Державний фінансовий контроль в Україні

Держава зацікавлена в одержанні підприємствами як можна більшого прибутку, а через прибуток - великих податків і різноманітних зборів для покриття бюджетних асигнувань.

Повна і всебічна оцінка діяльності підприємства і його платоспроможності, достовірності показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності повинна базуватися на принципах достатності і переконливості ревізійних доказів.

Для одержання необхідних доказів у процесі ревізії використовуються прийоми документального і фактичного контролю.

Кожна господарська операція оформляється відповідними документами, ними ж обґрунтовуються записи в регістрах синтетичного й аналітичного обліку. На основі регістрів бухгалтерського обліку складаються бухгалтерський баланс і звітність. Тому ревізори для оцінки достовірності зроблених господарських операцій насамперед удаються до використання методичних прийомів перевірки документів і записів у регістрах бухгалтерського обліку.

Без використання методичних прийомів перевірки первинної документації, зроблених записів в облікових регістрах і бухгалтерській звітності ніяка ревізорська діяльність неможлива.

У залежності від змісту контролю і стану бухгалтерського обліку для оцінки зроблених господарських операцій використовуються різноманітні по змісту методичні прийоми перевірки документів. Серед них можна виділити формальну, арифметичну, експертну, логічну, економічну, нормативно-правову, зустрічну, контрольне звірення, обернену калькуляцію (обернений рахунок), оцінку документів за даними рахунків, що кореспондуються, аналітичну (рахункову) перевірку звітності і балансів, порівняння й ін.

Формальна перевірка документа передбачає перевірку дотримання чинних форм, послідовності, повноти і слушності заповнення реквізитів документа, дотримання порядкової нумерації і наявності відповідних підписів.

Арифметична перевірка включає перевірку правильності проставлених цін у документі, зазначених націнок, знижок, зроблених обчислень і таксувань, підрахунок результатів і інших арифметичних дій, виконуваних при оформленні й опрацюванні документа.

Експертна перевірка доповнює формальну й арифметичну і спрямована на виявлення підробок у документах. Зустрічаються різноманітні підробки: дописка тексту, букв, цифр, зачеркивание, часткове або повне видалення написаного тексту, цифрових записів, підробляння підписів і т.п. Вони можуть бути виявлені при уважному огляді документа. Звичайно доброякісний документ має однакові цвіт паперу, друкарський текст або чорнил, каліграфію почерку або шрифт букв, стійкі цифри і букви.

При підробках документи не мають стійких ознак. Там, де замінені букви і цифри, залишаються вм'ятини, місцями змінені цвіт паперу, шрифт цифр і букв, фарбування друкарського тексту або колір чорнила. Букви і цифри виглядають зайво звивистими, нерівними, є порушення в нахилі букв і цифр й інші ознаки підробки.

По каліграфії почерку жіночий почерк можна відрізнити від чоловічого. Це необхідно для виявлення підробок підписів у документах. Наприклад, досліджуючи підпис у платіжній відомості, можна розрізнити ті рядки, де за різних осіб в одержанні грошей розписалася одна особа (наприклад, касир).

Підроблені документи підлягають глибокому вивченню. Для цих цілей використовують інші прийоми їх перевірки (логічна і зустрічна), що дозволяє одержати додаткові докази про підробку документа. Такі документи доцільно спрямовувати в спеціальні лабораторії на криміналістичну експертизу. Її висновок використовується для явного доказу зроблених зловживань.

При логічній перевірці методом зіставлення господарської операції, відбитої в документі, із різноманітними взаємозалежними показниками, подіями, явищами, визначається, чи була об'єктивна можливість її виникнення

Наприклад, приведені в накладною дані про масу й обсяг вантажу співставляються з вантажопідіймальністю або обсягом автомобіля, на якому перевозився вантаж, місткістю тари, зазначеної в накладною; кількість якогось сировини або матеріалу, зафіксованого в інвентаризаційному описі, - із розміром площі, на якій він міг зберігатися, місткостями цистерн, бочок; кількість випущеної готової продукції - із виробничою потужністю устаткування, цеху, комбінату.

Логічна перевірка у взаємозв'язку з іншими методичними прийомами перевірки документів дозволяє виявити приховання розкрадань, приписок виконаного обсягу робіт й інші зловживання.

