Аналіз організації депозитних операцій банків з фізичними особами в комерційному банку ТОВ "Укрпромбанк"

Дослідження окремого клієнта може бути достатньо поглибленим, але для більшості клієнтів такий детальний аналіз не є прийнятним з огляду на обмеження ресурсів банку. В той же час на практиці дуже зручно мати характеристики як одного клієнта так й суцільну характеристику клієнтів. Це дозволить більш точно дізнатися про потреби клієнтів в банківських продуктах та послугах.

Розглянемо можливість удосконалення організації аналізу інформації клієнтської бази ТОВ “Укрпромбанк”. Сформулюємо цю задачу як вдосконалення аналізу клієнтів через виявлення характеристик стану клієнтської бази банку Q.

Q = (фінансове, соціально-психологічне становище, відносини з банком).

Клієнтська база депонентів банка визначається складовими

Q = (u, m, f), (3.1)

де: u - сукупність параметрів які характеризують фінансовий стан клієнтів банку;

m - сукупність параметрів які характеризують соціально-психологічний стан клієнтів;

f - сукупність параметрів які характеризують відносини депонентів з банком.

Кожна з груп клієнтів (або окремо взятий клієнт) q характеризується за наступними групами показників - фінанси, соціально-психологічний стан, відносини з банком.

q = (ui, mi , fi), (3.2)

де:

ui = {ui} = (u№i, uІi,.....,ui) - показники, які характеризують фінансовий стан і-го клієнта, U - кількість показників (табл. 3.1).

mі = {mi} = (m№i, mІi,.....,mi) - показники соціально-психологічного становища і-го вкладника, де M - кількість показників (табл. 3.2).

fi = {fi} = (f№i, fІi,.....,fi) - показники які характеризують відносини і-х вкладників і з банками, F - кількість показників (табл 3.3).

Таблиця 3.1.

Показники фінансового стану клієнта банку

Показники	Рівень
	високий	Середній	низький
Доход клієнта	3	2	1
Доход клієнта у порінянні з середнім доходом населення	3	2	1
Характер притока грошових коштів	3	2	1
Структура джерел надходжень коштів	3	2	1

Соціально-психологічний стан клієнта банка залежить від багатьох факторів, основними з яких є сукупність показників соціально-психологічного стану клієнта.

Показники фінансового стану вкладника, соціально-психологічного стану клієнта та відносин з банком ранжуються по трьом рівням - високий, середній, та низький. За кожним показником менеджер банку ( засобами експертної системи ) або клієнт (заповнюючи розробленою банком анкету) виставляє бали - 1, 2, 3 які характеризують той чи інший показники за рівнем.

Таблиця 3.2

Показники соціально-психологічного стану клієнта

Показники	Рівень
	високий	Середній	низький
Вік	3	2	1
Термін проживання в даному регіоні	3	2	1
Кваліфікація	3	2	1
Стаж роботи	3	2	1
Сімейний стан	3	2	1
Досвід	3	2	1
Відношення до спорту	3	2	1
Оцінка розміра власності	3	2	1
Проведення незаконих операцій	3	2	1
Участь в кримінальних справах	3	2	1
Участь в благодійності	3	2	1
Оцінка іміджа	3	2	1
Солідність	3	2	1
Престиж	3	2	1
Азартність	3	2	1
Інтенсивність відношень з банками	3	2	1
Професійний ріст	3	2	1
Підприємницький склад мислення	3	2	1
Здатність йти на ризик	3	2	1
Стан здоров'я	3	2	1

Після присвоєння кожному з показників фінансового стану клієнта, соціально-психологічного стану вкладника, відносин клієнтів з банком відповідного балу у відповідності до рівня, проводиться процедура оперування з значеннями показників стану клієнта.

|q| = (|ui |, |mi|, |fi | ), (3.3)

де: | а | - значення рівня показника а ( а - будь-який з показників характеристики клієнта {приймає значення 1,2,3} ).

Таблиця 3.3

Показники відношення клієнта з банком

Показники	Рівень
	високий	Середній	низький
Кількість банків в яких обслуговується клієнт	3	2	1
Потреба клієнта в банківських послугах	3	2	1
Оцінка клієнтами цінової політики обслуговуючих банків	3	2	1
Тривалість стосунків з банком	3	2	1
Широта асортименту послуг банку які споживає банк	3	2	1
Можливість збільшення споживання продукції банку	3	2	1
Доля депозитних операцій клієнта з банком серед усіх операцій з банком	3	2	1
Безпека взаємовідносин клієнт-банк	3	2	1
Обсяг споживання банківських продуктів клієнтом	3	2	1
Рівень спілкування банка з клієнтом	3	2	1
Довіра вкладника банку	3	2	1

Присвоєння значень 1, 2 або 3 проводиться експертною системою. Результатом присвоєння значень характеристикам клієнта є визначення їх якість.

