реферат бесплатно, курсовые работы
 

Амортизація основних засобів

За 1998 рік основні фонди підприємства збільшились на 1482,7 тис.грн, в 1999 році - на 1252,7 тис.грн. Але значне поповнення активної частини основних фондів відбулося саме в 1999 році, в більшій мірі це пов'язано з надходженням на протязі 1999 року промислово - виробничих фондів. Аналізуючи показники за 2 роки діяльності підприємства можна стверджувати, що відбувається зростання обсягів основних фондів, що дає можливість підприємству збільшувати обсяги випуску продукції, за рахунок введення в дію нових основних засобів, підвищувати конкурентоспроможність продукції, використовувати новітні технології та інше.

За 1999 рік зменшилась вартість невиробничих основних фондів на 587 тис.грн, які були придбані на протязі 1998 року у сумі 910 тис.грн, що вплинуло на зменшення зростання обсягів основних засобів за 1999 рік в порівнянні з 1998 роком.

Але зменшення такого показника як невиробничі основні фонди не повинно розглядати як прямо позитивний фактор, враховуючи що фонди невиробничого призначення є й показником матеріального та культурного рівня осіб які працюють на підприємстві, стимулюючого зростання продуктивності праці. Але вплив даного фактору не можливо визначити прямими розрахунками.

3.3 Аналіз технічного стану основних фондів.

На технічний стан основних фондів впливають три групи факторів:

І. Введення в дію нових основних фондів та потужностей.

ІІ. Вибуття основних фондів в наслідок старості і повного зносу.

ІІІ. Ремонт обладнання (капітальний, поточний, технічний огляд).

Для здійснення аналізу технічного стану основних засобів розглядають статистичні звіти, відображаючи ступінь розвитку та впровадження нової техніки, модернізації обладнання, реалізації винаходів та раціоналізаторських пропозицій про поліпшення використання основних фондів.

На підставі використовуємих даних розраховують ряд показників, характеризуючи стан та використання основних фондів. Такими показниками є коефіцієнти зносу, оновлення, вибуття, приросту та здатності.

На зміну стану основних фондів значний вплив здійснює їх знос.

Він представляє процес споживання їх вартості в тій мірі, в який вони втрачають свою споживчу вартість чи матеріально зношуються.

Враховуючи вищезазначене дані про знос використовуються для узагальненої характеристики стану основних фондів чи окремих груп.

В процесі аналізу розраховують коефіцієнт зносу (Кзн) на початок і кінець року. Він розраховується як відношення суми зносу основних фондів до їх первісної (початкової) вартості.

Для найбільшої наочності та аналізу згрупуємо зазначені коефіцієнти в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3.

Показники

На початок року

На кінець року

Зміни (+)(-)

1.Промислово-виробничі фонди

2. Знос

3. Коефіцієнт зносу

1500,7

35,4

0,02

3340,4

267,8

0,08

+1839,7

+232,4

+0,06

Збільшення зносу на кінець року пояснюється вводом в дію основних фондів та значними вкладеннями засобів в капітальний ремонт.

За даними таблиці 3.3. видно, що коефіцієнт зносу фондів на початок року став 2,36% (35,4:1500,7.100); на кінець року 8,02% (267,8:3340,4.100). Це визначає, що в середньому їх знос зріс на 5,66%, що свідчить про погіршення стану основних фондів. Але як видно з таблиці 3.3. на протязі 1999 року відбулося значне збільшення вартості основних фондів, що також вплинуло на зростання зносу.

Одним з факторів, який визначає зміни стану основних фондів, є їх рух, під яким розуміється надходження на протязі року нових та вибуття раніше діючих основних фондів.

Інтенсивність даних процесів вимірюється коефіцієнтами оновлення та вибуття.

Коефіцієнт оновлення розраховується як відношення вартості надходжених основних фондів до їх вартості на кінець звітного періоду. Він відображає ступінь оновлення основних фондів в результаті введення в дію нових об'єктів, придбання чи безоплатного отримання від інших організацій.

Коефіцієнт вибуття розраховується як відношення вартості вибувших на протязі року основних фондів до їх вартості на початок року. Вибуття основних засобів може бути результатом їх втрати, розкрадання (з наступним списанням за рахунок підприємства чи осіб винних у розкраданні), безоплатної передачі іншим підприємствам, зносу, а також реалізації на сторону.

В процесі аналізу необхідно вивчати структуру вибуття по зазначеним направленням і його конкретні причини.

В таблиці 3.4. приведені дані звітності, характеризуючи ступінь інтенсивності руху основних фондів. При аналізі необхідно врахувати, що діюча звітність містить показники оновлення та вибуття по всім основним фондам в цілому, тоді як для характеристики технічного розвитку необхідно знати рух відповідних їх видів. Необхідну інформацію мають в собі дані первинного обліку придбання та вибуття основних фондів.