При нормативно-правовій перевірці установлюється відповідність здійсненої операції чинним правилам, вимогам статуту або установчого документа, законам, чи є відхилення від затверджених норм, кошторисів, лімітів і т.п. При їх наявності складаються розрахунки й аналітичні таблиці, з'ясовуються наслідки і винні особи, визначається збиток, заподіяний неправомірними діями робітників підприємства.

При економічній перевірці з'ясовуються економічна доцільність зробленої операції, її обґрунтованість джерелами фінансування, плановими розрахунками, вивчаються отримані результати від даної операції або її вплив на кінцевий фінансовий результат.

Сутність зустрічної перевірки полягає у вивченні достовірності операцій шляхом зіставлення документів і записів в облікових регістрах, що відносяться до тих самих взаємозалежних операцій.

Звичайно документи складаються в двох і більше примірниках, а окремі операції оформляються додатковими документами. Такі документи знаходяться при звітах (реєстрах) різних матеріально відповідальних робітників. Багаторазово можуть повторюватися і запису в облікових регістрах бухгалтерського обліку. Все це відкриває великі можливості для зустрічної перевірки досліджуваного документа й уточнення достовірності зробленої операції.

При контрольних звіреннях залишок на початок що перевіряється періоду разом із що документується приходом повинен бути дорівнює витраті, що документується разом із залишком на кінець що перевіряється періоду. Початкові і кінцеві залишки звичайно базуються на даних інвентаризаційних описувань.

Контрольні звірення застосовуються переважно там, де ведеться урахування матеріальних цінностей по найменуваннях без указівки сортів, марок, номерів й інших ознак, що мають особливу ціну, при занедбаності аналітичного обліку по окремих сортах, маркам, номерам матеріальних цінностей і у усіх випадках, коли окремі підприємства удають до сумовому урахування матеріальних цінностей.

Контрольні звірення знаходять широке застосування для перевірки правильності оприбуткування і списання у витрату окремих сортів матеріальних цінностей, достовірності аналітичного обліку і т.д.

Обернена калькуляція (обернений рахунок) використовується для перевірки розміру необґрунтованого списання сировини на виробництво при випуску визначеного виду готових виробів. Сутність цього методичного прийому складається в тому, що по фактичному випуску готових виробів обчислюється витрата сировини відповідно до встановлених норм за міжінвентаризаційний період, що співставлюється з фактично зробленими списаннями сировини по первинних документах за цей же час. У результаті цього установлюють факти незаконного списання сировини і матеріалів на виробництво.

У деяких випадках виникає необхідність перевірки слушності списання сировини, матеріалів по випуску готових виробів у зв'язку з уточненими нормами витрат по висновку спеціальної експертизи про дійсні витрати сировини і матеріалів. У цьому випадку фактично випущена кількість виробів за досліджуваний період умножається на різницю між фактично списаною сировиною на одиницю виробу і реальних норм, відповідно до висновку спеціальної експертизи.

При застосуванні перевірки документів за даними рахунків, що кореспондуються, можна виявити документи, по яких зроблені незаконні, недоцільні операції й у ряді випадків виявити зловживання. Це може виражатися в невірній кореспонденції рахунків, невідповідності записів у регістрах бухгалтерського обліку прикладеним документам, відсутності бухгалтерських проводок, згортанні сальдо по окремих рахунках, повторенні кореспонденції в однакових сумах по тому самому документі, у необґрунтованих документами сторнировочних і додаткових записах на рахунках бухгалтерського обліку.

Серед методичних прийомів перевірки документів особливе місце займає аналітична (рахункова) перевірка звітності і балансів. За допомогою цього прийому вивчається обґрунтованість показників звітності і балансів даним аналітичного і синтетичного обліку, узгодженість показників в окремих формах бухгалтерської звітності і балансу, у регістрах бухгалтерського обліку і первинних документів.

Цей методичний прийом звичайно застосовується в сполученні з іншими прийомами контролю, що дозволяє здійснити не тільки технічну (рахункову) перевірку бухгалтерської звітності і балансів, але і вивчити стан розрахункових взаємовідносин із фінансовими органами по платежах податків і зборів у бюджет, із банками по короткостроковому і довгостроковому кредитуванню, а також з іншими підприємствами й організаціями по різноманітних розрахунках.

Крім того, аналітична (рахункова) перевірка звітів і балансів дозволяє провести підготовчу роботу по добору і систематизації звітних матеріалів для виконання аналітичних розрахунків, пов'язаних з оцінкою фінансового стана підприємства.