? |q| = ( ?|ui |, ?|mi|, ?|fi | ) = q = ( ui, mi ,fi ) - (3.4)

Проводиться сумування значень кожного з показників характеристик клієнта.

Потім проводиться розрахунок частки суми значень показників від

максимально можливого значення суми:

зq = з( ui, mi ,fi ). (3.5)

Значення зui, зmi, зfi дозволяють:

отримати менеджерам банку інформацію стосовно яких аспектів діяльності клієнтів банку краще розвинуті, на основі чого можна визначити напрямки роботи банку з вкладниками, готовність клієнтів до споживання нових послуг банка.

Менеджери банку, у своїй роботі, при застосуванні цієї моделі можуть формувати свій набір показників необхідних для аналізу клієнтської бази банку, з огляду на ти чи інші завдання які ставить собі за мету менеджер.

Так, наприклад, для виявлення ставлення окремих груп населення до строкових депозитів з відповідними умовами, до накопичувальних (ощадних) тобто довгострокових вкладів формуються окремі показники за фінансовим станом, соціально-психологічним станом клієнта, відношення клієнта до банка або до окремої операції. Тобто менеджер банку взмозі прослідити ставлення вкладників банку до пропонуємих їм продуктів з врахуванням фінансового та соціально-психологічного стану клієнтів.

Аналіз за наведеною моделлю може бути проведений як для кожного окремого клієнта (засобом анкетування), або за окремосформованими групами вкладників. При цьому пропонується групування клієнтів за віковим крітерієм (табл 3.4). Таке групування призведе до зниження витрат менеджерів на проведення аналізу клієнтської бази банку.

Таблиця 3.4

Групування вкладників банку за віком

Група вкладників	Вік клієнта
1	18-25
2	26-35
3	36-45
4	46-55
5	56 та більше

При аналізі клієнтської бази банку менеджерам доцільно, для наочності, построїти діаграму значень показників фінансового, соціально-психологічного стану клієнта, відносин клієнта з банком. Наприклад можна графічно представити фінансовий стан і-го клієнта або групи клієнтів, при цьому по осі Х будуть відбиватися показники, а по Y значення рівня показників (в балах ) рис 3.1.

Рис.3.1 Фінансовий стан клієнта банка

За допомогою цієї моделі аналізу клієнтської бази ТОВ “Укрпромбанк” взмозі покращити структуру вкладників банку, контролювати зміни в пріоритетах тих чи інших груп клієнтів, дізнаватися про відношення клієнтів до нових або вже існуючих на ринку банківських продуктів.

3.2 Використання методу процентних ставок на депозити за граничними витратами як напрямок вдосконалення цінової політики ТОВ “Укрпромбанк”

Для покращення рівня менеджменту в ТОВ “Укрпромбанк” необхідно звернути увагу на цінову політику банку. Основна увага банка, при встановленні цін на депозитні вкладення, приділяється пріоритетністю тієї чи іншої групи клієнтів та стану ринку депозитів. Жорстка конкурентна боротьба за більш дешеві ресурси призводить до зростання процентних витрат банку за депозитами й одночасне зниження прибутку. Тому, в сучасних умовах, банк повинен дуже уважно розробляти свою цінову політику стосовно залучення депозитів.

Більшість закордонних фінансових експертів прийшли до висновку, що для визначення ціни на депозити повинні використовуватись граничні витрати, тобто додаткові витрати які пов'язані з залученням нових коштів.

Причина полягає в тому, що часті зміни процентних ставок роблять розмір середніх витрат ненадійною для формування ціни на депозити. Так, якщо процентні ставки знижуються, додаткові (граничні ) витрати отримання нових грошових ресурсів можуть зменшитися нижче середніх витрат за всіма зібраними банком коштами. При цьому деякі активні операції будуть неприбутковими, коли їх співставляють з середніми витратами, але будуть більш прибутковими при оцінці з точки зору більш низьких граничних витрат на сплату процентів, котрі необхідно проводити сьогодні для проведення нових активних операцій. І навпаки, якщо процентні ставки зростають, гранична вартість нових грошових коштів сьогодні може значно перевищити середню вартість коштів. Якщо керівництво розраховує розмір активні операції на основі середніх витрат, то вони можуть бути не вигідними, це буде пов'язане з використанням більш високих граничних витрат отримання нових коштів на ринку.[39]

