реферат бесплатно, курсовые работы
 

Аналіз та аудит фінансової звітності підприємства

Аналіз та аудит фінансової звітності підприємства

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1
  • Теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства
    • 1.1 Економічна сутність фінансової звітності підприємства
      • 1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази з формування фінансової звітності
      • 1.3 Техніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат»
      • Висновки до 1-го розділу
  • Розділ 2
  • Методика та організація формування фінансової звітності підприємства
    • 2.1 Особливості облікової політики підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат»
      • 2.2 Організація аналітичного та синтетичного обліку
      • 2.3 Удосконалення фінансової звітності в умовах використання інформаційних систем
      • Висновки до 2-го розділу
  • Розділ 3
  • Методика і організація економічного аналізу фінансової звітності
    • 3.1 Завдання і джерела інформації проведення економічного аналізу
      • 3.2 Методика аналізу основних показників фінансової звітності підприємства
      • 3.3 Аналіз основних показників фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат»
      • Висновки до 3-го розділу
  • Розділ 4
  • Методика та організація аудиту фінансової звітності підприємства
    • 4.1 Організація проведення аудиту фінансової звітності підприємства
      • 4.2 Методичні аспекти проведення аудиту фінансової звітності підприємства
      • 4.3 Особливості проведення аудиту в умовах застосування комп`ютерних технологій
      • 4.4 Одержані результати проведеного аудиту
      • Висновки до 4-го розділу
  • Висновки та пропозиції
  • Список використаної літератури
  • Додатки

Вступ

Метою даної роботи є розгляд теоретичні та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства.

Завданням дипломної роботи є: 1) визначення форм звітності як засобів задоволення інформаційних потреб у повній, правдивій та неупередженій інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства; 2) розгляд та аналіз теоретичних та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства; 3) дослідження методики і техніки складання, аналізу та аудиту фінансової звітності

Актуальність розглядаємої теми зумовлюється розвитком ринкових відносин, що потребують якісного інформаційного забезпечення стосовно результатів діяльності суб'єктів ринку.

Сутність звітності як елементу та методу бухгалтерського обліку полягає досягненні завершального етапу фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Вона призначена для використання як зовнішніми (держава, власники, партнери по бізнесу, інвестори), так і внутрішніми користувачами і є джерелом різноманітної інформації для прийняття рішень на внутрішньому і зовнішньому рівнях.

До фінансової звітності належать такі форми:

* 1 - Баланс підприємства;

* 2 - Звіт про фінансові результати;

* 3 - Звіт про рух грошових коштів;

* 4 - Звіт про власний капітал;

* 5 - Примітки до річної фінансової звітності.

Предметом дослідження є методика і техніка складання, аналіз та аудит фінансової звітності.

Вся звітність складається з використанням підрахунку, групування та спеціальної обробки даних бухгалтерського обліку, що і є завершальною його стадією.

Головні вимоги, які ставляться до бухгалтерської звітності такі:

* реальність;

* ясність;

* своєчасність;

* єдність методики звітних показників;

* порівнянність звітних показників з минулими.

Об'єкт дослідження - ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат». Основним видом діяльності зазначеного підприємства, згідно Статуту підприємства, є виробництво паперу та картону. ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат» відноситься до середніх підприємств, розподіл облікової та аналітичної праці є необхідним, при цьому технологічні процеси, що застосовуються, а також реальні обсяги виробництва, дозволяють застосовувати централізовану форму організації та побудови бухгалтерської служби.

Методика та організація обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства в даній роботі наведені в наступній послідовності:

В першому розділі розглянуто теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства, а саме: економічну сутність фінансової звітності підприємства; нормативно-законодавчу базу з обліку фінансової звітності; техніко-економічну характеристика підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат»В другому розділі розглянуто методику та організацію формування фінансової звітності підприємства, а саме: особливості облікової політики підприємства ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат»; організацію аналітичного та синтетичного обліку; описано удосконалення фінансової звітності в умовах використання інформаційних систем.

В третьому розділі розглянуто методику і організацію економічного аналізу фінансової звітності, а саме: завдання і джерела інформації проведення економічного аналізу; методику аналізу основних показників фінансової звітності підприємства; наведено аналіз основних показників фінансової звітності ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат».