При вивченні фінансових результатів і стану цілості майна підприємства широко використовується порівняння. З його допомогою фактичні дані, відбиті в звітності, співставляются з базисними періодами, плановими, нормативними й іншими показниками.

Для вивчення фінансових результатів, приведених у балансі і звітності, і розкриття їхньої якісної сторони використовуються відносні розміри, виражені в коефіцієнтах, індексах, відсотках.

У ряді випадків аудит і ревізія пов'язані з вивченням великого потоку документації і бухгалтерських записів. Тому перевірка документів і записів в облікових регістрах не може бути суцільний на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності. В умовах великого потоку документації і бухгалтерських записів виникає необхідність у вибірковому вивченні документів і бухгалтерських записів в облікових регістрах. У практичній роботі ревізори використовують різноманітні варіанти нескрізної (вибіркової) перевірки документів: перевірку частини документів за досліджуваний період; перевірку однорідних операцій за декілька місяців, за останній місяць кожного кварталу, за останній квартал або навіть за останні два місяці.

Найбільше прийнятним є перший варіант. При цьому ризик зводиться до мінімуму, тому що можливість помилки може виявитися незначною. Спочатку провадиться розбивка документів на однорідні групи в залежності від утримання і місця їх учинення. Потім провадиться добір документів по заданому інтервалі вибірки. Припустимо, що обсяг дослідження операцій по розрахунковому рахунку за що перевіряється період складає 600 виписок банку з прикладеними до них виправдувальними документами. Заздалегідь заплануємо інтервал вибірки 75 одиниць. Якщо на перевірку взяли першу партію виписок банку в кількості 60 одиниць, то надалі повинні бути перевірені виписки банку з усіма прикладеними документами через кожний інтервал (75 одиниць): 135, 210, 285, 360 і так до кінця всієї сукупності.

Якщо в результаті вибіркової перевірки виписок банку помилки не будуть виявлені, ревізор вирішує сам, що він почне надалі: повірить у безпомилковість відповідного обліку і лишить без перевірки інші документи по руху коштів на розрахунковому рахунку або продовжить подальшу перевірку, знизивши інтервал вибірки. При цьому варто мати на увазі, що в міру зменшення інтервалу вибірки зростає впевненість у достовірності зроблених операцій.

Якщо в результаті вибіркової перевірки документів будуть виявлені помилки, варто зажадати від адміністрації що перевіряється підприємства усі виписки банку для перевірки і внесення відповідних виправлень у регістрах бухгалтерського обліку.

До прийомів фактичного контролю можна віднести інвентаризацію, контрольний обмер, обстеження об'єктів, контрольний запуск сировини у виробництво, лабораторний аналіз, контрольні перевірки й ін.

При виконанні ревізійних і аудиторських процедур широко застосовується інвентаризація. Інвентаризація уявляє собою перевірку в натурі коштів, матеріальних цінностей, стани розрахунків й інших статей балансу на визначену дату.

Без інвентаризації неможливо дати об'єктивну оцінку цілості майна, визначити дійсні втрати сировини і матеріалів при їх збереженні і перевезеннях у межах норм природного убутку, збиток, заподіяний недостачами, розтратами й іншими зловживаннями.

Інвентаризація здійснюється відповідно до Інструкції з інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 5 грудня 1997 р. № 268.

Інвентаризація матеріальних цінностей провадиться у визначеній послідовності і включає комплекс обов'язкових заходів: створення інвентаризаційної комісії і видання про це наказу або розпорядження по підприємству; інструктаж інвентаризаційної комісії про порядок і правила проведення інвентаризації; підготовка до інвентаризації даних обліку на дату інвентаризації по кожному матеріально відповідальне особі; витребування від матеріально відповідальних осіб матеріального звіту на дату проведення інвентаризації й одержання від матеріально відповідальних осіб розписки про включення в матеріальний звіт до моменту інвентаризації всіх прибуткових і видаткових документів, про відсутність у них на руках документів, не включених в останній звіт; зняття фактичної наявності матеріальних цінностей з упорядкуванням інвентаризаційного описування; упорядкування порівнювальної відомості, розгляд і затвердження результатів інвентаризації. При послідовному застосуванні всіх названих заходів забезпечується висока якість інвентаризації.

Інвентаризація коштів на банківських рахунках підприємства провадиться за допомогою звіряння залишків коштів у балансі з зазначеними залишками коштів у виписках банку.

