Аудит фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

Розглянувши дані таблиці 1 ми бачимо, що структура земельних угідь на протязі 2007-2009р. залишилась незмінною. Площа ріллі на протязі 2007-2009р. р. займає 65,5% від загальної площі земельних угідь в ТОВ "Валтекс". Багаторічні насадження займають 34,1% загальної площі земельних угідь. В свою чергу сільськогосподарські угіддя займають 99,6% всіх земельних угідь. Землі не сільськогосподарського призначення займають 0,4% загальних земельних угідь.

Більш ґрунтовна техніко-економічна характеристика господарства подана в таблицю 2.2, де розраховані основні економічні показники господарської діяльності ТОВ "Валтекс".

Таблиця 2.2

Техніко-економічна характеристика ТОВ"Валтекс" за 2007-2009 роки

Показники	Роки	Абсолютне відхилення в 2009 р. від 2008 р.(±)	Ланцюгові темпи росту, %
	2007	2008	2009		в2008р	в 2009р
1	2	3	4	5	6	7
1.Обсяг товарної продукції, тис.грн.	1346,7	1752,1	2145,2	+393,1	130	122
2.Собівартість товарної продукції, тис.грн.	1242,2	1689,6	1816,9	+127,3	136	108
3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн.	1235,9	1683,1	1763,7	+80,6	136	105
4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн.	1092,7	1511,7	1584,2	+72,5	138	105
5.Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	993,6	1295,4	1491,1	+195,7	130	115
6.Валовий прибуток (збиток), тис.грн.	99,1	216,3	93,1	-123,2	218	43
7.Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис.грн.	96,13	120,24	138,68	18,44	125	115
8.Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн.	(114,6)	(69,6)	(105,9)	-175,5	61	152
9.Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн.	(97,6)	68,8	(144,8)	-213,6	-	-
10.Прибуток (збиток ) від фінансової та інвестиційної діяльності, тис.грн.	68,8	83,3	100,3	17	121	120
11.Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис.грн.	51,9	237,6	3,7	-233,9	458	2
12.Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	51,9	237,6	3,7	-233,9	458	2
13.Витрати від основної діяльності	37,42	44,38	48,67	4,29	119	110
14.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	707	869	20
15.Дохід від податку на прибуток	308	-	307
16.Фінансовий результат від звичайної діяльності	1015	869	327

Для того, щоб здійснити оцінку аудиторського ризику через підприємницький заповнимо наступну таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 Критерії оцінки підприємницького ризику

№	Фактор ризику	Оцінка фактору ризику	Рівень підприємницького ризику
1.	Визначення економічної ситуації, в якій функціонує підприємство	Депресія	Високий
2.	Визначення галузі функціонування підприємства	Стабільна	Низький
3.	Політика управління на підприємстві	Пасивна	Низький
4.	Система контролю на підприємстві	Слабкий контроль	Високий
5.	Результати аудиту минулих років	Відсутні	Високий
6.	Частота зміни керівництва	Не змінювалось
7.	Фінансове положення підприємства	Посереднє	Високий
8.	Ймовірність виникнення судових спорів	Малоймовірна	Низький
9.	Репутація управлінців	Добра	Низький
10.	Їх досвід роботи	Достатній	Низький
11.	Власність	Колективна	Низький
12.	Розуміння ролі аудиту	Смутне	Високий
13.	Місцезнаходження підприємства	Село	Низький

Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що ступінь ризику на підприємстві наближається до низького.

2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги

Аудиторський процес складається з трьох основних етапів (стадій): планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку). Схематично основні завдання аудитора на кожній стадії перевірки зображені в Додатку 2. Розрахунок вартості аудиторських послуг наведений в Додатку 3.

Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю. Основні принципи планування , питання, які досліджуються на цій стадії схематично зображені в Додатку 4.

На підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 - ХІ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розроблений наказ "Про облікову політику ТОВ "Валтекс", що був затверджений 1 березня 2000 року генеральним директором.

Згідно цього наказу визначено, що на підприємстві ТОВ "Валтекс" застосовується журнально-ордерна система обліку, яка базується на широкому використанні системи накопичувальних і угруповуючих регістрів -- журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені.

Записи господарських операцій у журналі-ордері здійснюють по шаховому принципу: суму операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку.

