Аналіз банківських та інших операцій, які здійснює АКБ "Трансбанк"

Вимоги до проспекту емісії цінних паперів

1. У проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінансово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення.

2. Вимоги до розкриття інформації про емітента та його фінансово господарський стан установлює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

3. До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується: виду, форми випуску, типу, кількості та номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення; дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів; строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів; порядку і форми виплати доходу за цінними паперами.

4. У проспекті емісії цінних паперів мають міститися інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості відкритого (публічного) розміщення певних видів цінних паперів, або нормативно правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

5. Проспект емісії цінних паперів підписується керівником емітента (головою виконавчого органу), аудитором та засвідчується печаткою емітента. Особи, що підписали проспект емісії, тим самим підтверджують достовірність відомостей, які в ньому містяться, а аудитор - достовірність перевірених ним відомостей.

6. Проспект емісії цінних паперів реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку одночасно з реєстрацією випуску цінних паперів.

7. Після реєстрації емітент публікує проспект емісії цінних паперів у повному обсязі в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів.

8. До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

6. ВАЛЮТНИЙ КУРС,ФОРМИ ТА ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ

Валмютний кэрс - вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях інший. Фіксація валютного курсу здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим змістом національної грошової одиниці), або за міжнародною угодою. При класичному золотому стандарті, тобто при вільній розміні валют на золото в центральному банку, валютний курс встановлювався в пропорціях до їх золотого вмісту.

Для конвертованих валют в основі курсу лежить валютний паритет. Проте курси валют майже ніколи не співпадають з їх валютним паритетом. В умовах міжнародної торгівлі і інших зовнішньоекономічних акцій співвідношення надходжень і платежів в іноземній валюті і, отже, попит і пропозиція іноземної валюти не знаходиться у рівновазі. При активному платіжному балансі курси іноземних валют на валютному ринку даної країни падають, а курс національної грошової одиниці підвищується. Зворотне відбувається у разі, коли країна має пасивний платіжний баланс. Тому в більшості країн разом з твердим офіційним курсом національної валюти також існує вільний. За офіційного паритету здійснюються розрахунки центральних національних банків та інших валютно-фінансових установ між різними країнами і з міжнародними організаціями. Розрахунки між приватними особами і організаціями, виходять із зовнішньоторговельних і зовнішньоекономічних зв'язків та здійснюються по вільному курсу.

Форми валютного курсу

Валютний курс Турецької Ліри до Євро з 2003 по 2005

?Що коливається -- вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції

· і заснований на використанні ринкового механізму.

· Плаваючий -- різновид валютного курсу, що коливається, зумовлюючий використання механізму валютного регулювання. Так, для обмеження різких коливань курсів національних валют, що викликають несприятливі наслідки валютно-фінансових та економічних відносин, країни, що увійшли в Європейську валютну систему, ввели в практику узгодження відносних меж взаємних коливань валютного курсу.

· Фіксований - офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначеннях в законодавчому порядку валютних паритетах. Він допускає закріплення змісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або доларах США при строгому обмеженні коливань ринкових курсів валют в межах одного відсотка.

Міжнародний обмін

Нью-Йорк -- один з фінансових центрів Світу

Міжнародна торгівля ведеться в грошових одиницях. У кожній країні існує своя валюта. І перш, ніж купити товари, послуги або фінансові активи за кордоном, треба спочатку звернутись на зовнішній валютний ринок, де валюту можна купити чи обміняти на іншу. Основний обмін валют для міжнародної торгівлі проводиться в найбільших фінансових центрах світу.

Курси, по яких обмінюються валюти, визначаються їх попитом і пропозицією. Наприклад, на початку 1986 року американський долар коштував 10 французьких франків, два роки опісля він коштував вже 6 франків. По мірі зміни обмінних курсів валют - змінюються ціни на товари цих країн, що імпортуються та експортуються.

Метод встановлення курсу

Основним поняттям, створеним для пояснення валютних курсів є паритет купівельної спроможності, ППС (purchasing power parity - РРР), для формулювання якого зазвичай привертають так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні повинна бути рівна ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.

Нехай Pd - внутрішня ціна (domestic price) даного товару, а Pf - його ціна за кордоном, в сусідній країні (foreign price). Ці ціни являють собою кількість валют, національної для даної країни та іноземної, які дають за одиницю товару всередині країни та закордоном. Відношення цін і буде тим курсом, за яким одну валюту стануть обмінювати на іншу заради купівлі даного товару.

