Удосконалення обліку аналізу і контролю в системі управління витратами торгового підприємства

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ	НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ	ПЛАНОВО-РЕГУЛЮЮЧІ ДОКУМЕНТИ	ПЕРВИННІ ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ	БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ КОНТРОЛЮ

ОРАНОЛЕПТИЧНІ	РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНІ	ДОКУМЕНТАЛЬНІ
ІНВЕНТАРИ-ЗАЦІЯ	ВИБІРКОВІ І СУЦІЛЬНІ СПОСТЕРЕ-ЖЕННЯ	СЛУЖБОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ	ЕКОНОМІЧ-НИЙ АНАЛІЗ	АНАЛІТИЧНІ РОЗРАХУНКИ	ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧ-НІ МЕТОДИ	ІНФОРМА-ЦІЙНЕ МОДЕЛЮ-ВАННЯ	НОРМАТИВ-НО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮ-ВАННЯ	ДОСЛІДЖЕН-НЯ ДОКУМЕНТІВ

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ

ХРОНОЛОГІЧНЕ ГРУПУВАННЯ НЕДОЛІКІВ	СИСТЕМАТИЗО-ВАНЕ ГРУПУВАННЯ НЕДОЛІКІВ	ХРОНОЛОГІЧНО-СИСТЕМАТИЗО-ВАНЕ ГРУПУВАННЯ НЕДОЛІКІВ	АНАЛІТИЧНЕ ГРУПУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ	СИСТЕМАТИЗО-ВАНЕ ГРУПУВАННЯ НЕДОЛІКІВ У ВИСНОВКУ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЮ	ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНТРОЛЮ	КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ПРИЙНЯТИХ РІШЕНЬ

Рис. 4.1.1. Типова модель стандарту поточного контролю витрат торговельного підприємства

В процесі поточного контролю правильність і повнота відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку, а також розмежування їх між звітними періодами перевіряється розрахунково-аналітичними методичними прийомами. Передусім, складається розрахунок витрат на залишок товарів. На підставі цього розрахунку встановлюється, чи не було випадків завищення або заниження суми витрат на залишок товарів з метою викривлення фінансових результатів від незаконного одержання премій або завищення відрахувань у фонди економічного стимулювання. Аналогічно перевіряється списання витрат майбутніх періодів.

Звертається увага також при проведенні поточного контролю на перевірку витрат та втрат, планування по яким не здійснюється, але вони входять до складу витрат.

Недоліки, виявленні у процесі контролю витрат торговельного підприємства, групуються по їх однорідності у відомостях і аналітичних таблицях з метою прийняття керівництвом підприємства управлінських рішень по усуненню виявлених недоліків і контролю за їх виконанням.

4.2. Система економічних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу

В умовах встановлення і розвитку ринкової економіки, ускладнення організаційних форм сучасного бізнесу аналіз господарської діяльності підприємств і організацій набуває особливо важливого значення. Дані поточного обліку і звітності не можуть дати вичерпну відповідь на запитання баготочисленних користувачів ділової інформації. Ці дані повинні бути оброблені за допомогою спеціальних прийомів, що використовуються в аналізі, щоб можна було отримати всебічну інформацію про фінансово-майновий стан підприємства, яка дозволяє керівництву приймати економічно обгрунтовані управлінські рішення. Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів облікової і звітної інформації. Ними є не тільки робітники управління, пов'язані з підприємництвом, але й інші користувачі, які не працюють на даному підприємстві, але мають прямий фінансовий інтерес.

Будь-яка цілеспрямована діяльність потребує певних обмежень і передбачає визначення суб'єктів, мети та завдань, вирішення яких є умовою досягнення мети діяльності, формування інформаційної бази та методів і прийомів, за допомогою яких передбачається вирішити поставлені завдання.

Одним із способів формалізації аналізу витрат торговельного підприємства є розробка організаційно-інформаційної моделі, яка поєднує дві основні складові економічного аналізу: організаційну та інформаційну. Організаційні питання, які вирішуються на рівні розробки моделі аналізу витрат, стосуються характеристики його суб'єктів, об'єктів, мети і завдань та методичного забезпечення. Інформаційні питання охоплюють побудову інформаційної бази аналізу: визначення джерел інформації, характеристику інформаційного забезпечення та розробку системи показників, за допомогою яких передбачається досліджувати об'єкти аналізу.