Як виняток, з метою посилення контролю за схоронністю і використанням коштів по окремих рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Інші засоби" і ін.) поряд з журналами-ордерами по кредитовій ознаці ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків.

По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками") ведуть окремі журнали-ордери. Однак більшість журналів-ордерів призначені для відображення операцій по групі взаємозалежних рахунків, що робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу роботи, полегшує складання звітності. Так, журнал-ордер № 4 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків: "Основні засоби", "Знос основних засобів", "Додатковий капітал", що забезпечує закінчену характеристику руху основних коштів, їхнього зносу і зв'язані з ними зміни власного капіталу.

Окремі журнали-ордери призначені для забезпечення не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність здійснювати аналітичний облік в окремих регістрах (картках, книгах) по таких рахунках, як "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з підзвітними особами" і деяким іншим.

Для кожного синтетичного рахунка в книзі приділяється окрема сторінка, а для запису місячних оборотів -- окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносяться загальним підсумком; дебетові обороти рахунків записуються окремими сумами з різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного рахунка. Тому складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при журнально-ордерній формі немає необхідності.

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають Баланс.

Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності.

Отже, для проведення аудиту необхідно в першу чергу перевірити застосування журнально-ордерної системи обліку,тобто чи правильно ведуться і заповняються журнали-ордери і допоміжні відомості до них; також перевірити точність і правдивість записів в Головній книзі та складеному відповідно до цих записів Балансу

Також аудитор повинен перевірити правильність відображення фінансових результатів, для цього йому необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:

– всі операції повинні бути зареєстровані;

– всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;

– зареєстровані операції повинні відповідати реальності;

– занесені в правильний період;

– правильно оцінені;

– всі операції стосуються підприємства;

– занесені у відповідний рахунок;

– правильно представлені в річних звітах.

Перевірка Балансів суб'єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:

1) попередня документальна перевірка або камеральна;

2) документальна перевірка.

Попередній документаотній перевірці балансу підлягають такі питання:

- повнота і своєчасність подання;

- наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;

- узгодженість звітних даних.

Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:

1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;

2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.

Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і головного бухгалтера підприємства. Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.

2.4 Визначення обсягу перевірки та послуги

Для проведення аудиту необхідно переглянути і ознайомитися з:

- правильністю реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;

- наявністю документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;

- структурою активів і пасивів балансу на звітну дату;

- структурою власного капіталу;

- забезпеченням підприємства власними обіговими коштами;

- повнотою і своєчасністю сплати податків і платежів;

- фінансовою сталістю, платоспроможністю тощо.

Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; розшифрування дебіторів і кредиторів; розрахунок нормативу власних обігових коштів тощо.

III. Організація процесу аудиторської перевірки і послуги

3.1 Перевірка організації системи внутрішнього контролю

Внутрішній аудит - це один із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит одночасно здійснює технічний нагляд за виробничим процесом і якістю продукції. Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації. Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом. На підприємстві складаються графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.

Не менш важливим є правильно розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу. (Внутрішньому аудиту доцільно забезпечити співпрацю з юрисконсультом з питань дотримання законів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків та Інструкції про його застосування, Інструкції з інвентаризації, Положення про ведення касових операцій тощо.

Основні функції внутрішнього аудиту: контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподілом прибутків.

Перелік контрольних функцій внутрішнього аудиту оформлено відповідним наказом керівника підприємства. У ньому також передбачено своєчасне й кваліфіковане проведення перевірки з метою прогнозування господарських ситуацій, які призводять до порушення нормативних актів, що дасть можливість своєчасно вжити заходи для попередження (профілактики) правопорушень. За допомогою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильності господарських операцій разом із суцільними перевірками каси, банку, розрахунків з підзвітними особами, списання матеріалів на витрати, забезпечення фінансових результатів, реагування на виявлені порушення.

Структура внутрішнього аудиту підприємства включає три елементи: умови проведення аудиту, систему бухгалтерського обліку і процедури аудиту. Кожний елемент розуміють як наявність правил, процедур, методики і документації, розроблених для захисту своїх коштів, отримання надійної інформації з фінансів, підвищення ефективності роботи і дотримання відповідних вимог.

Внутрішній аудит здійснюється або на основі рішення органів управління фірми, або відповідно до порядку, встановленого законодавством. Внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і здійснюється за рішенням органів управління фірми для контролю й аналізу господарської діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6