Таблиця 3.4.

Показники руху основних фондів

Значення показників

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Основні фонди на початок року, тис.грн

Надходження основних фондів в звітному періоді, тис.грн

Вибуття основних фондів в звітному періоді тис.грн

Основні фонди на кінець року, тис.грн

Коефіцієнт оновлення ОФ

Коефіцієнт вибуття ОФ

1500,7

2480

640,3

3340,4

0,74

0,43

З вище приведеної таблиці видно, що оновлення основних виробничих фондів на підприємстві ТОВ “Еліон 2000” становило 2480 тис.грн чи 74%, а вибуття - 640,3 тис.грн чи 43%. Дані показники свідчать про різнобічний процес технічного розвитку, де одночасно здійснюється поповнення основних виробничих фондів новими їх видами та вибуття надлишкових або зношених ОФ.

Важливим завданням аналізу є виявлення причин вибуття основних фондів та доцільність придбання нових. Також необхідно звертати увагу на співвідношення показників їх оновлення та вибуття.

На підставі даних таблиці 3.3.2 за звітний період коефіцієнт оновлення є більшим ніж коефіцієнт вибуття на 0,31 або на 42%, що можна оцінити як позитивний фактор.

Найбільш повну характеристику оновлення окремих видів основних фондів, а саме обладнання, можна отримати по даним аналізу їх вікового складу. З цією метою вони групуються по строкам експлуатації. Методика аналізу на основі даних первинного обліку наявності основних фондів в таблиці 3.5.

Наведені в таблиці дані свідчать, що в ТОВ “Еліон 2000” відсутні основні фонди за віком понад 20 років. Значна кількість ОФ належить до вікової групи до 5 років - 38 шт. або 70% загального обсягу основних фондів. Невеликі частки належать до груп ”від 5 до 10” та “від 10 до 20”, відповідно 9 шт. або 17%, та 7шт. або 13%.

Дані аналізу дозволяють визначати технічні можливості та відмітити об'єкти першочергової заміни, що буде сприяти підвищенню технічного рівня результатів діяльності.

Також для визначення технічного стану основних фондів використовують коефіцієнт здатності ОФ, який розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до первісної їх вартості.

Таблиця 3.5.

Види основних фондів

Кількість основних фондів

Разом

у т.ч по віковим групам

Кількість

Питома вага

до 5 років

від 5 до 10

від10 до 20

понад 20р

Кількість

Питома вага

кількість

Питома вага

Кількість

Питома вага

Кількість

Питома вага

1 Будівлі і споруди

2 Автомобільний транспорт

3.Машини та обладнання

4. Устаткування приладу до них

5. Електронно-обчислювальні машини

6. Інші основні фонди

Разом

-

5

11

19

8

11

54

-

9

20

35

16

20

100

-

4

8

11

8

7

38

-

11

21

29

21

18

100

-

1

2

5

-

1

9

-

11

22

56

-

11

100

-

-

1

3

-

3

7

-

-

14

43

-

43

100

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Тобто 93% основних виробничих фондів є здатними до використання, завдяки тому що за аналізуємий період відбулося значне зростання вартості основних фондів за рахунок введення нової техніки.

Коефіцієнт приросту основних виробничих фондів на підприємстві за аналізуємий період склав:

Показник свідчить про зростання вартості основних фондів, що дає можливість підприємству збільшити обсяги виробництва (надання послуг та інш.).

3.4 Аналіз узагальнюючих показників використання основних засобів.

Загальним показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача. Вона обчислюється як відношення обсягу продукції за місяць, квартал, рік до середньої вартості основних промислово-виробничих фондів.

Для забезпечення росту фондовіддачі необхідно, щоб вартість випускаємої продукції збільшується скоріше ніж вартість основних виробничих фондів.

Іншими словами фондовіддача характеризує випуск продукції на одну гривню вартості основних виробничих фондів.

Аналіз фондовіддачі провадиться зіставленням фактичних показників з плановим, базисним, середньогалузевим та показниками передових підприємств.

За одержаними даними вивчаються динаміка і тенденції змінення фондовіддачі, визначаються ступінь виконання плану, відхилення від середньогалузевого рівня та показників передових підприємств.

На зміну рівня фондовіддачі впливають ряд факторів, які можна згрупувати наступним чином (рис. 5.).

Рис. 5. Схема факторної системи фондовіддачі.

Крім того, ефективність використання основних фондів характеризується показниками: продуктивністю одиниці обладнання, коефіцієнтами використання обладнання у часі та потужності, тощо.

Вирішальний вплив на фондовіддачу чинить ефективність використання обладнання по часу (екстенсивне) і по потужності (інтенсивне).

