реферат бесплатно, курсовые работы
 

Використання Internet у банківському обслуговуванні клієнтів

На решті стадій технології обробки інформації автоматизуються функції, що пов'язані з конкретними кредитами.

Автоматизація розрахунку кредитоспроможності позичальника полягає у визначенні показників, що характеризують акуратність останнього щодо розрахунків за раніше отриманими кредитами, його поточний фінансовий стан і перспективи змін, а також спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Методика визначення показників кредитоспроможності полягає в наступному. Згідно з даними бухгалтерської та статистичної звітності клієнта обчислюють значення відповідних коефіцієнтів і порівнюють їх із нормативними. На підставі такого порівняння видаються рекомендації про можливість надання кредиту. Якщо потрібний глибший аналіз, вивчається поточна виробнича діяльність клієнта, беруться до уваги звітні дані за більший проміжок часу і обчислюються додаткові показники.

Вхідна інформація для обчислення вибирається з документів, що надійшли від клієнта, нормативно-довідкових баз даних і баз даних поточної інформації, що містяться на АРМ кредитного відділу. Від клієнта надходять такі документи: заява на кредит, статут підприємства, установчий договір, реєстраційне посвідчення, баланс підприємства, звіт про фінансові результати. На підставі цих документів створюються масиви “Вхідні дані”, “Баланс підприємства”, “Фінансові результати”, “Оцінка кредитоспроможності”, “Кредитна історія позичальника”, “Документація”, “Висновок”, в яких фіксуються всі потрібні для обчислення показники. Нормативно-довідкову інформацію для встановлення кредитоспроможності беруть із довідника клієнтів, довідника статей балансу, довідника статей фінансового звіту, довідника нормативних показників і методичних рекомендацій НБУ з визначення кредитоспроможності, а також архівних файлів, де містяться відомості про всі видані банком кредити.

Використовуючи інформацію зі згаданих щойно баз даних, на АРМ кредитного відділу за допомогою спеціального пакета програм обчислюють показники кредитоспроможності позичальника.

Автоматизація ведення кредитних угод полягає у виконанні таких процесів: заведення нових угод, огляд списку угод, редагування окремих записів, вилучення окремих угод.

Заведення нової угоди зводиться до послідовного заповнення таких полів файла угод: номер угоди, код валюти, реєстраційний номер і назва клієнта банку, вид кредиту, дати початку і закінчення дії угоди, сума угоди, процентна ставка, тип особового рахунку, номер особового рахунку для угоди і статус угоди. Список угод оглядають через екранну форму документа, куди викликаються записи з файла угод із заданими користувачем ознаками (номер угоди, реєстраційний номер та назва клієнта і т. ін.). Під час огляду не можна вносити зміни до полів. Для цього використовується спеціальна процедура “редагування”.

Автоматизація обліку операцій на кредитних рахунках виконується за типовою схемою обробки вхідних документів. Вхідними документами під час відображення на рахунках кредитних операцій слугують розпорядження чи меморіальні ордери на зарахування коштів на рахунок, а також прибуткові і видаткові документи.

Першою операцією в технології обробки вхідних повідомлень є ручне введення документів операціоністом через екранні шаблони. Під час такого введення здійснюється програмний контроль інформації, записуваної в поля вхідного файла. В операційному дні банку (ОДБ) передбачене повторне введення документів уже іншими виконавцями у режимі “Контрольный ввод”. Коли на екрані з'являється повідомлення “Документ найден”, інформація передається на наступну операцію - оплату документа, тобто запис заноситься до файла платіжних документів дня - господарська операція відображується на бухгалтерських рахунках. Основну базу даних організовано так, що можна на задану дату визначити рух коштів і використати відповідні показники для обчислення процентів за кредитами.

Нарахування процентів за кредитами здійснюється спеціальним програмним модулем щодо всіх клієнтів або за вказаними рахунками. Програма дає змогу на початку розрахунку змінити через екранну заставку процентну ставку. Результати обчислень записуються у спеціальний файл, з якого інформація після огляду на екрані записується в основну базу даних.

Контроль виконання угод за кредитами здійснюють спеціальними програмними засобами і запускають за допомогою екранного меню, де зазначаються функції персонального і групового контролю за угодами.

Персональний контроль означає, що на екрані після вказаних типу та номера угоди видаються зміст угоди і дані з кредитних рахунків: суми залишку та руху коштів, відомості щодо нарахування та сплати сум за процентами.