ПОРЯДОК встановлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць. Цей курс застосовується резидентами України та нерезидентами як розрахунковий обмінний розрахункових одиниць. Цей курс застосовується резидентами України та нерезидентами як розрахунковий обмінний чинним законодавством України. [Про внесення змін і доповнень до окремих нормативних документів Наці] (преамбулу змінено згідно з постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 141) .

1. Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до вільно конвертованих валют, а також до валют країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України (додаток 1), без зобов'язань здійснювати операції купівлі та продажу іноземної валюти за зазначеними курсами таким чином:

2. Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до долара США як середньозважений курс за операціями комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти НБУ може здійснювати вплив на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку. (пункт 1.1 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 141) 1.2. Офіційні обмінні курси гривні до інших вільно конвертованих іноземних валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу, розраховуються на підставі курсу гривні до долара США, встановленого згідно з п. 1.1 цього Порядку, та фіксингу Європейського центрального банку поточних крос-курсів валют до євро, а також крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках.

3. Офіційні обмінні курси гривні до вільно конвертованих валют, які обмежено використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу, а також до неконвертованих іноземних валют встановлюються через крос-курси, розраховані на підставі курсу гривні до долара США, встановленого згідно з п. 2. цього Порядку, та курсів національних валют до долара США, встановлених центральними (національними) банками держав СНД та Балтії, а також поточних крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках, у т. ч. тих, що публікує газета "Fіnancіal ".

4. Пункт 4 втратив чинність. (згідно з постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 141) 2. Офіційні обмінні курси гривні до інших іноземних валют (додаток 2) Національний банк України встановлює в передостанній робочий день місяця із строком дії цих курсів із першого числа наступного календарного місяця і до його кінця без зобов'язань здійснювати операції купівлі та продажу цих іноземних валют за зазначеними курсами.

5. Розрахунок офіційних обмінних курсів гривні до іноземних валют, які зазначені в додатках 1 та 2, здійснюється Департаментом валютного регулювання та затверджується керівництвом Національного банку України. Офіційні обмінні курси гривні до іноземних валют вступають в дію наступного календарного дня після затвердження.

6. Повідомлення про офіційні обмінні курси гривні до іноземних валют надсилається провідним засобам масової інформації та обласним управлінням Національного банку України з подальшим їх доведенням останніми до відома комерційних банків.

7. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ

Власний капітал складається з статутного капіталу, емісійних різниці, загальних резервів і фондів Банку, результатів минулих років (нерозподілені прибутки (збитки) минулих років).

Облік власного капіталу ведеться за балансовими рахунками 5 класу Плану рахунків. Формування статутного капіталу здійснюється шляхом випуску простих і привілейованих акцій, виражених у гривнях.

Перерахування розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату складання установчого договору. До реєстрації статутного капіталу Банку в НБУ сума попередніх внесків у статутний фонд враховується за рахунком 3630 «Внески за незареєстрованним статутним капіталом». Зареєстрований статутний капітал враховується за балансовим рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку». Сальдо цього рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах Банку, і дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій.

У випадку випуску акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість, сума такого перевищення враховується за рахунком емісійних різниць (б/р. 5010). На рахунок емісійних різниць Банк зараховує також різницю між номінальною вартістю і ціною викупу акцій, якщо ціна викупу нижча ніж номінальна вартість.

За рахунком емісійних різниць враховується сума різниці між номінальною вартістю акцій і ціною покупки акцій при їх викупі Банком за ціною, що вища ніж номінальна вартість. У разі недостатності коштів на рахунку емісійних різниць для покриття різниці між номінальною вартість акцій і ціною покупки така сума покривається за рахунок нерозподілених прибутків минулих років.Банк відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, щодо розподілу прибутку може формувати загальні резерви та фонди Банку.

Резервний фонд створюється відповідно до Статуту в розмірі 25% від статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань 10% від чистого прибутку Банку і враховується за рахунком 5021 «Резервні фонди».

8. ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ

Бухгалтерський облік доходів і витрат Банку визначається національним Положенням /стандартом/ бухгалтерського обліку 15 "Доходи" і 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 і від 31.12.1999р. № 318 відповідно, Правилами бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18.06.2003р. № 255 (зі змінами й доповненнями).

Доходи і витрати Банку визначаються відповідно до основних принципів бухгалтерського обліку, а саме - нарахування, обережності та відповідності.

Доход Банку - збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у вигляді збільшення активів, або зменшення зобов'язань, які призводять до збільшення капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками);Витрати, пов'язані з отриманням винагороди (комісії) визначається у тих випадках, коли у відповідності з угодою Банк повинен сплатити витрати за користування ресурсами контрагента.

