Аналіз та аудит фінансового стану

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

?ОЗвл<0

?ОЗвлд<0

?ОЗзвл<0

За даними, наведеними у табл.2.14., фінансовий стан підприємства характеризується як абсолютно стійкий.

На тлі збільшення власних засобів (на 49,30т. грн) зменшився обсяг необоротних активів (на 105, 20т. грн), що викликало збільшення обсягу власних оборотних засобів (на 154,50т. грн). За умов відсутності довгострокових кредитів та залучених засобів збільшення короткострокових кредитів та зобов'язань викликало збільшення обсягу загальної величини основних джерел формування запасів (на 452,80т. грн).

Надлишкові співвідношення, крім збільшення вказаних величин, були викликані також зменшенням загальної величини запасів (на 12,50т. грн).

Таким чином надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат; надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат мають позитивні значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (1, 1,1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як абсолютно стійкого.

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства не є критичними й заходи, що запропоновувалися по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

Розділ ІІІ. Розробка методики аналізу та аудиту фінансового стану і ефективності господарської діяльності підприємства

3.1 Основні концепції методики аналізу та аудиту фінансового стану і резервів підвищення ефективності господарської діяльності підприємства

Аналіз та аудит проводиться так, щоб забезпечити розумну гарантію того, що буде виявлено суттєві неточності у фінансовій звітності, визначено показники та резерви підвищення ефективності функціонування [5]. Принцип розумної достатності полягає в тому, що аудитор не може бути абсолютним гарантом правильності фінансової звітності. Якщо б аудитор відповідав за те, що всі елементи фінансової звітності абсолютно правильні, то кількість необхідних аудиторських свідчень і відповідно вартість виконання аудиту зросли б настільки, що сам аудит втратив би свою економічну доцільність.

Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі пов'язуватиметься одне поняття - резерви.

У зв'язку з цим перед економічним аналізом поставлені такі завдання:

1) оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;

2) виявлення і визначення величини внутрішньогосподарських резервів;

3) сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю.

Це зумовило необхідність оперативного аналізу.

Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторський практиці, податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати нове завдання - контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).

Фактор - це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор - це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв'язків, а отже факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких - важливе завдання економічного аналізу.

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори. З останніми часто пов'язують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор - це попередник виникнення резервів виробництва.

Фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний акцент у цьому аналізі робиться на вивченні й оцінюванні ключових результативних і фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку та рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу. Інші виробничі показники та витрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв'язки з даним підприємством: фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

Під час аналізу використовують здебільшого добре відомі перевірені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу. Аналіз - це розбір, розкладання, розчленування предметів або явищ на складові елементи, властивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибленого вивчення складу, зв'язків, властивостей предметів та явищ. Сам процес розкладання слід проводити згідно з певними правилами, принципами.

Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі закономірності, склад, внутрішні кордони, зв'язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити згодом предмет у первісному вигляді.

Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від предмета - вимога другого принципу аналізу.

Окремі частини, компоненти цілого відіграють не однакову роль у його функціонуванні. Серед них обов'язково знайдеться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі обумовлює третій принцип аналізу - принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або систем формує четвертий принцип аналізу - принцип ієрархії.

П'ятий принцип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов'язується з найпростішими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності.

Так, товар є найпростішим елементом економічної системи.

Основним методом є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, уявно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв'язки та взаємодії.

Крім аналітичного методу, застосовують й інші методи та технічні прийоми економічного аналізу: деталізація - передбачає розкладання підсумкових показників на первісні й є формою прояву аналітичного методу дослідження; порівняння - предмет дослідження характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними; балансовий метод - ґрунтується на обмеженості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв'язках між окремими елементами господарської діяльності; елімінування - визначення впливу окремих факторів на кінцевий результативний показник.

3.2 Удосконалення методики аналізу та аудиту фінансового стану і резервів підвищення ефективності господарської діяльності підприємства шляхом автоматизації

Як видно з наведених розрахунків, аналіз і аудит фінансового стану підприємства з метою визначення резервів підвищення ефективності його господарської діяльності зв'язано з об'ємними взаємозалежними розрахунками, при цьому зміна вхідних величин не змінює алгоритм рішення.

За визначених умов простежується можливість автоматизації розрахунків, пов'язаних з аналізом і аудитом фінансового стану підприємства з метою визначення резервів підвищення ефективності його господарської діяльності.

В умовах комп'ютеризації автоматизація зазначених розрахунків дозволяє:

полегшити процес обчислень;

скоротити час виконання розрахунків;

підвищити точність здійснення відповідних розрахунків;

забезпечує оперативність прийняття рішень.