При вивченні будівельних і ремонтних робіт використовуються контрольні обмірювання. Вони організовуються для визначення фактично виконаного обсягу будівельних і ремонтних робіт і застосовуються для перевірки достовірності обліку незавершеного виробництва, витрати будівельних матеріалів у порівнянні з нормами і фактично виконаним обсягом робіт, перевірки вірності нарахування заробітної плати, розрахунків із підрядчиками й іншими підприємствами за виконані обсяги робіт.

Для проведення обмірювань виконаних робіт створюється комісія з обов'язковим залученням фахівця з будівництва (інженера-будівельника, техніка-будівника, майстра). Комісія робить обмірювання об'єкта, визначає обсяг фактично виконаних робіт: кладки фундаменту (у кубічних метрах); кладки стін (у кубічних метрах); настил підлог(у квадратних метрах) і т.п. Результати обмірювання оформляються актом. Якщо контрольне обмірювання проводилося з метою перевірки правильності витрати матеріалів, то на основі акта складається порівнювальна відомість, у якій приводяться дані про найменування матеріалів, витрачених на фактичні обсяги виконаних робіт із установлених норм, фактична витрата матеріалів за даними бухгалтерського обліку і результат обмірювання (списано більше або менше).

Проте в процесі контрольних процедур не у усіх випадках припадає удаватися до інвентаризації матеріальних цінностей і контрольних обмірювань. Аудитори або ревізори можуть використовувати дані інвентаризацій і контрольних обмірювання, проведених у процесі внутрішнього контролю, якщо вони переконані, що внутрішні контролери методично правильно проводили інвентаризацію і її результати відбиті в обліку.

У ході контрольних процедур широко використовується обстеження об'єктів. Воно включає коло питань, пов'язаних із вивченням організаційно-виробничої діяльності і перевіркою забезпечення цілості майна контрольованого підприємства. Звичайно обстеження об'єктів доцільно проводити на початку ревізійних або аудиторських процедур. У процесі обстеження можна одержати інформацію про неполадки в організаційно-виробничій діяльності, а також одержати відповіді на багато питань, пов'язані із забезпеченням цілості майна безпосередньо на об'єктах: наявність невикористовуємого устаткування, його якісний стан і умови збереження; причини перебоїв у роботі діючого устаткування; наявність запасів сировини, матеріалів і готової продукції й умови їх збереження; дієвість пропускної системи підприємства при ввозі і вивозі сировини, матеріалів і готової продукції; ведення оперативного обліку замовлень і постачань продукції й ін.

При обстеженні об'єктів доцільно ознайомитися з організацією і веденням обліку в місцях збереження матеріальних цінностей і готової продукції, дотриманням чинних правил і порядку оформлення документами операцій по їх оприбуткуванню і списанню. При цьому особлива увага звертається на ознайомлення з неофіційною документацією, тобто документами, що не проходять бухгалтерське опрацювання (документами і записами, що матеріально відповідальні робітники ведуть за власною ініціативою для фіксації розрахунків, пов'язаних із рухом грошових, матеріальних та інших цінностей).

При необхідності в коло обстеження включають анкетування, хронометраж, фотографування, спостереження за поводженням матеріально відповідальних працівників на робочих місцях і ін.

При ревізіях і перевірках іноді необхідно перевірити якість виробленої продукції. У цьому випадку здійснюють контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво або здають готову продукцію для лабораторного аналізу.

При контрольному запуску сировини і матеріалів у виробництво при контролері і запрошеному спеціалісті перевіряється весь технологічний процес починаючи від зважування відповідної сировини і допоміжних матеріалів, його опрацювання і закінчуючи зважуванням готової продукції. Це дає можливість перевірити фактичний вихід готової продукції і дійсна кількість витраченої сировини і допоміжних матеріалів, а також зіставити ці дані з наявними даними (до контрольного запуску).

Лабораторні аналізи частіше усього застосовуються при перевірках відповідності якості готової продукції чинним стандартам. Лабораторні аналізи проводяться як харчових, так і нехарчових готових виробів, що випускаються підприємствами, заснованими на різноманітних формах власності. Для аналізу вилучають пробу готового виробу. Одну пробу беруть у виробника, а другу - по можливості в споживача. Вилучені проби пломбуються і із супровідним листом направляються у відповідну лабораторію. На основі проведеного аналізу лабораторія дає висновок, що потім використовується контролером.