Час роботи обладнання підрозділяють:

- календарне (365 х 24);

- режимне (365 - вихідні дні) х тривалість 1 зміни;

- планові часи (режимні часи - планові простої);

- часи фактичної роботи (планові часи - простої зверх плану).

Використання обладнання по часу знаходиться в прямій залежності від коефіцієнта змінності роботи обладнання, який визначається як відношення числа відпрацьованих машинозмін (або станкочасів) до загального числа станків або до найбільшого числа станкочасів, які можуть бути відпрацьовані при однозмінній роботі.

Аналізується Кзмін. шляхом порівняння фактично Кзмін. з плановим. Потім визначаються причини змін.

Ефективне використання обладнання по потужності характеризується коефіцієнтом ефективності загрузки - визначається відношенням фактичної годинної продуктивності обладнання до планової продуктивності (або нормативної продуктивності).

3.5 Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів.

Як видно з рис. 5. факторами першого рівня, які впливають на фондовіддачу основних виробничих фондів є:

1) зміна долі активної частини фондів в загальній їх сумі (Дак);

2) зміна фондовіддачі активної частини фондів (Фв.акт)

ФВ = Дак х Фв.акт

Розрахунок впливу факторів виконується способом абсолютних різниць (в розрахунках використані дані таблиці № 3.5.1):

ДФВ = (Дак(ф) - Дак(пл) ) х Фв.акт(пл) = -0,014 х 7,9818 = -0,1117452

ДФВ = (Фв.акт(факт) - Фв.акт(пл)) х Дак(факт) = + 0,155 х 0,754 = + 0,11687

Загальний вплив: - 0,11174542 + 0,11687 + 0,005
Позитивно вплинула на фондовіддачу зміна фондовіддачі активної частки фондів (+0,11687), а вплив зменшення долі активної частки фондів (-0,1117452)
Тобто за рахунок зміни активної частки фондів в загальній їх сумі фондовіддача зменшилась на -0,1177452, а підвищення фондовіддачі активної частини фондів збільшило показник фондовіддачі на +0,11687.

Фондовіддача активної частки фондів (технологічного обладнання) безпосередньо залежить від його структури, часу роботи та середньочасової виробітки.

Для аналізу можна використовувати наступну фактичну модель:

Фактичну модель фондовіддачі обладнання можна поширити, якщо час роботи одиниці обладнання (Тод) представити у вигляді множини кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (Кзм) та середньої тривалості зміни (П).

Середньорічну вартість технологічного обладнання можна також представити як множину їх кількості (К) і середньої вартості його одиниці, після чого остаточна модель буде мати вигляд:

=

Для розрахунку впливу факторів на приріст фондовіддачі обладнання використовуємо засіб ланцюгових підставок (розрахунки приведені нижче здійснені на підставі даних таблиці 3.6.).

Таблиця 3.6.

Показники

План

Факт

Відхилення (+) (-)

1.Обсяг продукції (ВП), тис. грн

14000

14850

+850

2.Середньорічна вартість, тис. грн.:

- основних виробничих фондів (ОВФ);

2284

2420,55

+136,55

- активної частини (ОВФакт)

1754

1825

+71

- одиниці обладнання (Ц);

33,73

33,796

+0,066

3.Питома вага, коефіцієнт:

- активної частини фондів (Дакт)

0,768

0,754

-0,014

4. Фондовіддача, грн (ФВ)

6,1296

6,135

+0,005

в т.ч. активної частини (ФВа)

7,981

8,137

+0,156

5.Середньорічна кількість технологічного обладнання (К)

52

54

+2

6.Відпрацьовано за рік всім обладнанням (Т), тис. год

201

185

-16

в т.ч. одиницею обладнання:

- годин (Тод)

3865

3426

-439

- змін (зм)

515

469

-46

- днів (д)

257

244

-13

7.Коефіцієнт змінності роботи обладнання (Кзм)

2

1,92

-0,08

8. Середня тривалість зміни (n), год

7,5

7,3

-0,2

9.Виробітка продукції за одну машино-годину (СВ)

69,8

80,4

+10,6

І.Для визначення першого умовного показника фондовіддачі необхідно замість планової взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка при однакових цінах може змінитися за рахунок його структури:

= =7,9774 (7,98)

= =7,9619

В результаті зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,0155 грн. (7,9619 - 7,9774).

ІІ. Далі необхідно встановити якою була б фондовіддача при фактичній структурі обладнання і фактичній кількості відпрацьованих днів, але при плановій величині

останніх факторів

= =7,5591

За рахунок зменшення кількості відпрацьованих днів відбулося зниження фондовіддачі 0,4028 грн (7,5591-7,9619).

ІІІ. Третій умовний показник фондовіддачі розраховується при фактичній його структурі, фактичній кількості відпрацьованих днів, фактичному К змінності та плановому рівні останніх факторів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.