У четвертому розділі розглянуто методика та організацію аудиту фінансової звітності підприємства, а саме: організація проведення аудиту фінансової звітності підприємства; методичні аспекти проведення аудиту фінансової звітності підприємства; особливості проведення аудиту в умовах застосування комп`ютерних технологій; змальовано одержані результати проведеного аудиту ВАТ «Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат».

За кожним розділом та дослідженням взагалі - сформульовано підсумовуючі висновки та пропозиції. В роботі наведено 13 таблиць, 6 рисунків, список використаної літератури за 64-ма джерелами та 5 додатків, що містять похідну інформацію для проведеного дослідження.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в визначенні єдності методики і організація формування, економічного аналізу та аудиту фінансової звітності.

Розділ 1

Теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства

1.1 Економічна сутність фінансової звітності підприємства

Бухгалтерська фінансова звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством [13, c.145 ].

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

* придбання, продажу та володіння цінними паперами;

* участі в капіталі підприємства;

* оцінки якості управління;

* оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

* забезпеченості зобов'язань підприємства;

* визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

* регулювання діяльності підприємства;

* інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Головні вимоги до звітності -- це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.

Якісні характеристики фінансової звітності такі [27, c.318 ]:

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

* фінансові звіти підприємства за різні періоди;

* фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.

Основні принципи підготовки фінансової звітності

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і пасивів підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

повного висвітлення, за яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, за яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Відповідно до загальних вимог (стандарт № 1) розкриття інформації здійснюється у фінансовій звітності так [36, c.452 ]:

для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

* підприємство;

* дату звітності та звітний період;

* валюту звітності та одиницю її виміру;

* відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

* облікову політику підприємства та її зміни;

* консолідацію фінансових звітів;

* припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

* обмеження щодо володіння активами;

* участь у спільних підприємствах;

* виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

* переоцінку статей фінансових звітів;

* іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

* назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

* короткий опис основної діяльності підприємства;

* назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

* середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

1. Принципів оцінки статей звітності.

2. Методів обліку щодо окремих статей звітності. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

1. Облікову політику підприємства.

2. Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами).

3. Інформацію, що містить додаткових аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Таким чином, за періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев'ятимісячну та річну.

Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.

Фінансова звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської діяльності, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається [47, c.525 ]:

у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підприємства;

контрагентам (покупцям, постачальникам тощо), а також установам банку (для контролю за використанням банківського кредиту), якщо таке передбачене кредитним договором;

органам статистики для статистичної обробки.

Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строку, наступного за звітним періодом, місяця, кварталу, а річна -- не пізніше встановленого строку, наступного за звітним, року. Склад (обсяг) та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджуються Міністерством фінансів України.

Склад фінансової звітності

Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

* існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

* оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.

До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий і майновий стан та перспектива розвитку підприємства.

Бухгалтерський фінансовий звіт за формами № 1, № 2 та № З характеризує зміни фінансового стану підприємства порівняно з початком звітного періоду, а «Звіт про фінансові результати» відбиває результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року. Відмітною особливістю нової звітності є відсутність у ній будь-яких планових показників або нормативів.

Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій всіх галузей господарювання складаються за єдиними формами, фінансові відносини універсальні. Галузеві особливості відображують у статистичній звітності. Встановлені форми звітності складають всі підприємства і організації, що містяться на території України і є юридичними особами, а також спільні підприємства за участю іноземних юридичних осіб та громадян. За цими формами складають бухгалтерську фінансову звітність усі підприємства, кооперативи, інші підприємства на основі колективної власності, державні підприємства і організації, господарські одиниці громадських організацій.

Підприємства, об'єднання і організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на території України спільні підприємства за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, а також організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської або іншої комерційної діяльності (крім бюджетних організацій), зобов'язані складати поточну і річну бухгалтерські звітності.

1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази з формування фінансової звітності

Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 [4 ].

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом,- джерела утворення засобів і цільове призначення їх.

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві - статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.).

Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі - за складом і розміщенням, в пасиві - за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін "баланс" означає "рівність, рівновага".

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.

В процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.

Можливі варіанти змін у балансі:

1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.