Відповідно до цього, вважаємо доцільним використовувати модель МакНалті для визначення ціни на депозити коли необхідно знати граничні витрати при переході від одного рівня ставок на депозити до інших та норму граничних витрат як відносну величину отриманих банком додаткових коштів. Якщо ж нам відома норма граничних витрат, то можна співставити її з очікуваними додатковими доходами (граничними доходами), які банк планує отримати від проведення активних операцій за рахунок нових вкладів. При цьому граничні витрати дорівнюють [39]:

ГВ = ?СВ = НПС * СНПС - СПС * ССПС, (3.6)

де:

ГВ - граничні витрати;

?СВ - зміна сукупних витрат;

НПС - нова процентна ставка;

СНПС - усі кошти які отримав банк за новою процентною ставкою;

СПС - стара процентна ставка;

ССПС - усі кошти отримані банком за старою процентною ставкою;

Норма граничних витрат дорівнює:

НГВ = ?СВ/ДОК, (3.7)

де:

НГВ - норма граничних витрат;

ДОК - додатково отримані кошти;

Для виявлення найбільш прийнятної для банку процентної ставки за депозитами проводиться порівняння норм граничних витрат та норм граничних доходів. Оптимальним є та процентна ставка, коли норма граничних витрат дорівнює нормі граничних доходів.

Для впровадження ТОВ “Укрпромбанк” методу процентних ставок на депозити за граничними витратами на практиці, треба розглянути наступний приклад.

Припустимо, що ТОВ “Укрпромбанк” планує видати кредит підприємствам сільськогосподарського комплексу України з отриманням 30 %-го доходу. Ці доходи банка й будуть граничними доходами, тобто додаткові доходи які банк буде отримувати надаючи кредити за рахунок залучення нових вкладів.

Керівницьтво банку планує залучити строкові кошти населення для проведення операцій з кредитування. При цьому з ставкою 18% ТОВ “Укрпромбанк” може отримати 18 міл.грн. З ставкою 19% банк очікує отримати кредитних ресурсів на 22 млн.грн., з 20% ставкою за депозити банк отримає 27 млн. грн., з ціною 21% - отримає 31 млн.грн., 22% - 37 млн.грн, 23% - 42 млн.грн., а з процентною ставкаю за депозитами 24% планує отримати 45 млн.грн.

У відповідності до методу визначення процентних ставок на депозити за граничними витратами розрахуємо норму граничних витрат отриманих банком додаткових ресурсів за допомогою формул 3.6 та 3.7. Результати розрахунків представлені в табл. 3.5

Так, якщо банк збільшить процентну ставку за депозитами на нові вклади з 18% до 19% то норма граничних витрат буде дорівнюватися:

?СВ = (0,19 * 22 млн.грн.) - (0,18 * 18 млн.грн.) = 0,94 млн.грн.

НГВ = 0,94/( 22 млн. грн. - 18 млн.грн. ) = 0,23 або 23%

Так само розрахуємо норму граничних витрат й для інших процентних ставок за депозитами.

Аналізуючи данні таблиці 3.5 треба відмітити, що за методом встановлення процентних ставок на депозити за граничними витратами, зростання процентних ставок за депозитами до 22% спостерігається перевищення граничних доходів над граничними витратами й зростання прибутку банка.

Сукупний прибуток банку досягає своєї верхньої межі у випадку коли норма граничних витрат дорівнює очикуваним граничним доходам, саме 2,8 млн.грн.([35 млн.грн.* 0,3] - [35 млн.грн.* 0,22] ). Але подальше збільшення процентної ставки за депозитами до 23% призводить до перевищення норми граничних витрат банку над очикуваним розміром граничних доходів й зменшує прибуток банку - 2,6 млн.грн. Розмір сукупного прибутку банка від операцій з кредитування, у відповідності до вартості кредитних ресурсів залучених банком, можна прослідкувати за рис.3.2.

Таблиця 3.5

Норма граничних витрат банку за різними процентними ставками на депозити

Сума нового залучення депозитів (млн.грн.)	Ставка процентів за депозитами (%)	Норма граничних витрат за депозитами (%)	Очикуваний розмір граничних доходів банку (%)
18	18	18	30
22	19	24	30
27	20	24,4	30
31	21	27,8	30
35	22	30	30
37	23	40	30

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8