Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та методи його обліку

Спочатку законодавці хотіли, щоб страхові внески у підприємств розрахувалися від річного фактичного обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), за вирахуванням сум ПДВ і акцизного збору. Однак Законом про тарифи цей “суб'єкт оподаткування” змінено:

- тепер у всіх трьох видів відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування абсолютно однаковий об'єкт для розрахунку страхових внесків роботодавців;

- фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначено відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Як і решта страхових внесків, такі внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що становить 1600 гривень.

Слід також зазначити, що розмір страхового внеску залежить не тільки від класу професійного ризику підприємства, до якого його віднесено, але і від знижки до нього (за низький рівень травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високий рівень травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розмір вказаних знижок чи надбавок не може перевищувати 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт). Закон про страхування надає роботодавцям право брати участь у визначення йому знижок або надбавок.

Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону парці він втрачає право на знижку страхового тарифу, а у разі систематичних порушень підприємство може бути віднесено до іншого більше високого класу професійного ризику виробництва.

Платники страхових внесків одночасно із запитом коштів на оплату праці подають банкам платіжні доручення на перерахування страхових внесків до Фонду, без яких кошти на оплату праці не видаються.

Крім страхових внесків роботодавець зобов'язаний за рахунок своїх коштів, а точніше кажучи за рахунок коштів підприємства, установи, організації оплачувати перші п'ять днів непрацездатності, що виникла внаслідок страхового випадку в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподаткованого доходу).

Внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, слід відносити на валові витрати. Туди само необхідно відносити суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Законом про страхування органи Фонду наділені рядом повноважень. Вони, зокрема, мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Страхувальник несе відповідальність за невиконання своїх обов'язків зі страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства.

Розглянемо дане питання на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства торгівлі “Львів” (далі ТзОВ ПТ “Львів”), яке займається гуртовою та роздрібною торгівлею товарами народного споживання. При розрахунках за страхуванням ТзОВ ПТ “Львів” керується усіма вищезазначеними нормативними документами і є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реєстраційним номером 123 та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за реєстраційним номером 408.

Базою для обкладання внесків на соціальне страхування є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян та включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, а також сума оплати праці кожного працівника. При розрахунку бази для нарахування страхових внесків, крім Закону України “Про оплату праці”, ТзОВ ПТ “Львів” також керується Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженого Мінстатом України від 11 грудня №323 і зареєстрованого в Мін'юсті України 21 грудня №465/1001 (зі змінами та доповненнями), Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (зі змінами та доповненнями), Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженого наказом ГДПІ України від 21 квітня 1993 року №12 (зі змінами та доповненнями).

Так, сума збору на випадок безробіття для підприємств - роботодавців збільшилась порівняно з 2000 роком, але загальний відсоток відрахування на соціальне страхування (з урахуванням збору на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і виплатою обумовленими народженням і похованням) зменшився.

База для обчислення страхових внесків на підприємстві не перевищує максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників. Так, як середньомісячний внесок в середньому спадає: обчислення суми страхових внесків (зборів) та їх сплата здійснюється щомісяця згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2001 року №225.

Загальна сума страхових внесків, що підлягає перерахуванню:

- до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (гр. 5 р. 19 + гр. 6 р. 19) = 11,08 + 46,70 = 57,78 гривні;

- до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (гр. 7 р. 19 + гр. 8 р. 19) = 6,77 + 58,15 = 65,15 гривні;

- до Пенсійного фонду (гр. 9 р. 19 + гр. 10 р. 19) = 28,35 + 792 = 820,35 гривні.

Приклад обчислення суми страхових внесків (зборів) до соціальних фондів ТзОВ ПТ “Львів” за квітень 2001 року

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок у ТзОВ ПТ “Львів” здійснюють у Розрахунково-платній відомості. У лівій частині цієї відомості записують суми нарахованих заробітних плат, премій та інших нарахувань, а в правій - утримання за їх видами і суми до видачі. Розрахунково-платіжну відомість складають щомісячно з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

- внески до фондів - виплати за рахунок фондів

Нараховані суми страхових внесків роботодавець та із застрахованих осіб перераховуються на відповідні рахунки Фондів з розрахункового рахунку відкритого в Міському відділенні ощадного Банку 6319 та обліковуються на банківському рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”.