Найважливішим принципом створення інформаційної бази аналізу є забезпечення повноти інформації щодо досліджуваного об'єкту.

Організаційно-інформаційна модель аналізу витрат являє собою стислу характеристику його суб'єктів та об'єктів, мети і завдань, системи аналітичних показників, що визначають параметри об'єктів, інформаційної бази та методів і прийомів перетворення економічної інформації та узагальнення результатів аналізу.

На рисунку 4.2.1. наведено організаційно-інформаційну модель аналізу витрат, яка складається з семи взаємопов'язаних блоків.

Перший блок: “Мета і завдання аналізу” - передбачає визначення мети аналітичної діяльності та системи завдань, послідовне вирішення яких призведе до досягнення поставленої мети.

Метою проведення аналізу витрат є підвищення ефективності управління витратами.

БЛОК 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ

МЕТА: ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄКТОМ АНАЛІЗУ	ЗАВДАННЯ: ОЦІНКА СТУПЕНЮ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ТА ДИНАМІКИ ВИТРАТ ЗА ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ; ОЦІНКА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ СТАНУ ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ;

БЛОК 2. СУБ'ЄКТИ АНАЛІЗУ

БУХГАЛТЕРСЬКА СЛУЖБА	ЕКОНОМІЧНА СЛУЖБА	ФІНАНСОВА СЛУЖБА	АДМІНІСТРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

БЛОК 3. ОБ'ЄКТИ АНАЛІЗУ

СТАТТІ ВИТРАТ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ	СТАТТІ ВИТРАТ ЗА НОМЕНКЛАТУРОЮ	СТРУКТУРА ТА РІВЕНЬ ВИТРАТ	КОШТОРИС ВИТРАТ	ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗМІНУ ОБСЯГУ ВИТРАТ	ПРИЧИНИ ЗМІНИ ВИТРАТ

БЛОК 4. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ АНАЛІЗУ

АБСОЛЮТНІ ПОКАЗНИКИ	ВІДНОСНІ ПОКАЗНИКИ	ПИТОМІ	КІЛЬКІСНІ	ЯКІСНІ
ВАРТІСНІ	НАТУРАЛЬНІ	ДИНАМІКИ	СТРУКТУРИ	РІВНЯ	ПОКАЗНИКИ	ПОКАЗНИКИ	ПОКАЗНИКИ

БЛОК 5. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ

ПРАВОВА	НОРМАТИВНО -	ПЛАНОВА	ФАКТОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЯ	ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ	ІНФОРМАЦІЯ	ОБЛІКОВА: БУХГАЛТЕРСЬКА, СТАТИСТИЧНА	ПОЗАОБЛІКОВА

БЛОК 6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ

ТРАДИЦІЙНІ (ЕКОНОМІКО-ЛОГІЧНІ) МЕТОДИ АНАЛІЗУ	ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ
ГРУПУВАННЯ	ПОРІВНЯННЯ	РОЗРАХУНОК СЕРЕДНІХ ТА ВІДНОСНИХ ВЕЛИЧИН	ІНДЕКСНИЙ МЕТОД	БАЛАНСОВИЙ МЕТОД	МАТЕМАТИЧ-НОГО АНАЛІЗУ	МАТЕМАТИЧ-НОЇ СТАТИСТИКИ	ЕКОНОМЕТ-РИЧНИЙ	МАТЕМАТИЧ-НОГО ПРОГРАМУВА-ННЯ	ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ

БЛОК 7. ПРИЙОМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ	КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕВИКОРИСТАНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ	ОЦІНКА РЕЗЕРВІВ ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ	ВИЯВЛЕННЯ ШЛЯХІВ МОБІЛІЗАЦІЇ НЕВИКОРИСТАНИХ РЕЗЕРВІВ	ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІІ ПРОГРАМИ ЗАХОДІВ	КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Рис. 4.2.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу витрат торговельного підприємства

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання: оцінити ступінь виконання плану та динаміки витрат за основними показниками; оцінити вплив факторів на зміну стану об'єкту аналізу; оцінити ефективність управлінських рішень.

Другий блок: “Суб'єкти аналізу “ - являє собою перелік суб'єктів аналізу стосовно конкретних завдань, які належить виконати для досягнення мети аналізу.

Третій блок: “Об'єкти аналізу“ - характеризує об'єкти аналітичної діяльності та їх основні параметри, за якими дані об'єкти підлягають дослідженню.