На різноманітних ділянках виробничо-фінансової діяльності ревізори використовують різноманітні по змісту контрольні перевірки. Вони застосовуються для вивчення повноти оприбуткування вантажів, що прибули автомобільним, водяним і залізничним транспортом, достовірності операцій по відпустці матеріальних цінностей із складів, якості інвентаризацій, проведених у процесі ревізії, дотримання правил відпустку матеріалів, готової продукції й інших цінностей.

Важливе місце приділяється контрольним перевіркам для розпізнавання завуальованих розкрадань. Іноді розкрадання державних засобів здійснюються шляхом створення неврахованих надлишків матеріальних цінностей на різних етапах їх руху. Джерелами таких надлишків можуть бути фіктивні комерційні акти на недостачі матеріальних цінностей, що прибули залізничним або водяним транспортом, фіктивні приймальні акти, що складаються в місцях остаточного прийому вантажу , що надійшов, видача цінностей в обсягах менших, чим передбачено в документах на одержання зі складів, випуску готової продукції за рахунок зміни компонентів набору сировини для її виготовлення і т.п.

Звичайно подібні розкрадання, якщо вони є, носять не разовий, а систематичний характер. Тому уважне вивчення первинних документів аналітичного обліку складів і кладових дає можливість виявити місця, де створюються невраховані надлишки. При цьому для розпізнання завуальованих розкрадань потрібно комплекс методичних прийомів документального контролю. Важливо з'ясувати не тільки осіб, що займаються неправомірними діями, але і засоби, а також шляхи збуту неврахованих надлишків. У цьому випадку істотну поміч що перевіряє можуть зробити контрольні перевірки повноти оприбуткування вантажів, достовірності здійснених операцій по відпустці матеріальних цінностей, вибіркові контрольні інвентаризації й ін.

Висновки:

Як ми бачимо, Фінансовий контроль -- це цілеспрямовані діяльність законодавчих і виконавчих органів публічної влади і не державних організацій, спрямована на забезпечення законності фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованим грошових фондів держави з метою найефективнішого соціальне економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових правовідносин.

Як було вказано вище, основним завданням фінансового контролю є покращення фінансової дисципліни в країні

Список літератури

Андpійко О. Ф. Деpжавний контpоль: теоpія і пpактика: Hаук. доп. / HАH Укpаїни. Ін-т деpжави і пpава ім. В. М. Коpецького. Відділ пpобл. деpж. упp. і адм. пpава; [Відп. pед. В. Б. Авеp'янов]. -- К., 1999. -- 22 с.

Как избежать финансовых санкций: [Гpуппиpовка затpат по источникам возмещения]: Рекомендации по фоpмиpованию и пpовеpке издеpжек пp-ва (обpащения) и фин. pезультатов пpедпpиятий и оpг. -- 3-е изд., пеpеpаб. и доп. -- [К.: ЦСП ”Компас”, 1995]. -- 40с. -- (Hа книжную полку специалиста).

Шохин С. О., Воpонина Л. И. Бюджетно-финансовый контpоль и аудит: Теоpия и пpактика пpименения в России: Hауч.-метод. пособие / Контpол.-счет. палата Москвы. -- М.: Финансы и статистика, 1997. -- 237, [1]с.: табл.

Иpвин, Дэвид. Финансовый контpоль/ [Пеp. с англ. И. М. Щитинская, В. В. Быков; Hауч. pед. И. И. Eлисеева]. -- М.: Финансы и статистика, 1998. -- 251, [2] с.: ил., табл.

Теоpія фінансово-господаpського контpолю: Опоp. конспект лекцій для студентів екон. спец. з базової освіти / Київ. деpж. тоpг.-екон. ун-т; Уклад. О. Ю. Редько, М. О. Hиконович; Ред. К. І. Тишкевич. -- К., 1999. -- 70, [1] с., включ. обкл.: іл.

Інстpукція пpо поpядок пpоведння пеpевіpок, pевізій Рахунковою палатою/ Рахунк. палата Укpаїни. -- К., 2000. -- 32 с.

Стефанюк І. Б. Пpо пpоблемні питання діяльності ДКРС: (Hеоголош. ст.). -- Львів: [Піpаміда], 1998. -- 25 с.: табл.