Груповий контроль за кредитами здійснюється на підставі фактичних даних, сформованих на екрані, а при потребі - на підставі виданих до друку таблиць.

Перелік таких таблиць задається в меню і користувач вказує, які таблиці слід складати. У них наводяться суми та процентні ставки за кредитами у межах дня, обороти за окремими позичковими рахунками протягом зазначеного періоду, кількість угод, суми і процентні ставки за кредитами. Щодо трьох останніх документів задається період або дата, на яку складається документ.

Формування звітів за кредитами здійснюється автоматично на підставі баз даних оперативної інформації, що сформовані пакетом програм ОДБ.

Для цього використовується пакет програм АРМ зі статистичної звітності. В екранному меню цього пакета задається перелік звітів, які слід складати на задану дату. Таким чином, без належного розвитку інформаційних систем і технологій банку щодо автоматизації кредитних операцій не можливий своєчасний та оперативний процес обслуговування клієнтів. Тому програми, якими оснащені робочі місця робітників кредитного відділу дозволяють вчасно та правильно виконати покладені на них обов'язки. Використання автоматизованих банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати і час на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному масштабі часу, приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін, що впливає на якість роботи і конкурентноздатність банківських установ.

Розділ 3. Перспективи розвитку інтернет-банкінгу на сучасному етапі діяльності банківської системи

3.1 Економічна вигода та ефективність використання вже існуючої в банку технічної бази

Internet і взагалі банківські послуги вдома роблять свій вплив на відділення банків, банкомати і банківські центри обігу. Проте, сьогодні системи такого типу ще не дуже поширені. Розвиток таких систем сильно стримується відсутністю чітких правових основ комерційних розрахунків в кіберпросторі. Крім того, залишаються актуальними проблеми безпеки таких розрахунків.

Потрібно відзначити, що якість ліній в Україні поки обмежує надійність роботи в режимі on-line. Швидкості передачі обмежені, що веде до істотного збільшення часу при роботі з великими об'ємами даних, особливо через міжнародні шлюзи.

Всі вищезазначені проблеми сильно уповільнюють впровадження технологій на базі Internet в Українських банках. Клієнти в основному не мають доступу до відділень банку через електронну пошту або вузол Web. Найпоширенішим застосуванням Internet українськими банками залишається розповсюдження рекламної інформації в WWW.

Проте не слід забувати, що зараз мережа Internet є єдиною глобальною системою, яка об'єднує всі існуючі в світі комп'ютерні мережі - від національних до приватних. До неї підключені, за останніми оцінками, близько 50 млн. комп'ютерів. Ця всесвітня "мережа мереж" є комп'ютерною структурою, що найшвидше розвивається, в світі, а загальне число її користувачів збільшується кожного місяця на 12%. Відносна простота використання і невисока вартість сприяють швидкому зростанню числа користувачів послугами Internet. Це значно розширює аудиторію, на яку націлені комерційні компанії.

Прогрес у галузі використання мережі Internet банками (у тому числі і українськими) неминучий, і незабаром неможливо буде уявити собі діяльність банку без використання Internet.

При впровадженні нової послуги максимально використовується програмне забезпечення що вже є в банку. Даний шлях полягає в установці системи, призначеної для обробки транзакцій в 'он-лайні' що нессе в собі елементи Інтернет-банкинга. Будучи доступною 24 години в добу, ця система бере на себе обслуговування операцій клієнтів у реальному часі, а обмін з бэк-офисом банку здійснюється файлами в офф-лайні з періодичністю потрібної даному конкретному банку. Іншими словами, банк вибудовує міцний міст між своїм віртуальним відділенням в Інтернеті і бэк-офисом, що дозволяє проводити основні банківські операції включаючи отримання виписок, переказ коштів з рахунку на рахунок, внесення грошей на депозит і т.д. Таким чином, клієнт отримує можливість оперувати з своїми рахунками будь-яким чином - з відділення банку через касу, через банкомат, робити покупки і мати доступ до проведення операцій по рахунках з свого домашнього комп'ютера, а банк виходить на якісно новий рівень надання банківських послуг.

Але, існують неаби-які технічні проблеми навіть і в цьому рішенні. По-перше, реалізація. На додаток до звичайних труднощів отут добавляються ті, що пов'язані з вибором інструмента і програмної технології. Не вщухають спори на тему, чому віддати перевагу: Java або ActiveХ, HTML або щось ще?