Четвертий блок: “Система показників аналізу“, - складається з переліку показників, за якими передбачено дослідити об'єкти аналізу з визначенням певних термінів тривалості аналітичного періоду.

У процесі аналізу використовується система показників, до складу якої входять наступні показники:

абсолютні і відносні - у залежності від покладених в основу вимірників;

питомі - у залежності від застосування окремо взятих показників або ж їх співвідношень;

кількісні та якісні - у залежності від того, яка сторона операції вимірюється.

Абсолютні показники виражаються у вартісних і натуральних вимірниках.

Відносні показники вимірюються у відсотках, коефіцієнтах та вартісному вимірнику.

У залежності від застосування окремо взятих показників або їх співвідношень - за цією ознакою визначають питомі показники, які є вторинними, похідними від відповідних об'ємних показників: обсяг витрат у розрізі економічних елементів, обсяг витрат у розрізі статей та інші.

За ознакою змісту: кількісні показники відображають розмір об'єктів, що аналізуються і комплексні зміни, які відбулися з ними. До них відносяться - обсяг витрат за статтями, обсяг витрат за економічними елементами. Тобто, кількісні показники використовуються для відображення абсолютних і відносних величин, що характеризують обсяг і структуру, рівень витрат.

За цією ж ознакою розрізняють, також якісні показники, які відображають особливості окремих об'єктів, економічної ефективності господарської діяльності торговельного підприємства, виконання кошторису витрат та інше.

П'ятий блок: “Інформаційна база аналізу“ - визначає джерела утворення та види економічної інформації, за допомогою якої мають досліджуватись об'єкти аналізу.

Як джерела інформації для аналізу використовується баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), а також кошторис витрат.

Шостий блок: “Методичне забезпечення аналізу“ - передбачає характеристику методів та прийомів обробки економічної інформації.

Сьомий блок: “Прийоми узагальнення та реалізації результатів аналізу“ - характеризує заключну стадію економічного аналізу, яка завершується прийняттям управлінських рішень щодо подальшого розвитку об'єктів аналізу.

Отже, метою здійснення аналізу витрат є підвищення ефективності управління витратами торговельного підприємства, яка досягається шляхом вирішення поставлених завдань. Для проведення аналізу витрат необхідно скласти організаційно-інформаційну модель, що являє собою стислу характеристику суб'єктів, об'єктів, мети і завдань аналізу, системи аналітичних показників, інформаційної бази та методів і прийомів перетворення економічної інформації та узагальнення результатів аналізу.

4.3.Факторний аналіз витрат комерційної діяльності.

Витрати будь-якого підприємства роздрібної торгівлі знаходяться під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Зовнішні фактори не залежать від діяльності підприємства, до них відносяться: ціни, тарифи, ставки на матеріальні витрати і послуги інших підприємств, умови транспортування товарів.

Внутрішні фактори залежать від діяльності окремого підприємства. До них відносяться обсяг, склад і структура товарообороту, швидкість товарного обертання, умови зберігання товарів, а також кваліфікація і продуктивність праці працівників.

Внутрішні фактори впливають на суму і рівень витрат по-різному.

Фактори, що призводять до зменшення рівня витрат поділяються на 3 групи:

Загально-економічного характеру (зростання товарообороту, удосконалення його структури відповідно до попиту, а також покращання якості товарів).

Економіко-організаційного характеру (спеціалізація підприємства, його укрупнення, використання прогресивних технологій реалізації товарів, підвищення рівня організації праці).

Технічного характеру (впровадження технічного прогресу в галузях, що обслуговують роздрібну торгівлю).

Фактори, що призводять до підвищення рівня витрат, пов'язані з розширенням матеріально-технічної бази, заміною обладнання більш ефективним, з підвищенням рівня обслуговування.

Схематично фактори, що мають вплив на обсяг та рівень витрат торговельного підприємства, зображено на рисунку 4.3.1.

	ФАКТОРИ
ЗОВНІШНІ		ВНУТРІШНІ
ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ		ФАКТОРИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ЗБІЛЬШЕННЯ РІВНЯ ВИТРАТ
ЗАГАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ		ФАКТОРИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ЗМЕНШЕННЯ РІВНЯ, ОБСЯГУ ВИТРАТ
ТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Рис. 4.3.1. Схема факторів, що мають вплив на рівень, обсяг витрат торговельного підприємства

Факторний аналіз витрат торговельного підприємства досліджує вплив тільки тих факторів, які можуть бути обчислені кількісно.