Eкономічний аналіз, контpоль та pевізія у галузі зв'язку: Hавч. посібник/ Оpлов В. М., Спільна H. П., Потапова-Сінько H. Ю., Шаpкий Д. М.; [Відп. pед. Оpлов В. М.]. -- Одеса: [УДАЗ ім. О. С. Попова], 1999. -- 227с.: табл.

Деpій В. А. Контpоль і pевізія: [Куpс лекцій для студ. вищ. навч. закл. III-IV pівнів акpедитації за спец. ”Облік і аудит”]. -- [Бучач: МІФ], [2000]. -- 54 с.

Пудовкин Ю. И. Анализ наpушений финансово-хозяйственной деятельности: По итогам pевизий для бухгалтеpов и pуководителей учpеждений обpазования: [Учеб.-метод. матеpиал]. -- М.: [Фиpма ”ЭКАР”], 1997. -- 62, [1] с. -- (Библиотека жуpнала ”Бюджетные и некоммеpческие оpганизации. Для pуководителей и главных бухгалтеpов”).

Усач Б. Ф. Контpоль і pевізія: [Підpуч. для студентів коопеpат. вузів]. -- 2-е вид., пеpеpоб. і доп. -- К.: ІнЮpе, 1998. -- 351с.: табл.

Баpдаш С. В. и др. Контpоль і pевізія: Пpактикум: [Hавч. посіб. для студ. вузів зі спец. ”Облік та аудит”] / Баpдаш С. В., Деpій В. А., Петpенко H. І. -- Житомиp: ПП ”Рута”, 2000. -- 382 с.: іл., табл.

Баpдаш С. В. и др. Контpоль і pевізія: [Пpактикум: Hавч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., що навчаються за освіт.-пpоф. пpогp. підготов. бакалавpа з економіки зі спец. ”Облік і аудит”] / Баpдаш С. В., Деpій В. А., Петpенко H. І.; За pед. Ф. Ф. Бутинця; Житом. інж.-технол. ін-т. -- Житомиp:ПП ”Рута”, 2000. -- 382 с.: іл., табл. -- (Hавчальні посібники з бухгалтеpського обліку).

Білуха М. Т. Теоpія фінансово-господаpського контpолю і аудиту: [Підpуч. для студентів вузів, що вивчають дисципліну ”Бух. облік і аудит”]. -- К.: Манускpипт: ПП ”Влад і Влада”, 1996. -- 320с.: іл., табл.

Романів М. В. Деpжавний фінансовий контpоль і аудит: Hавч.-метод. посіб. / За pед. О. Д. Василика. -- К.: ТОВ ”HІОС”, 1998. -- 220.

Джонс, Эpнест. Деловые финансы/ [Пеp. с англ. М. H. Гpебнева, М. Э. Усаковского; Общ. pед. пеp. H. H. Баpышниковой]. -- М.: ЗАО ”Олимп-Бизнес”: [Тpойка диалог], 1998. -- 411с.: ил., табл. -- (Мастеpство). -- (Библиотека жуpнала ”Экспеpт”).

”Роль высших оpганов финансового контpоля в бюджетном пpоцессе и госудаpственном упpавлении”, междунаp. симпоз. (1999; Киев). Отчет о пpоведении междунаpодного симпозиума на тему: ”Роль высших оpганов финансового контpоля в бюджетном пpоцессе и госудаpственном упpавлении”, 24-26 июня 1999 года, Киев, Укpаина. -- [К.]: Регион. бюpо для Eвpопы и СHГ, 1999. -- 44, [1] с. -- (ПРООH: Пpогpамма pазвития Оpганизации Объединенных наций).- (ПОП: Пpогpамма подотчетности и пpозpачности / Регион. офис в Бpатиславе).

Хелфеpт, Эpик. Техника финансового анализа/ Пеp. с англ. под pед. Л. П. Белых; [Пеp. с англ. Л. E. Долгова]. -- М.: Аудит: Изд. об-ние ”ЮHИТИ”, 1996. -- 663 с.: ил., табл.

Стоун Д., Хитчинг К. Бухгалтеpский учет и финансовый анализ: Подгот. куpс / [Пеp. с англ.: Огибин Ю. А. и дp.]. -- [М.]: СИРИH, 1998. -- 302с.

Коpобов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підпpиємств: Hавч. посіб. -- К.: Знання, 2000. -- 378 с.: табл. -- (Вища освіта XXI століття).

Array

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6