реферат бесплатно, курсовые работы
 

Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування

Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування

27

ПЛАН:

ВСТУП

1 Основи аудиту

1.1 Суть аудиту, його мета і завдання

1.2 Предмет, метод аудиту. Об'єкти аудиторської діяльності

1.3 Види аудиту

2 Загальні підходи до аудиту розрахунків з органами соціального страхування

2.1 Мета та завдання

2.2 Порядок проведення

3 Аудит повноти нарахування й сплати відрахувань на обов'язкове соціально страхування

3.1 Розрахунки з Пенсійним фондом

3.2 Розрахунки з ФССВБ

3.3 Розрахунки з ФССТВП

3.4 Розрахунки з ФССНВ

Висновок

Використана література

ВСТУП

Сьогодні, коли економіка не лише нашої держави переживає складний етап, коли котиться хвиля масових скорочень, рівень безробіття стрімко зростає, а також спостерігається стрімкий ріст заборгованості по заробітній платі, не зникає актуальність теми, що розкрита в даній курсовій. Незалежно від того чи здійснюються виплати заробітної плати внески до Пенсійного фонду та податок з доходів фізичних осіб всеодно сплачуються. Тому є важливим, щоб ці відрахування проводились відповідно до закону у встановлених розмірах та вчасно, оскільки порушення можуть призвести до додаткових витрат на штрафи та пені.

Метою роботи є розкрити особливості аудиту розрахунків підприємства з фондами соціального страхування, оскільки на цій ділянці бухгалтерського обліку є велика кількість “тонкощів”, пов'язаних з нарахуванням та утриманням з заробітної плати. Враховуючи те, що заробітна плата на кожного працівника розраховується індивідуально, то відповідно і аудит цієї ділянки є дуже трудомістким.

У першому розділі розкрите поняття аудиту, його мета, предмет, об'єкти, завдання для більш точного розуміння необхідності проведення аудиту на підприємствах, установах та організаціях.

Другий розділ присвячено висвітленню таких питань як безпосередньо мета і завдання аудиту розрахунків з органами соціального страхування. Також тут розкривається порядок проведення аудиту цієї ділянки бухгалтерського обліку, яка до того ж тісно пов'язана з кадровою службою підприємства.

Аудит розрахунків підприємства з фондами соціального страхування, по кожному фонду, розглядається у третьому розділі. Розрахунки з кожним фондом мають свої особливості у зв'язку з тим, що утримання та нарахування внесків до кожного фонду також мають свої особливості.

Предметом дослідження у даній роботі виступають дії аудитора при перевірці розрахунків з фондами соціального страхування, а об'єктом - безпосередньо утримання та нарахування внесків та взаєморозрахунки з фондами підприємства.

РОЗДІЛ І. ОСНОВИ АУДИТУ

1.1 СУТЬ АУДИТУ, ЙОГО МЕТА І ЗАВДАННЯ

Робота підприємств та організацій в умовах ринкових відносин і конкурентної боротьби зумовила виникнення нової форми незалежного контролю - аудиту. Необхідність у послугах аудитора спричинили:

- потреба акціонерів, страхових компаній, банків та інших користувачів у об'єктивній і достовірній інформації про фінансово-господарський стан того чи іншого суб'єкта господарювання;

- залежність наслідків прийняття рішень користувачами інформації (власниками, інвесторами, кредиторами та ін..) від якості отриманої інформації;

- необхідність спеціальних знань та навиків для перевірки інформації;

- можливість надання менеджерами недостовірної інформації власникам, акціонерам, кредиторам та іншим користувачам;

- відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Обов'язковим є аудит фінансової звітності щодо підтвердження її достовірності. Проте практика роботи зарубіжних і вітчизняних аудиторів (аудиторських фірм) засвідчує, що ними підтверджується не тільки достовірності фінансової звітності, а й надаються супутні послуги. Аудиторські фірми на замовлення суб'єктів господарської діяльності аналізують бухгалтерську звітність, постановку і відновлення бухгалтерського обліку, погоджені процедури з приватизації державного майна, комерціалізації торгівлі, консультації з випуску акцій і підтвердження при цьому звітності, консультації з бухгалтерського обліку та фінансово-правових питань, менеджменту та маркетингу, податкової політики тощо.

Поняття аудиту часто характеризують як незалежну перевірку фінансових звітів або віднесеної до них фінансової інформації об'єкта незалежно від його прибутковості, розмірів і форми організації, коли така перевірка здійснюється для певних внесків.

Аудит - це процес, за допомогою якого компетентний працівник збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх об'єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти дослідження.

Визначення поняття “аудиту”, запропоноване у Законі України “Про аудиторську діяльність”, найбільше стосується аудиту фінансової звітності, де зазначається, що аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Отже, метою проведення аудиту є вкладання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, що перевіряється.

Основні завдання аудиту - збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання та формування на цій основі аудиторських висновків.

