реферат бесплатно, курсовые работы
 

Бухгалтерский учет

сальдовый.

Оборотносальдовый баланс называется еще оборотной ведомостью по синтетическим счетам и состоит из семи колонок:

№ счетов

Сальдо начальное

Оборот

Сальдо конечное

дебет

кредит

дебет

кредит

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

7

Данные в оборотную ведомость заносятся из главной книги после обработки счетов. На основании оборотного баланса (ведомости) заполняется сальдовый баланс. Этот баланс является одной из основных форм отчетности.

Счета бухгалтерского учета тесно связаны с балансом. В начале отчетного периода, в соответствии сданными баланса, на каждый вид средств или источник, требующий самостоятельного учета, заводится синтетический счет, на котором записывается остаток: по активным счетам -- в дебет, по пассивным -- в кредит.

Баланс построен в виде двусторонней таблицы, в котором левая сторона -- актив, правая -- пассив.

Актив -- ресурсы предприятия, использование которых приведет к получению экономических выгод предприятия, в пассиве отражают обязательства и собственный капитал предприятия.

Сумма итогов актива и пассива баланса должны быть равны (слово «баланс» означает равенство).

Каждый элемент средств в активе и пассиве предприятия называется статьей баланса.

Статьи баланса сгруппированы в разделы. Актив состоит из трех разделов:

необоротные активы, включающие основные средства, не материальные активы и др.;

оборотные активы --денежные средства и их эквиваленты и др.;

расходы будущих периодов, которые имели место в течение текущего или предыдущего отчетных периодов, но не относятся к последующим периодам.

Пассив баланса состоит из пяти разделов:

собственный капитал (уставный, паевой, дополнительный);

обеспечение предстоящих расходов и платежей;

долгосрочные обязательства;

текущие обязательства;

доходы будущих периодов.

Долгосрочные и текущие обязательства отражают заемный капитал.

Отчетным годом введен период с 1 января по 31 декабря включительно. Поэтому в бухгалтерском балансе отражено состояние средств и их источников на 1-е число месяца. Промежуточная (месячная, квартальная) отчетность составляется нарастающим итогом с начала отчетного года.

Бухгалтерские балансы, в зависимости от формы собственности, подразделяются на государственные, кооперативные, коллективные, частные, смешанные и совместные.

Кроме этого, бухгалтерские балансы подразделяют в зависимости от времени составления (вступительные, текущие, разделительные, объединительные, ликвидационные), от объема информации (индивидуальные, сводные, консолидированные), от характера деятельности (основные и не основные), по источникам составления (инвентарные, книжные и генеральные).

Содержание и форма баланса и общие требования к раскрытию его статей определяются П(С)БУ 2 «Баланс".

2.2 Отчет о финансовых результатах

Содержание и форма Отчета о финансовых результатах, а также общие требования к раскрытию его статей определяются П(С)БУ 3 «Отчет о финансовых результатах».

Нормы П(С)БУ касаются отчетов о финансовых результатах предприятий, организаций и других юридических лиц (далее -- предприятия) всех форм собственности (кроме банков и бюджетных учреждений).

Особенности составления консолидированного отчета о финансовых результатах определяются отдельным П(С)БУ 20 «Консолидирования финансовая отчетность».

Цель составления отчета о финансовых результатах -- предоставление пользователям полной, правдивой и непредвзятой информации о доходах, расходах, прибылях и убытках от деятельности предприятия за отчетный период.

Для малых предприятий предусмотрена сокращенная форма Отчета о финансовых результатах.

При условии, что оценка дохода может быть достоверно определена, доход в Отчете о финансовых результатах отражается в момент поступления актива или погашения обязательства, приводящих к увеличению собственного капитала предприятия (кроме роста капитала за счет взносов участников).

При условии, что оценка расходов может быть достоверно определена, расходы отражаются в Отчете о финансовых результатах в момент выбытия актива или увеличения обязательства, приводящих к уменьшению собственного капитала предприятия (кроме уменьшения капитала за счет его изъятая или распределения собственниками).

Если актив обеспечивает экономические выгоды в течение нескольких отчетных периодов, то расходы отражаются в Отчете о финансовых результатах на основании систематического и рационального их распределения (например, в виде амортизации) в течение тех отчетных периодов, когда поступают соответствующие экономические выгоды.

Расходы сразу отражают в Отчете о финансовых результатах, если экономические выгоды не соответствуют критериям признания их активами предприятия.

Сворачивание доходов и расходов не разрешается, кроме случаев, предусмотренных соответствующими ПСБУ.

Отчет о финансовых результатах состоит из трех разделов:

1. Финансовые результаты

2. Элементы операционных расходов

3. Расчет показателей прибыльности акций

Финансовые результаты формируются на основе определения финансовых результатов от всех видов деятельности. Таким образом, соблюдается постепенный расчет финансового результата, то есть доход от реализации продукции (товаров, работ, услуг) показывают методом брутто с последующим вычитанием предоставленных скидок, возврата проданных товаров и налогов (НДС, акциз).

Элементы операционных расходов. Здесь отражают расходы операционной деятельности: материальные расходы, расходы на оплату труда, отчисления на социальные мероприятия, амортизацию, прочие операционные расходы. Эти данные необходимы для составления Отчета о движении денежных средств (при корректировке суммы нераспределенного дохода на неденежные статьи, в частности на сумму амортизации).

Расчет показателей прибыльности акций. Этот раздел заполняют акционерные общества, акции которых открыто продаются или покупаются на фондовых биржах.