Одним з факторів, що має найбільший вплив, особливо на рівень витрат ВАТ “Універсам-23” є обсяг товарообороту. При перевиконанні плану товарообороту рівень витрат знижується. Це відбувається тому, що деякі види витрат підприємства не залежать від величини товарообороту (витрати на оренду і утримання приміщень, на рекламу та інші витрати), у зв'язку з цим, відносний рівень цих витрат по відношенню до збільшеної суми товарообороту знижується. При невиконанні плану реалізації товарів за тієї ж причини рівень витрат підвищується.

Значний вплив на величину витрат підприємства має структура товарообороту, оскільки витрати по зберіганню і реалізації різних товарів неоднакові. Збільшення питомої ваги в загальному обсязі так званих витратоємких товарів підвищує рівень витрат (хоча прибуток від цього не зменшується, оскільки по таким товарам надаються більш високі торгові знижки).

Під впливом цього фактору умовно-змінні витрати зростають повільніше, ніж обсяг товарообороту, умовно-постійні майже не змінюються, тому зростання обсягу товарообороту впливає на суму і рівень витрат, тобто призводить до відносної економії витрат і зниження їх рівня по відношенню до товарообороту.

Так, вплив ступеню виконання плану товарообороту на зміну витрат ВАТ “Універсам-23” приведено в табл. 4.3.1.

Дані цієї таблиці свідчать про те, що в цілому витрати підприємства за рахунок зростання обсягу товарообороту збільшилися на 662,2 тис. грн., але за рахунок впливу інших факторів зменшились на 677,1 тис. грн. У тому числі за рахунок збільшення обсягу товарообороту значно зросли витрати на перевезення на 194,6 тис. грн., витрати на оплату праці - на 325,8 тис. грн., відрахування на соціальні заходи - на 144,1 тис грн. У свою чергу за рахунок впливу інших факторів витрати на перевезення зменшились на 195,6 тис. грн., витрати на оплату праці - на 328,0 тис. грн., відрахування на соціальні заходи - на 145,0 тис. грн. При цьому амортизаційні відрахування зросли на 2,0 тис. грн., а витрати на паливо зменшилися на 1,5 тис. грн., втрата товарів у межах норм природного убутку - на 0,1 тис. грн.

Отже, найбільший вплив на рівень та величину витрат

ВАТ“Універсам-23 ” має обсяг та структура товарообороту.

Скорочення обсягу товарообороту ВАТ “Універсам-23” призвело до скорочення витрат як в цілому, так і за окремими статтями витрат, одночасно рівень витрат зріс, це відбулося за рахунок зростання у структурі товарообороту питомої ваги витратоємких товарів.

4.4. Оперативний та порівняльний аналіз витрат комерційної діяльності.

Значення аналізу витрат полягає в тому, що він є необхідним інструментом ефективного управління господарською діяльністю, а також зниження витрат і підвищення рентабельності підприємства роздрібної торгівлі.

Сума прибутку і рентабельності торговельних підприємств знаходиться у безпосередній залежності від величини витрат. Чим нижче при інших рівних умовах рівень витрат, тим вище рівень рентабельності діяльності торговельного підприємства.

Аналіз витрат дозволяє виявити і кількісно обчислити резерви економії витрат підприємства і визначити напрямки їх ефективного використання.

Основними складовими загального аналізу витрат є оперативний та порівняльний аналіз.

Контроль та аналіз витрат здійсняють в оперативному порядку на основі даних поточного обліку та первинної документації. Оперативний аналіз можна здійсняти практично на будь-якому відрізку часу.

Порівняльний аналіз витрат проводиться на основі матеріалів зведеної звітності. При цьому використовуються методи групування ,лінійного програмування та ін.

Завданнями аналізу витрат є:

1. Перевірка правильності віднесення витрат на відповідні статті, правильності розподілу їх за структурними підрозділами, а також відповідність витрат тому періоду, до якого вони віднесені.

2. Визначення показників динаміки, а саме встановлення відхилень їх фактичної абсолютної величини від планової, а також від показників за минулі періоди.

3. Розрахунок рівня витрат по відношенню до роздрібного товарообороту.

4. Визначення відхилення рівня витрат звітного періоду від кошторису і попередніх періодів.

5. Розрахунок відносної економії або перевитрат (без розподілу витрат на умовно-постійні та умовно-змінні) за наступною формулою:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10