Слід зазначити, що більшість підходів ще не устоялося, тому реалізувати рішення, що свідомо працювало б скрізь, із усіма версіями браузерів, не вдасться. Усе ж у главу кута повинна бути поставлене не «просування» продукту, а зручність клієнтів, інакше для чого взагалі городити весь цей город? Старі перевірені технології вже не відповідають вимогам сьогоднішнього дня (HTML - самий яскравий приклад), що змушує виробників вишукувати і випробувати нові засоби розробки.

По-друге, створення потрібної конфігурації. Складність полягає у величезній розмаїтості системного програмного забезпечення для Інтернет-комплексів. Сюди ж відноситься проблема вибору Веб-сервера, проксі-сервера, брандмауера, поштового серверу, FTP-серверу і т.д. і т.п. Додайте до цього кількість компаній-виробників подібних засобів, і ви зрозумієте, що задача установки і настройки необхідного для роботи устаткування і ПО зовсім не тривіальна. Внаслідок цього тут звичайно починають домінувати кадровий і фінансовий підходи -- перевага віддається системам, що або знайомі співробітникам відділів автоматизації, або будуть простіше в освоєнні, або фахівці з яких обійдуться банку дешевше. До речі, саме тому непогані шанси має ПЗ компанії Microsoft, адже відомо, що знавці в області Unix зустрічаються рідше і на ринку праці коштують дорожче.

3.2 Зростання соціального фактору в обгрунтуванні необхідності впровадження Інтернет-банкінгу в масове використання

Більшість продавців, що працюють з широким колом приватних клієнтів, мають бути зацікавлені в широкому розповсюдженні послуг інтернет-банкінга. Тоді їм довелося б менше турбуватися про своєчасне надходження засобів від своїх клієнтів. Крім того, споживачі, яким є чим віддалено керувати в банках, є дуже привабливими потенційними клієнтами для будь-якого продавця. І чим більше таких споживачів, тим краще!

Привабливість роздрібних банківських онлайн-послуг очевидна - можна управляти своїм рахунком і робити необхідні платежі у будь-який час доби і з будь-якого місця. Для банку вигоди також в наявності - вартість транзакцій різко падає. При впровадженні нової послуги максимально використовується програмне забезпечення що вже є в банку. Даний шлях полягає в установці системи, призначеної для обробки транзакцій в 'он-лайні' що несе в собі елементи Інтернет-банкинга. Будучи доступною 24 години в добу, ця система бере на себе обслуговування операцій клієнтів у реальному часі, а обмін з бэк-офисом банку здійснюється файлами в офф-лайні з періодичністю потрібної даному конкретному банку.

Іншими словами, банк вибудовує міцний міст між своїм віртуальним відділенням в Інтернеті і бэк-офисом, що дозволяє проводити основні банківські операції включаючи отримання виписок, переказ коштів з рахунку на рахунок, внесення грошей на депозит і т.д. Таким чином, клієнт отримує можливість оперувати з своїми рахунками будь-яким чином - з відділення банку через касу, через банкомат, робити покупки і мати доступ до проведення операцій по рахунках з свого домашнього комп'ютера, а банк виходить на якісно новий рівень надання банківських послуг.

Коли було винайдено електрику, усі думали: воно допоможе рубати дрова! Однак пройшов час, і про дрова забули - завдяки цьому ж відкриттю був знайдений інший спосіб обігріву житла. Щось подібне відбувається зараз і з Інтернетом. Намагаючись часом «віртуалізувати» рішуче усе навколо, ми мало замислюємося про те, що нова технологія вимагає від нас принципово іншого підходу. З одного боку, Інтернет - це усього лише звичайний комунікаційний канал, з іншого - зовсім інший світ. Як говориться, перспектива залежить від точки зору.

У період розробки перших інформаційних систем переважало прагнення створювати програми, що точно копірують реальну діяльність конкретного підприємства. І цей принцип став епітафією не одній компанії-розроблювачу. Виграли ж ті, у кого вистачило мудрості і сил пропонувати не тільки готове і гнучке рішення, але і здійснювати консалтинг -- так сказати «підтягувати» підприємство, що автоматизується, до рівня, при якому автоматизація можлива.