Як результат - автоматизація розрахунків щодо визначення фінансового стану підприємства і резервів підвищення ефективності його господарської діяльності дозволить більш ефективно реалізовувати функції контролінгу на підприємстві (визначення негативних показників та тенденцій, варіантів виходу з проблемної ситуації, прийняття остаточного рішення й практичних заходів щодо його реалізації, контроль за виконанням завдань), підвищити продуктивність праці співробітників, що виконують аналітичні розрахунки.

У зв'язку з викладеним у даній роботі приводиться алгоритм зазначених у роботі розрахунків за допомогою Microsoft Excel.

Аналізуючи потік інформації і послідовність розрахунків можна визначити наступний взаємозв'язок інформаційних потоків (рис.3.1):

ВХІДНА (первинна) ІНФОРМАЦІЯ	ВИХІДНА (вторинна) ІНФОРМАЦІЯ
Див. Додаток 1 "Баланс" ф.1		Таблиця 2.1 „Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства”	Таблиця 2.6 „Показники фінансової незалежності підприємства”
		Таблиця 2.2 „Баланс підприємства в агрегованому вигляді”	Таблиця 2.7 „Фінансовий леверідж”
			Таблиця 2.8 „Показники ліквідності балансу”
		Таблиця 2.3 „Актив порівняльного аналітичного балансу”	Таблиця 2.9 „Коефіцієнти ліквідності балансу”
Див. Додаток 2 "Звіт про прибутки і збитки" ф.2			Таблиця 2.10 „Стан дебіторської і кредиторської заборгованості”
		Таблиця 2.4 „Пасив порівняльного аналітичного балансу”	Таблиця 2.11 „Склад і структура кредиторської заборгованості”
			Таблиця 2.12. „Показники дебіторської і кредиторської заборгованості”
		Таблиця 2.5 „Порівняльний аналітичний баланс стану запасів (статті 100-140) ”	Таблиця 2.13. „Показники оборотних активів"
			Таблиця 2.14. „Показники фінансової стійкості”

Рис.3.1 Взаємозв'язок інформаційних потоків

Створивши в Microsoft Excel Книгу "Фінансовий стан підприємства", введемо первинну інформацію:

Лист 1:

Баланс ПП "Агровіта" -

відповідно до Додатка 1;

- див. табл.3.1

Лист 2:

Звіт про прибутки і збитки ПП "Агровіта" -

відповідно до Додатка 2;

- див. табл.3.2

Алгоритм розрахунків складемо за допомогою засобів Microsoft Excel шляхом послідовного визначення вторинної (похідній) інформації:

„Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства” ПП „Агровіта" за 2003 та 2004 рік" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.1
„Баланс підприємства в агрегованому вигляді" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.2
„Актив порівняльного аналітичного балансу" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.3
„Пасив порівняльного аналітичного балансу" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.4
„Порівняльний аналітичний баланс стану запасів (статті 100-140) ” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.5
„Показники фінансової незалежності підприємства” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.6
„Фінансовий леверідж" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.7
„Показники ліквідності балансу” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.8
„Коефіцієнти ліквідності балансу" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.9
„Стан дебіторської і кредиторської заборгованості" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.10
„Склад і структура кредиторської заборгованості” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.11
„Показники дебіторської і кредиторської заборгованості” у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.12.
„Показники оборотних активів" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.13.
„Показники фінансової стійкості" у відповідності до розрахунку, наведеного в таблиці 2.14.

Таблиця 3.1

Баланс ПП Агровіта

Таблиця 3.2

Звіт про прибутки і збитки ПП Агровіта

Таблиця 3.3

Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства” ПП „Агровіта" за 2003 та 2004 рік

Таблиця 3.4

Баланс підприємства в агрегованому вигляді

Таблиця 3.5

Актив порівняльного аналітичного балансу

Таблиця 3.6.

Пасив порівняльного аналітичного балансу

Таблиця 3.7.

Порівняльний аналітичний баланс стану запасів (статті 100-140)

Таблиця 3.8.

Показники фінансової незалежності підприємства

Таблиця 3.9.

Фінансовий леверідж

Таблиця 3.10.

Показники ліквідності балансу

Таблиця 3.11

Коефіцієнти ліквідності балансу

Таблиця 3.12.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості

Таблиця 3.13.

Склад і структура кредиторської заборгованості

Таблиця 3.14.

Показники дебіторської і кредиторської заборгованості

Таблиця 3.15.

Показники оборотних активів

Таблиця 3.16.

Показники фінансової стійкості

Висновки та пропозиції