При здійсненні аудиту фінансової звітності до завдань аудиту можна віднести:

- вивчення статуту, установчої угоди та інших документів, що засвідчують правове поле діяльності суб'єкта перевірки;

- ознайомлення з бізнесом клієнта, з системою господарювання й управління;

- оцінку ефективності системи внутрішнього контролю;

- контролю здійснення господарських операцій процесів постачання, виробництва, реалізації, інвестування;

- встановлення повноти відображення всіх господарських та фінансових операцій підприємства у бухгалтерському обліку;

- перевірку реальності розрахунків із постачальниками і покупцями;

- встановлення достовірності розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами;

- реальність визначення фінансових результатів.

Крім того, аудит має адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантії того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та первинних документах, достатня та достовірна.

1.2 ПРЕДМЕТ, МЕТОД АУДИТУ. ОБ'ЄКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для того щоб визначитись з категоріями “предмет”, “метод”, “об'єкти аудиторської діяльності”, треба з'ясувати, в чому полягає відмінність між аудитом та ревізією (Табл.. 1).

Таблиця 1. Порівняння характеристик ревізії та аудиту

Ревізія

Аудит

Мета проведення

Усунення недоліків

Зменшення недоліків

Ліквідація зловживань

Обмеження зловживань

Встановлення законності

З'ясування історичних причин недоліків

Забезпечення максимальної точності даних

Приблизна точність даних

Гласність

Оприлюднення результатів

Збереження професійної таємниці

Ініціатори проведення

Суб'єкти адміністративного права

Аудитора клієнт вибирає сам

Джерела фінансування

За рахунок суб'єкта адміністративного права

За рахунок суб'єкта, що перевіряється

Часовий чинник

Існувала завжди

Продукт розвитку ревізії в особливих економічних умовах

Усе наведене у таблиці дає можливість визначитися з цими категоріями.

Предмет аудиту - стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває в сфері аудиторської оцінки. Як видно з цього формулювання, предмет аудиту (аудиторських послуг) має багато спільного з предметом ревізії та економічного аналізу.

Метод аудиторської діяльності ґрунтується на основних положеннях діалектичного методу пізнання та законах політичної економії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, становлять певне ціле, узагальнене, без відмінностей між окремими частинами та властивостями.

Метод аудиту - це сукупність способів і прийомів, які використовують для дослідження стану об'єктів, що вивчаються. Ці прийоми можна об'єднати в такі групи:

1. визначення кількісного та якісного стану об'єкта;

2. визначення відхилень дійсного стану досліджуваного об'єкта від норм і нормативів, планових показників та інших правил;

3. оцінка стану об'єкта (в минулому, поточному та майбутньому періодах).

27

Отже, методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісного стану об'єктів, виявлення відхилень від базового нормативного стану й цих відхилень за критеріями доцільності та законності.

В аудиті широко застосовують прийоми та методи, які не є власне аудиторськими. Це передусім прийоми та методи статистики й аналізу господарської діяльності: порівняння, групування, деталізація показників, індекси, елімінування, балансовий, сальдовий тощо.

Об'єкт аудиторської діяльності - це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцінений кількісно й якісно. Об'єкти аудиту можуть бути різними за складом та структурою, відношенням до різних сфер діяльності, іншими характеристиками. Така широка характеристика об'єктів аудиту потребує їх класифікації. Найбільш вдалою є класифікація об'єктів аудиту, наведена на Рис. 1.

1.3 ВИДИ АУДИТУ

За формою й метою здійснення аудиту розрізняють внутрішній і зовнішній аудит. Основна відмінність між ними полягає в тому, що внутрішній аудит провадиться всередині самої організації за вимогою та з ініціативи керівництва аудитором, який працює в самій організації. Тому в виконанні своїх функцій він тісно чи іншою мірою с залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудит можна розглядати як невід'ємну частину загально системи контролю, який відповідно до міжнародного нормативу “Використання результатів роботи внутрішнього аудиту” здійснюється за такими напрямами (функціями):

- аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;

- вивчення бухгалтерської (фінансової) та оперативної інформації (за окремими статтями та ін.);

- вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;

- аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

- оцінка якості інформації;

- розробка проектів управлінських рішень;

- проведення стратегічного (перспективного) аналізу;

- розробка фінансових прогнозів.

Загалом напрями, за якими здійснюється внутрішній аудит, свідчать про його виняткову важливість для підприємств. Формування та розвиток внутрішнього аудиту є найважливішим завданням фірм. Внутрішній аудит має обов'язковий характер.

Разом із внутрішнім аудитом надзвичайно поширений зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми.

Метою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства. У процесі аудиторської перевірки зовнішній аудит, звичайно, входить до системи внутрішнього аудиту і дуже подібний до прийомів й методів, які застосовують внутрішні аудитори, та до їх оцінок. При цьому зовнішні аудитори не обмежуються питаннями підтвердження фінансової звітності, а оцінюють діяльність усіх систем підприємства.

Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), коли він провадиться з ініціативи зацікавленої сторони, та обов'язковим, коли передбачений законом. Відповідно до Закону України “Про аудиторську діяльність” проведення аудиту є обов'язковим для:

- перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

- емітентів цінних паперів;

- державних підприємств у разі здавання в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності;

- порушення питання про визнання неплатоспроможності або банкрутства.

Згідно із Законом України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України” від 14 березня 1995 р. № 90/95-ВР зі змінами і доповненнями, проведення аудиту є обов'язковим також з метою підтвердження:

- достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю;

- достовірності та повноти фінансово звітності підприємств, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів;

- достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів;

- достовірності та повноти бухгалтерського балансу й іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника незалежно від підстав, за якими порушено справу;

- фінансового стану засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду іншого підприємства;

- достовірності та повноти річного балансу і звітності довірчих товариств;

- фінансового стану засновників (українських юридичних осіб) підприємств з іноземними інвестиціями щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду підприємства;

- фінансового стану засновників (учасників) страховика щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду страхової компанії;

- достовірності та повноти річного балансу і звітності страховика;

- довідки про фінансовий стан засновників страховика.

Обов'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів.

На підставі вивчення функцій внутрішнього та зовнішнього аудиту можна визначити відмінність між ними та оцінити значення кожного з них для становлення та розвитку системи фінансового контролю. Основна відмінність полягає в тому, що внутрішній аудит спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контролюючих функцій, тоді як зовнішній аудит може бути використаний також в інтересах сторонніх щодо підприємства груп. Можна стверджувати, що функції цих двох видів контролю доповнюють одна одну і водночас використовуються з різними цілями.

РОЗДІЛ ІІ ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОРГАНАМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

2.1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Такі загальнодержавні податки і збори, як відрахування на соціальне страхування є складними об'єктами аудиту, оскільки передбачається перевірка насамперед правильності нарахування заробітної плати. Сам аудит розрахунків з персоналом, незважаючи на типовість таких господарський операцій для будь-якого підприємства незалежно від його виду та організаційно-економічних характеристик, є досить трудомістким процесом внаслідок складності трудового законодавства, різноманітних видів і форм оплати праці, її документального оформлення.

Метою аудиту оплати праці та її оподаткування є встановлення законності, обґрунтованості та правильності нарахування й виплати заробітної плати, нарахування та сплати внесків на соціальне страхування.

Аудит розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами може бути повністю відокремлений в самостійний етап аудиторської перевірки підприємства. При його проведенні аудитор вирішує два завдання:

1 Підтвердити правильність розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами по податках, зборах і обов'язкових платежах, що передбачає перевірку правильності:

а) визначення бази оподаткування, ставок та розрахунку сум податків;

б) застосування пільг у розрізі різних видів податків (за наявності пільг) або можливості застосування пільг (за умови їх відсутності на підприємстві);

в) сплати податків, зборів і обов'язкових платежів.

2 Оптимізувати податкове планування та сплату податків на підприємстві.

Незалежно від організації робіт у процесі аудиту податків, зборів і обов'язкових платежів потрібно виконати такі аудиторські процедури:

1. ознайомитися з усіма податками, платниками яких є підприємство;

2. ознайомитися з актами за результатами перевірок контролюючих органів та перепискою підприємства з ними;

3. ознайомитися з розрахунками податків і перевірити відповідність усіх сум, наведених у них, даних бухгалтерського та податкового обліку;

4. перевірити повноту та правильність визначення оподатковуваного обороту;

5. оцінити правильність застосування ставок податків, зборів і обов'язкових платежів;

6. перевірити обґрунтованість застосування пільг;

7. оцінити правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку податків, зборів і обов'язкових платежів, відповідність його організації вимогам законодавства;

8. перевірити своєчасність надання податкової звітності та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів у повному обсязі;

9. перевірити правильність самостійного виправлення помилок, допущених при обчисленні та сплаті податків у минулих звітних періодах.

2.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Аудит відрахувань на соціальне страхування може проводитись за такими етапами:

1. Аудит постановки колективно-договірного регулювання заробітної плати;

2. Аудит організації обліку розрахунків з оплати праці та відрахувань на соціальне страхування;

3. Аудит обліку особового складу;

4. Аудит обліку використання робочого часу та виконаної роботи (виробітку);

5. Аудит нарахування заробітної плати та інших виплат;

6. Аудит утримань обов'язкових податків і зборів із заробітної плати;

7. Аудит здійснення інших утримань із заробітної плати;

8. Аудит нарахування відрахувань на соціальне страхування.

На першому етапі аудитор перевіряє наявність внутрішнього положення про оплату праці, колективного договору, трудових договорів (контрактів), вивчає порядок їх укладання та відповідність їх змісту і положень чинним нормативним документам з питань трудового законодавства.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.