Помилка нашого часу - спроба розглядати Інтернет як ординарний засіб масової інформації. Але дозвольте, а як же бути з основними відмінностями Інтернету від ЗМІ -- інтерактивністю й індивідуальністю підходу? Чи не тому, що ці відмінності часто не беруться до уваги, звичні рекламні ходи в Інтернеті усе частіше дають збої, і люди усі рідше заглядають на сайти, що мають забагато традиційної реклами? Помістити оголошення в конференцію -- ще куди не йшло, але чи потрібно демонструвати на комп'ютері ролик, що призначений для показу по телебаченню? Кому, зрештою, потрібні деякі корпоративні сайти, що усі як один неодмінно містять стандартні розділи як-то «ПРО компанію», «Наші ціни», «Як нас знайти» і обновляються. (а чого там обновляти?) не частіше одного разу в півроку? А лихоманка порталів, що охопила Інтернет якийсь час тому?…

Однак паростки нових підходів все ж помітні. Так, вже розробляються системи, що будуть враховувати індивідуальні прихильності відвідувачів онлайнових магазинів, і навіть подекуди такі додатки починають застосовуватися. Та й деякі «стародавні» рішення виявилися цілком життєздатними. Яскравий тому приклад -- пошукові системи, каталоги або ті ж системи «Інтернет--Клієнт».

Механічний перенос чого-небудь, а тим більше бізнесу, в Інтернет є якщо не збитковим, то, принаймні, марним. У вирішенні цієї проблеми дуже велика роль професійних компаній-розроблювачів. Справа в тому, що окремо узятий банк, як правило, починає автоматизацію із себе самого, і тут дуже легко встати на помилкову стежину «віртуалізації» того, що в принципі не має сенс переносити в Мережу.

Компанія, яка спеціалізується на створенні програмного забезпечення, і має значний досвід у предметній області по визначенню, має більш широке бачення перспектив продукту, і розробку здійснює з прицілом на велику кількість потенційних користувачів, а не на одне лише конкретне застосування.

Власне, у середовищі банкірів зустрічаються дві крайні точки зору. Ті, кому властива перша з них, вважають: «Інтернет -- це небезпечно, і нам він не потрібний». Позиція других протилежна: «Інтернет -- це надзвичайно перспективно, і необхідно розвивати Інтернет-бізнес чого б нам це не коштувало». Обидва радикальних судження лише відбивають різні стадії, що звичайно проходять люди, починаючи знайомитися з Інтернетом. Так, абсолютне заперечення доцільності його використання характерно для тих, хто ще істотно не представляє, що ж таке ця Мережа. Фанатична ж віра властива тим, хто тільки що впізнав про обрії, що відчиняються. Усе б нічого, так от тільки наслідком першої з помилок може стати технологічне відставання банку, а результатом другого -- витрата значних коштів без видимої віддачі.

Є єдиний вірний спосіб, що дозволяє виробити більш професійне відношення до Інтернету, -- потрібно просто продовжувати його освоєння, спочатку вивчаючи, потім намагаючись створити і щось своє. Запевняю, дуже незабаром усілякі проблеми росту будуть ліквідовані.

Складніша справа з соціумом у цілому. Активна аудиторія Мережі поки невелика, і майже усі представляють декілька великих міст. Більшість або перебуває поки в стадії першої помилки, або взагалі не думає про Інтернет. Звичайно, ситуація поступово змінюється (завдяки й висвітленню в ЗМІ, і досвід друзів і знайомих), але все-таки занадто повільно, на що є дуже багато причин, у тому числі й економічних.

Проте той факт, що користуються банківською системою і працюють в Інтернеті люди найбільше соціально активні, дає надію, що їхньої кількості буде достатньо хоча б спочатку, на перших етапах розгортання систем Інтернет-банкінга. Причому є імовірність, що Інтернет підігріє інтерес до банківського сервісу. Зараз переважна більшість банкірів вважає, що зручність Інтернет-обслуговування стане в найближчому майбутньому важливим чинником залучення коштів клієнтів у банки.

Що стосується психологічних складнощів, то до них варто прирахувати побоювання загубити в Мережі свої гроші. Інтернет-банкінгу зовсім не йдуть на користь численні публікації про масові зломи і крадіжки з комп'ютерних систем. Однак, думаю, проблема ця має скоріше суспільні і юридичні корені, чим технічні або якісь інші.