Наведемо відображення господарських операцій у ТзОВ ПТ “Львів” у квітні місяці.

№ Зміст запису Бухгалтерський обіг

п/п Дебет Кредит Сума, грн.

1 2 3 4 5

1 Нараховано заробітну плату працівникам 811 661 2475

2 Нараховано внески до пенсійного фонду 821 651 792

3 Нараховано внески соціального страхування 822 652 58,38

4 Нараховано збір на випадок безробіття 823 653 46,70

1)а. Нараховано із зарплати працівників внесків до пенсійного фонду (1%, 2%) 661 651 28,35

1)б. Нараховано із зарплати працівників внесків соціального страхування 661 652 6,77

1)в. Нараховано із зарплати працівників збір на випадок безробіття. 661 653 11,08

1)г. Виплата зарплати 661 301 1531,72

3. Звітність перед органами соціального страхування.

Як ми пам'ятаємо ще за 2000 рік страхувальники складали наростаючим підсумком з початку року у двох примірниках розрахункові відомості за коштами Фонду державного соціального страхування за формою Ф4-ФСС - із зазначеним у них сум нарахованого і сплаченого збору та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування й оздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких проводилося за кошти Фонду. Один примірник розрахункової відомості не пізніше 12 числа наступного за звітним періодом місяця подавався до органу реєстрації, другий залишався в бухгалтера страхувальника. Також усі платники збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття щоквартально складали розрахункову відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та подавали її у Державну службу зайнятості України за місцем реєстрації не пізніше 15 числа, наступного за звітним кварталом місяця.

На даний час страхувальники складаються за наростаючим підсумком з початку року Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС ТВТ, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування України, протокол №6 від 21 березня 2001 року. Даний звіт подається щоквартально до органів Фонду за місцем реєстрації не пізніше 12 числа наступного за звітним періодом місяця. Роботодавці також складаються у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня, керуючись Інструкцією №339.

Усі примірники підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другі примірники залишаються в бухгалтера платника страхових внесків.

Розглянемо звітність з органами соціального страхування на прикладі ТзОВ ПТ “Львів”.

ТзОВ ПТ “Львів” за ТзОВ ПТ “Львів” IV квартал 2000 року складало Розрахункову відомість по коштах Фонду державного соціального страхування (Додаток №1) та Розрахункову відомість про нарахування і перерахування збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (Додаток №2) відповідно до чинного законодавства.

Складаючи звітність перед органами соціального страхування за I квартал 2001 року керівник і головний бухгалтер ТзОВ ПТ “Львів” передусім керувалися Конституцією України. Саме тому у Звіті про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (Додаток №3) внески за січень 2001 року справлялись у розмірі 4%, за лютий 2001 року база обкладання зборами була розподілена на 4% і 2,5% відповідно до набрання чинності Закону про ставки, а за березень - у розмірі 2,5% для роботодавців. Утримання з найманих працівників проводилося за схемою: 0,25% якщо заробітна плата менше 150 гривень і 0,5% якщо заробітна плата більше 150 гривень.

Даним підприємством було здійснено витрати по страхових внесках, а саме по тимчасовій непрацездатності в сумі 167, 51 гривня та по вагітності і пологах в сумі 302, 72 гривні за даний квартал.

Також ТзОВ ПТ “Львів” склало розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Додаток №4).

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Контроль на підприємствах, в установах, організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових документів, касових документів.

Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки без застосування строку давності.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акту передається під розписку керівникові або головному бухгалтерові страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які встановлено порушення при нарахування і сплаті страхових внесків.

На суми коштів, по яких платником не було нараховано страхові внески, за актом перевірки вони донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються адміністративні стягнення відповідно до чинного законодавства.

