують на винного.

Список літератури:

1. Криминалистика М.,1973

2. Кримилистика Под ред. проф.И.Ф.Пантилеева//М.,1984

3. Луцик А. Розслідування кримінальних справ про розкрадання, вчинювані

при заготівлі сільгосппродукції // Рад.право. 1987.№7

4. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений.

Учеб.пособие.Киев,1988

5. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и

общественного имущества. Харьков, 1987.

6. Суетов В.П. Основі расследования хищений. М.,1977

Страницы: 1, 2