3.3 Підвищення надійності Інтернет-систем та забезпечення безпеки надання фінансових послуг завдяки прогресу в сфері ІР-технологій

Вже відзначалося, що питання інформаційної і фінансової безпеки у випадку інтернет-банкінга набувають особливого значення. Використання нетрадиційних каналів доступу приводить до того, що до звичайних ризиків, випробовуваних банком, добавляються нові, що мають специфічну природу.

Питання безпеки діляться на дві групи. До першої групи відносяться питання захисту клієнта від несанкціонованого доступу до його інформації, що знаходиться в системах банку або передається по лініях зв'язку. Так, система інтернет-банкінга повинна забезпечити конфіденційність інформації про клієнта (залишки і надходження на рахунки, проведені операції) і захист від спроб несанкціонованого доступу до коштів клієнта. Слід зазначити, що захист клієнта припускає опосередковано і захист інтересів банку, тому що конфлікт із клієнтом із приводу розголошення його інформації може мати для банку неприємні наслідки.

Друга група питань відноситься до захисту від несумлінних клієнтів (здатних, наприклад, у корисливих цілях оспорювати проведені операції).

Забезпечення безпеки при використанні інтернет-банкінга засновано на використанні механізмів контролю доступу і повноважень і включає вирішення наступних завдань:

Ідентифікація -- встановлення відповідності між абонентом, що установив з'єднання по каналу віддаленого доступу, і клієнтом системи телебанкінга. Ідентифікація клієнтів робиться по користувальному імені, яким є визначена послідовність символів. З обліком того, що деякі пристрої доступу підтримують уведення тільки цифрової інформації, доцільно імена користувачів у системі телебанкінга обмежити цифровими послідовностями.

Аутентифікація -- підтвердження повноважень абонента використовувати введений їм ідентифікатор клієнта.

Контроль цілісності розпоряджень -- комплекс заходів, що забезпечує неможливість зміни чи утримання розпорядження при передачі від абонента до системи телебанкінга по каналу віддаленого доступу.

Забезпечення невідречности -- встановлення авторства розпорядження, що забезпечує неможливість відмови клієнта від операції, проведеної на підставі і відповідно до розпорядження.

Забезпечення конфіденціальності -- запобігання потрапляння даних, переданих по каналу віддаленого доступу, у розпорядження третьої сторони.

Способи вирішення задач контролю доступу і повноважень різні в залежності від каналу доступу. У деяких випадках, наприклад, при проведенні операцій через Інтернет, можливе досягнення дуже високого рівня захисту і спільне використання декількох механізмів захисту, в інших, наприклад при доступі по телефону, засоби захисту обмежені. На сьогодняшній день існують такі засоби захисту:

Постійний код або пароль. Найбільше простий і найменш надійний спосіб аутентифікации клієнта полягає у введенні клієнтом коду або пароля, відомого тільки йому. Доступ по більшості з перерахованих вище каналів припускає передачу інформації з відкритих мереж, що не дозволяє забезпечити надійний захист пароля від перехоплення і наступного використання. Таким чином, пароль може розглядатися скоріше як перша лінія оборони, що відсіває визначену частку -- сподіваємося, велику -- «непрофесійних» спроб несанкціонованого входу в систему телебанкінга.

Таблиця змінних (разових) кодів. Таблиця нумерованих кодів (також називаних сеансовими ключами), кожний із яких є паролем. Відмінність від постійного коду перебуває в тому, що кожний перемінний код може бути використаний тільки один раз, що робить безглуздим перехоплення. Після вичерпання всіх кодів клієнту видається нова таблиця. В середньому таблиця зі ста кодів вичерпується за півроку, що не тягне занадто великих незручностей для клієнта. Недоліком перемінних кодів є необхідність для клієнта носити із собою таблицю, тому що запам'ятовування декількох десятків кодів, мабуть, неможливо. Потрапляння таблиці в руки зловмисника (наприклад, шляхом копіювання) дає останньому доступ до рахунків клієнта. Рівень захисту може бути підвищений при використанні комбінації пароля, що запам'ятовується клієнтом, і таблиці кодів. Слабким місцем таблиці перемінних кодів також є можливість використання атаки, заснованої на емуляції зловмисником системи телебанкінга з метою одержання від клієнта поточного перемінного коду і його подальшого використання для проведення операції від імені клієнта.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.