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Випадки настання відповідальності Страхувальники сплачують:

Ухилення від реєстрації як платника страхових внесків 1) суму донарахованих страхових внесків (недобліку); 2) штраф у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, тобто бази для

Несвоєчасна сплата страхових внесків обчислення. У разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми;

Неповна сплата страхових внесків 3) пеню із розрахунку 120% облікової ставки, що діяло на момент сплати, нарахованої на повну суму недобліки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

Порушення строку реєстрації як платника страхових внесків Штраф у розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися

Слід також знати, що відповідно до Інструкції №339 (пп. 9.4. п.9) днем сплати страхових внесків та пені вважається:

а) при перерахуванні платежу з розрахунку платника - день списання установою банку суми платежу;

б) при внесенні готівкою - день внесення готівки у банківську установу чи підприємство зв'язку.

Нарахування пені проводиться починаючи з наступного дня після настання строку сплати страхових внесків до дня сплати включно. Якщо строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то пеня нараховується починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при зверненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визначення боржника банкрутом.

Відповідно до Закону про страхування на випадок безробіття не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у безмірному порядку. В Інструкції №339 (пп. 9.7 п.9) з цього приводу є уточнення, що таке стягнення здійснюється незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності страхувальника на підставі акта ненормативного характеру (розпорядження) директора Державного центру зайнятості або його заступників, директора центу зайнятості Автономної Республіки Крим, директорів обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.

Розпорядження про безмірне стягнення не видаються, якщо платники своєчасно подали в установи банків розрахункові документи на перерахування страхових внесків пені та штрафів. Після закінчення строку сплати належних платежів платники не мають права без згоди відповідних центрів зайнятості відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на перерахування цих платежів.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів чи пені у разі відсутності коштів на рахунок може бути звернено на майно платника відповідно до чинного законодавства.

Висновки

На сучасному етапі законодавство про соціальне страхування страждає всіма класичними хворобами, характерними для більшості нововведень. Мало того, зміст нових законів, м'яко кажучи, непрозорий, незрозуміло навіть, з якого часу вони застосовуються і як врегульовані з іншими актами законодавства. Підзаконні акти приймаються з запізненням; бухгалтери не в змозі їх засвоїти.

Закони про соцстрах на випадок тимчасової непрацездатності і про ставки ухвалювалися парламентом ще у січні 2001 року, а опубліковані лише у лютому, причому неодночасно. Тут доречно відкрити статтю 94 Конституції України, відповідно до якої закон набирає чинності через десять днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. До того ж закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції). Тому, слід вважати, що прийняті соціальні Закони почали діяти з моменту їх опублікування в газеті “Урядовий кур'єр”.

Протягом останніх років ми не раз були свідками того, як зневажалися інтереси підприємств і громадян заради тимчасових інтересів держави. Скільки разів законам або іншим нормативно-правовим актам надається неправомірні норми їх впровадження і виконання.

Хоч Закон про соцстрах на випадок безробіття було прийнято задовго до 1 січня, ставки нових внесків стали відомі лише 22 лютого.

Але це ще не все. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №225 7 березня 2001 року, опублікована ще пізніше, а застосовувати її слід, виходячи з п. 6 постанови знову ж таки заднім числом - з 1 березня. Проте, згідно з п. 5 Указу від 10 червня 1997 року №503/97 нормативно-правові акти Кабінету набирають чинності з дня їхнього прийняття, якщо не передбачено більш пізній термін. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їхнього опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Підводячи підсумки можна сказати, що займатись бізнесом, проводити діяльність та творити в нашій країні справа не для слабких. Адже системою розвитку ринкових економічних і соціальних завдань. Та чого варте лише законодавство, яке змінює правила гри занадто часто і завжди несподівано.

Однак, ми творці нашої долі, а значить і нашої держави - саме такої, яка захистить надбання народу і стан економічних важелів управління ресурсами у кожній сфері діяльності.

На нинішньому вирішальному стані реформ, коли основним мотивом соціально-економічної політики на зростання добробуту народу необхідне значне посилення в цілісності, узгодженості і стабільності правового середовища нової ідеології - злагодженої соціальної сфери держави.

Список використаної літератури:

1. Конституція України.