2.3 Отчет о движении денежных средств

Содержание и форма Отчета о движении денежных средств и общие требования к раскрытию его статей определяются ПСБУ 4 «Отчет о движении денежных средств».

Цель составления Отчета о движении денежных средств -- предоставление пользователям финансовой отчетности полной, правдивой и непредвзятой информации об изменениях в денежных средствах предприятия и их эквивалентах за отчетный период.

Движение денежных средств -- поступление и выбытие денежных средств и их эквивалентов.

Денежные средства -- наличность, средства на счетах в банках и депозиты до востребования.

Эквиваленты денежных средств -- краткосрочные высоколиквидные финансовые инвестиции, которые свободно конвертируются в определенные суммы денежных средств и характеризуются незначительным риском изменения их стоимости.

В Отчете о движении денежных средств приводятся данные о движении денежных средств в течение отчетного периода в результате операционной, инвестиционной и финансовой деятельности.

Последовательность составления Отчета о движении денежных средств

1.Определение движения денежных средств в результате операционной деятельности (раздел I Отчета)

2. Определение движения денежных средств в результате операционной деятельности (раздел II Отчета)

3.Определение движения денежных средств в результате операционной деятельности (раздел III Отчета)

4. Определение чистого движения средств за отчетный период с учетом влияния курсовых разниц (строки 390--430 Отчета)

5. Подготовка примечаний к Отчету о движении денежных средств П(С)БУ 4 предусматривает использование непрямого метода определения результата движения денежных средств от операционной деятельности. Этот метод предусматривает корректирование суммы прибыли (убытка) отчетного периода от операционной деятельности до налогообложения, определенной в Отчете о финансовых результатах, до суммы денежных средств, полученных или использованных в операционной деятельности.

2.4 Отчет о собственном капитале

Содержание и форма отчета о собственном капитале, а также общие требования к раскрытию его статей определяются ПСБУ 5 «Отчет о собственном капитале».

Нормы ПСБУ касаются предприятий, организаций и других юридических лиц всех форм собственности (кроме банков и бюджетных учреждений).

Цель составления Отчета о собственном капитале- раскрытие информации об изменениях в составе собственного капитала предприятия в течение отчетного периода.

Для обеспечения сравнительного анализа информации предприятия должны прилагать к годовому отчету Отчет о собственном капитале за предыдущий год.

Для составления отчета о собственном капитале используют следующие источники информации:

- Отчет о собственном капитале за предыдущий отчетный период;

- Баланс за предыдущий период;

- Отчет о финансовых результатах;

- Данные аналитического учета по операциям, которые влияют на статьи собственного капитала.

3. П(С)БУ №9 „Запасы”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються на:

3.1. Незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними.

3.2. Фінансові активи.

3.3. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Визнання та первісна оцінка запасів

5. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

6. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом).

7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

8. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

10. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

11. Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

12. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

13. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

14. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

15. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом).

Оцінка вибуття запасів

16. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

абзац пункту 16 виключено

нормативних затрат;

ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

17. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

18. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

19. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

20. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

21. Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.

22. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

23. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Оцінка запасів на дату балансу

24. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

25. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

26. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

27. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

28. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності

29. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

методи оцінки запасів;

балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до пункту 28 цього Положення (стандарту).

Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат

Приклад 1. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст

Вартість запасів, тис. грн. (рахунки 20, 22, 28)

Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. (окремий субрахунок)

1

2

3

1. Залишок на початок місяця

150

25

2. Надійшло за місяць

300

50

3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)

400

67*

4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)

50

8

Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

25 + 50

-----------

х 400

= 67.

150 + 300

Приклад 2. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі, що застосовують оцінку товарів за цінами продажу, та окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст

Субрахунок 282 "Товари в торгівлі", тис. грн.

Субрахунок 289 "Транспортно-заготівельні витрати", тис. грн.

Субрахунок 285 "Торгова націнка", тис. грн.

Продажна вартість (гр. 2 + гр. 3), тис. грн.

1

2

3

4

5

1. Залишок на початок місяця

227

25

77

252

2. Надійшло за місяць

460

50

160

510

3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)

487**

53

168

540

4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)

200

22

69

222

Зменшення залишку на субрахунку 282 "Товари в торгівлі" відбулося на суму 487 тис. грн. (168 + 319) унаслідок списання торгової націнки в кореспонденції з субрахунком 285 "Торгова націнка" на суму 168 тис. грн. і купівельної вартості товарів у кореспонденції з субрахунком 902 "Собівартість реалізованих товарів" на суму 319 тис. грн.

Сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів (дебет субрахунку 282 "Товари в торгівлі", кредит субрахунку 285 "Торгова націнка" сторно), становить:

77 + 160

------------

х 540

= 168.

252 + 510

Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до реалізованих товарів (відображається за дебетом субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" і кредитом субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати"), становить:

25 + 50

-----------

х 540

= 53.

252 + 510

Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів", кредит субрахунку 282 "Товари в торгівлі") становить:

540 - 168 - 53 = 319.

Список литературы

1. Н.М. Ткаченко «Бухгалтерский учет на предприятиях с разными формами собственности» 1998г.- 672с.

2. Тамара Лихопой «Справочник начинающего бухгалтера» Харьков 2007г.- 192с.

3. Под редакцией Михаила Захарко бухгалтерский еженедельник «Дебет-Кредит» 2005г.

4. Періодичні видання „Бух.облік і аудит”, „Баланс”, „Все про бухгалтерский облік”.

5. П(С)БУ „Все про бухгалтерский облік”.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.