Доходи та витрати Банку діляться на:- процентні доходи та витрати;

- комісійні доходи та витрати;- прибуток (збиток) від торговельних операцій;- дохід у вигляді дивідендів;- дохід від повернення раніше списаних активів;- витрати від формування спеціальних резервів;- інші операційні доходи та витрати;- загальні адміністративні витрати;- податок на прибуток;

До процентних доходів/витрат відносяться операційні доходи (витрати), отримані (сплачені) Банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані Банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу, із застосуванням ефективної ставки відсотка, а саме:

Доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках;

· Доходи витрати за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичними та фізичними особами, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

· Доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).

Комісійні доходи (витрати) - це операційні доходи (витрати), які розраховуються пропорційно сумі активу або зобов'язань або є фіксованими, в окремих випадках суми комісійних доходів (витрат) можуть розраховуватися пропорційно часу та сумі зобов'язань.

Комісії за наданими (отриманими послугами) залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на :

А) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом .

Б) комісії, що утримуються (сплачуються) під час надання послуг, а саме:

· комісії за розрахунково- касове обслуговування клієнтів;

· комісії за обслуговування кредитної заборгованості

· комісії за резервування кредитної лінії. Які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання;

· комісії за управління інвестицією, тощо.

В) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів, тощо.

Прибутки (збитки ) від торгівельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами Банк визнає прибутки та збитки:

· від реалізації фінансових інвестицій;

· від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

· від результату переоцінки активів та зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. (банківських металів).

Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Витрати на формування спеціальних резервів Банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів Банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана Банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи (витрати) - це доходи (витрати) від операцій, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, які не включені у вищевказані групи операційних доходів та витрат, а саме:

- доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

- витрати на інкасацію;

- витрати за послуги аудиту;

- неустойки (штрафи, пені), отримані (сплачені) за банківськими операціями та інші.

Загальні адміністративні витрати - це операційні витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності Банку. Вони діляться на:

- витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання, тощо);

- витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування);

- інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона, тощо)

- гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо)

- витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо);

- сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток;

- інші витрати , спрямовані на обслуговування та управління банком..

Податок на прибуток - операційні витрати Банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України і з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнання відстрочених податкових зобов'язань і податкових активів.

Облік доходів та витрат за операціями між філіями відображається за рахунками:

- 6080 « Процентні доходи за операціями з філіями банку» і 7080 « Процентні витрати за операціями з філіями банку»;

- 6180 «Комісійні доходи за операціями з філіями банку» і 7180 « Комісійні витрати за операціями з філіями банку»;

- 6380 « Інші операційні доходи за операціями з філіями банку» і 7380 « Інші операційні витрати за операціями з філіями банку».

Нарахування доходів та витрат за операціями між структурними підрозділами Банку з урахуванням того, що залишки за рахунками доходів та витрат за операціями між структурними підрозділами Банку є тотожні і не враховуються під час формування фінансового результату Банку.

Визнані Банком доходи (витрати) відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності, а саме бухгалтерський облік доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць.Амортизація дисконту (премії) здійснюється не рідше одного разу на місяць з відображенням за відповідними рахунками процентних доходів (витрат). Величина дисконту (премії) з урахуванням сум комісій, що включаються до вартості фінансового інструменту, відноситься на процентні доходи (витрати) під час визнання такого фінансового інструменту, якщо вона є несуттєвою, тобто 1% і менше від суми номіналу але не більше 10 000грн.Всі статті доходів і витрат, визнані протягом звітного періоду, включаються у визначення чистого прибутку або збитку за звітний період.Результатом розрахунку фінансово-господарської діяльності Банку за звітний період визнається різниця між доходами та витратами Банку за цей період.

Чистий прибуток або збиток за період складається з наступних компонентів, кожний з яких повинен бути розкритий у звіті про фінансові результати:

а) прибуток або збиток від звичайної діяльності;

б) надзвичайні статті.

Нарахування доходів і витрат Банку за звітний період, оплата яких буде зроблена в наступні звітні періоди, здійснюється наприкінці звітного періоду. Кожний вид доходу та витрат відображається у бухгалтерському обліку окремо. Доходи та витрати визначаються по кожному виду діяльності Банку. Критерії визнання доходів та витрат застосовуються окремо до кожної операції Банку.

У результаті використання активів Банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.Проценти визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, і розраховуються виходячи з бази їх нарахування та строку використання відповідними активами.

Роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідної угоди.

Доходи Банку визнаються у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані, або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.Банк не визнає дохід , якщо здійснюється обмін активами, які є подібними по призначенням та мають однакову справедливу вартість.Сума доходів (витрат) за операціями обміну неподібними активами визначається Банком за справедливою вартістю активів, послуг, які отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) Банком, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6