2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР.

3. Закон України від 1 березня 1991 року №803-XII “Про зайнятість населення України” (зі змінами і доповненнями).

4. Закон України від 23 січня 1997 року №20/97-ВР “Про оплату праці” (зі змінами та доповненнями).

5. Закон України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємстві” (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України від 3 грудня 1997 року №402/97-ВР “Про збір на обов'язкове соціальне страхування” (втратив чинність)

7. Закон України від 30 вересня 1998 року №135-XIV “Про ставку збору на обов'язкове соціальне страхування” (втратив чинність).

8. Закон України від 21 травня 1999 року №700-XIV “Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування”.

9. Закон України від 24 грудня 1999 року №1356-XIV “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України”.

10. Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (зі змінами і доповненнями).

11. Закон України від 5 жовтня 2000 року №2025-III “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік”.

12. Закон України від 12 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

13. Закон України від 2 березня 2000 року №1533-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (зі змінами і доповненнями).

14. Закон України від 12 грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

15. Закон України від 11 січня 2001 року №2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

16. Закон України від 18 січня 2001 року №2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

17. Проект Закону України “Про запровадження прожиткового мінімуму на 2001 рік”.

18. Кодекс законів про працю.

19. Кодекс законів про адміністративну відповідальність.

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472 “Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків”.

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №531 “Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності”.

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №955 “Про організаційні заходи щодо запровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття”.

23. Постанова Кабінету Міністрів від 13 липня 1998 року №1064 “Про встановлення фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів” (втратила чинність).

24. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня №225 “Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів”.

25. Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений Кабінетом Міністрів України від 13 вересня 2000 року №1423.

26. Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджений наказом Міністерства праці України від 10 січня 2001 року №1 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2001 року №75/5266.

27. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, ДЛАУ від 26 березня 2001 року №126/306/50 “Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок надходження, обліку й витрачання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів.

28. Інструкція про прибутковий податок з громадян затверджена наказом ГДПІ України від 21 квітня 1993 року №12 (зі змінами та доповненнями).

29. Інструкція зі статистики заробітної плати №323 від 11 грудня 1995 року.

30. Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України від 26 серпня 1999 року (втратила чинність).

31. Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та облік їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339.

32. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Товариство“Знання”, КОО, 1997. - 216 с.

33. Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік: Навч. посібн. для студентів.-Житомир: ЖІТІ, 2000. - 287 с.

34. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 321 с.

35. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні:Навч. посібн. нормативно-практичні матеріали. /За ред. Р.Л. Хом'яка. - Львів: “Інтелект-Захід”, 2000. - 145 с.

36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. екон. спец. - 5-те вид. доповн. і переробл. - К.: “А.С.К.”, 2000. - 784 с.

37. Сухомлин І. Внесок - це не збір, але...// Бухгалтерія №12(427) від 19 березня 2001 року.

38. Плоницька Т. Соціальні виплати: новий порядок.// Бухгалтерія №12(427) від 19 березня 2001 року.

39. Сухомлин І. Першоквітневе страхування від нещасного випадку. //Бухгалтерія №17/2(432) від 26 квітня 2001 року.

40. Сахацька З. Соціальне страхування: проблема трьох дат. // Бухгалтерія №17/1(432) від 23 квітня 2001 року.

41. Назарбаєва І., Ліпатов А. Соціальне страхування: Довідник. //Бухгалтерія №16/1(431) від 16 квітня 2001 року.

42. Коваленко І. Соціальне страхування на випадок безробіття. //Бухгалтерія №14/2 (429) від 5 квітня 2001 року.

43. Колесніков Д. Соціальні гарантії: на що розраховувати безробітному. //Бухгалтерія №14/2(429) від 5 квітня 2001 року.

44. Шинкаренко Д. Дотації роботодавцю: дохід чи ні? //Бухгалтерія №14/2(429) від 5 квітня 2000 року.

45. Все про бухгалтерський облік №21 (567) (спец випуск 61) від 7 березня 2001 року.

Array

Страницы: 1, 2, 3, 4